Атипова депресія. Особливості перебігу та лікування

Атипичная депрессия_Особенности протекания и лечения

Атипова депресія – це психічний розлад, який торкається афективної сфери (сфери емоцій). Поняття атипової депресії є досить формальним, адже частота депресій, які відрізняються своїми симптомами від класичної клінічної картини, набагато вища, ніж частота абсолютно типових депресій.

Це – одна з форм перебігу депресивного розладу, що поєднує основні прояви захворювання та не типові для депресивного синдрому специфічні ознаки, а саме: посилення апетиту, що супроводжується набором маси тіла, сонливість, емоційна реактивність, іпохондрична фіксація, рухова тривожна ажитація, гнівливість, дисоціативні прояви та ін.

Атипова депресія не кодується окремо у Міжнародній класифікації хвороб 10-го перегляду, яка використовується в даний час. Вона включена до розділу «Інші депресивні розлади».

Симптоми атипової депресії

Симптоми атипової депресії переважно повторюють симптоми депресивного розладу. Діагностикою та лікуванням цього розладу займається лікар психіатр. Для встановлення діагнозу він під час клінічної бесіди аналізує скарги пацієнта, розпитує його про особливості емоційного та фізичного стану. Лікар психіатр і виявляє особливості – відмінності атипової депресії від типових симптомів, які характерні щодо депресивної тріади – зниження настрою, уповільнення темпу мислення, мови та рухової активності.

Для атипової депресії може бути характерним не зниження, а підвищення апетиту: хвора людина їсть набагато більше, ніж раніше, у неї може спостерігатися набір ваги.

Що стосується порушень сну, то при атиповій формі протікання депресії людина може спати набагато довше, ніж раніше, але при цьому постійно відчувати занепад сил, сонливість і не відчувати бадьорості. Такі хворі повідомляють, що вночі не спали, хоча медикаментозний сон був за спостереженням рідних або медперсоналу.

Крім того, до особливостей атипової депресії належить так звана емоційна реактивність. Хвора на атипову депресію людина може дуже яскраво реагувати на будь-які події, у тому числі й позитивно. Але необхідно відзначити, що підйом настрою, що виникає при отриманні приємної звістки, триває недовго – не більше кількох годин, після цього емоційний стан повертається до стабільно зниженого рівня.

Якщо відбуваються якісь негативні події, людина з атиповою депресією реагує на них надзвичайно гостро.

Також існують інші різновиди атипової депресії.

До них можна віднести, наприклад:

  1. Гнівлива депресія. Як правило, при депресії у хворого простежуються ідеї самозвинувачення та самоприниження. При гнівливій ​​депресії людина злиться на інших людей, покладає на них відповідальність за свої біди, відчуває несправедливість ситуації.
  2. Сльозлива депресія. При цій формі перебігу депресії спостерігаються симптоми слабодушності (нетримання емоцій), як при дементних станах у людей похилого віку.
  3. Ажитована депресія. За наявності вираженого тривожного компонента може спостерігатися не уповільнення, а прискорення рухової, розумової та мовної активності. Замість загальмованості спостерігається тривожне збудження, замість уповільнення темпу мислення – звичайний або прискорений темп.
  4. Істерична депресія – це коли пригніченість, туга, загальмованість виражені незначно, а клінічній картині переважає прагнення привернути увагу оточуючих до свого горя, драматизація страждання, спостерігаються дисоціативні розлади.
  5. Циклотимічна депресія без явного гальмування та соматичних симптомів.
  6. Іронічна (усміхнена) депресія, коли хворий намагається іронізувати, посміхатися, незважаючи на наявність ознак депресії. разметкаНебезпека тут може бути в тому, що можна повірити посмішкам хворого і не тільки не діагностувати депресію але й не оцінити правильно ступінь її важкості, не лікувати депресію, а хворого можна втратити через суїцидальні наміри.

Атипичная депрессия_Особенности протекания и лечения

Основні симптоми депресії

Діагностичним критерієм депресії будь-якої форми протікання є наявність не менше п’яти симптомів з перелічених нижче, якщо вони стабільно простерігаються більше двох тижнів.

  1. Знижений, пригнічений настрійразметка. Може спостерігатися туга, меланхолійність, тривожність або байдужість до того, що відбувається.
  2. Зниження інтересу до діяльності, що приваблювала раніше, виражена ангедонія (втрата можливості отримувати задоволення).
  3. Астенія, швидка стомлюваність, відчуття втрати енергії.
  4. Порушення сну: труднощі із засинанням, безсоння, ранні пробудження, уривчастий чи неспокійний сон, відсутність вранці почуття бадьорості.
  5. Зміна харчової поведінки, зниження апетиту, виражена втрата ваги без дотримання дієти чи підвищення фізичної активності.
  6. Проблеми з концентрацією уваги, когнітивні труднощі, складнощі у прийнятті рішень.
  7. Уповільнення рухової та розумової активності.
  8. Відчуття нікчемності, власної вини.
  9. Оформлені чи неоформлені суїцидальні думки та наміри.
  10. Песимістична оцінка минулого, сьогодення та майбутнього.

Особливості атипової депресії

Атипова депресія не кодується окремо у Міжнародній класифікації хвороб 10-го перегляду, яка використовується психіатрами в даний час, але вона зустрічається у практичній діяльності, в її клінічній картині існують характерні особливості, які її відрізняють від основних, відповідно до депресивної тріади. Тому існує необхідність зупинитися на атиповій депресії докладніше.

Про атипову депресію можна говорити, якщо спостерігається:

  1. Нетипово слабка вираженість компонентів – циклотімія.
  2. Нетипове непропорційне співвідношення компонентів (іпохондрична, ступпорозна, адинамічна, анестетична).
  3. Нетиповість у зв’язку з відсутністю якогось із компонентів, наприклад, при іронічній депресії немає депресивної пантоміміки та іноді моторного гальмування.
  4. Нетипова комбінація одночасно симптомів і депресивного та маніакального стану – змішані стани, тому при ажитованої депресії замість рухового гальмування спостерігається рухове збудження.
  5. Наявність гетеротипових, тобто властивих іншим захворюванням симптомів – тривожна депресія, астенічна депресія, сльозлива депресія із симптомами слабодушності (нетримання емоцій), депресія з дереалізацією та деперсоналізацією, сенестопатією, делінквентна депресія у підлітків.

Прояви атипової депресії

В-цілому, прояви атипової депресії є подібними до таких, які спостерігаються при депресивному синдромі при інших формах цього розладу. Людині важко даються повсякденні справи, вона гірше справляється зі своїми службовими обов’язками. Будь-яка дія, в тому числі така елементарна, як ранковий підйом та гігієнічні процедури, вимагають суттєвих вольових зусиль. Людина, яка захворіла на депресію, занадто довго зважує всі обставини, виявляє нехарактерну для неї нерішучість. Її соціальна адаптація страждає через те, що вона розглядає все, що відбувається в негативному ключі. Вона боїться братися за нові проекти, не вірить у свої сили, часто турбується, почувається втомленою.

Як і за інших форм депресивного розладу, при атиповій депресії можуть спостерігатися оформлені або неоформлені суїцидальні думки і навіть наміри. Людина думає про нікчемність свого існування, про безглуздість життя, розмірковує про способи вчинення суїциду тощо. Це дуже тривожний симптом, оскільки більшість самогубств відбувається саме людьми, які не отримують адекватної медичної допомоги при депресії.

Прояви атипової депресії зумовлюють вибір лікарських засобів, які будуть найефективнішими в терапії цього розладу. Тому психіатр на прийомі докладно розпитує пацієнта про всі аспекти його самопочуття, щоб з одного боку не пропустити депресивний симптомокомплекс за фасадом атипових симптомів, а з іншого боку – виділити нехарактерні для класичної депресії прояви.

Підвищення апетиту, потреба уві сні, що збільшилась, на фоні зниженого настрою, гнівливість, іпохондричність, дисоціації, підвищена сльозливість, рухова активність у вигляді тривожної ажитації та ін. розглядаються, як прояви атипової депресії.

Хвора на цей розлад людина далеко не завжди сприймає рекомендації близьких звернутися за медичною допомогою. разметкаВона не розглядає свій стан, як хворобу, а нерідко психологізує його: вважає зниження своїх емоцій нормальною реакцією на життєві обставини, що склалися.

Атипичная депрессия_Особенности протекания и лечения

Причини виникнення атипової депресії

Як одну з основних причин виникнення атипової депресії, так як і інших форм депресивного розладу, розглядають біологічний фактор (дефіцит таких нейромедіаторів, як серотонін та норадреналін) у деяких структурах мозку, а також психосоціальні аспекти.

ікування атипової депресії

Терапія цього розладу має бути комплексноюразметка. При лікуванні атипової депресії застосовуються лікарські засоби. Якщо вираженість депресивного епізоду не тяжка, тоді застосовується додатково психотерапія.

Медикаментозне лікування атипової депресії

Якщо встановлено відповідний діагноз, лікар психіатр призначає медикаментозне лікування атипової депресії. Як правило, патогенетичним засобом у лікуванні депресії є послідовне застосування кількох антидепресантів з різних груп у достатній дозі та термінах застосування. Якщо це не є ефективним методом, застосовується комбінація антидепресантів з допустимою фармакологічною сумісністю, якщо лікування декількома антидепресантами з різним фармакологічним профілем почергово виявилося неефективним. Лікується атипова депресія амбулаторно, якщо не спостерігаються суїцидальні думки чи наміри.

Терапія атипової депресії також, як і лікування інших форм цього розладу, має свої особливості: медикаменти, що застосовуються, починають діяти не відразу, а через 2-4 тижні після початку прийому в достатній дозі. Враховуючи той факт, що збільшення дозування з мінімального до оптимального відбувається поступово, терапевтичний ефект може почати виявлятися трохи згодом. Для поліпшення самопочуття пацієнта лікар призначає спочатку додаткові лікарські засоби, які допомагають знизити тривогу, якщо вона присутня, заспокоїти та поліпшити сон.

На початкових етапах лікування атипової депресії тимчасово зростає ризик у депресивних хворих суїциду. Це відбувається в той період, коли під дією антидепресантів у людини вже відновлюється енергія, а емоційний стан ще залишається зниженим. Тому в деяких випадках, якщо пацієнт виявляє суїцидальні думки або тенденції, раціонально проведення терапії в умовах стаціонару під наглядом.

У лікуванні атипової депресії, як та інших психічних розладів, потрібна допомога близьких та родичів. Дуже важливо стежити за своєчасним прийомом медикаментів, оскільки лише коректне дотримання призначень психіатра ефективно позбавляє пацієнта від проявів хвороби.

Медикаментозне лікування атипової депресії, якщо вираженість її не тяжка і у пацієнта спостерігається задовільне когнітивне функціонування, рекомендується поєднувати з психотерапією. Зазвичай, якщо атипова депресія має середню або високу ступінь виразності, приступати до психотерапії можна тільки після того, як проявиться позитивна дія антидепресантів, і у хворого хоча б частково відновиться когнітивне функціонування.

Психотерапія при атиповій депресії

Дуже важливо пояснити людині, яка страждає на атипову депресію, що з нею відбувається. Основна мета раціональної психотерапії – скоригувати помилкову думку хворого про його розлад, оскільки вона формується під впливом особистісних особливостей, нерозуміння того, що відбувається, надмірних переживань тощо.

У результаті психотерапевтичних сеансів формується грамотне адекватне розуміння причин розвитку хвороби, особливостей лікування, що підвищує прихильність пацієнта до прийому необхідних медикаментозних засобів і, відповідно, посилює ефективність лікування.

Прогноз при атиповій депресії

Атипова депресія добре піддається терапії сучасними ефективними та безпечними лікарськими засобами з мінімумом побічних ефектів. Тому прогноз при атиповій депресії, якщо пацієнт виконує рекомендації лікаря і дотримується призначеної схеми прийому лікарських засобів, сприятливий. Але антидепресанти після усунення депресивної симптоматики необхідно приймати протягом певного часу, а щоб попередити повернення розладу, необхідний прийом стабілізаторів настрою в дозі, яка підбирається індивідуально, ґрунтуючись на лабораторних дослідженнях вмісту діючої речовини у сироватці крові.


Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора. 
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/atipova-depresiya-osoblivosti-perebigu-ta-likuvannya/.

  

Кандидат медичних наук, доцент, лікарь психіатр вищої категорії, психотерапевт.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено