Різноманітні емоції завжди відігравали велику роль в нашому житті. Ми з самого дитинства вчимося оцінювати всілякі події та власні стани по тому, які почуття вони в нас пробуджують – страх, гнів, радість і т.д. При цьому ми завжди концентруємося на самому факті переживання, намагаємося визначити емоцію, яку відчуваємо в даний момент. А чи часто ми замислюємося про біохімічний аспект того, що відбувається? Про те, що переживає наш організм в моменти люті, жаху, екстазу? Про те, які фізіологічні механізми нашого тіла забезпечують почуття і емоції? Дізнаючись про це, людина робить захоплюючу подорож вглибину себе, до першовитоків людських переживань.
Починається дана подорож з невеликої ділянки трьох тісно взаємопов’язаних у функціональному плані ділянок нашого мозку – гіпоталамуса, гіпофіза і епіфіза. У цій невеликій частині мозку розташована “штаб-квартира” нашої ендокринної системи: саме звідти відбувається управління гормональною системою людського організму.
Завдяки гіпоталамусу, гіпофізу і епіфізу у людини синтезуються гормони, функціонують органи нашого тіла і забезпечується нормальна робота організму, – а саме в цьому і полягає основне завдання ендокринної системи.
Значну роль в забезпеченні життєдіяльності грають гормони: ці хімічні речовини можуть мати значний вплив на орган-мішень, до якого вони переносяться по крові. Гормони регулюють роботу багатьох систем організму і фізіологічних функцій і забезпечують це регулювання швидко і ефективно.
Слід зауважити, що гормони є не єдиним аналогом «загону швидкого реагування» в нашому організмі. В результаті проведення множинних нейробіологічних досліджень кінця 20-початку 21 століття увага сучасної науки сфокусувалася на вивченні нейромедіаторів – особливих хімічних речовин, завдання яких полягає в передачі електрохімічних імпульсів між нейронами (через синапс від нервової клітини до клітин інших систем). 
Раніше вважалося, що передача інформації в нервовій системі може здійснюватися тільки шляхом електричного розряду, і лише потім був відкритий інший механізм передачі інформації, а саме – хімічний.
Так завдяки яким хімічним речовинам ми здатні відчувати задоволення, тремтіти від страху або палати від люті?
Дофамін: фонтан задоволення
Ми прагнемо до того, що приносить нам задоволення, і намагаємося уникати всього, що задоволення забирає – така вже людська природа. Задоволення відіграє колосальну роль в нашому житті: воно здатне визначати прагнення, вчинки, нашу поведінку… І все це завдяки особливому гормону і нейромедіатору – неповторному дофаміну.
Дофамін є хімічною речовиною, що належить до групи фенілетиламінів. Цей гормон, в тій чи іншій мірі, забезпечує нашу м'язову активність, роботу серця і навіть деякі рефлекси, такі як блювотний.
Деякі вчені вважають, що дофамін також бере участь в процесі прийняття рішень. Подібні висновки випливають з того факту, що люди з порушеннями вироблення даного гормону відчувають труднощі в процесі прийняття рішень. Передбачається, що саме дофамін провокує виникнення «почуття майбутньої нагороди», а це, в свою чергу, сприяє пробудженню активності і швидшому ухвалення рішень.
Дофамін виконує функції і гормону, і нейромедіатора: дофамін, який виконує функцію гормону, виробляється в надниркових залозах, а дофамін, який виконує функцію нейромедіатора, – в специфічній ділянці середнього мозку під назвою «чорне тіло».
Виконуючи функції нейромедіатора – переносника нервового імпульсу, дофамін «подорожує» по чотирьох «дофамінових шляхах» головного мозку. В ході подібних «подорожей» по одному з цих мозкових шляхів, дофамін стає відповідальним за виникнення задоволення.
Від яких же видів активності людина отримує найбільше задоволення? Виходячи з коливань рівня дофаміну в нашому організмі при різних видах діяльності, найбільше задоволення людина отримує від їжі і сексу.
Раніше вважалося, що для виникнення почуття задоволення необхідно зробити щось приємне: спочатку дія, потім – задоволення. Однак деякі останні дослідження з області нейробіології свідчать, що вироблення дофаміну починається задовго до закінчення «приємної» активності, а точніше – ще на етапі очікування чогось приємного, того, що віщує задоволення. Це прекрасно пояснює, чому нас так радують думки про заплановані задоволення, чому ми цілими днями можемо передчувати похід на масаж або тижневу відпустку, і чому очікувана насолода часом приносить більше задоволення, ніж реальна.
Необхідно сказати, що порушення обміну дофаміну грає важливу роль в патогенезі такого захворювання, як шизофренія. Але це вже інша історія…
Адреналін: «борись або біжи»
Ще однією важливою хімічною речовиною, що впливає на нашу активність, є адреналін. Він виробляється в надниркових залозах і забезпечує специфічну реакцію – «борись або біжи». Вироблення адреналіну збільшується при стресових ситуаціях, коли виникає страх, паніка, тривога, а також при травматичних ушкодженнях організму різного характеру.
Одним словом, адреналін «вступає в гру» в ситуаціях небезпеки – реальної чи уявної.
Основною місією адреналіну є підготовка організму до того,щоб впоратися з виниклою небезпекою. Цим його завданням обумовлений спектр змін, які адреналін запускає в організмі:
- Сприяє посиленому функціонуванню м’язів скелета;
- Сприяє посиленню серцебиття;
- Звужує судини слизової і м’язової системи;
- Розширює зіниці і сприяє розслабленню мускулатури кишечника – таким чином, адреналін намагається «звільнити» організм від всього зайвого і підготувати його до бійки або втечі.
При постійному викиді адреналіну в кров людина вступає в фазу дистресу: вона виснажується і худне, а внаслідок прискореного обміну білків в організмі зменшується м’язова маса. Таким чином, викид адреналіну в ситуаціях реальної небезпеки здатний підготувати організм для порятунку, а в стані тривалої психотравмуючої ситуації цей гормон стає для людини т.зв. отрутою, що руйнує її тіло і впливає на емоційну сферу, що може призводити до різних захворювань (в т.ч. панічних атак, фобій і ін.).
Проілюструвати, наскільки ми залежні від гормонів, можна на прикладі куріння. При вдиханні тютюнового диму через 7 секунд нікотин досягає мозку. Слідом за цим практично моментально в кров надходять адреналін і норадреналін, і слідує відповідна фізіологічна реакція: частішає пульс, збільшується кров'яний тиск, посилюється кровопостачання головного мозку. При цьому відбувається і вироблення дофаміну – гормону задоволення, а це провокує розвиток нікотинової залежності.
Лють і норадреналін
Норадреналін є одночасно і гормоном, і нейромедіатором. Рівень норадреналіну, як і рівень адреналіну, підвищується в стресових ситуаціях, що викликають страх, тривогу і нервову напругу. Однак, якщо адреналін прийнято вважати гормоном страху, що норадреналін можна визначити, як гормон люті – він породжує в людині почуття гніву і злоби: завдяки йому ми здатні відчути лють. Норадреналін сприяє звуженню судин, провокує підвищення тиску в артеріях – готує організм до дій по усуненню небезпеки.
Гормони надниркових залоз дуже тісно пов’язані між собою: в ситуаціях потенційну небезпеку з гіпоталамуса здійснюється викид в кров специфічної речовини – кортикотропіну, яка запускає процес синтезу гормонів (адреналін синтезується на основі норадреналіну).
Таким чином, адреналін і норадреналін можна сміливо називати «гормонами виживання», адже без них людство не вижило б протягом тисячоліть. Гормони надниркових залоз є для людини біологічним аналогом щита: вони готують людину до подолання небезпеки, допомагають пережити травми і стресові події.
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/rol-gormoniv-v-nashomu-zhitti-zadovolennya-lyut-i-strax/.
Напишить повідомлення