Нейрохімія емоцій

Від чого залежать наші емоції? Що відбувається в організмі в той момент, коли ми відчуваємо почуття радості, задоволення або щастя? У всіх цих питаннях вже частково розібралася сучасна наука після значної кількості експериментів, досліджень та спостережень.

Речовини, відповідальні за наші емоції, діляться на кілька видів

  • Нейрорегулятори – хімічні речовини, що несуть інформацію між нейронами. Вони включають нейротрансмітери, нейромодулятора і нейрогормони.
  • Нейротрансмітерами (нейромедіатори) є нейрорегулятори, що впливають на специфічні пресинаптичні і постсинаптичні рецептори. Передача інформації нейротрансмітерами зазвичай відбувається протягом 1 -2 мсек (діють місцево та миттєво). У цій статті ми будемо говорити про такі нейротрансмітери, як ендорфіни, дофамін, норадреналін, серотонін.

Нейромодулятори так само як і нейротрансмітери, можуть звільнятися з пресинаптичної мембрани і впливати на рецептори.

Однак нейромодулятори можуть також бути звільнені з мембран інших синапсів і впливати на рецептори, розташовані на досить великій кількості нейронів. Їх дія більш тривала, ніж дія нейротрансмітерів – аж до хвилин. Нейромодулятори здійснюють також контроль за дією нейротрансмітерів в певних синапсах.

  • Нейрогормони також впливають на рецептори нейронів. Відрізняє їх від інших видів нейрорегуляторів те, що вони надходять в систему кровообігу і тому можуть поширюватися всередині всього організму. Діють на нервову систему вони довго і тотально. У цій статті ми будемо говорити про такі нейрогормони, як кортизол і мелатонін.

Ендорфіни

За вироблення ендорфінів відповідають нейрони головного мозку. Ці сполуки діють аналогічно наркотичним речовинам типу опіатів, але, зрозуміло, в природних дозах цей ефект значно слабший. Ендорфіни регулюють секрецію ендокринних залоз і володіють болезаспокійливими властивостями. Висока концентрація ендорфінів в крові при взаємодії з іншими нейромедіаторами може викликати у людини стан ейфорії.

Завдяки наявності ендорфінів в нашому організмі включається механізм «внутрішнього підкріплення». Ендорфіни – це своєрідна біохімічна нагорода, яка стимулює позитивні психологічні процеси.

Важливо відзначити, що саме ендорфінний голод обумовлює нездатність деяких людей відчувати позитивні емоції. Лікарі наркологи, які професійно займаються лікуванням наркотичних і подібних залежностей, висловлюють припущення, що саме недостатнє вироблення ендорфінів є причиною алкоголізму та наркоманії. Тобто, якщо гіпофіз виробляє занадто мало ендорфінів, то людина змушена вгамовувати свій опіатний голод спиртовмісними напоями та іншими речовинами з аналогічною дією.

Для того, щоб стимулювати природне вироблення ендорфінів, досить просто не забувати про ті фактори повсякденного життя, які приносять нам задоволення. Це стосується смачної різноманітної їжі, достатніх фізичних навантажень та улюблених видів діяльності.

До іншого класу речовин, які впливають на наш настрій, відносяться такі нейротрансмітери (нейромедіатори), як серотонін, дофамін і норадреналін.

Серотонін є одним з основних нейромедіаторів. Він утворюється з амінокислоти, яка називається «триптофан», і міститься в багатьох продуктах харчування (сир, помідори, горіхи, банани, фініки, сливи, інжир, соєві боби, какао).

Цікавим є той факт, що з триптофану утворюється серотонін і мелатонін.

Серотонін називають гормоном гарного настрою. Він забезпечує гарний настрій, додає відчуття бадьорості і впевненості. Крім того, достатній рівень серотоніну в крові гарантує людині міцний нічний сон і бадьорий стан після пробудження, здатність протистояти стресовим впливам.

При дефіциті цього гормону виникають депресія, нав’язливі думки (обсесії) і дії (компульсії) невротичного характеру, панічні атаки, фобії, підвищена тривога, порушується харчова поведінка (булімія, анорексія), а також знижується поріг больової чутливості, що може призводити до відчуття людиною підпорогових болей без будь-якої соматичної патології, тобто тілесної причини (коли вона відчуває підпороговий біль, який зазвичай не проявляється).

Серотонін підвищується в момент отримання задоволення і є речовиною, необхідною для синтезу норадреналіну, який відноситься до найбільш значущих гормонів неспання.

Норадреналін має досить поширену назву «гормону люті та відваги», тому що він викидається з надниркових залоз в момент небезпеки та викликає відчуття впевненості і готовності до дій. Доведено, що його нестача або порушення обміну призводить до формування депресії.

Дофамін – це ще одна речовина «внутрішнього підкріплення», що забезпечує позитивні емоції на хімічному рівні. Проведені серйозні дослідження підтвердили той факт, що навіть спогади про отримане задоволення викликають збільшення кількості дофаміну в крові.

За своїм біохімічним механізмом депресія аналогічна синдрому стресу в його останній стадії – виснаження. Кортизол в підвищеній концентрації починає гальмувати посилений викид серотоніну та норадреналіну і забезпечує період відновлення. Депресія – по біохімії є такою ж стадією виснаження, але більш патологічно тривалою у вигляді вродженої генетичної слабкості синтезу нейромедіаторів, зокрема, норадреналіну та серотоніну.

Мелатонін виробляється шишкоподібною залозою (епіфізом) і його функція – регуляція циклу сну та неспання. Цей нейрогормон є незамінним для нормальної життєдіяльності людини і неопосередковано впливає на добові коливання рівня серотоніну.

У міжсезоння, коли тривалість світлового дня змінюється, вироблення гормонів може теж змінюватися. Мелатонін активно виділяється в темний час доби, розсіюється при сонячному світлі. Тому в осінньо-зимовий період кількість мелатоніну підвищується, а це може сприяти поганому самопочуттю і зниженню настрою.

Кортизол – це ще один нейрогормон, кількість якого впливає на настрій та виникнення депресії.

При депресії спостерігається гіперкортицизм – коли у надниркових залозах підвищене вироблення кортизолу.

Для діагностики депресії роблять дексаметазоновий тест, коли вводять пацієнтові синтетичний аналог кортизолу – дексаметазон в дозі 1 мг. Результати тесту вважаються негативними, якщо відсутня або ж спостерігається пригнічення секреції власного кортизолу менше 30% (у здорових людей). Тест вважається позитивним, якщо кортизол зменшується більше 30% (до 60%). Це вказує на те, що у обстежуваного пацієнта спостерігається ендогенна депресія і передбачається хороша відповідь на антидепресанти.

Яким чином можна самостійно побічно впливати на рівень «нейрорегуляторів щастя»?

Значно збільшують концентрацію в крові речовин, що підвищують позитивні емоції (в 5-7 разів), будь-які фізичні навантаження.

Крім цього сексуальні відносини, як один із значущих фізіологічних задоволень, теж призводить до аналогічного ефекту.

Стимулює викид ендорфінів і прийом їжі – особливо, якщо людина вживає улюблені продукти.

Сонячне світло так само сприятливе для наших емоцій, оскільки підвищує рівень серотоніну. Особливо важливо приділяти час прогулянкам в світлий час доби пізньої осені, взимку та на початку весни – коли рівень природного освітлення значно падає.

Є і менш очевидні способи простимулювати правильну біохімію організму. Це – короткочасне перебування на холоді, сміх, захоплення мистецтвом. Для багатьох людей відмінно діє як каталізатор вироблення ендорфінів успіх в досягненні мети або вдалий вихід зі складної ситуації. У цьому випадку мозок заохочує людину, викидаючи гормони задоволення, які в свою чергу формують позитивні емоції.

У той же час існує ряд психічних розладів, які виникають, коли вироблення таких нейротрансмітерів, як серотонін та норадреналін, порушується і знижується. До них відносяться такі стани, як депресії, тривожні, обсесивно-компульсивні, фобічні, харчові (анорексія і булімія) розлади, панічні атаки та хронічний больовий синдром. У цьому випадку на допомогу приходять лікарські засоби (антидепресанти), які балансують / підвищують рівень нейромедіаторів і повертають людині радість та смакові якості життя – емоції.

Світлана Нетрусова
Світлана Нетрусова 111 Articles
Кандидат медичних наук, доцент, лікарь психіатр вищої категорії, психотерапевт.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено