Лікування психічних розладів. Допомагає церква чи шкодить?

Поширеність психічних розладів у світі дуже висока. За даними ВООЗ (2006), з 870 млн. людей, що проживають в Європейському регіоні, близько 100 млн. відчували стан тривоги і депресії, понад 7 млн. страждали хворобою Альцгеймера та іншими видами деменції, близько 4 млн. – шизофренією, 4 млн. – біполярними афективними розладами і 4 млн. – панічними розладами. Психічні хвороби посідають друге місце після серцево-судинної патології, які призводять до інвалідизації.

У лікарів загальної практики, за різними оцінками, від однієї до двох третин пацієнтів на прийомі – це люди з неврозоподібною симптоматикою або психічними розладами невротичного регістру. Тому дуже важливо докладати зусилля, щоб загальні знання про психічні розлади (так звані душевні хвороби) були доступні і лікарям соматичного профілю, і широким масам населення.

Сучасне суспільство досі з великим упередженням ставиться до психічних хвороб і до хворих психічними захворюваннями. Люди бояться, що звернення до психіатра скомпрометує їх в очах оточуючих і їх вважатимуть божевільними. Тому культура ставлення до психічного здоров’я залишає бажати кращого.

Людина, у якої спостерігається психічний розлад, стає дуже вразливою і не завжди здатна на адекватну оцінку власного стану, особливо, якщо хворіє вперше.

Депресивні, тривожні, фобічні розлади, панічні атаки, соматоформні розлади та психосоматичні хвороби можуть мати також і соматичні прояви серцево-судинної патології, проблеми з травленням, диханням та ін. Ці симптоми не купіруються при стандартному лікуванні у терапевтів і невропатологів. Клінічні прояви хвороби супроводжуються відчуттям страху, тривоги, пригніченості, беззахисності, виникнення почуття провини або марності власного існування, проявляється песимістичний погляд на те, що відбувається і на майбутнє. Тому крім специфічного медикаментозного лікування цим пацієнтам обов’язково необхідна психологічна чи психотерапевтична допомога. Одним з варіантів пошуку допомоги у таких хворих, а також їх родичів, стає звернення до церкви.

З чим пов’язана така поведінка, чи може спілкування зі священиком принести стабільний лікувальний ефект і в чому ризики таких дій? Давайте розберемося в кожному з цих питань окремо.

Лікування психічних розладів. Користь звернення до церкви

Хвора людина завжди потребує співчуття, психологічної допомоги та надії на одужання. Служителі церкви (незалежно від конфесії) найчастіше володіють навичками активного слухання і співчуття, а також елементами раціональної психотерапії. Саме в храмі людина з душевною хворобою часто знаходить психологічну підтримку, готовність вислухати, не даючи оцінок. Важливо й те, що священики часто налаштовані оптимістично і переконують прихожан в тому, що зцілення від хвороби під силу Богу. Крім того, служителі церкви можуть давати цілком конкретні рекомендації щодо подолання стресових станів, які здаються хворому переконливими і обнадійливими: у багатьох релігійних книгах наведені приклади зцілення від подібних проблем з коментарями, які переконують хворого в ефективності запропонованих методів. разметкаТаким чином, саме в релігійній організації хвора людина отримує те, чого їй не в силах дати рідні та друзі: оптимістичний погляд на майбутнє, почуття захищеності, яке дає спілкування з Богом, готовність священика або членів релігійної громади активно допомагати подолати хворобу.

14

Ці фактори, безумовно, значно полегшують стан хворих на психічні розладиразметка. Особливо це стосується людей, які перебувають у стані зовнішнього або внутрішнього конфлікту, які пережили трагічну подію або перебувають в затяжному стресі.

Набір певних ритуальних дій, читання молитов, можливість виговоритися або виконати епітимію і отримати прощення за свої помилки – важливі фактори, які допомагають людині полегшити вантаж власних страждань.

Ризик звернення до церкви при психічних розладах

Слід зазначити, що при деяких психічних захворюваннях спроба отримати допомогу в храмі може закінчитися справжньою катастрофою. У деяких конфесіях хвороби або страждання розглядаються, як справедливе покарання за вчинені гріхи. Відчуваючи до священнослужителя високу ступінь довіри, людина в стані стресу або та, яка страждає від невротичного розладу (неврозу), може повірити у власну гріховність і зіпсованість. А, оскільки виникнення почуття провини, страху, приреченості і реальна нездатність адекватно оцінювати те, що відбувається часто супроводжують психічні захворювання, то таке переконання може стати фактором, який різко погіршить стан хворого. При вираженій депресії і так спостерігаються ідеї самозвинувачення і самознищення, а при їх посиленні, а також втраті контролю над собою, хвора людина може вчинити суїцид.

Ризик виникнення думок про самогубство і спроб піти з життя – головні небезпеки такого психічного захворювання, як депресія. Людина, у якої діагностується цей стан нерідко має ідеї самозвинувачення і самознищення, суїцидальні думки і наміри. Тому такий хворий повинен перебувати під наглядом медичного персоналу. Це застереження актуальне протягом усього часу лікування депресії, але особливо протягом першого місяця, так як антидепресанти ще не працюють (вони починають діяти тільки через 3 тижні), а депресивна симптоматика посилюється. Тому депресивний хворий може вчинити аутоагресивні дії, і тоді ми можемо його просто втратити.

При шизофренії часто спостерігаються галюцинації та маячення, тому в храмі, де багато людей, у хворого, як правило, стан погіршується – посилюються голоси, а за мотивами маячень він може будь-яку людину сприйняти ворогом і нанести їй пошкодження.

Шизофренія – ендогенне захворювання, схильність до якого передається генетично. До симптомів шизофренії відносяться галюцинації (порушення сприйняття) і маячення (порушення мислення). Важливо знати, що сам хворий на шизофренію не критичний до проявів хвороби і часто дисимулює її.

Шизофренію потрібно лікувати тільки медикаментозно, застосовуючи антипсихотичні препарати. В іншому випадку галюцинаторно-маячна симптоматика може стати хронічною і сформуватися специфічний шизофренічний дефект – незворотні зміни особистості.

Наявність імперативних (наказових) галюцинацій – показання до госпіталізації в психіатричний стаціонар навіть без бажання хворого, оскільки він може бути небезпечним і для себе, і для оточуючих.

Релігійна допомога при певних психічних захворюваннях невротичного або неврозоподібного регістру є однією з форм психологічної допомоги. разметкаАле, як і в разі вибору психотерапевта або психолога, необхідна готовність і вміння церковного служителя допомогти, а не погіршити проблему.

729_486_56cf031ee7dd4

Існують такі психічні розлади, при яких не можна допомогти без застосування лікарських препаратів, так як зміни в мозку відбуваються на біохімічному рівніразметка. У цьому випадку потрібна кваліфікована діагностика та призначення певних лікарських препаратів, що може виконати тільки лікар психіатр. Це такі захворювання, як ендогенні депресії, шизофренія, біполярний афективний розлад, органічні ураження головного мозку, хвороба Альцгеймера та ін.

Спроби впоратися з подібними хворобами за допомогою повчань чи умовлянь, читання молитов і спілкування з однодумцями по вірі практично безрезультативні. На якихось етапах така практика може тимчасово полегшувати стан хворого, але ефект, як правило, є несуттєвим і нестабільним. Через досить нетривалий час симптоматика посилюється, і людина відчуває себе гірше.

Хворий, зустрівши співчуття і допомогу в релігійній спільноті, може поставитися до проповідей або повчань надмірно довірливо, оскільки в церковних організаціях здавна опрацьовувалися прийоми ефективної роботи з паствою. Хворі, захоплені ідеєю зцілення через служіння, можуть відмовлятися від консультації з лікарем або навіть нехтувати призначеним лікуванням. В даний час існують досить ефективні психотропні препарати, які багаторазово апробовані і довели свою ефективність. При необхідності кваліфікований психіатр призначить адекватне лікування, яке не приведе ні до формування залежності, ні до серйозних побічних ефектів.

При цьому ніхто не заперечує благотворного впливу релігії на прискорення процесів одужання. Більш того, з огляду на певну упередженість звичайних людей до психіатричної допомоги, багато служителів церкви співпрацюють з лікарями психіатрами, розуміють і розрізняють психічні захворювання, які необхідно лікувати медикаментозно. Тому вони наполегливо радять звернутися за допомогою до психіатра, щоб таким чином допомогти тим людям, які самостійно не прийшли б за психіатричною допомогою без високої довіри до поради церковнослужителів.

Співпраця зі священнослужителями при лікуванні психічних розладів

У моїй практиці я нерідко співпрацюю зі служителями культу різних конфесій, які направляють до мене хворих на лікування і допомагають умовити їх приймати рекомендовану мною необхідну терапію. І разом ми добиваємося поліпшення стану хворих, так як служителі церкви допомагають в подальшому проводити реабілітаційні заходи, повертаючи пацієнтів в життя.


Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора. 
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/likuvannya-psixichnix-rozladiv-dopomagaye-cerkva-chi-shkodit/.

  

Світлана Нетрусова
Кандидат медичних наук, доцент, лікарь психіатр вищої категорії, психотерапевт.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено