Шизоїдний розлад особистості – це один з особистісних розладів, який проявляється у всіх сферах життя і призводить до порушення соціальної інтеграції людини.
Найменування типів особистості і типів особистісних розладів зазвичай збігаються. Але особистісний розлад характеризується ознаками хворобливого стану. Ця конституційна аномалія отримала свою назву відповідно до такої складової особистості, як характер. Говорити про особистісний розлад прийнято тоді, коли у людини є патологічно загострена риса характеру, а саме, вона відповідає критеріям стабільності, тотальності і ступеня вираженості, що приводить до соціальної дезадаптації. Ці ознаки можуть мати синонімічні визначення в різних класифікаціях, але основний зміст, суть цих описів залишається однаковою.
- Стабільність – патологічна риса простежується з дитинства до старості.
- Тотальність – якщо людина відповідає цією рисою, цим типом реагування в усіх життєвих ситуаціях, в тому числі, якщо адекватним був би інший вид реагування. Наприклад, замість злості адекватними реакціями були б печаль, смуток, сумніви, радість і т. д.
- Третій критерій – ступінь вираженості – найбільш відносний, багато в чому залежить від умов, в яких живе ця людина.
Шизоїдний розлад особистості отримав свою назву через гіпотезу К. Кречмера, яка виявилася помилковою, ніби психопатії можуть посилюватися і переростати в відповідні психози.
Людина з шизоїдним розладом особистості недостатньо здатна на емоційно забарвлені відносини, схильна до надмірної теоретизації. Найчастіше шизоїди нетовариські, у них знижений рівень емпатії, яка зазвичай властива звичайним людям. Тому створюється помилкове враження, що люди з такими конституційними аномаліями емоційно холодні.
Прояви шизоїдного розладу особистості
Зазвичай типи особистостей корелюють з певним соматотипом, наприклад, гіпертимні – з пікнічним, астеніки – з астенічним, епілептоїди – з атлетичним і т.д. Для шизоїдних особистостей також характерний певний соматотип – зазвичай вони високого зросту, худорляві, з деякою моторною незграбністю. Буває, що люди з шизоїдним розладом особистості мають мізерну міміку і монотонну беземоційність мови.
Сутність шизоїдного розладу особистості найкраще пояснюється особливостями біологічної складової особистості – темпераментом. Це такий склад особистості, при якому інтелектуальні ресурси, можливості, здібності до розумових операцій значно превалюють над так званою потужністю емоційної сфери, коли емоції дуже легко викликаються і швидко згасають, слабкі по амплітуді, і в цілому не є достатньо глибокими і різноманітними. Тому всі свої життєві дії людина з шизоїдним розладом особистості звикає будувати, керуючись своїми інтелектуальними схемами. Шизоїдам підходить метафора краплі гарячого вина в келиху з льодом. Мається на увазі легка вразливість при зовнішній захисній холодності, слабкій емпатії і т. д. А також прагненням ховатися від соціуму за незвичайними непопулярними рідкісними захопленнями – вивчати екзотичні мови, займатися немасовими і маловідомими видами спорту, захоплюватися колекціонуванням особливих предметів і т. д. Виходить, що у них навряд чи може виникнути глибока емоційна ніжна прихильність, і в той же час, може виникнути ідея фанатичної відданості аж до готовності до самопожертви. 
Мабуть, відповідає дійсності гіпотеза про те, що шизоїдів відбирали в охорону Адольфа Гітлера, так як вони здатні бути фанатично відданими своїй інтелектуально побудованій ідеї і не схильні до будь-яких емоційних спокус.
Деяким з шизоїдів властиві – слабкий зоровий контакт, нелюдяність, схильність до відокремленого способу життя, нехтування соціальними нормами і умовностями, які використовуються в цьому регіоні. При цьому вони болісно потребують похвали і схвалення, хоч і не показують цього.
Шизоїди схильні дивакувато одягатися, не зважають на правила етикету. При цьому вони адекватно сприймають дійсність, а відсутність емпатії, оригінальні захоплення – це прояви шизоїдного особистісного розладу, а не психічної патології.
При даній конституційній аномалії відхилення від загальноприйнятого способу життя, поведінки, захоплень спостерігаються тотально у всіх сферах діяльності, і тому це може призводити до особистісної та соціальної дезадаптації.
Шизоїди часто незграбні, у них спостерігається неприродна і непластична моторика, але при цьому може проявлятися точність рухів в якомусь виді діяльності (наприклад, музиці або ювелірній справі).
Захопленість власними думками чи ідеями може виражатися у них як у досягненні малозначущих цілей (колекціонування, вивчення рідкісних мов), так і в завзятості в розробці талановитих і цінних наукових концепцій. Але при цьому люди з шизоїдним розладом особистості, як правило, досить байдужі до потреб своїх рідних і близьких.
