Людина – істота соціальна. Багато століть тому ми сиділи колом біля вогню, і в цій спільності було життя. Згодом ми навчилися прикриватися масками «індивідуалізму» і «самостійності», але в глибині душі залишилися все тими ж. Людина не переносить самотності, вона має потребу в спілкуванні, прийнятті та любові, і тільки тоді вона залишається людиною – коли знаходиться в оточенні собі подібних. Якщо відняти у людини цей зв’язок з іншими людьми, чи можна буде її все ще називати людиною?
Люди знаходять розраду в стосунках із собі подібними – любовних, дружніх або родинних відносинах. У цих зв’язках ми вчимося знаходити і формувати себе, в них же ми знаходимо для себе радість і втіху. Напевно, саме тому проблема самотності – одна з найбільш болючих проблем людства.
Можна перенести сильний біль, втрати, пережити сотню криз, коли поруч знаходиться хтось ще. Коли цей хтось тебе підтримує, коли ти не відчуваєш себе самотнім. У відносинах людина знаходить свою броню, а коли людина самотня, вона «втрачає грунт під ногами», втрачає частину своєї сили. Саме тому так важливо знати можливі причини самотності і долати їх.
Щасливі «одинаки»
Відразу слід зауважити, що самотність самотності – різниця. Тут слід розрізняти поняття «самотньої людини» і «одинака». У першому випадку, самотність – це серйозна проблема і суб’єктивне переживання величезного нещастя. Самотня людина страждає від нестачі близькості і дружби, вона відчайдушно хоче вирішити проблему самотності.
А так звані одинаки – це особлива категорія людей, які лише виглядають самотніми, але, насправді, просто ретельно вибирають своє коло спілкування. Вони зовсім не відчувають себе самотніми. Так, може, у них в фейсбуці не тисяча друзів, вони не вивертають свою душу навиворіт першому зустрічному, а також вони можуть здаватися дуже закритими людьми. Але у них є своє невелике коло спілкування, і людина, що потрапила в таке коло, може вважати себе щасливчиком, яка заслужила особливу довіру. Друзі та партнери таких одинаків проходять щось на кшталт багаторічної перевірки, але коли вони все ж викликають абсолютну довіру, одинак готовий піти за ними і в вогонь і в воду.
До того ж, одинаки вміють правильно розставляти пріоритети для себе: коло їх людей обмежене людьми, з якими їм комфортно, з якими вони відчувають себе в безпеці і можуть беззастережно довіряти. Таким чином, вони немов утворюють навколо себе маленьке військо, якому під силу подолати будь-яку «злу силу», команду, здатну творити чудеса.
Треба визнати, що після всього вищесказаного вимальовується образ закоренілого інтроверта, трохи сором’язливої і замкнутої людини, але дуже відданої. Однак одинаки не завжди є інтровертами, іноді трапляються і одинаки-екстраверти. Тут варто детальніше розглянути їх відмінності.
«Самотні екстраверти» не відчувають жодних труднощів в зав’язуванні відносин: вони з легкістю знайомляться з новими людьми, спілкуватися з ними може бути дуже приємно і легко. Але відносини ці залишатимуться досить поверхневими, поки одинак не впізнає людину ближче і не зможе їй довіряти. Дистанція може утримуватися досить довго, поки не буде пройдена низка незримих (а іноді – і зовсім не помічених ким-небудь) випробувань і перевірок. Перехід відносин на більш глибокий і довірчий рівень може здійснитися лише після того, як партнер здасть «іспит» одинака. Так, завоювати любов і прихильність цієї категорії людей досить складно, але воно того варте. В оплату за терпіння і наполегливість партнер отримує неземну вірність і відданість.
«Самотні інтроверти» багато в чому схожі з першою категорією одинаків. Вони так само цінують вірність, комфорт і близькість. Але інтроверти набагато складніше йдуть на контакт: вони орієнтуються на свою внутрішню дійсність і набагато гірше орієнтуються в дійсності зовнішній, їх майже не можна зустріти в місцях скупчення людей і спілкуються вони лише з тими людьми, з ким їм комфортно. У спілкуванні вони особливо цінують емоційну спорідненість з людиною, а також інтелектуальне задоволення, яке отримують від спілкування.
Отже, іноді «самотність» може зовсім не бути проблемою для людини, оскільки вона все одно насичується спілкуванням і близькістю, але виключно в колі близьких людей – родини, другої половинки і друзів. Такі одинаки по-справжньому щасливі і зовсім не бажають збільшувати кількість контактів з іншими людьми. Однак така ситуація скоріше є щасливим винятком, ніж правилом. У більшості випадків самотність є болючою проблемою для людини, проблемою, яку необхідно вирішувати.
Суть самотності: як позбутися від цієї проблеми?
Самотність не є проблемою, яку можна вирішити в одну мить, немов за помахом чарівної палички. Для початку, потрібно виявити причини самотності, зрозуміти, що ж заважає створенню надійних і міцних відносин – це є ключем до усунення проблеми.
Причинами самотності можуть бути наступні фактори:
- Відсутність любові до себе є чи не основною причиною самотності. Як хтось може полюбити іншу людину, яка і сама себе полюбити не в змозі? Тут мова йде зовсім не про егоїзм, а про просте прийняття себе, самоповагу. Коли людина себе любить, коли вона знає свої переваги і тверезо оцінює свої позитивні якості – це видно оточуючим. Така людина вміє презентувати себе за допомогою однієї лише тільки невербальної поведінки. Хода, жести, мова – все видає людину самодостатню. А коли людина себе зневажає, вона як би сигналізує оточуючим: «я не гідний Вашої уваги, я не гідний любові!». Так що лікування від самотності починається з розвитку любові до себе: коли людині не самотньо з «улюбленим собою», іншим з нею теж не буде самотньо.
- Страх змін, небажання змінювати свій звичний уклад і жертвувати своїми інтересами заради партнера. Побудова відносин завжди тягне за собою зміни в життєвому укладі і звичному способі життя. Чимось доводиться жертвувати заради інтересів партнера, самій / самому теж доводиться змінюватися і постійно розвиватися. Не всі готові до такої тяжкої праці заради побудови і підтримки відносин. Часто тут може виявлятися боязнь серйозних відносин: людина просто боїться комусь довіритися і змінити власне життя. Іноді людина начебто і хоче відносин, але підсвідомо пристрасно цьому чинить опір: в відносинах – невідомість, і вона лякає. Так що якщо страх змін є причиною самотності, то необхідно розкрити в собі цей підсвідомий страх, опрацювати його. І вирішити, що краще: закрити внутрішню порожнечу від самотності або залишитися у владі свого страху.
- Високі вимоги і очікування ідеального партнера також перешкоджають побудові відносин. Коли дівчина чекає «принца на білому коні», а хлопець – «золотоволосу принцесу», то очікування ці можуть тривати вічно. Люди часто мріють про ідеал, забуваючи, що ідеал можна знайти в кожному. Навчившись бачити добро, знаходити позитивні якості в кожній людині, набагато легше буде відшукати свій ідеал, нехай навіть це буде не принц або принцеса.
- Манера поведінки теж може стати причиною самотності. Іноді люди прирікають себе на самотність, створюючи штучний образ себе, своєрідну «ширму», яка заважає іншим людям розгледіти і полюбити цю людину. А іноді розгледіти внутрішній світ людини заважають грубі манери і зовнішня похмурість. Так, про книгу не судять по обкладинці, але… Давайте будемо чесними: ніхто не стане читати книгу, якщо обкладинка буде лякаючою або викликає огиду. Ми можемо по-справжньому любити лише те, що добре пізнали, а тому потрібно дозволити іншим дізнатися більше про свій внутрішній світ і… Просто бути собою.
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/tema-samotnosti-problema-chi-shhastya/.
Напишить повідомлення