«Живи цим моментом» – такий принцип пропагується в рамках сучасної культури. Причому цей принцип має мало спільного з правилом «тут і зараз», який особливо активно використовується в гештальт-терапії. Принцип «тут і зараз» – це про вміння жити в сьогоденні і насолоджуватися ним, але при цьому не забувати ні про досвід минулого, ні про побудову планів на майбутнє. У той час як сучасна культура дає людині зовсім інші орієнтири: «живи цим моментом, не думай про майбутнє, візьми від життя все, що можеш!». У деяких випадках такі орієнтири допомагають людині стати багатогранною особистістю, розвиватися в різних напрямках і пробувати себе в різних видах діяльності. З іншого боку, ці особливості сучасної культури можуть сприяти прояву інфантилізму.
Інфантилізм означає незрілість розвитку, наявність у людини дитячих рис особистості або проявів їх в поведінці. Інфантильна людина зовні може виглядати як доросла, але, по суті, вона ніби залишається «дорослою дитиною. Особливо збереженню і розвитку рис інфантильної особистості сприяють особливості сучасної культури: багатий вибір розваг, культ «вічної молодості»… Все це призводить до того, що людина відсуває процес дорослішання «на потім» і перетворюється в маленьку дитину, ув’язнену в оболонку дорослої людини. Звичайно, не всі «дитячі» риси обов’язково є ознаками інфантилізму. До того ж, будучи не надмірно розвиненими, інфантильні риси можуть перебувати в рамках норми, і лише будучи сильно вираженими, вони стають неприємними атрибутами інфантилізму. Отже, до ознак інфантилізму слід відносити:
Егоцентризм
Перша ознака інфантильної особистості – це егоцентризм. Причому, варто зауважити, що поняття егоцентризму не тотожне з егоїзмом. Людині-егоїстові просто наплювати на почуття і потреби інших людей, тоді як людина з вираженим егоцентризмом не здатна навіть зрозуміти стан і потреби іншого. Для таких людей існує тільки один центр всесвіту – це вони самі. І існує тільки одна правильна точка зору – точка зору самого егоцентриста. Навколишні люди ніби як присутні в картині світу цієї людини, але зрозуміти цих інших егоцентрист не здатний. Їх помисли, почуття, надії – все це не представляє для егоцентриста ніякого інтересу. Навколишні люди для нього оцінюються за критерієм «корисності – марності». 
Якщо конкретна людина задовольняє потреби егоцентриста і створює для нього атмосферу комфорту, то така людина оцінюється як «хороша», а якщо ні – то оцінюється як «погана».
Для маленької дитини така позиція природна – вона ще не навчилася ставити себе на місце іншого, не навчилася розуміти інших людей і приймати їх точку зору. Однак з часом дитина вчиться розуміти навколишній світ, вона вчиться цінувати переживання інших людей. Напевно, саме тому поведінка дорослої людини-егоцентриста виглядає так неприродно: зовні доросла людина, а вчиняє як дитина. І на відносинах егоцентризм позначається аж ніяк не позитивно, адже налагодити взаємини з людиною, яка не вміє і не хоче зрозуміти тебе, зовсім непросто.
Відсутність прагнення до самостійності
Наступна ознака інфантильної особистості – це відсутність прагнення до самостійності, утриманство. Причому, тут мається на увазі не життя повністю за рахунок іншої людини. А небажання проявляти самостійність в обслуговуванні власних потреб. На даний прояв інфантилізму з боку чоловіків дуже часто скаржаться дружини: чоловік зовсім не допомагає по дому, навіть не пере і не миє за собою посуд… Найчастіше подібну нездатність до самообслуговування чоловіки пояснюють тим, що все це «не чоловіча справа», і взагалі , він же «гроші заробляє». В результаті дорослий і відповідальний чоловік, приходячи додому, перетворюється в інфантильного хлопчика, а його дружині залишається тільки прийняти на себе обов’язки турботливої матері.
Прагнення до гри, як ознака інфантилізму
Слід відразу зазначити, що мова тут не про грайливість саму по собі, а тільки про той варіант, коли пошук розваг перетворюється для людини в першочергове завдання, відсуваючи на другий план інші види діяльності. Найстрашнішою річчю для людини, орієнтованої виключно на ігри та розваги, стає нудьга.
«Ігри» і розваги в даному випадку можуть бути різні: захопленість комп’ютерними іграми, шопінгом, походи по барах з друзями, постійна купівля «технічних іграшок»… У всіх цих заняттях немає нічого поганого, але в своєму прагненні до розваг інфантильна особистість втрачає почуття міри і тоді прагнення до вічних ігор стає ознакою інфантилізму.
Складнощі з прийняттям і реалізацією рішень, як прояв психічного інфантилізму
Одним з найбільш поширених проявів психічного інфантилізму є складнощі з ухваленням рішень та їх втіленням у життя.
Тим, що відрізняє зрілу дорослу людину від маленької дитини, є розвиненість вольових процесів. Дорослий вміє взяти свою волю в кулак, і просто зробити те, що належить, незважаючи на втому, небажання що-небудь робити і банальну лінь. У дітей же вольова сфера ще недостатньо розвинена, тому для них небажання що-небудь зробити може стати основною причиною невиконання будь-яких дій.
Для того щоб прийняти і реалізувати рішення, людина повинна володіти сильною волею і розвиненими когнітивними здібностями. Дитина ще не здатна самостійно приймати рішення: за неї це робить хтось інший – доросла людина, яка бере на себе відповідальність за життя і вчинки дитини. Коли ж доросла людина виявляє нездатність прийняти і втілити в життя своє рішення, це є проявом психічного інфантилізму.
Безвідповідальність щодо свого життя та відсутність цілей на майбутнє
Якщо людина не бажає приймати і самостійно реалізовувати рішення, вона може і зовсім перекласти відповідальність за власне життя на плечі іншої людини. У взаємовідносинах з людиною, якій довелося взяти відповідальність за інфантильну особистість, вони вибирають роль маленької дитини, яка потребує підтримки з боку дорослого. До того ж, інфантильні особистості абсолютно нездатні побудувати перспективу на майбутнє, адже інфантили, по суті, залишаються дітьми, а для дитини існує тільки один час – «зараз». Тому турбота про майбутнє теж покладається на плечі «опікуна» інфантильної особистості.
Невміння пізнавати й оцінювати себе
І останньою ознакою інфантильної особистості є невміння оцінювати свою поведінку, свої вчинки і самого себе, а також нездатність до рефлексії і самопізнання. Для того, щоб мати здатність до адекватної самооцінки і самопізнання, людина повинна вміти озиратися назад і критично оцінювати всі події свого минулого. Однак для інфантильної особистості це занадто складно, вона вважає за краще не озиратися назад, а жити тільки теперішнім моментом…
Такими є основні ознаки інфантильної особистості. У малих дозах всі ці ознаки допомагають зберегти дитину в собі, але будучи надмірно розвиненими, вони перетворюють людину у «вічну дитину», що потребує постійної опіки.
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/infantilizm-oznaki-infantilnoii-osobistosti/.
Напишить повідомлення