Симптоми шизоїдного розладу особистості по МКХ
Для постановки відповідного діагнозу крім загальних діагностичних критеріїв розладів особистості, які описані в міжнародній класифікації психічних хвороб МКХ 10, повинні спостерігатися не менш, ніж три характерних симптоми шизоїдного розладу особистості:
- дуже обмежений спектр занять, які приносять задоволення;
- значна нестача емпатії, хоча спостерігається виражена сенситивність;
- вразливість у відповідь на критику і чутливість до похвали, що зовні такі люди не виявляють. Помітна незграбність в спілкуванні і недостатня синтонність, так звана зовнішня холодність;
- схильність до самоспостереження і самоаналізу, захопленість фантазіями;
- надають перевагу відокремленій, а не колективній діяльності;
- недостатня підпорядкованість пануючим в даному соціумі нормам і правилам;
- відсутність потреби до створення довірчих і дружніх зв’язків.
Симптоми шизоїдного розладу особистості проявляються в тому, що шизоїдам некомфортно спілкуватися з багатьма людьми, вони вибагливі в спілкуванні, поглинені власними переживаннями і фантазіями.
Типи шизоїдного розладу особистості
В літературі зустрічається виділення двох типів шизоїдного розладу особистості в залежності від особливостей поведінки та реакції на психотравмуючі ситуації: сенситивний і експансивний. При таких загальних рисах, як замкнутість, відсутність емоційно забарвлених зв’язків, схильності до інтроспекції (самоспостереження), в їх мисленні і поведінці простежуються і певні відмінності.
Сенситивний тип шизоїдного розладу особистості
При цьому типі шизоїдного розладу людина швидко виснажується, болісно реагує на негативні події і конфлікти, дуже вразлива і недовірлива. Сенситивний тип шизоїдного розладу особистості відрізняється високим ризиком виникнення невротичних симптомів, з порушенням сну, настрою, появою тривожності і хронічної втоми.
Експансивний тип шизоїдного розладу особистості
При експансивному типі шизоїд проявляє високу працездатність в певному виді діяльності, він розважливий, прагматичний і владний, захоплений надцінними ідеями, які не завжди можливо реалізувати. Експансивний тип шизоїдного розладу особистості характеризується трудоголізмом і навіть деспотичною схильністю у всьому, що є для нього важливим.
Розлад особистості шизоїдного типу
Такий варіант конституційної аномалії, як розлад особистості шизоїдного типу, подібно до інших особистісних розладів, є вродженим. При диференціальній діагностиці цієї патології в дитинстві слід виключати шизофренію, аутизм та інші патології.
Психоаналітична теорія розладу особистості шизоїдного типу розглядає його, як одну з форм захисної реакції – інтелектуалізація і втеча в світ власних фантазій дозволяють шизоїдам знижувати емоційну значимість того, що відбувається без втрати контакту з ним.
Лікування шизоїдного розладу особистості
Питання про лікування людей з шизоїдним розладом особистості виникає тоді, коли у людини, що звернулася до психіатра, спостерігається дезадаптивна поведінка, суб’єктивне відчуття дискомфорту і значна соціальна дезадаптація.
Лікування шизоїдного розладу особистості потрібно в разі нерозв’язних внутрішньо- і міжособистісних конфліктів або незадоволеної потреби в самореалізації. За умови високої мотивації шизоїда психотерапія може бути досить ефективна, але вона часто утруднена через складність у встановленні довірчих відносин з фахівцем. Проте, такі методики, як психоаналітичний підхід, групова і когнітивна терапія допомагають цим пацієнтам соціалізуватися.
Медикаментозне лікування шизоїдного розладу особистості не є необхідним, проте, ця конституційна патологія може призводити до розвитку супутніх невротичних розладів: неврастенії, іпохондрії, панічного і обсесивно-компульсивного розладу, дистимії і ін. В цьому випадку застосовуються ті ж групи лікарських препаратів, що і при лікуванні цих невротичних розладів.
При помірному ступені вираженості шизоїдного розладу особистості зберігається можливість задовільної соціальної адаптації в певних рамках. Людина з даними конституційними особливостями може досягати успіху в прикладних видах мистецтва, займатися дослідженнями, залишаючись непристосованою до повсякденного життя. Але необхідно відзначити, що сама людина з шизоїдним розладом частіше за все не відчуває особливих незручностей, будучи практично повністю зануреною в світ власних ідей.
Соціальна дезадаптація, як згадувалося вище, є одним їх критеріїв діагностики шизоїдного розладу особистості. Але в той же час, цей критерій є відносним, і шизоїдні особистості можуть досягати досить успішного соціального пристосування, що зазвичай відбувається завдяки найближчому оточенню, яке добре розуміє їх особистісні особливості і виявляє до них достатню терпимість.
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/shizoiyidnij-rozlad-osobistosti/.
Напишить повідомлення