24 лютого 2022 року розділило наше життя на до та після. Приблизно 8 мільйонів українців були змушені тікати від війни до інших регіонів країни. Більшість із них, змогли знайти притулок у своїх родичів, багато хто тісниться в маленьких будинках сім’ями по 10 осіб. Такими є реалії сьогоднішніх днів.
Опинившись у такій ситуації, через кілька місяців люди почали ставити питання «А чому так важко?».
У цій статті ми постараємося відповісти на запитання, чому так важко жити з рідними та близькими під одним дахом, як зробити, так що вас почули б і як вирішити проблему особистих кордонів.
Чому так важко жити із родичами?
Є кілька чинників, які впливають на атмосферу та якість життя у цій ситуації.
Серед основних:
- Нестача ресурсу
- Відсутність «свого куточка» у приміщенні
- Різниця поколінь
- Нестача ресурсу
Одна з причин, чому так важко ужитися з родичами під одним дахом, – це брак ресурсу. Через сильний стрес ми втрачаємо можливість якось внутрішньо наповнюватися. У мирний час була можливість отримувати ресурс від спілкування навіть із тими родичами, з якими зараз вам так важко. Але під час війни всі відчувають себе напруженими, страшно, всі психологічно виснажені. У наслідок цього, емоції важко контролювати, ситуація загострюється. На цьому ґрунті виникають конфлікти.
- Відсутність «свого куточка» у приміщенні
Відсутність свого куточка у будинку – проблема абсолютно для всіх. Неможливість побути з собою на самоті може стати однією з причин конфлікту між людьми. Постійна необхідність знаходиться в контакті з кимось виснажує.
- Різниця поколінь
Найчастіше саме молоде покоління приїжджає до старшого. Кожен із них звик до свого індивідуального ритму життя, свого ставлення до побутових проблем, харчування, ролі в сім’ї тощо.
Припустимо, у ваших батьків є свої певні правила в будинку, якісь установки, все працює, тому що їм зручно. Тут до них потрапляєте ви зі своїми статутами в сім’ї та побуті. Два різні покоління починають конфліктувати, адже за кілька тижнів у людей на підсвідомому рівні починається боротьба за територію. Кожен намагається нав’язати «зручні» для себе правила, через це виникають конфлікти та суперечки. Варто наголосити, що, якби навпаки, до молодого покоління приїхало старше, ситуація була б ідентична.
Рідні вас не чують. Що робити?
Для того, щоб ужитися один з одним, насамперед має бути повага. Варто пам’ятати, ворог – країна, яка напала на Батьківщину, але ніяк не родичі, з якими ви змушені жити зараз під одним дахом. Спробуйте проаналізувати та усвідомити те, які є плюси проживання з близькими. Наприклад, поки ви працюєте, бабуся сидить із дитиною. Будьте вдячні за кожен добрий вчинок та допомогу. Подяка чудово впливає на стосунки та допомагає заспокоїти негативні емоції. Поважайте досвід іншого покоління, настанови, принципи. Намагайтеся робити акцент на чомусь хорошому. 
Роблячи це, ви викликаєте в людини готовність сприйняти вашу конструктивну критику, йти на діалог, а також поважати вас самих.
Якщо вам, наприклад, не подобається, що з вашою 7-річною дитиною сюсюкаються, не вступайте в конфлікт. Натомість поясніть, що ви використовуєте зовсім інший підхід до виховання, робіть це спокійно і докладно розповідайте. На всі контраргументи на кшталт: «Ну, ми ж тебе тільки так і виховували», ви можете нагадати, що зараз зовсім інший час і те, що було раніше, не є актуальним сьогодні.
Якщо ж вас ніби слухають, але при цьому не хочуть почути, не варто впадати у відчай. Візьміть себе в руки і не лінуйтеся пояснювати все знову і знову. Наприклад: «Ви знову дали цукерки онуку, а я ж просила цього не робити. Напевно, ви неправильно мене зрозуміли минулого разу… Мені дуже хочеться про це поговорити ще раз».
Деякі дорослі люди дуже схожі на дітей тим, що їм часом потрібно повторювати кілька разів, якщо хочете, щоб вас почули. Головне робити це у формі прохання, а не претензії.
Як захистити особисті межі, коли живете із родичами?
Особистісні межі – це те, що ми вважаємо виключно своїм: кімната, харчування, тіло, час. Одна з причин конфліктів із рідними, коли ви з’їжджаєтеся, – це порушення особистих кордонів. Щоб захиститися, озвучуйте свої вимоги оточуючим.
Наприклад:
«Мені хочеться побути наодинці півгодини, я дуже втомився сьогодні, а це допомагає мені відновити сили»
«Я вважаю, що моя кімната – це моя територія, тому хочу попросити вас стукати у двері, перш ніж увійти»
«Не варто змушувати мене їсти м’ясо. Я не вживаю його понад рік. Для того, щоб не виникало конфліктів, я готуватиму собі окремо, для мене це не проблематично».
Також не забувайте і своїх дітей вчити відстоювати свої особистісні межі та поважати кордони інших.
