Останнім часом, дослідження мозку займають одне з ключових місць в науці та медицині. Завдяки розвитку технологій і наших знань про центральну нервову систему, стають доступні все глибші і незвичайні методи пізнання. Але чому так відбувається і що так приваблює дослідників в людському мозку?
Хто ми? Чи існує душа, і якщо так, то, де вона знаходиться? Цими та багатьма аналогічними питаннями колись давно задавалися античні філософи. Вони проводили свої дні в бесідах і роздумах, намагаючись виключно розумом пізнати весь світ і місце людини в ньому. Безумовно, вони зробили дуже багато для розвитку знання і філософії. Але їх роздуми були дуже далекі від реальності. У той час вважалося, що чим поважніший і розумніший філософ, тим далі від фізичного світу і експериментів повинні бути його дослідження. Тому куди тільки не поміщали люди давнини людську душу: і в кров, і в печінку, і в дихання. Основною функцією мозку в стародавній Греції вважали охолодження крові. Наші предки навіть і припустити не могли, що саме в ньому і міститься те, що вони називали душею, особистістю людини. Коли експерименти, спостереження та інші методи фізичного пізнання світу увійшли в науку, людство зробило величезний стрибок вперед в питанні розуміння себе і всього навколо. І проблеми дослідження душі, людської свідомості та особистості зараз користуються не меншим, а то і більшим попитом в науковому світі. З появою комп’ютерів і високотехнологічного медичного обладнання дослідження нервової системи і головного мозку стали реальністю, про яку раніше не можна було і мріяти.
В області досліджень головного мозку за останні десятиліття було зроблено безліч відкриттів, які цікавлять уми вчених. Адже, що ми насправді знаємо про такий важливий для нас органі? Якщо дослідники зі світовим ім’ям володіють лише малою частиною даних про роботу нашого розумового апарату, то що вже говорити про звичайну людину.
Але який у цьому сенс для кожного з нас, навіть для тих, хто максимально далекий від нейронаук і наукової літератури? Центральна нервова система і поглиблення наших знань про неї – дуже важливе поле діяльності. Розширюючи наші пізнання, ми можемо застосовувати їх на практиці: стати розумнішими, успішнішими, краще орієнтуватися в соціальних ситуаціях і відчути себе більш впевненими. А головне, уникнути тих захворювань, які згубно впливають на мозок і, отже, на вищі психічні функції. Адже що таке людина без розуму і пам’яті? Не більше, ніж організм. Особистістю нас роблять наші спогади, навички і думки. Тому мозок потрібно розвивати і оберігати, спираючись на сучасні наукові концепції.
Особливості головного мозку
Незважаючи на те, що дослідження в області нейронаук проводяться вже роками, і з кожним разом вони все точніші і цікавіші, особливості головного мозку не перестають дивувати вчених. Цей багатогранний і складний орган порівняно зовсім не вивчений. Ми можемо будувати лише припущення про те, як він працює і чому саме так, а не інакше. Причиною тому – складність досліджень. Не так багато добровольців, які готові стати піддослідними. І навіть якщо вони є, підібрати потрібний метод дослідження – теж непросте завдання.
Настільки складний орган, як головний мозок, має безліч особливостей будови і функціонування. У ньому налічується близько 100 мільярдів нейронів, які постійно контактують один з одним. А один нейрон може мати контакти з 10 000 інших.
Значення мозку
Можна без перебільшення сказати, що значення мозку в житті людини ключове. Це ми і є. Це найбільш явне вмістилище нашого я, всіх думок, почуттів, спогадів, всього того, що робить нас людиною і особистістю. Завдяки йому ми відчуваємо, насолоджуємося життям, досягаємо цілей і просто живемо. Аристотель вважав, що душа знаходиться в серці, а мозок лише охолоджує кров. Зараз же ми вважаємо, що душа знаходиться в мозку, адже саме там і є наша самосвідомість, пам’ять і думки.
Людство далеко просунулася у вивченні навколишнього світу. Ми занурювалися на дно океану, висаджувалися на Місяці, але так і не відкрили таємницю власного мозку. До сих пір ніхто до кінця не може пояснити, як відбувається мислення, чому нейрони взаємодіють між собою і яким чином з набору клітин виходить самосвідомість, пам’ять, інтелект і, власне, ми.
Все, що ми робимо, думаємо і відчуваємо, відбувається завдяки головному мозку – найважливішому органу, вмістилищі вищих психічних функцій. Всі наші відчуття: зір, слух, нюх, смак, дотик – передають інформацію в мозок. Насправді, ми чуємо мозком, а вуха – це лише зручні локатори, які передають нервові імпульси в пов’язану з ними ділянку кори. До того ж, головний мозок керує виробленням гормонів, зменшує больові відчуття, викликає підвищення активності. Розуміння і вивчення людського мозку, йде далеко позаду вивчення всіх інших частин організму. Це пояснюється тим, що наш мозок значно перевершує за складністю всі органи. Вважається, що у відомому людству Всесвіті немає більш складно влаштованого об’єкта.
