
Головний біль, хоча б раз у житті, трапляється у кожної людини, але в ситуації, коли він не є епізодичною проблемою, що регулярно повторюється, слід не просто «гасити» симптоми, а й розібратися в причині його виникнення. З головним болем зазвичай йдуть до невропатолога, проте деякі види головного болю вимагають консультування та допомоги ще одного лікаря – психіатра. Тільки лікар цієї спеціальності здатний встановити наявність у пацієнта психічних захворювань, які можуть бути причиною появи дифузних болів, у тому числі – головного болю напруги, наприклад, тривожних розладів, депресії та інших.
Справа в тому, що невротичні розлади, такі, як тривожний, фобічний, панічний, обсесивно-компульсивний (ОКР), неврастенія, посттравматичний стресовий (ПТСР), соматоформний, психосоматичний та ін., можуть супроводжуватися головним болем, будучи взаємопов’язаними. При багатьох психічних розладах спостерігається головний біль і його називають головним болем напруги.
Звичайно, перш ніж розпочати лікування, слід виключити наявність інших захворювань, переконатися, що головний біль не є мігренню чи ін. Якщо діагноз головного болю напруги підтверджується, потрібна допомога психіатра, а також психотерапевта.
Головний біль напруги. Що це?
Головний біль напруги (ГБН) є найчастішою формою головного болю. Він не становить суттєвої загрози життю та здоров’ю людини, але при цьому помітно знижує якість життя, вкрай негативно впливає на працездатність, не дає можливості почуватися повноцінно.
Самі пацієнти найчастіше описують свої відчуття, як присутність «каски», лещат чи обруча, які стискають голову, здавлюють її, викликають почуття тяжкості та дискомфорту. Біль є набридливим, не надто сильним, фоновим та ніби опоясує скроні. Також може спостерігатися відчуття «стягнутості» або тиску в ділянці шиї по бічній поверхні голови, в ділянці чола або потилиці. Може також спостерігатися болючість шкіри голови, м’язів плечового пояса та шиї.
Найчастіше дана проблема діагностується в жінок, а й чоловіки також можуть з нею зіткнутися.
ГБН може виникнути в житті людини один раз або спостерігатися періодично, як відповідь на гострі стресові ситуації, а також бути тривалою у відповідь на затяжні стресори, а також на внутрішні конфлікти. Головний біль напруги також може бути проявом астенічного синдрому, який є неспецифічним, і може проявлятися при психічних розладах невротичного регістру, таких як тривожний, посттравматичний стресовий (ПТСР), панічний, фобічний, обсесивно-компульсивний (ОКР), депресивний, неврастенія та ін.
Тоді робота з психіатром особливо важлива, оскільки потрібно лікувати основний розлад, симптомом, проявом якого цей головний біль можливий. А також важливим є проведення психотерапії, оскільки виникнення психічних розладів невротичного кола, як правило, є хворобливою відповіддю психіки на стресові фактори та внутрішні конфлікти. Саме тому невролог може направити пацієнта до психіатра та психотерапевта.
Люди, які страждають від головного болю напруги, почувши про необхідність консультації психіатра, когут відчувати внутрішній опір, іноді починають сперечатися з невропатологом, вважати, що їх лікар не компетентний або не хоче кваліфіковано розбиратися в ситуації. У нашому суспільстві, на жаль, до психіатра звертаються тоді, коли не звернутися вже неможливо, втрачаючи час та погіршуючи перебіг захворювання.
Найчастіше, розмовляючи з людиною, яка скаржиться на головний біль напруги, лікар чує, що пацієнт перевтомлюється, перебуває у хронічному стресі, страждає від відсутності чи явного погіршення якості сну, має перепади настрою тощо, а всі ці проблеми долаються саме за допомогою психіатра та психотерапевта.
Тому, у разі появи повторюваних епізодів головного болю у вашому житті – не уникайте консультації психіатра, а, навпаки, порадьтеся з ним, щоб унеможливити наявність психічного розладу та отримати професійні рекомендації.
Симптоми головного болю напруги
Головний біль напруги (ГБН) має діагностичні критерії, які дозволяють відрізнити її від інших різновидів головного болю.
Найбільш характерними відмінностями можна назвати декілька критеріїв.
- Локалізація з обох сторін, є симетричність
. Немає відчуття, що болить одне око чи лише половина голови.
- Почуття тиску, стискування, “обруча”, “шапки”, “каски”.
- Відсутня світлобоязнь і фонофобія, в окремих випадках може бути щось одне.
- Стан не погіршується від фізичної активності, людина може часто продовжувати свою діяльність.
- Біль має непульсуючий характер. Він має характер набридливого, але не надто сильного ступеня виразності.
- Біль може виникати відразу після пробудження і не зникати протягом усього дня, помітно посилюючись від складної роботи та переживань.
- Не супроводжується почуттям нудоти, як при мігрені.
Цікаво, що біль може слабшати і навіть повністю зникнути, якщо людина перемикає увагу або відчуває позитивні емоції.
Головний біль при мігрені має диференційні відмінності від головного болю напруги. Мігрень найчастіше супроводжується нудотою, неможливістю дивитися на світло та слухати гучні чи різкі звуки, вона має високу інтенсивність, що людина змушена припинити свою діяльність на період нападу. Крім того, мігрень найчастіше проявляється одностороннім болем, а при головному болі напруги має характер або «обруча», або не має специфічної локалізації, а також супроводжується іншими характерними симптомами для певного невротичного розладу, які були згадані в цій статті раніше.
В основі виникнення головного болю напруги лежить зміна функціонування нервової системи. Під час стресу різко розширюються або звужуються кровоносні судини та також спостерігаються зміни тиску головної рідини. З іншого боку подразнюються больові рецептори в шкірі, окістя черепа, оболонках мозку, внутрішньочерепних артеріях, венах і венозних синусах.
Варто сказати, що болючі відчуття можуть також спостерігатися у разі депресивного стану у хворого. Симптоматика в такому випадку може бути іншою, оскільки біль може відчуватися не тільки в голові, а й в інших частинах тіла. Це дифузні болі по всьому тілу мігруючого характеру, які не відповідають характеристиці та топографії певної соматичної патології.
Головний біль може бути при невротичних розладах, неврастенії або бути симптомом інших психічних розладів, оскільки не є специфічним синдромом, як і астенічний, тобто не визначає певні психічні розлади.
І тому головний біль напруги немає специфічного лікування.
Провокатори головного болю напруги (ГБН)
Спровокувати виникнення головного болю напруження можуть різні фактори, але більш травматичними для людини є тривалі зовнішні стресові фактори або внутрішні конфлікти. Саме з цієї причини ГБН у народі часто називають «психосоматичним». Насправді, знесилення, постійна втома та психоемоційна напруга, порушення сну, депресія, тривога, надмірне хвилювання, невідповідність дійсного та бажаного, все це може «запустити» виникнення якогось певного невротичного розладу. Це і тривожний, посттравматичний стресовий (ПТСР), панічний, фобічний, обсесивно-компульсивний (ОКР), депресивний розлад, неврастенія та ін. Практично всі із перерахованих розладів вимагають допомоги психіатра.
Спровокувати появу головного болю напруги може і тривалий прийом аналгетиків, або транквілізаторів. Тому ніколи не варто займатися самолікуванням, приймати медикаменти без призначення лікаря.
Профілактика головного болю напруги
Щоб не потрапити до лав пацієнтів з головним болем напруги, необхідно вчасно подбати про себе.
- Своєчасний та якісний відпочинок
Сьогодні нерідко можна побачити людей, які прийшли з друзями до кафе чи ресторану, а при цьому не спілкуються, а дивляться у свої гаджети. Тобто формально вони відпочивають, а реально продовжують нагужувати себе непотрібною інформацією. Відпочинок для відновлення фізичного та психічного ресурсу має бути правильним. Це плавання, прогулянки, масаж, релакс від читання книги чи звучання улюбленої музики. Занурення у світ гаджетів або зависання перед екраном телевізора до цієї категорії не належать.
- Релаксація
Щоб допомогти собі розслабитися, можна навчитися різним технікам релаксації, наприклад, дихальними вправами або зайнятися медитацією, йогою.
- Спорт
Важко уявити здоровий спосіб життя, як без правильно складеного раціону, так і без фізичної активності. Вибирайте той вид спорту, який приносить вам радість. Мета не у досягненні визначних результатів, а в тому, щоб тримати в тонусі м’язи, відчувати своє тіло, «заземлятися».
- Сон
Повноцінний, не менше 8 годин, нічний відпочинок із засипанням не пізніше 23.00, вкрай важливий у боротьбі з головним болем напруги. Обов’язково приберіть гаджети за 1,5 – 2 години і добре провітрить приміщення.
- Правильне харчування
Крім введення до раціону корисних продуктів, необхідно поступово виключати шкідливі. Всі ми любимо солодке та мучне, але ці ласощі повинні не псувати фігуру, а іноді робити яскравіше наше життя.
- Обов’язково включайте у своє життя маленькі радості для себе
коханої. Подумайте, що вам приносить задоволення, випишіть собі список своїх захоплень або того, чим завжди хотіли зайнятися. Приділяйте собі увагу, чергуйте роботу з релаксом.
- Відмова від шкідливих звичок, куріння, вживання алкоголю.
- Сприятлива обстановка вдома та на роботі
Неможливо позбутися хронічного стресу та головного болю напруження, якщо постійно перебуваєш на «полі бою» з родичами чи колегами. Якщо немає можливості швидко змінити ситуацію на більш сприятливу, візьміть хоча б перерву для тимчасового відпочинку, наприклад, відпустку.
- Враховуючи, що головний біль напруги може бути пов’язаний
з підвищеним тонусом м’язів шиї та голови можна підібрати комплекс лікувальної фізкультури, який слід доповнити вправами для релаксації. Благотворний вплив має регулярне доповнення масажем шийно-комірової зони та голкорефлексотерапія.
- Стрес, особливо хронічний, який часто є причиною головного болю, впливає на м’язи таким чином, що людина відчуває їх «кам’янілими», а себе – скутою.
Щоб допомогти собі, можна освоїти техніку розслаблення за Джекобсоном, яка дає можливість сформувати у мозку м’язову пам’ять розслаблення, навчитися контролювати напругу м’язів. Для виконання вправ слід напружити м’язи на 5 секунд, а потім повільно розслабляти їх, фіксуючись на відчутті релаксації, приємного відпочинку. Після посиленої напруги за можливості розслаблення настає як фізичне полегшення, а й емоційне заспокоєння. Дихати при виконанні цієї гімнастики слід рівно, спокійно, не затримуючи вдихи та видихи.
Лікування головного болю напруги
Лікування головного болю напруги потребує комплексного походу. Невролог може рекомендувати анальгетики, міорелаксанти, нестероїдні протизапальні препарати, вітаміни групи В і т.д. Але ця терапія є тактичною.
Стратегічною терапією є призначення антидепресантів, протитривожних препаратів, якщо спостерігаються психічні розлади і є показання призначення препаратів даних груп.
Дуже важливе місце у лікуванні ГБН займає психотерапія, яка допомогає впоратися з внутрішніми конфліктами, допомагає навчитись відстоювати свої кордони, підняти самооцінку, змінити паттерни мислення та поведінки та по іншому сприймати оточуючу реальність.
Загалом результат лікування – не тільки усунення болю, а й зниження рівня тривоги, нормалізація сну, а також позбавлення від надмірної емоційної напруги, опрацювання психологічних проблем та найважливіше – повернення якості життя.
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/golovnij-bil-naprugi-koli-vinikaye-ta-shho-robiti/.
Напишить повідомлення