Особистісний розлад, що характеризується підвищеною чутливістю до фрустрації (неможливості задовольнити потреби), стійкою недовірою до оточуючих і зайвою підозрілістю – це параноїдний розлад особистості. Люди з цим конституційним відхиленням зазвичай недовірливі, образливі і злопам’ятні. Вони не схильні вступати в приятельські або дружні стосунки, нерідко сприймають звичайні вчинки інших, як ворожі по відношенню до себе.
Агресивна реакція на нейтральні дії оточуючих часто призводить до конфліктів і відкидання, що в сприйнятті людини з параноїдним розладом особистості виправдовує його підозри в недобрих намірах оточуючих.
У різній літературі можуть зустрічатися інші найменування параноїдного розладу особистості – паранояльний або параноїдальний.
Назву паранояльний можна вважати навіть термінологічно більш відповідною і точною, оскільки паранояльні ідеї, наприклад, відношення, переслідування, є маяченням, яке за формою називається систематизованим (спотворене тлумачення реальних фактів). Саме систематизовані ідеї є при паранойяльному розладі особистості. Параноїдні ідеї – це за формою несистематизовані маячення, так звані первинні, які виникають раптово, без будь-якого зв'язку з реальними подіями. Тим не менш, в МКХ 10 в найменуванні цього розладу особистості на першому місці стоїть «параноїдне» і потім вже в дужках – «паранояльне». У цій статті будемо дотримуватися запропонованої термінології, але необхідно пам'ятати, що при параноїдному (паранойяльному) розладі особистості спостерігаються систематизовані маячні ідеї, синонім – ідеї тлумачення (а не ідеї «готового знання», як при параноїдному маяченні).
Прояви параноїдного розладу особистості
Переконаність людини в тому, що інші люди в своїх діях керуються злими намірами по відношенню до неї, і супутня підозрілість – це прояви параноїдного розладу особистості, яке поширюється на всі сфери життя. Людині з такими особливостями характеру властива стійка недовіра до оточуючих, вона вважає, що вони свідомо хочуть її обдурити, експлуатувати або просто нашкодити.
Думка людини, що живе з параноїдним розладом особистості, про мотиви і вчинки інших людей не змінюється і в тому випадку, якщо вона не підтверджується об’єктивними фактами. Такій людині властива підозрілість, яка багаторазово перевищує звичайну обережність, характерну для більшості людей.
Комунікувати з цими людьми вкрай нелегко. Прояви параноїдного розладу особистості можуть викликати такі особливості поведінки, як конфліктність, відмова від взаємодії або постійні скарги на життя. Параноїдні особистості не можуть розслабитися, вони не припиняють моніторити навколишній світ для того, щоб вчасно помітити потенційні загрози – і знаходять їх.
У спілкуванні з будь-якими людьми – близькими, колегами або випадковими співрозмовниками – людина з особистісним розладом параноїдного типу зазвичай ворожа і уперта, не готова розглядати і приймати інші точки зору. 
Природно, її ворожий настрій викликає відповідну реакцію, яку вона трактує, як підтвердження своїх підозр.
Недовіра до інших і викликане цим прагнення до відособленості – одна з форм прояву параноїдного розладу особистості. Людина з такою конституційною аномалією прагне контролювати оточуючих, жорстко критикує їх, але при цьому не виносить будь-яких зауважень на свою адресу.
Зазначені прояви параноїдного розладу особистості впливають і на професійну сферу життя. Такі люди надзвичайно рідко успішні в тих галузях, де потрібна взаємодія і командна робота, але можуть показувати хороші результати тоді, коли працюють поодинці, і коли їх підозрілість і недовірливість дозволяє уникнути помилок.
З іншого боку, саме, завдяки паранояльним рисам ці особистості нерідко займають керівні посади. Є чимало історичних прикладів, коли параноїдні особистості ставали главами держав.
При параноїдному розладі особистості людина часто захищається від зазіхань на її права, яких, власне, ніхто не порушує. Боротьба за справедливість, постійні конфлікти з уявними противниками, прагнення затвердити свою значимість – такими теж можуть бути прояви параноїдного розладу особистості.
Навіть з близькими і рідними людьми хворий з параноїдним розладом особистості ніколи не буде ділитися своїми думками, почуттями або планами через наявність стійкого необґрунтованого страху, що ця інформація може бути використана в якихось ситуаціях проти нього самого. Точно так він не ділиться зі своїми товаришами по службі відомостями про особисте життя, тому що не довіряє їм і відчуває від них небезпеку.
Для таких людей дуже характерні такі прояви параноїдного розладу особистості, як думки про несправедливе ставлення оточуючих, відсутність належної поваги, заздрості з боку інших. Підозрілість поширюється на будь-які явища, які навіть не мають до людини безпосереднього відношення.
Симптоми параноїдного розладу особистості в МКХ
Параноїдний розлад особистості (раніше застосовувалося визначення параноїдна психопатія) по МКХ 10 відноситься до специфічних розладів особистості під шифром F 60.0.
Для діагностики цього особистісного розладу встановлюється наявність типових симптомів, зазначених у Міжнародній класифікації психічних хвороб (в даний час використовується десята редакція).
Якщо аномалія виявлена, то лікарем психіатром оцінюються специфічні симптоми параноїдного розладу особистості, до яких відносяться:
- надмірна сприйнятливість до відмов і невдач;
- схильність завжди бути незадоволеним кимось, небажання пробачати образи, нанесення шкоди або зарозумілість;
- тотальна підозрілість і недовірливість, тенденційна інтерпретація нейтральних або дружніх вчинків, як зловмисних;
- неадекватно підвищена увага до подій, що асоціюється з можливим обмеженням прав особистості;
- стабільно виникають, необґрунтовані реальними фактами, підозри в сексуальній невірності партнера;
- відчуття власної значущості, яка виражається в сприйнятті подій на свій рахунок;
- захопленість конспірологічними теоріями, що пояснюють події, які відбуваються з такою людиною або в світі в-цілому.
Використовувана в США номенклатура психічних розладів містить схожі симптоми параноїдного розладу особистості, але деякі прояви доповнюють діагностичні критерії:
- підозри в обмані, нанесенні шкоди або експлуатації;
- схильність сумніватися в лояльності і надійності близьких людей або компаньйонів;
- пошук прихованих загроз або образ в нейтральних діях або висловлюваннях;
- захопленість розпізнаванням посягань на свою репутацію, агресивне реагування.
По суті, можна сказати, що в основі параноїдного розладу особистості лежить один ключовий елемент. Це – завищена самооцінка, коли параноїк впевнений, що йому належить центральне місце серед інших людей, він упевнений, що для всіх інших це абсолютно очевидно. Звідси, як наслідок, – всі інші прояви. Тобто, всіх оточуючих він може поділити на дві категорії. Тих, хто розуміє згадану очевидність, усвідомлює, що є менш важливою персоною і беззаперечно йому підкоряється. А друга категорія – вороги, яким також очевидна покладена йому керівна роль, але вони намагаються плести інтриги, будувати підступні задуми і всіляко йому шкодити. Кінцевий висновок є таким – покірними потрібно керувати і допомагати їм, а з ворогами бути невпинно пильним і боротися з ними.
Діагностувати особистісний розлад може тільки лікар психіатр або клінічний психолог, незважаючи на те, що для неспеціаліста якісь особливості поведінки людини можуть бути схожими на симптоми параноїдного розладу особистості.
Крім того, дуже важливо враховувати, що аналогічні прояви в поведінці можуть бути схожі на симптоми при психічних хворобах (наприклад, шизофренії), тому кваліфіковано діагностувати стан пацієнта може тільки лікар психіатр.
Допомога при параноїдному розладі особистості
Як і у випадку інших розладів особистості, допомога при параноїдному розладі особистості необхідна в тому випадку, якщо людина відчуває істотний дискомфорт в різних сферах життя, у неї не вистачає сил і ресурсів для того, щоб справлятися з щоденними стресовими навантаженнями, які призводять до декомпенсації такої особистості.
Найчастіше люди з цим відхиленням не вважають, що їм необхідне лікування, тому визначальним фактором в зверненні по допомогу при параноїдному розладі особистості є бажання допомогти такій людині, яке надходить від близьких людей.
Медикаментозне лікування параноїдного розладу особистості не ефективне, таким людям рекомендується психотерапевтична допомога і корекція. Лікарські препарати можуть бути призначені тільки для стабілізації емоційного стану, поліпшення сну і зняття тривожності.
Корекція деструктивних захисних механізмів і поведінкових реакцій при параноїдному розладі особистості може бути досягнута, як результат тривалої психотерапії. Мета фахівця в цьому випадку – допомогти людині усвідомити причину своєї тривоги, внутрішнього неспокою і виробити більш безпечні способи реагування.
Психотерапевт або психолог неминуче стикаються з певними труднощами, надаючи допомогу при параноїдному розладі особистості. Пацієнт може сприймати недовірливо всі фрази або дії фахівця, тому від психотерапевта і психолога потрібна висока кваліфікація. При цьому сеанси, на яких людина з параноїдним розладом особистості може висловлювати свою підозрілість, не зустрічаючи відповідної агресії і злості, є для таких людей значущим і цінним полегшенням.
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/paranoiyidnij-rozlad-osobistosti-simptomi-i-dopomoga/.
Напишить повідомлення