Віра в себе – це ключ до успіху. Така загальновідома істина. Людина, переповнена вірою у власні сили, здатна на великі досягнення та здійснення найпотаємніших бажань.
Вірою наповнені діти, коли вони вчаться ходити, саме завдяки такій вірі дитина знаходить сили підніматися і йти після кожного падіння, та пробувати щось знову і знову. Точно так же ця віра допомагає і дорослій людині досягти успіху: пробувати нове, не втрачати надії в успіх після невдач, дертися вгору до досягнення мети.
Іноді ж людина втрачає віру в себе. Чому це відбувається? Як знайти віру у власні сили? Відповіді на ці питання можуть допомогти кожній людині.
Впевненість людини в собі – що це значить?
Для розуміння феномену «віри в себе», слід розвести це поняття з поняттями самовпевненості та самоефективності.
Так, наявність твердої впевненості в собі не означає наявність самовпевненості. Людина, яка вірить в себе, докладає максимум зусиль для досягнення своїх цілей, самовпевнений ж робить об’єктивно недостатньо для досягнення бажаного. Людина,яка вірить в себе також вірить і в свій успіх, але при цьому розуміє, що досягнення проміжних цілей не завжди може увінчатися успіхом. Самовпевнена ж людина навіть не розглядає можливість невдачі. Саме тому, що маючі віру в себе частіше досягають успіху, ніж просто самовпевнені люди.
Також не слід плутати поняття віри в себе (або впевненості в собі) та самоефективності. Впевненість в собі – це особистісна властивість, такий собі еквівалент «внутрішнього стрижня». Ядром впевненості в собі є позитивна самооцінка – людина позитивно себе оцінює, свої знання, досвід та навички, а також відчуває прийняття і симпатію до самого себе. Якщо людина впевнена в самому собі, то дрібні невдачі не можуть похитнути її віру в успіх.
Самоефективність же означає віру в ефективність своїх дій, переконаність в тому, що правильно реалізовані дії приведуть до досягнення мети. Тобто самоефективність є значно вужчим, менш «глобальним» поняттям, ніж впевненість в собі: віра в себе означає віру у всього себе, а самоефективність – віра в успішне виконання конкретної діяльності. Самоефективність може залежати від ряду факторів: «широти» репертуару поведінкових навичок, наявності досвіду виконання конкретної діяльності або спостереження за її виконанням, думки інших людей, фізичного та емоційного стану.
Таким чином, саме віра в себе є тим джерелом сили, яке рятує людину від тотального знецінення себе.
Розвиток впевненості в собі: що цьому заважає?
У дитинстві кожна людина наповнена вірою в себе – без цього ми б ніколи не навчилися ходити та плавати, і навчатися, і пробувати щось нове. Згодом же ми «приймаємо» страх перед невдачею – і страх цей може виявитися настільки великим, що ми вважаємо за краще не робити що-небудь взагалі, ніж зазнати невдачі. Але відбувається подібне не зі всяким, а лише з тим, хто не може знайти упевненість в самому собі. Що ж заважає повірити в себе? Існує три основних «підводних камені» на шляху набуття віри в себе:
-
“Це неможливо”
Визнання «неможливості» чогось – це ідеальне виправдання бездіяльності. Починаючи використовувати цю фразу для самовиправдання, людина на диво швидко до неї «звикає». «Неможливими» можуть ставати багато речей. Але в цьому контексті варто згадати про цікавий «ефект новачка»: часто новачок може зробити те, що не вдалося здійснити «профі» та експертам. Частково причина такого успіху новачка криється в «новому погляді» на проблему, а частково – в упевненості новачка в самому собі. Виявляється, людина може здійснювати дивовижні речі, коли не знає, що це неможливо! Тут, звичайно, не маються на увазі речі, що суперечать «законам фізики» (наприклад, ніхто не говорить, що варто спробувати пересувати предмети силою думки або пускати лазерні промені з очей). Але хіба є щось дійсно неможливе в тому, щоб стати мільйонером? Або купити власний будинок? Стати справжнім професіоналом у своїй справі? Адже досягнення цих цілей можливо, нехай навіть для цього і потрібно докласти зусиль.
Тому дуже важливо зрозуміти, що майже будь-яка «неможливість» – це лише відмовка, що дозволяє виправдати власну невдачу (або відсутність спроби досягнення успіху). Варто лише подолати страх перед невдачею – і подивитися, чи можна «побороти» цю неможливість, досягти успіху там, де це не вдалося іншим.
-
“Я не зможу”
«Я не зможу» – це непереможна стратегія мула. Скільки цього мула не переконуй, що перейти на інший берег річки цілком можливо, що тисячі мулів до нього вже успішно впоралися з цим переходом – ніщо не допоможе. Тому, що проблема тут не в самому завданні, його здійсненності, а глибоко всередині людини, переконаної у власній нездатності впоратися з цим завданням. Ця людина буде апелювати до власного невдалого досвіду – болючі приклади з минулого стануть важким тягарем на шляху в майбутнє.
Для того, щоб подолати цю шкідливу стратегію, треба «пробитися» крізь невіру, знайти вогник віри в себе і розпалити його яскравіше. Адже всі роблять невдачі, всі помиляються, і ці помилки лягли в основу нашого досвіду, вони зробили нас мудрішими і сильнішими. А також всередині завжди знайдеться досвід переживання успіху – саме такий позитивний досвід потрібно згадувати частіше, розпалюючи віру в себе та прямуючи до підкорення нових вершин.
-
“Я невдаха”
Ця ситуація найважча. Тут людину вже мучить не страх невдачі, і не постійні спогади зроблених помилок – тут людина просто геть зневірилася в собі. Вона вважає себе невдахою, ні на що не придатною людиною, і невіра ця може виявитися дуже глибокою. Позитивні приклади успіху цієї людини або інших людей не допоможуть – це не зробить ніякого позитивного впливу: ярлик «невдахи» вішається людиною на себе як на особистість в цілому, а тому ситуативний успіх не служить підставою для відродження віри в себе.
Для того, щоб змінити цю сумну ситуацію, людині доведеться провести «обряд глобального вибачення»: пробачити себе за всі помилки та провали, за всі невдачі … А потім почати змінювати своє життя: дозволити собі самовиражатися різними шляхами, пробувати нове, не боятися робити помилки та завжди вірити в себе. Можна сумніватися в успіху виконуваного завдання, але в самому собі – ніколи.
Як підвищити впевненість в собі
Таким чином, для відновлення віри в себе слід зробити наступне:
- Пробачити себе за всі невдачі та прийняти себе таким, який є.
- Згадати позитивний досвід досягнення успіху в своєму житті: треба нагадувати собі про власний успіх кожного разу, коли берешся за виконання важливої і значимої справи. Віра в себе повинна стати для людини стрижнем, що дозволяє вистояти після низки невдач і домогтися, врешті-решт, успіху.
- Не дати страху перед невдачею обмежити себе, свої можливості. Боязнь невдачі може стати «шорами», що заважають жити повноцінним життям, а впевненість в собі допомагає людині відкритися новим можливостям реалізації.
- Не давати дрібним невдачам похитнути впевненість в собі. Помилки природні, але вони не є нашим повним відображенням. Те, наскільки успішно людина зберігає віру в себе протягом життя, визначає цілісність її особистості, і те, наскільки щасливою вона буде себе відчувати.
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/pidvishhena-vpevnenist-de-znajti-viru-v-sebe/.
Напишить повідомлення