У тому випадку, якщо ваше прохання не було почуте, повторіть ще раз. Після двох попереджень йдіть на серйозніші заходи. Наприклад, якщо до вас після прохань все одно вриваються в кімнату, встановіть замок.
Варто наголосити, порушенням кордонів також можна вважати і непрохані поради. Щось на кшталт: «Тобі вже час народжувати, час цокає» або «Щось ти дуже худа, їж більше. Шкіра та кістки, ти так ніколи заміж не вийдеш».
Як правильно реагувати на подібні висловлювання? Просіть цього не робити, кажіть, що вам це не подобається. Але якщо навіть після ваших прохань нічого не змінюється, просто ігноруєте. У такому разі щось комусь доводити – марна трата часу. Краще подякуйте за поради, а самі дійте так, як вважаєте за потрібне.
Пам’ятайте, порада не дорівнює примусу діяти. Скільки людей, стільки й поглядів на ситуацію, а ваше право вже обирати: дотримуватися рекомендацій чи все-таки вчинити по-своєму.
Як розподілити обов’язки із рідними?
Звичайно, ідеально, якщо розподіл обов’язків відбувається вже протягом перших днів життя під одним дахом із родичами. Але при цьому ніколи не пізно почати говорити про те, хто що має робити.
Є варіант – сісти за стіл переговорів, просто обговорити та домовитися, хто чим займатиметься. Дуже важливо не тиснути на людину, а саме пропонувати. Якщо ж родич не хоче брати на себе якийсь обов’язок, запропонуйте щось інше.
Також є варіант залучати до якогось роду діяльності через позитив. Наприклад, сказати тітці: «Ви так смачно готуєте! Нам так подобаються ваші страви, може вам хотілося б відповідати за готування?». Ще раз хочеться підкреслити, не тисніть на людину, а заохочуйте та пропонуйте.
Старше покоління дуже не любить фразу: “Не хочу”. Для них існує лише: “Потрібно”. Наприклад, взяти тему городу. Допустимо, ви вважаєте, що садити картоплю безглуздо, адже можна купити її в магазині, а ваша мама вважає, що її потрібно обов’язково посадити з різних причин. Не варто сперечатися. Ваші рідні мають свої бажання з приводу городу. Якщо ви не вмієте або не хочете займатися цим, пропонуйте якісь альтернативні варіанти.
Наприклад: «Я не вмію поводитися з лопатою. Тож давайте замість того, щоб займатися городом, я візьму прибирання вдома на себе. Мені здається, це буде ефективнішим».
Як таки впоратися з конфліктом, якщо він уже є?
Не тікайте
Сховатися, тікати від конфлікту – погана ідея. Пам’ятайте, ви завжди зможете роз’їхатися, а ось вирішити конфліктну ситуацію з часом стає все складніше. По суті, конфлікти – це не так вже й погано. Адже під час нього ви можете висловити те, що у вас болить.
Прийміть той факт, що ви відповідаєте лише за 50% розмови.
Вирішуючи конфлікт з людиною, ви висловлюєтеся про свої почуття, аргументуєте свою точку зору, а ось чи робити крок назустріч вам вирішує вже інша сторона.
Якщо під час розмови ви відчуваєте пасивну агресію, подумайте, що саме не подобається вашому родичу. Є варіант спитати безпосередньо, що саме не влаштовує. Наприклад: «Під час розмови з тобою я почуваюся некомфортно. Я не хочу з тобою сваритися, скажи, що тобі не подобається зараз?»
Контроль емоцій
Якщо ви починаєте відчувати, що конструктивна розмова переходить в агресію, домовтеся про паузу. Дуже важливо заспокоїтись і пізніше продовжити діалог. Контролювати емоції – складно, тому варто докласти зусиль.
Немає провини – немає вибачень
Не потрібно вибачатися перед кимось, якщо ви розумієте, що не винні. Натомість підійдіть і скажіть: «Мені щиро шкода, що склалася така ситуація. У нас різні погляди на те, що сталося, що є нормою. Я не хотів тебе образити своїми словами, давай поговоримо про це, будь ласка».
Старше покоління просто не вміє вибачатися, що є частим явищем. Просити вибачення їм – це однаково приниженню. Але насправді все навпаки, людина, яка вміє вибачатися, – це сильна людина. Сильна особистість вміє визнавати свої помилки та нести відповідальність за свої дії та слова.
Настав час їхати від родичів. Як пояснити?
Насамперед поясніть, що це ваше життя. Ви є дорослою людиною, яка має повне право вирішувати: поїхати чи залишитися. Обов’язково підкресліть, що ви писатимете і дзвонитимете, а також приїжджатимете з певною періодичністю.
Люди, які цінують вас і люблять, повинні будуть відпустити вас, хоч би як це не було важко. Але любити і цінувати людину означає давати їй можливість самостійно робити кроки, підтримувати ці кроки та поважати прийняте близькою людиною рішення.
Бережіть, поважайте та цінуйте як своїх рідних, так і себе самого!
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/zhittya-iz-ridnimi-pid-odnim-daxom-chomu-tak-tyazhko/.
Напишить повідомлення