Харчова залежність, всупереч уявленням про те, що це просто недостатність сили характеру, – одна з форм залежної поведінки. І причиною її виникнення найчастіше є негативні події, стресові фактори. При харчовій залежності неконтрольований прийом їжі не пов’язаний з фізіологічними потребами (голод). Порушення харчової поведінки найчастіше бувають проявом психічного порушення. Деякі з них позначають як самостійний розлад – нервова анорексія, нервова булімія. В інших випадках вони виступають як частина психічного розладу, наприклад, депресивний розлад, шизофренія, хвороба Альцгеймера та ін.
Є думка, що їжу можна умовно назвати легальним наркотиком, дозволеним задоволенням, способом знизити рівень стресу. У такої поведінки є і вторинні вигоди: наприклад, сором’язливим людям буде легше спілкуватися на побаченні в ресторані, а не на прогулянці, а керівник з великим розумінням поставиться до того, що працівник пішов на обід, ніж, якщо він просто вирішив прогулятися. Прийом їжі – хороший привід зібратися компанією і поспілкуватися навіть тим людям, які не дуже ладять між собою.
Причини харчової залежності
Далеко не завжди стійке відчуття голоду стає причиною виникнення харчової залежності. Деякі люди просто відчувають постійну або епізодичну потребу побалувати себе чимось смачним, вибираючи певні ласощі. Тоді у людини формується своєрідна залежність: з’їдена їжа впливає не тільки на смакові і нюхові рецептори, а й приносить відчуття задоволення. Це можна проілюструвати на повсякденному прикладі, коли після вживання їжі, в яку не додано підсилювачі смаку, вона сприймається не такою привабливою і не приносить почуття задоволення. З таким видом залежності впоратися найлегше – потрібно лише на кілька днів відмовитися від продуктів з добавками. Звичайно ж, цей період буде дещо важким, але смакові рецептори відновляться.
Харчова залежність може починати формуватися, як і деякі інші розлади, в дитинстві. Багатьом дітям батьки в якості нагороди, а також засобу відволікання від неприємностей або розради, пропонують різні ласощі. З іншого боку, деякі мами і бабусі з перших років життя старанно хвалять дитину за те, що вона відмінно їсть, і закріплюють в підсвідомості стереотип: багато поглиненої їжі робить тебе хорошим, коханим, прийнятим.
Але не завжди людина з харчовою залежністю страждає від зайвої ваги – є люди, здатні докладати зусиль і підтримувати масу тіла в нормі, але при цьому вони втрачають самоконтроль в деяких ситуаціях. В інших випадках розлад харчової поведінки може проявлятися у відмові від прийому їжі. Найбільш часто звертаються за медичною допомогою з такими розладами харчової поведінки, як нервова анорексія і нервова булімія. У Міжнародній класифікації психічних захворювань МКХ 10 вони представлені під шифром F50.0 і F50.2 відповідно.
Щоб впоратися з харчовою залежністю, необхідно розібратися, що приносить людині задоволення крім їжі. Адже залежна людина, якщо не може по-іншому отримати радість, прагне що-небудь з’їсти.
Експериментально доведено, що центри задоволення і винагороди в головному мозку можуть реагувати на прийом певних продуктів так само, як на вживання наркотиків. Активізують ці центри страви з високим вмістом жирів, солі і цукру. Така їжа може активувати певні нейрохімічні реакції в головному мозку, зокрема, вироблення дофаміну – нейромедіатора, який, в тому числі, сприяє відчуттю задоволення. Приємні емоції, які виникають при виділенні дофаміну, можуть перебивати сигнали про ситість чи задоволення. Тому людина з харчовою залежністю може продовжувати їсти навіть в тому випадку, якщо вона не голодна.
Порушення харчової поведінки часто супроводжують деякі невротичні розлади, оскільки прийом їжі створює у людини ілюзію поліпшення стану. 
Для того, щоб зменшити страждання від пригніченості, тривожності, паніки, людина вдається до найпростішого і доступного способу – їжі.
Стресову ситуацію людина може сприймати, як умовний фізичний сигнал, і намагатися насититися їжею замість того, щоб справлятися зі своїми психічними проблемами. Каталізатором такого стану, як уже було сказано, можуть бути різні стресові ситуації: втрата життєвих орієнтирів, вікові кризи, розлучення або смерть близьких людей або втрата роботи. Улюблені ласощі або просто їжа можуть стати в цей момент справжнім душевним знеболюючим.
Зміна апетиту може спостерігатися при таких захворюваннях, як депресія, тривожний розлад, гіпотиреоз, гіпертиреоз та ін. В цьому випадку впоратися з проблемою без застосування медикаментів дуже складно, адже лікувати потрібно не симптом, а хворобу.
Якщо прояви харчової залежності спостерігаються паралельно з іншими не характерними симптомами для цього виду залежності, то потрібні додаткові дослідження, які дозволять підтвердити або виключити соматичне або психічне захворювання. Постійне бажання щось з'їсти, тяга до продуктів з високим вмістом вуглеводів, пригнічений настрій, тривога, які в якійсь мірі пом'якшуються під час прийому їжі, – всі ці прояви можуть бути симптомами депресії, для якої може бути характерно не тільки зниження, але і підвищення апетиту. Депресивний епізод успішно лікується антидепресантами – лікарськими засобами, які відновлюють баланс таких нейромедіаторів, як серотонін, норадреналін і дофамін в синаптичній щілині. Сучасні антидепресанти показали свою високу ефективність і безпеку при дотриманні рекомендованого лікарем режиму прийому і дозволяють повністю відновити якість життя таких хворих.
А такі захворювання, як гіпо- та гіпертиреоз необхідно лікувати у ендокринолога, нормалізуючи вміст гормонів щитовидної залози, приймаючи необхідну терапію.
Ознаки харчової залежності
Харчова залежність відноситься до адикцій (залежностей) і проявляється схожими симптомами. Можна виділити деякі ознаки харчової залежності, які дозволять припустити її наявність:
- Постійно присутні думки про їжу: що саме з продуктів придбати, яку страву приготувати і т.п.
- Відсутність самостійного контролю за кількістю і якістю з’їденого. Наприклад, людина не може обмежити порцію ласощів, яку з’їдає за один раз, або вживає різноманітні продукти в неймовірній кількості.
- Виникнення блювотного рефлексу після прийнятої великої кількості їжі або викликання самостійно блювоти для того, щоб їжа не засвоїлась, і вага залишилася колишньою.
- Спонтанно виникає бажання що-небудь з’їсти за відсутності відчуття голоду.
- Прийом їжі стає методом компенсації не тільки в стресовій ситуації.
- Наявність фізичного дискомфорту і тривоги в тому випадку, якщо людина вживає їжу, що може призводити до бажання позбутися від неї шляхом насильницької блювоти.
Харчова залежність може призводити до розвитку ожиріння. Людина з цим видом адикції згодом збільшує прийоми їжі, оскільки достатні раніше порції перестають приносити бажане задоволення.
У деяких випадках люди можуть страждати від харчової залежності, але не набирати вагу і залишатися худими, так як їх тіло генетично більш пристосоване до того, щоб переробляти зайві калорії, або вони викликають блювоту після значного її прийому.
Деякі особистості, які усвідомлюють свою харчову залежність, можуть компенсувати переїдання за рахунок збільшення фізичної активності.
Визначити, чи є у людини харчова залежність, може бути не просто, оскільки людина сама може її не усвідомлювати або приховувати від близьких людей. Для припущення про наявність харчової залежності застосовуються різні опитувальники.
Наприклад, в Єльському університеті була розроблена коротка анкета, яка служить для виявлення харчової залежності. У тому випадку, якщо людина відповідає позитивно на запропоновані питання, то, швидше за все, у неї можна припустити наявність харчової залежності:
- Я зазвичай споживаю набагато більшу кількість певних продуктів, ніж планував, якщо починаю їх їсти.
- Я продовжую їсти деякі продукти навіть тоді, коли не відчуваю голоду.
- Я не припиняю прийом їжі до тих пір, поки мені не стає погано.
- Думки про можливе обмеження споживання деяких продуктів викликають у мене відчуття неспокою.
Як позбутися харчової залежності?
Самостійно долати харчову залежність не рекомендується, так як це часто буває неефективно і навіть небезпечно. Суворі обмеження, а, тим більше, покарання себе за порушення режиму, підпорядкування моді – всі ці дії можуть призвести до ще більш сумних результатів. Якщо в основі харчової залежності лежать стресові фактори, тоді обов’язково необхідна тривала психотерапія не тільки по роботі з цими негативними подіями, але і більш глибинна, яка спрямована на подолання залежності. У цьому випадку на першому етапі, особливо, якщо у людини немає досвіду самостійного вирішення стресових подій і проблем, найкраще звернутися до психолога або психотерапевта. Фахівець допоможе виявити основні негативні чинники, які можуть провокувати залежність, і підбере методики, як з ними працювати. Після цього впоратися з харчовою залежністю спільно з психіатром буде набагато легше.
Призначення терапії антидепресантами, а також препаратами, які зменшують тривожність, спільно з застосуванням психотерапевтичних методик дає позитивний ефект і поліпшення стану при лікуванні харчової залежності. Індивідуальна схема лікування, сучасні безпечні препарати, призначені кваліфікованим лікарем, допоможуть вам позбавитися від неї назавжди.
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/xarchova-zalezhnist-proyavi-prichini-ta-dopomoga/.
Напишить повідомлення