Поняття «гармонії» та «гармонійності людини» може припускати багато: баланс між активністю і відпочинком, цілеспрямованістю, наполегливістю і смиренністю, гнучкістю і непохитністю… У числі іншого, гармонія це емоційна баланс, вільне вираження людиною своїх емоцій, і, в той же час, здатність контролювати прояв цих почуттів.
Коли розладжується робота емоційної сфери, це незмінно відображається і на інших рівнях психічного функціонування. Порушення емоційного балансу впливає на наші когнітивні здібності, а також виражається в зміні поведінки і т.д. Одним словом, коли людина не в ладу зі своїми емоціями, її звичний світ починає валитися, як картковий будиночок.
Досить поширеною причиною емоційного дисбалансу є систематичне пригнічення почуттів. Щоб зрозуміти глибину нанесеної собі шкоди при постійному пригніченні емоцій, варто провести паралель з феєрверком: якщо правильно запустити феєрверк в небо, випустити його вгору, то ніхто не постраждає, але якщо запалити феєрверк і накрити його чимось, не випустити назовні, то сила іскор і вогню рознесе все навколо. Точно так само і з пригніченими почуттями: при систематичному пригніченні, емоції починають руйнувати людину зсередини, приводячи до виникнення багатьох психологічних проблем та навіть різноманітних психосоматичних симптомів.
Проблему пригнічених почуттів найкраще вирішувати в процесі психотерапевтичної взаємодії. Однак, як зрозуміти, що у вас з’явилася саме ця проблема? Існують деякі ознаки людей, які постійно пригнічують емоції протягом свого життя:
Підвищена емоційність
- Цей термін означає дуже сильну реакцію у відповідь на помірні за силою подразники. Наприклад, якщо людині наступлять на ногу в метро, а у відповідь вона заплаче, це цілком можна назвати підвищеною емоційністю. Щоб пізнати цю проблему у себе, можна орієнтуватися на такі параметри:
- Виражені емоційні «сплески» без причини або у відповідь на повсякденні життєві негаразди (наприклад, сльози при прослуховуванні сумної пісні, виражений гнів у відповідь на дрібні побутові проблеми і т.д.);
- Нав’язливі спогади про події минулого, нічні жахіття і т.д.;
- Неадекватність поведінкової реакції при впливі нейтрального стимулу (наприклад, сильний смуток після звичайної зустрічі з ким-небудь).
Слід враховувати, що, якими б ірраціональними здавалися почуття, насправді вони можуть вказувати на корінь проблеми,що зачаїлася глибоко всередині. 
Бурхлива емоційна реакція у відповідь на різні запахи, звуки і зорові образи може вказати на неопрацьовану в минулому психологічну травму, з якою і були пов’язані ці звукові, зорові та інші стимули.
У будь-якому випадку, підвищена емоційність є тривожним дзвіночком для вас – вона означає, що пригнічені почуття починають «закипати» і безладно вириватися назовні.
Проблема невпевненості в собі і самокритика
Досить часто схильність до пригнічення почуттів виявляють люди, які виросли в неблагополучних сім’ях. Вони не отримали належну дозу любові від батьків в дитинстві або були ними відкинуті. В результаті, ці відторгнуті люди ще з дитинства засвоїли жорстоку «істину»: «мене не приймають таким, який я є, з тими почуттями, які я відчуваю. Свої справжні емоції краще пригнічувати, тільки так можна заслужити любов і прийняття». Після подібного досвіду відторгнення, з’являються проблеми невпевненості в собі (через почуття неповноцінності,яке глибоко вкоренилося) і самокритики (висміювання власних недосконалостей і самоосуду в результаті вчинення найменших помилок)
Безладні сексуальні відносини
За ширмою безладних сексуальних відносин теж можуть приховуватися пригнічені почуття і приховані психологічні проблеми. «Недолюбленість» і досвід відторгнутої людини в дитинстві, занижена самооцінка та інші проблеми можуть стати причиною того, що людина починає шукати любов і прийняття не тим способом і не там, де цю любов і тепло можна знайти.
Цинізм, сарказм, іронія
Ще однією ознакою пригнічених почуттів може бути цинізм. По суті, пригнічуючи почуття, людина ніби обертається спиною до власних емоцій – вона не хоче бачити свій внутрішній світ. А що краще допомагає переключитися з внутрішніх проблем на недосконалості зовнішнього світу, як не іронія, сарказм і цинізм?
Цинізм можна вважати своєрідним захисним механізмом, що дозволяє уникнути багатьох негативних переживань, таких як розчарування, образа і відчуття знедоленої відторгнення. Адже не може ж людина засмучуватися дуже, якщо вона і так припускала найгірший результат, якщо чеснота, вірність та інші важливі загальнолюдські цінності вже були знецінені, а навколишня дійсність вже була ретельно розкритикована.
Зовні такі люди можуть здатися «черствими сухарями», але в процесі терапії під маскою циніка виявляються пригнічені і заховані глибоко всередину переживання.
Надмірний контроль
Як правило, та емоція, яку людина схильна пригнічувати, представляється своєму носію якоюсь неконтрольованою стихійною силою, яку він намагається приборкати. У багатьох людей це викликає страх: перспектива опинитися у владі смутку, втратити контроль над собою в момент люті, забутися у власному горі… Саме тому такі люди проявляють схильність контролювати своє життя та життя оточуючих людей. В цьому випадку виникає ілюзія всеосяжного контролю: якщо контролювати всі аспекти життя, то з’являється надія на те, що ніяка випадкова емоція не зможе внести розлад у внутрішній світ контролюючої людини.
Перфекціонізм
Ще однією характеристикою людини, яка звикла пригнічувати свої почуття, є перфекціонізм.
Перфекціоністом називають людину, яка прагнути все робити «на відмінно», і будь-який продукт своєї праці вона намагається довести до ідеального стану. В роботі перфекціоніста немає місця напівмірам: все повинно бути зроблено або ідеально або ніяк, результатом роботи має стати незаперечний успіх, досягнення максимально високого рівня у виконанні конкретного виду роботи. Якщо робота буде зроблена не ідеально, для перфекціоніста це буде однозначною поразкою.
Перфекціонізм для людей, які періодично пригнічують свої емоції, – це щось на зразок захисного клапана. Цей так званий клапан допомагає попередити життєві невдачі і негативні переживання, які послідували б за ними. Адже якщо людина все робить ідеально, їй не доведеться страждати від критики або відчувати почуття поразки.
Таким чином, наявність пригнічених почуттів можна впізнати по ряду психологічних характеристик. Ця ситуація вирішувана, хоч і загрожує людині виникненням психологічних проблем і психосоматичних розладів. Неоціненною в процесі роботи над питанням пригнічених емоцій є допомога психолога або психотерапевта: він допомагає знайти корінь проблеми і «вивести назовні» пригнічені почуття.
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/pochuttya-ta-psixologiya-problema-prignichenix-pochuttiv/.
Напишить повідомлення