Методи дослідження мозку
З кожним роком методи дослідження головного мозку стають все більш складними і технологічними. Якщо раніше це було лише клініко-анатомічне порівняння, досить грубий, але дієвий метод, то зараз рідко обходиться без комп’ютерних технологій і складних інструментів.
В сучасній науці, дослідження головного мозку людини – одне з найскладніших і найбільш захоплюючих завдань. Безумовно, вивчати атоми і молекули, планети, галактики не так просто, але це навіть поруч не стоїть з завданням дослідження мозку. В наш час, вчені впритул підійшли до вивчення людського мозку, об’єкта, рівного за складністю самому інструменту дослідження. Головний інструмент пізнання – це зовсім не мікроскоп і не скальпель. Ним завжди був наш мозок. І в цій ситуації ми стикаємося з проблемою, коли досліджуване і дослідник рівні. Не так-то просто навіть припустити, чи можна вирішити в принципі таку задачу.
Виділяють різні методи вивчення. Одним з перших методів, які застосовувались на практиці, було клініко-анатомічне порівняння – ушкоджувалася певна ділянка мозку і спостерігали, яка функція відключиться після пошкодження. Таким чином, Полем Брока, в 1865 році, був досліджений мовний центр. Загальним для всіх пацієнтів, які не могли говорити, було пошкодження ділянки мозку, названої згодом центром Брока.
Інший метод дослідження мозку – електроенцефалографія. В основі методу лежить вивчення електричного потенціалу тканини мозку. Вчені спостерігають за змінами електричної активності в певних відділах мозку, під час виконання людиною різних дій.
Мозкова активність реєструється за допомогою електродів або електроенцефалографії. Ці інструменти дозволяють фіксувати електричні розряди окремих нейронів. У рідкісних випадках, коли у людини спостерігається важке захворювання мозку, можливе вживлення електродів безпосередньо в мозкову тканину. Так вже вийшло, що основним джерелом інформації в нейронауках завжди були пацієнти, найчастіше важко хворі, яким були необхідні складні операції на мозку. Дослідження з імплантацією електродів дали важливу інформацію про специфіку роботи мозку, біологічну відповідність вищих психічних функцій, його здатності до пластичності і компенсації втрачених функцій.
Вивчення людського мозку
Вивчення людського мозку – безперервний процес. Не відомо, чи зможемо ми хоч коли-небудь сказати, що вже знаємо про нього все. Наука прагне створити якомога більш точні методи дослідження і одним з таких методів вивчення мозкових функція є електрична стимуляція певних відділів. Цим методом, нейрохірург з Канади Уайлдер Пенфілд вивчив відповідності кінцівок і органів в моторній корі – т. зв. моторного гомункулуса. За допомогою електричних імпульсів вчений стимулював точки моторної кори, чим викликав рух частин тіла людини. З 1970 року після появи комп’ютера, методи дослідження нервової системи стали ще більш витонченими. Винайшли позитронно-емісійну томографію, магнітноенцефалографію, МРТ. Порівняно недавно почали використовувати нейровізуалізацію – дослідження реакції деяких частин мозку на введення певних речовин.
Цікаве і важливе відкриття зробили вчені Гречин і Бехтерева в 1968 році. Вони виявили в мозку детектор помилок. Завдяки цьому механізму ми можемо робити звичайні, рутинні дії на автопілоті, взагалі не думаючи про них, навіть розмірковуючи про щось своє. Під рутинними діями маються на увазі умивання, одягання і т. д. Але детектор брехні в мозку в цей момент не спить, він пильнує, невпинно стежачи за правильністю виконання дії. Може статися, що по дорозі на роботу людина раптово починає відчувати себе некомфортно, а повернувшись додому виявляє включену праску або незакриті двері. Цей механізм дозволяє автоматично вирішувати безліч дрібних завдань, блокуючи неприпустимі дії.
Людський мозок – найскладніша система, завдяки якій ми думаємо, відчуваємо і живемо. Вражаючий за своїми можливостями інструмент пізнання, якому, напевно, під силу дослідити і зрозуміти весь всесвіт. Як відомо з філософії, пізнавати щось потрібно інструментом, який перевершує за складністю пізнаваний об’єкт. Тоді ми точно можемо розраховувати на успіх. Але що робити, якщо у всьому всесвіті немає нічого складнішого людського мозку? І це не просто красивий вираз, вчені дійсно не знайшли ще нічого, що перевершувало б за складністю людський мозок. Дуже багато всього в ньому залишається для нас таємницею. Лише час покаже, чи здатні ми в принципі його коли-небудь повністю вивчити.
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/doslidzhennya-mozku/.
Напишить повідомлення