Абулія

Абулія – ​​це патологічна відсутність волі у людини. Слово «Абулія» має давньогрецьке походження та складається з двох частинок а – універсальна негативна частка, і булія – ​​воля.

Хворий стає вкрай пасивним та безініціативним. Все це відбувається через відсутність волі. Але що таке воля та яка її роль в нашому житті?

Воля – це дуже важлива психічна функція. Без неї ми перетворюємося на пасивних, як кажуть, рослин, які не можуть задовольнити навіть свої базові потреби. Вона є самостійним компонентом психічної діяльності, та найважливішою складовою в структурі психіки для здійснення багатьох психічних процесів (пам’ять, увага, мислення, рухова діяльність). За допомогою волі людина може контролювати свою поведінку, робити цілеспрямовані дії, задовольняти свої потреби та рухатися до цілей.

Перша функція волі – спонукальна. З її допомогою ми можемо робити дії, рухатися до мети, забезпечувати свої потреби та долати перешкоди, що виникають на шляху. Спонукальна функція проявляється і в масштабних ситуаціях, і в найбільш повсякденних. У той момент, коли ви встаєте з дивана, щоб перекусити і тоді, коли ви роками рухаєтеся на вершину кар’єрних сходинок – все це спонукальна функція волі.

Але важливо розуміти, що не будь-яка активність людини продиктована волею. Наприклад, коли в вас летить камінь, і ви ухиляєтеся від нього – це не воля, а захисна реакція. Ця ваша дія обумовлена ​​ситуацією, що виникла, а не волею. Відмінність вольової дії – в її довільності та спрямованості на мету.

Друга функція волі – гальмівна. Її основне завдання в тому, щоб зупиняти ті бажання і пориви, які є небажаними для поведінки людини в конкретній ситуації. Тобто за допомогою вольового гальмування людина може зупинити або попередити ті свої дії, які суперечать її переконанням, світогляду та вихованню. І. П. Павлов вважав, що вольове гальмування вимагає більш значного зусилля від людини, ніж активна дія.

Ознаки абулії

Головні ознаки абулії – це відсутність волі. Що відбувається з людиною, у якої воля значно знижена?

Абулія – це медичний термін, так називають хворобливий стан відсутності волі у людини. Вона не може зробити навіть елементарні дії, не знаходить в собі сил для прийняття рішення. Навіть якщо це рішення вкрай необхідне, і вона це усвідомлює.

Менш виражений стан, для якого характерне зниження бажань, мотивів та вольової активності, називається гіпобулія. У порівнянні з абулією, в цьому випадку воля не відсутня повністю, а лише знаходиться в ослабленому стані. У хворих спостерігається складність з вибором цілі та концентрації на ній. Вони мляві, пасивні, байдужі, також можуть тривалий час перебувати в одній позі, як і при вираженій абулії.

Важливо відзначити, що абулія не є самостійним захворюванням. Фахівці завжди розглядають хворобливу відсутність волі, як складову частину окремих психічних або неврологічних захворювань.

Це такі неврологічні хвороби, як органічні ураження головного мозку: пухлина, черепно-мозкова травма та атрофія головного мозку. У рідкісних випадках виникнення даного синдрому можливе у людей, які перенесли інсульт. Виникнення абулії може бути викликане нестачею кровообігу головного мозку, пошкодження в лобних долях, передній поясній корі або в базальних гангліях.

Абулія спостерігається при таких психічних захворюваннях, як депресія, шизофренія, атрофічні процеси в головному мозку.

Існують також випадки вродженої абулії при важкій розумовій відсталості, т. зв. апатичній олігофренії.

Абулія при депресії

Типово, як уже говорилося, спостерігається абулія при депресії, шизофренії, деменції, часом після інсульту.

Абулія, тобто зниження і втрата спонукань, є не тільки елементом психічного дефекту при шизофренії, але не менш виразно виникає в період депресивного стану. Тут абулія є зворотною синхронно з усуненням депресивного синдрому. При депресії абулія набагато краще усвідомлюється хворими, ніж при шизофренії, і крім того, відрізняється тим, що її важко переживають хворі, а також супроводжується скаргами та бажанням від неї позбутися. Нерідко депресивні хворі в описі свого стану ставлять абулію на перше місце і говорять про те, що не можуть себе змусити робити навіть найелементарніші речі – встати, одягнутися, щось приготувати, випрати та все інше. Таким чином, стає зрозумілим самостійний характер цього симптому, який зовсім не є складовою частиною апатичного дефекту. А зворотність абулії демонструє, що це порушення може в принципі піддаватися корекції також у хворих з апато-абулічним дефектом. У самооцінці депресивних хворих зворотність абулії зазвичай сприймається ними, як обнадійлива ознака наступаючого одужання, що дійсно відображає паралелізм вираженості абулії та гіпотимії (депресивного афекту або зниженого настрою).

Абулія. Симптоми

Які спостерігаються при абулії симптоми? Хворі можуть усвідомлювати свою безініціативність, пасивність, відсутність бажань та мотивації. На ранніх етапах абулія може сприйматися, як звичайна лінь. Тому це вольове зниження, як симптом хвороби, повинен діагностувати лікар.

Хворі, які страждають абулією, не відчувають ніяких мотивів. Вони частково або навіть повністю безвольні, не мають мотивації для дій, пасивні, не виявляють ініціативу до діяльності. Їх дії та мислення, по суті, уповільнені. Якщо хворому з абулією задати питання, він відповість на нього не відразу, а через деякий час. Доходить до того, що людина з в даному стані не може навіть поїсти, попити, прийняти душ або вмитися. Відсутність волі може розвиватися аж до нездатності, небажання забезпечити всі свої базові вітальні потреби.

Абулію класифікують за її динамікою. Саме такий підхід до класифікації допомагає найкращим чином підбирати оптимальне лікування та дати прогноз розвитку хвороби. Патологічну відсутність волі поділяють на короткочасну, періодичну та постійну.

При короткочасній абулії у хворого зберігається воля та усвідомленість дій, але йому важко щось робити. Вона діагностується при астенічному синдромі, невротичних розладах та адинамічній депресії.

Періодична абулія спостерігається при депресії та депресивно-маячній симптоматиці при шизофренії.

При постійній абулії, як зрозуміло з назви, безвольність супроводжує хворого постійно, і вона погано піддається лікуванню. Постійна абулія зустрічається при наростаючому шизофренічному апато-абулічному дефекті, черепно-мозкових травмах та атрофічних процесах в головному мозку.

Діагностику абулії проводить лікар психіатр. Для діагностики необхідне спостереження за пацієнтом, його поведінкою. Збір інформації може займати тривалий час від декількох днів та більше. Для уточнення діагнозу проводять також комп’ютерну томографію (КТ) та магнітно-резонансну томографію (МРТ). За допомогою цих методів можна виявити органічні ураження головного мозку.

Апато-абулічний синдром

Для хворих з апато-абулічним або апатико-абулічним синдромом (дефектом) властива не тільки абулія, а й емоційна вихолощеність. У афективній сфері – це емоційне зубожіння, байдужість, в тому числі холодність до близьких людей, їхніх проблем або досягнень. Ці зміни, які відбуваються у хворого на шизофренію, наростають поступово. Кінцева стадія апато-абулічного дефекту у хворих на шизофренію, як уже говорилося, – постійне перебування в ліжку, коли вони не в змозі забезпечувати свої вітальні потреби та не стежать за гігієною. Вони можуть не митися, не стригтися і спати в ліжку у верхньому одязі. В крайньому випадку навіть випорожнюються під себе. Таких хворих ніяк не залучити до діяльності, тому що у них пропадають не тільки воля, але й бажання. Вони мало говорять, або мова у них монотонна та беземоційна. Взаємодія з іншими людьми для них абсолютно не цікава, вони відмовляються від спілкування під приводом втоми.

Зустрічаються різні характерні комбінації абулії з іншими розладами. Наприклад, якщо у людини спостерігається знерухомленість з абулією – цей стан називають абулічно-акінетичним синдромом, який може бути допустимою ознакою патологічного процесу лобно-каллезної локалізації. У разі наявності апатії (байдужість, зниження емоційних реакцій) з абулією – це апатико-абулічний синдром, який є основним варіантом шизофренічного дефекту.

Апато-абулічний синдром при шизофренії

Апато-абулічний синдром найчастіше проявляється при шизофренії. Хворі, у яких починає розвиватися ця симптоматика, поступово, від легкої пасивності та відстороненості, доходять до повної емоційної холодності і байдужості.

Абулія є однією з головних ознак шизофренії. У таких хворих, які страждають цим психічним розладом тривалий час, виникає емоційне зниження, наростає шизофренічний апато-абулічний дефект, при якому і спостерігається ослаблення волі, наростання абулії. Чим довше протікає шизофренічний процес, тим більш пасивним стає пацієнт, з часом він перестає себе обслуговувати, стежити за харчуванням та гігієною та більшу частину часу проводить в ліжку. Про це нагадує Жариков М. М. в «Підручнику Психіатрії» за 2002 рік. Іноді у цих хворих з вираженим апато-абулічним дефектом при шизофренії спостерігається парабулія – ​​ викривлення волі, коли можуть розгальмовуватися базові фізіологічні потяги, наприклад, спостерігається надмірна сексуальність та обжерливість.

Як лікувати абулію

Як лікувати абулію? Терапія абулії спрямована на основне захворювання, симптомом якого вона є. До медикаментів, які використовуються при лікуванні абулії, відносяться антидепресанти, антипсихотичні препарати, ноотропи, інгібітори холінестерази.

Для лікування апато-абулічного синдрому (дефекту) при шизофренії використовують антипсихотичні препарати з активуючим спектром дії. Деякі автори рекомендують психостимулятори. Однак, в цьому випадку потрібно бути вкрай обережним, адже використання цих препаратів може призвести до екзацербаціі (відновлення) продуктивної симптоматики, посилити маячення та галюцинації. Підібрати правильне медикаментозне лікування, яке матиме позитивний ефект на апато-абулічні прояви у хворих на психічні розлади, повинен лікар психіатр.

Сучасна медицина навчилася справлятися з багатьма захворюваннями, і хороший фахівець здатний допомогти більшості хворих. Головне – вчасно звернутися за допомогою та не відкладати. Тоді зростають шанси повернутися до звичного способу життя і радіти кожному новому дню.

Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора. 
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/abuliya-2/.