Синдром Плюшкіна. Розлад патологічного накопичення

Синдром Плюшкина_Расстройство патологического накопительства

Одна з форм нав’язливої поведінки, яка характеризується прагненням накопичувати речі, на побутовому рівні називають «синдром Плюшкіна», а в психіатрії – патологічним накопиченням. Також використовуються інші синоніми – сіллогоманія або хоардінг. Нераціональне прагнення зберігати будь-які речі, в тому числі ті, які не придатні для подальшого використання, відомо вже давно; воно вважається гріхом в християнстві, а церковнослов’янською мовою іменується мшелоїмство.

У сучасній мові (переважно серед російськомовного населення) цей розлад асоціюється з літературним героєм – Степаном Плюшкіним, одним з персонажів твору «Мертві душі» Миколи Васильовича Гоголя.

Ознаки синдрому Плюшкіна

Люди, у яких розвивається синдром Плюшкіна (патологічне накопичення), зберігають старі речі навіть в тому випадку, коли вони не представляють ніякої цінності. Ці предмети можуть бути старими, які не підлягають ремонту, їх неможливо ніяким способом використовувати в подальшому. Проте, людина, у якої спостерігаються ознаки синдрому Плюшкіна, не в змозі позбутися цих непотрібних предметів.

У таких людей необхідність викинути якусь малоцінну, зламану чи непотрібну річ або навіть думка про можливість такої дії викликають відчуття вираженого занепокоєння та приносить виражений дискомфорт. Тому люди з синдромом Плюшкіна зберігають все; згодом накопичене майно стає ніде зберігати, але ця обставина не впливає на поведінку хворих з патологічним накопиченням. разметкаНепотрібні, старі, зламані або ветхі предмети, які захаращують весь простір, і квартира або будинок стають непридатним для проживання.

Житло у людей з синдромом Плюшкіна повністю заповнене непотрібними речами, навіть сміттям: на кухонних поверхнях немає місця для приготування їжі, двері в санвузли не можна закрити через накопичений мотлох, по стінах розвішані сумки або мішки, підлога повністю заставлена, і є тільки вузькі проходи , у дітей немає простору для ігор та розвитку.

Синдром Плюшкина_Расстройство патологического накопительства

Люди, які страждають синдромом Плюшкіна, часто приховують свої нав’язливі дії від родичів та знайомих і не запрошують їх додомуразметка. Вони соромляться захаращеного житла, та у них викликає труднощі необхідність запросити працівників для ремонту в приміщенні, лікаря або гостей.

Дуже часто непотрібні речі, які накопичуються, представляють серйозну загрозу – вони можуть ставати розсадниками паразитів, зменшується пожежна безпека житла, ускладнені шляхи евакуації при загорянні.

Люди, у яких є ознаки синдрому Плюшкіна, знаходять раціональне пояснення своїм діям навіть в тому випадку, якщо патологічне накопичення досягає значного ступеня вираженості.

Патологічне накопичення відрізняється від ощадливості та колекціонування. При синдромі Плюшкіна речі, як правило, зберігаються в безладді та захаращують простір, вони не представляють ніякої цінності, не використовуються для конструювання або ремонту. Крім того, цей розлад не є аналогічним шопоголізму, при якому стан задоволення досягається за рахунок придбання нової речі, навіть, якщо вона не потрібна. При патологічному накопиченні людина не може нічого викинути, а шопоголік легко розлучається з предметами.

Необхідно усвідомлювати різницю між патологічним накопиченням та разовою появою великої кількості речей і мотлоху (наприклад, після того, як людина отримала спадщину), оскільки ознаки синдрому Плюшкіна зберігаються тривалий час.

Патологічне накопичення може набувати різних форм, але можливо їх поєднання.

Патологічне накопичення своїх речей

Людина з патологічним накопиченням не може розлучитися зі своїми речами навіть після того, як вони перестали представляти будь-яку цінність. Вона зберігає не тільки зношений одяг або зламану техніку, а й газети, ганчірки, флакони від побутової хімії, поліетиленові кульки і т.д.

Збирання викинутих речей

При цій формі розладу людина підбирає непотрібні їйпредмети на смітниках, приносить в свій будинок та зберігає невизначено довгий час, не сортуючи та не використовуючи їх. Збирання викинутих речей зазвичай зустрічає відторгнення у близьких, але людина не може від нього втриматися.

Патологічне накопичення тварин

До одного з різновидів синдрому Плюшкіна відносять також патологічне накопичення тварин, коли люди заводять непомірно велику кількість домашніх вихованців, і не можуть забезпечити їх необхідним харчуванням та ветеринарною допомогою. Ця форма розладу найбільш небезпечна. як для самих збирачів, так і для їхніх сусідів, оскільки призводить до недотримання санітарних норм, високу ймовірність розвитку зоонозних інфекційних захворювань.

Діагностичні критерії синдрому Плюшкіна

Патологічне накопичення має хронічне протікання. На даний момент синдром Плюшкіна не включений як окрема нозологічна одиниця (хвороба) в сучасні класифікатори, хоча в медичному співтоваристві розглядається необхідність внести цей розлад в наступну, одинадцяту, редакцію МКБ.

Для визначення розладу використовуються наступні діагностичні критерії синдрому Плюшкіна:

  1. Необхідність викинути або віддати кому-небудь речі, які навіть не представляють реальної цінності, викликає значні труднощі.
  2. Відчуття вираженої потреба зберегти речі таі дискомфорту при припущенні того, що від них потрібно позбавитися.
  3. Майно, яке накопичується, захаращує житлові та підсобні приміщення, тому цей простір неможливо використовувати за його прямим призначенням.
  4. Патологічна схильність до збереження непотрібних речей створює дискомфорт та призводить до проблем у соціальній, побутовій, професійній та інших сферах діяльності.

Причини розвитку синдрому Плюшкіна

Наукове співтовариство на сьогоднішній момент визначає цілий ряд факторів, які можуть сприяти виникненню синдрому Плюшкіна (патологічного накопичення).

Є думка, що часто схильність до розвитку синдрому Плюшкіна маніфестується після серйозних життєвих потрясінь, таких, як руйнування сім’ї, важка хвороба або втрата когось із близьких. разметкаТрагічні події грають роль первинного стимулу зберігати речі близької людини з сентиментальними цілями, але з часом нав’язливе накопичення поширюється і на інші предмети, приймає стійкий характер.

Синдром Плюшкина_Расстройство патологического накопительства

Існують дослідження, які доводять нейроанатомічні основи формування цього розладуразметка. В таких публікаціях згадується про особливості будови головного мозку у людей, які страждають синдромом Плюшкіна, а саме: слабкий розвиток кори лобових часток, особливо, правої півкулі – тобто, тих структур, які контролюють раціональність дій.

Варто зауважити, що турбота про матеріальне благополуччя є психологічним пріоритетом в більшій мірі для людей похилого віку. Тому вони стають більш схильними до патологічного накопичення. Наявність психічних захворювань, в-особливості розумової відсталості або зниження інтелекту судинного чи атрофічного генезу, може бути вагомим фактором. У розвитку синдрому Плюшкіна можуть мати значення також інші дефіцитарні стани при ендогенних (шизофренії) або органічних захворюваннях.

Також в якості факторів, які можуть сприяти формуванню розладу, виділяють наявність в анамнезі психотравмуючої ситуації, втрату близької людини, яка значима для хворого, самотність та вплив перенесених захворювань або хірургічного втручання.

Дослідження, що пояснюють причини розвитку синдрому Плюшкіна, нечисленні, та однозначної відповіді на питання про фактори формування розладу немає.

Лікування синдрому Плюшкіна

У більшості випадків люди, які страждають патологічним накопиченням, не розглядають свої дії, як не нормальні. Від збирання та зберігання непотрібних речей, як правило, великі незручності відчувають близькі та сусіди. Відсутність критики до свого стану та його наслідків – серйозна перешкода в лікуванні синдрому Плюшкіна.

Самі хворі рідко звертаються за медичною допомогою. Зазвичай ініціатива виходить від тих родичів, які проживають з хворим.

Медикаментозне лікування

Офіційних протоколів з лікування синдрому Плюшкіна по суті не існує. У деяких дослідженнях вказується на деякий успіх таких методів терапії, як використання антидепресантів. Але медикаментозне лікування патологічного накопичення не показує задовільної ефективності.

Психотерапія при лікуванні синдрому Плюшкіна

Оскільки люди з патологічним накопиченням не вважають свою поведінку наслідком психічного розладу, вони демонструють низьку прихильність до лікування. Психотерапія при лікуванні синдрому Плюшкіна може в деяких випадках допомогти знизити шкоду від дій хворого, хоча і не усуває прояви патологічного накопичення.

Можливо деяке значення можуть мати психотерапевтичні методики допомоги. Це:

– усвідомлення пацієнтом тих проблем, які привели до збирання непотрібних речей;

– навчання навичкам більш структурованого зберігання майна;

– оволодіння техніками релаксації і т.п.

Найчастіше психотерапія при синдромі Плюшкіна поєднує когнітивно-поведінкові техніки, роботу в групі та спілкування з фахівцем вдома.

Нажаль, хворі з розладом патологічного накопичення рано припиняють лікування, тому успіхи терапії найчастіше не значні. При цьому спроби родичів очистити житло від мотлоху, який нагромадився, демонстрація огиди, вмовляння і т.д. не призводять до позитивної реакції: людина з синдромом Плюшкіна ігнорує проблему, або починає оборонятися, чи прив’язується до свого майна ще сильніше.

Фахівці рекомендують відмовитися від засудження та грубості на адресу людини, яка захаращує своє житло, та використовувати тактику підвищення мотивації до вирішення проблеми. Один із способів – це акцент на безпеці. Наприклад, родичі або близькі людини з синдромом Плюшкіна можуть аргументувати необхідність позбутися від непотрібних речей тим, що рятувальникам в цьому випадку буде простіше надати допомогу в разі пожежі.

У спеціалізованих установах для догляду за літніми людьми теж зустрічаються пацієнти з синдромом Плюшкіна. Але оскільки медичний персонал в цих організаціях має повноваження та авторитет, то при відсутності умов для зберігання накопичених речей, випадки патологічного накопичення не допускаються. Але такі методи, звичайно ж, не є способом лікування, оскільки у людей з розладом патологічного накопичення зберігається дискомфорт від неможливості зберігати непотрібні речі.


Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора. 
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/sindrom-plyushkina-rozlad-patologichnogo-nakopichennya/.

  

Світлана Нетрусова
Кандидат медичних наук, доцент, лікарь психіатр вищої категорії, психотерапевт.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено