Повноцінна особистість: як стати самим собою

Полноценная личность: как стать самим собой

Багато людей часто чекають в житті дива. Чогось чарівного і магічного, що може раз і назавжди кардинально змінити їх життя! Як у казці. За помахом чарівної палички або подиху пилку.

І таки іноді починає відбувається щось незвичайне. Гидкі каченята перетворюються в прекрасних лебедів, самотні знаходять пари, а страждаючі відчувають полегшення…

Іноді, такі чудеса і правда трапляються. Але тільки от не магічним чином. А в результаті роботи людини над собою, підсумком якої є, насправді, навіть не чарівні зміни, а здобуття себе. Розкриття своїх якостей, можливостей, талантів.

Головне життєве завдання особистості

Відповідно до теорії засновника клієнтцентрованого підходу в психотерапії, К. Роджерса, це і є головним життєвим завданням кожної особистості – самоактуалізація, тобто реалізації того, що в тебе вже й так є, розкриття та розуміння своїх рис і особливостей, їх прийняття.

Це не прагнення до чогось ідеального і неповторного (хоча образ бажаного безумовно присутній). Це прийняття реальності у всіх її проявах. Як є: без ілюзій та проекцій.

Полноценная личность: как стать самим собой

На превеликий жаль, не завжди та не у всіх саме так. Як правило, в силу тих чи інших причин людина може бути неконгруентною. Так відбувається, коли її внутрішні переживання, уявлення, думки, не відповідають тому, що вона транслює світу, людям навколо.

Причини невідповідностей

Чому так відбувається? На те може бути кілька причин:

1) «Ти повинен бути…»

Дуже часто з самого дитинства ми засвоюємо певні переконання, чуючи батьківські приписи і оціночні судження.

  • Ти повинен бути, як твій батько: сильним духом і стійким!
  • Ти ж хороша дівчинка? Слухай дорослих! Їм видніше.
  • Наш хлопчик дуже скромний і поступливий. Слова зайвого не скаже. Такий слухняний.

І дитина, щоб заслужити і зберегти батьківську любов, починає прагнути до виконання «вимог». Механізм такого процесу, згідно К. Роджерсу, умовне прийняття.

Дитина, не залежно від того в яких варіаціях це транслюється, отримує послання: «Я буду тебе любити, якщо…».

Можливо, вона так і не дізнається, що її цінність вже в тому, що вона є. І для прийняття іншими не обов’язково відповідати перерахованим характеристикам. Але, її образ, грубо кажучи, вже створений.

2) Список очікувань

Наступним кроком після сім’ї на шляху в доросле життя є соціалізація, входження в соціум, який теж має свої вимоги та очікування.

У кожній культурі є образ успішної особистості, так званої особистості – «достігатора». Якийсь еталон, приклад, норматив, ідеал, на який варто рівнятися.

На жаль, іноді, в свідомості тих, хто до нього прагне, постійно порівнюючи себе, формується величезний розрив між «я – реальним» і «я – ідеальним», внаслідок чого «я – концепція» набуває яскраво негативний відтінок.

Часто, ці дві причини йдуть рука об руку. Як результат «особистість не функціонує повноцінно» (теж поняття К. Роджерса).

Повноцінно функціонуюча особистість

Яка ж ця особистість, яка функціонує повноцінно? Це особистість, яка стала сама собою, вона цілком використовує свої здібності, таланти, можливості. Її життя – це рух до пізнання себе і своїх переживань.

Полноценная личность: как стать самим собой

Така особистість має п’ять важливих характеристик, серед яких:

  • Відкритість переживань – це можливість слухати і чути себе, бути відкритим до всіх думок, почуттів, відчуттів. Для такої особистості немає потреби щось відкидати, витісняти або не приймати. Всі її прояви важливі для неї, все цінне і значуще. І всі вони знаходяться в сфері усвідомлення.
  • Екзистенціальний спосіб життя – прагнення жити наповнено, цінувати кожен момент свого життя. Кожна мить переживається як унікальна і неповторна.
  • Організмічна довіра – здатність людини приймати рішення і діяти в зв’язку з особистісними переживаннями. Коли на вибір впливають не зовнішні правила, погляди інших, а внутрішні переживання. Так зване внутрішнє почуття «правильності» власних дій і прийнятих рішень – внутрішнє «Так!».
  • Свобода – можливість жити в зв’язку з власними бажаннями, без заборон та обмежень. Це внутрішнє почуття влади над власним життям, можливість керувати ним. Почуття, що єдиний, хто має владу над всім, що відбувається в моєму житті – це я сам! У зв’язку з цим виникає почуття зробити практично все бажане.
  • Креативність – творче ставлення до життя у всіх проявах, прагнення та можливість бути в життєвому потоці, жити насичено і повноцінно усвідомлювати буття.

Очевидно, що головна мета життя людини, згідно з К. Роджерса – зростання кожної особистості в напрямку пізнання та реалізації всіх своїх можливостей, орієнтуючись на те, ким вона може бути!

Для цього важливо не боятися життя, застрягаючи на звинуваченнях батьків та соціуму. А бути в його потоці, роблячи його насиченим, наповненим і повноцінним! Працювати над собою! Прагнути до усвідомлення, що єдиний, від кого залежить все, що відбувається у вашому житті – це ви самі!

І для цього потрібно всього – лише бажання і трохи мужності!

Марія Величко
Марія Величко 54 Articles
Психолог - це фахівець, що допомагає подолати внутрішні конфлікти, впоратися з проблемами в сім'ї або на роботі і адаптуватися в соціумі.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено