Реакція на хворобу в залежності від типу особистості

Реакция на болезнь в зависимости от типа личности

Як проявляється реакція людини на хворобу? Як людина справляється з фізичними стражданнями, які пов’язані з хворобою?

Ні для кого не секрет, що одне і те ж захворювання сприймається по-різному в залежності від характеру людини.

Наприклад, банальний бронхіт хтось переносить спокійно або навіть сприймає його, як можливість кілька днів відпочити від робочої рутини, а інший же уявляє себе тяжко хворим, тривожиться, прислухається до свого стану.

Вплив хвороби на організм

Будь-яка соматична хвороба (від грецького «сома» – душа) призводить до певної дезорганізації  процесів,що відбуваються в організмі і, до того ж, «оголює» особливості особистості. Навіть усвідомлення самого факту «я хворий» змінює самооцінку, риси поведінки, комунікативні та соціальні установки. Нерідко на фоні захворювання, особливо, якщо воно хронічне або важке, виникають неврозоподібні розлади.

Реакция на болезнь в зависимости от типа личности

Крім фізичних страждань хвороба приносить істотну зміну способу життя, «нав’язує» нові правила. Хворий змушений обмежувати себе в чомусь, змінювати розпорядок дня, відмовлятися від якихось приємних для нього занять, справлятися зі спокусами, звикати до необхідності проходити процедури і приймати ліки. І весь комплекс виникаючих при виявленні захворювання труднощів – це, по суті, психогенний фактор.

Тип реакції на хворобу

Є думка, що при захворюваннях певних органів і систем спостерігаються деякі загальні риси:

  • хвороби шлунково-кишкового тракту супроводжуються стійким зниженням емоційного фону, деякою пригніченістю і байдужістю;
  • патології печінки роблять людину гнівливою, нервовою, дратівливою і запальною;
  • при серцево-судинних захворюваннях людина частіше відчуває страх, підсвідому тривогу або занепокоєння.

Після того, як поставлений діагноз, і людина усвідомила сам факт наявності соматичного розладу, її поведінка змінюється в порівнянні зі звичайною. Вона реагує в залежності від свого темпераменту:

  • деякі повністю «замикаються» на себе, занурюються у внутрішні переживання, обмежують контакти, а інші потребують постійного спілкування, обговорення свого стану і своєї хвороби;
  • хтось «відгороджується» від будь-якої інформації про захворювання, намагається не згадувати про неї в розмовах, а інші, навпаки, займаються пошуками і вивченням всіх відомостей про розлад;
  • частина хворих активно лікується, співпрацює з лікарем, ретельно виконує призначення, а інші займаються пошуком більш підходящого фахівця, змінюють лікарів, вимагають проведення додаткових досліджень.

Люди, абсолютно адекватно реагують на діагностування у них хвороби, на жаль, нечисленні. Тим часом, неадекватна реакція ускладнює перебіг хвороби, не дає хворому адаптуватися, дратує оточуючих,  допомоги яких хвора людина дуже потребує.

Людина сприймає свою хворобу в залежності від особливостей її особистості. Виділяють кілька типів реакції:

  • астенічний;
  • депресивний;
  • іпохондричний;
  • анозогностичний.

Астенічна реакція на захворювання

Люди, схильні до астенічного типу реакції, швидко втомлюються, стають млявими. При мінімальних відчуттях болю і дискомфорту або інших симптомів, втрачають надію на поліпшення стану, стають нестриманими, плаксивими, дратівливими.

Їх поріг чутливості вище, ніж при інших типах реакції, вони не здатні боротися за своє одужання. До такої поведінки схильні «тривожні», невпевнені в собі особистості і психостеніки. У взаємодії з такими людьми найважливіше – роз’яснювальна робота. Таким людям показаний розмірений розпорядок дня, чіткі правила існування, щадний графік роботи з перервами для відпочинку. Будь-яка стабільність для людини з астенічним типом реакції на хворобу – позитивний фактор.

Реакция на болезнь в зависимости от типа личности

Близькі люди повинні розуміти, що зауваження по несуттєвих приводах, глузування, зневагу стражданнями хворого призводять до погіршення його психічного стану. Доброзичлива і спокійна обстановка, навпаки, допоможе в подоланні хвороби.

Депресивна реакція

Цей тип реакції характеризується наростаючою тривогою, пригніченим настроєм, тугою, песимістичним поглядом як на майбутнє, так і на минуле, очікуванням погіршення стану в майбутньому. Такі хворі прагнуть до усамітнення.

Люди,які страждають депресією, особливо, при середньому і тяжкому ступені вираженості, потребують допомоги психіатра, психотерапевта, оскільки, ймовірно трагічний розвиток подій: на піку відчуття безвиході людина може вдатися до спроб суїциду.

Іпохондрична реакція

Цей тип реагування можна назвати «зануренням у хворобу». Така людина не може переключити свою увагу на щось, що не відноситься до його хвороби, намагається знайти нові симптоми, перебільшено оцінює вплив хвороби на своє життя.

Побоюючись погіршення свого стану, люди з іпохондричним типом реакції на захворювання стають настороженими, винаходять особливий щадний режим, який може не тільки не допомагати, але і шкодити.

В цьому випадку хворому потрібна допомога психотерапевта, оскільки надмірна зосередженість на власному здоров’ї і постійні думки про невиліковність хвороби практично «зводять нанівець» всю призначену терапію. Іпохондрична реакція може бути настільки виявленою, що хворому потрібна консультація у психіатра.

Анозогностична реакція

Деякі люди проявляють анозогностичний тип реагування на наявність захворювання. Такі хворі легковажно ставляться до самого факту хвороби і її проявів, нехтують рекомендаціями лікаря аж до того моменту, коли стан стає загрозливим.

В цьому випадку можна говорити про психологічний механізм захисту – заперечення. Людина з анозогностичною реакцією не отримує адекватного лікування, не змінює свого способу життя у зв’язку з наявністю захворювання. В результаті таких дій (точніше – їх відсутності) хвороба протікає важче, і високий ризик серйозних ускладнень.

Психотерапія особистості при неадекватній реакції на хворобу

Значно знизити вираженість неадекватної реакції на захворювання допомагає психотерапія. Самим хворим і їх родичам потрібно подолати помилкові забобони про психотерапевтів і психіатрів. Лікарі цієї спеціальності проводять роз’яснювальну та аналітичну роботу, яка допомагає хворому вирівняти свій емоційний стан, більш адекватно реагувати на хворобу і впоратися з нею.

Светлана Нетрусова
Кандидат медичних наук, доцент, лікарь психіатр вищої категорії, психотерапевт.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено