Маніпуляції, змови… Ця популярна тема лине ледве не з кожного сайту чи екрану пристрою. Хтось залякує, хтось застерігає, тоді як звичайній людині хочеться, аби світ був простим і спокійним.
Ми вирішили розібратись в цій темі та максимально просто описати 10 механізмів, за допомогою яких можна керувати свідомістю мас. І допоможе нам в цьому професор лінгвістики Массачусетського технологічного інституту, відомий політичний публіцист – Ноам Хомський.
Маніпуляція масовою свідомістю
Вчений склав топ-10 прийомів, за допомогою яких засоби масової інформації маніпулюють людьми.
Ноам Хомський пише про ті способи, які найбільш часто використовуються в масовій пропаганді, аналізуючи їх з точки зору лінгвістики та психології. Важливо відзначити, що Ноам Хомський не завжди виступає, як нейтральний вчений – в США, наприклад, він більше відомий, як політичний активіст з ультралівими поглядами).
Мета маніпуляції свідомістю
На думку Ноам Хомського всі ці маніпуляції застосовуються державною машиною для того, щоб нівелювати невдоволення людей поточною політикою вузької «владної вертушки», яка має свої особисті або корпоративні цілі. І, хоча професор приписує західній демократії ці способи впливу на свідомість, ними користуються представники всіх типів управління.
10 способів маніпуляції суспільною свідомістю
Всі ці способи – аж ніяк не винахід сучасних політиків. Вони використовувалися людством для маніпуляцій завжди. 
Кожен з цих способів управління свідомістю неважко розпізнати, якщо проаналізувати будь-яке пропагандистське повідомлення, але зазвичай цього не відбувається, тому що використання цих способів засноване на знаннях про людську психіку.
- Відволікання уваги
Що треба зробити найперше, аби дитина не плакала? Вірно, переключити, відволікти її увагу. Це як батьківський лайфхак: «Ти впала? Тікаймо, поки нас не насварили, що ми асфальт зіпсували». Так, банальне переключення і відволікання уваги – найдієвіший спосіб.
Він не такий брудний, як недомовки чи плутання термінів, а його дія лежить глибоко в механізмах роботи мозку людини.
Як це відбувається? За допомогою додавання «хайпових» новин, які легкі, доступні свідомості. Розбиратись в нових філософських течіях? Аналізувати останні досягнення науки? Це складно і потребує затрат. Натомість масмедіа готує для нас весілля сучасної рок-зірки та скандал з новою дружиною принца.
Треба лиш заповнити інформаційний простір «швидкими вуглеводами» у вигляді новин спорту, шоу-програм, містичних зговорів і подібного. Новин, що діють на базові емоції та потреби людини: еротика, страх, належність до суспільства.
- Проблема – реакція – рішення
Далеко не всі рішення політиків сподобаються людям. Однак, досить часто необхідно робити не те, що хочуть всі, а те – що потрібно чи вигідно. Як зробити заборонений хід?
Легко, треба створити екстрену халепу, яку можна вирішити лише таким чином.
Новий законопроект обмежує права громадян, і якщо його прийняти, то зловиш хвилю супротиву? Рішення просте: низка терактів і посилення насилля змусить всіх погодитись на цей законопроект. Так, він обмежить нас, але зараз я хочу врятуватись від небезпеки. А, як відомо, в кризових періодах чи скруті людям не до прав і свобод – тут треба життя рятувати.
Техногенні, економічні кризи – світла дорога для проектів, на які ніхто ніколи б не погодився. «Хаос – це драбина», пам’ятаєте?
- Відстрочка виконання
Коли найкраще почати бігати вранці? Коли приємно почати дієту чи зміни в житті? З понеділка, завтра, будь-коли, аби тільки не прямо зараз. «Я подумаю про це завтра» – хороша порада і екологічне ставлення до себе, однак, тут є підводний камінь. Це завтра таке далеке, що ми зменшуємо вагу майбутньої події. Завтра все здається простішим, легшим і доступнішим. Завтра може змінитись все, і ми чарівним чином вліземо в ці джинси.
Поєднаймо попередній принцип «прийняття болючого проекту, бо дуже треба» з бонусним фактором – «він ще й почне діяти за рік». Люди легше погоджуються на жертви в майбутньому, ніж зараз. «Бо коли те майбутнє ще настане, до нього дожити ще треба».
Так що віра в світле майбутнє і особливість людей відстрочувати все підкине лайфхак про те, як затвердити небажані зміни.
- Поступовість
Уявімо дві ситуації: вам необхідно зробити ремонт всієї квартири або замінити обшарпаний диван. Що простіше? Звісно, простіше замінити диван. Потім ви заміните шпалери, а разом з ним покриття. А наступного року купите нову кухню. Таке планування ремонту не завдасть удару по сімейному бюджету.
І саме таке планування змін не викличе невдоволення. Треба захоплювати владу поступово, аби ніхто не пручався і не помітив. Ми можемо спостерігати майстерну дію цього принципу під час неолібералізму 1980-х та 1990-х років.
Якби одночасно відбулась приватизація, зниження зарплат, ріст цін та безробіття – це викликало б незадоволення. Однак, поступово, крок за кроком, не поспішаючи можна непомітно захопити світ.
- Інфантилізація
Вміння правильно подати інформацію – мистецтво. Тут важливе все: тон, аргументи, доводи, порядок слів. І цим мистецтвом вміло володіють ті, хто надає нам інформацію. Бо нам подобається чути щось просте, аргументоване і зрозуміле. Навіть якщо при аналізі тексту виявиться, що аргументи суперечать один одному, а зміст відсутній.
Часто тут використовуються узагальнення: більше ніж, новий, нещодавно, багато. Ніякої конкретики, лише слова, за якими відсутні цифри. Це легко сприймається і забезпечує нашу потребу в допитливості.
Однак це інфантильний рівень розмови. Коли до нас говорять ніби як до дитини, ми й «проковтуємо» це: знижується критичність мислення, емоційно забарвлений текст ,що подається дрібними шматочками не викликає супротиву, а лише підтримку.
Набагато легше ввести когось в оману, приховати деталі при використанні інфантильних зворотів.
- Упор на емоції
Ми люди, а тому не ідеальні. Ми не можемо прораховувати складні схеми та теорії посеред вдалого жарту на вечірці або захлинаючись сльозами на мелодрамі. Або емоції, або раціональна сторона. Це два кінці однієї прямої.
Тож, якщо хочеш аби інформація легко поширилась – подавай її з упором на емоції. Це дозволить міцно закарбовуватись в пам’яті, проникати інформації до несвідомого та вбудовувати нові моделі поведінки, переконання, ідеї.
- «Дебілізація» населення
Скажіть чесно, що ви розумієте геополітичну картину світу і легко за світською бесідою підтримаєте тему про основні політичні тенденції в світі? В статті був використаний термін «неолібералізм». Хтось знає, що це? Думаю, тут треба промовчати. Люди буквально не тямлять в політиці. Або науці. Будь-яке гідне знання важко отримати: воно технічно складне і потребує часу та зусіль на опанування хоча б термінології.
А якщо ти не розумієш механізму дії, то тобі можуть навішати будь-яких макаронів на вуха. Зчеплення викликають аутизм? Від зеленого чаю можна схуднути за тиждень? Молекула колагену поглинається шкірою? Ви не біологи, медики аби знати розмір молекули, природу аутизму чи процес розщеплення жирів. Однак подібні заголовки можуть ввести в оману, особливо якщо при цьому вони грають на потребах та емоціях.
Відповідно, найкращим полем для маніпуляцій стануть люди без відповідних знань. Отже, тримати рівень освіти на посередньому та задовільному рівні, даючи базові уявлення навіть без розуміння механізмів роботи – золотий білет і найкраще рішення.
- Мода на посередність
Звісно, ви знаєте, як щось стає модним: ми бачимо це по телевізору у зірок та знаменитостей. І цей прийом також використовують для насадження моди на алкоголь, сигарети, тупість, бунтарський дух. Так, героєм фільму буде підліток, що закинув школу, приймає наркотики та веде розв’язний спосіб життя. Далі по сюжету він зміниться, однак в житті немає чарівної палички сценариста. Підлітки захопляться таким персонажем і стануть посередністю.
Як ми бачимо, цей принцип діє у зв’язці з попереднім «неякісна освіта». Головне, не дати іншим розуміти, як ними маніпулюють та не дати стати дійсно розумними. Аналізувати інформацію та критично мислити складно, а економіці не вигідне покоління геніїв, що зроблять ресурси доступними.
- Почуття провини
Знаєте, хто не звинуватить владу в бездіяльності? Той, хто відчуває себе винним за це. Необхідно, аби люди були переконанні, що світ навколо – це лише їх відповідальність. Війна, небезпека ядерної зброї, екологічна проблема – а що ти зробив, аби цього не було? Що ти зробив, аби той водій не випхав бідолаху серед траси?
Відповідальність хороша в міру, однак коли вона перетинає лінію «почуття провини» люди стають пригніченими і опускають руки. Таке почуття провини стає джерелом для бездіяльності.
- Відмінне знання людської натури
Ці всі принципи були виведені внаслідок того, що научні пізнання про людину не стоять на місці. Ми всі краще розуміємо нашу біологію, психологію. І це створює плацдарм для маніпуляцій. А єдина протидія – це вміння розпізнати маніпуляції. Бо свою природу ми не змінимо.
Способи маніпуляції свідомістю
Ось до таких нехитрих, але дієвих способів вдаються люди, які хочуть маніпулювати нашою свідомістю. Безсумнівно, що такі методики впливу набагато менш нелюдські, ніж звичайне в попередні століття пряме насилля. Але чи стають від цього вони менш ефективними? Якщо ми подивимося на навколишній світ, то побачимо, що ні. Ці методики як і раніше дієві. Але їм значно легше та безпечніше протистояти – і кожен з нас може це робити.
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/manipulyaciya-svidomistyu-top-10-prijomiv/.
Напишить повідомлення