Коли люди чують приставку «шизо», то відразу ж в уяві спливає найважчий психіатричний діагноз – шизофренія. Однак між шизоафективним розладом (ШАР) і шизофренією має місце суттєва різниця.
Шизоафективний розлад: різниця з шизофренією
Шизоафективний розлад – це ендогенний психоз, без прогредієнтного (прогресуючого) перебігу, на відміну від шизофренії, яка є хронічним прогредієнтним психічним захворюванням, що руйнує особистість. ШАР характеризується не безперервним, а періодичним проявом патології. У житті хворого відбуваються епізоди психозу (загострення, напади), які можуть пройти і самостійно без лікування. Решту часу пацієнт благополучно існує, адже шизофренічний дефект наростає вкрай повільно, що практично не призводить до соціальної дезадаптації.
Шизоафективний розлад: причини виникнення
Шизоафективний розлад називають так званим третім ендогенним психозом. Він знаходиться умовно кажучи на перетині шизофренії і біполярного афективного розладу (БАР), який за старою класифікацією ще позначають як маніакально-депресивний психоз. Або ШАР займає місце як би на самому найближчому полюсі до межі з афективними психозами.
Ендогенні захворювання мають генетичну основу, що криється вже в приставці «ендо-», тобто «внутрішній». Поняття «ендогенний» виникло ще до того, як з’явилася генетика. На сьогоднішній день цей термін зберігся, і позначає спадкову основу, тобто – генетичну. 
Вірогідність захворіти шизоафективним розладом зростає, якщо у людини є родичі, що страждали захворюваннями шизофренічного спектру.
Раніше вважалося, що необхідні деякі умови для того, щоб гени «проявили себе». Передбачалося, що ймовірність маніфестації тих чи інших генів залежить від чинників, що впливають на розвиток плоду під час внутрішньоутробного періоду (гіпоксія, голодування, інфекції). Також вважали, що істотну роль грає соціальне оточення в дитинстві і юності. Але на сьогоднішньому етапі стало зрозуміло, що всі ці фактори можуть бути тільки поштовховими – пусковими в маніфестації виникнення шизофренії і шизоафективного розладу (рекурентної шизофренії) зокрема.
Шизоафективний розлад: симптоми
Симптоми шизоафективного розладу можуть бути різними. Але існує єдина тенденція: в клінічній картині обов’язково присутні як афективні прояви (депресія або манія), так і ознаки шизофренії (порушення мислення у вигляді маячних ідей, розлади сприйняття у вигляді галюцинацій, рідше психічні автоматизми та ін.). Причому обидві групи ознак виражені в однаковій мірі і з’являються фактично одночасно.
Зупинимося більш детально на самих симптомах.
Порушення афекту
Порушення афекту протікає за двома типами – в сторону зниження або підвищення емоційної рівноваги.
У першому випадку ми маємо манію. Цей стан колосальної активності, коли людина відчуває прилив сил, стає вкрай діяльною. Підвищується настрій (аж до ейфорії), прискорюється темп мислення, з’являються ідеї власної непереможності. «Ура-ефект» охоплює хворого, і він не бачить ніяких перешкод для виконання своїх негайних бажань. Іноді доходить до такого стану, що людина не може сконцентруватися на чомусь одному, постійно перемикаючись на інше. А мислення прискорюється настільки, що втрачається зв’язок між висловлюваннями, і хворий зісковзує з однієї думки на іншу.
Крім такої підвищеної енергійності може спостерігатися гнівлива манія. В такому стані пацієнт агресивно протидіє оточуючим, особливо якщо афект поєднується з деякими маячними мотивами. Наприклад, коли людина думає, що повинна «очистити» Землю від небажаних з її точки зору людей.
В іншому варіанті розвивається депресія. Хворий перестає бачити фарби в житті, починає сумувати, настрій падає, порушується сон. Зменшується рухова активність, що часом доходить до тих випадків, коли людина не може встати з ліжка. Темп мислення сповільнюється, втрачається колишня продуктивність. Хворий висловлює ідеї власного приниження, говорить про свою неспроможність і нікчемність. Виникає великий ризик суїциду.
Депресія здатна виявлятися і у вигляді ажитації – парадоксального рухового збудження, коли пригнічений настрій поєднується з хаотичними рухами і безцільною діяльністю.
«Шизофренічні» симптоми
Якщо брати все сказане вище, то клінічна картина вписувалася б в рамки біполярного розладу. Однак ШАР характеризується тим, що при цьому захворюванні існують також ще симптоми шизофренії. Вони, як правило, відповідають фону настрою.
Наприклад, депресивний афект може поєднуватися з ідеями власної гріховності (релігійна тематика), смерті себе, своїх рідних або навіть людства в цілому. При цьому хворий може чути голоси, які говорять з ним і вказують на власну нікчемність.
При маніакальному афекті світ перетворюється, людина починає всюди бачити докази власної величі (експансивне маячення). З’являються маячні мотиви реформаторства, читання думок, відкриття наукових досягнень, які змінять світ і т.д., наприклад, людина із середньотехнічною спеціальністю починає вважати, що відкрила особливий спосіб передачі електромагнітних хвиль на інші планети, щоб спілкуватися з позаземними цивілізаціями.
Тобто ,шизофренічні симптоми зазвичай проявляються у вигляді маячних ідей відношення, переслідування та ін., а також галюцинацій як слухових (вербальні псевдогалюцинації, «голоси»), зорових, так і іншого характеру. Значно рідше можуть спостерігатися кататонічні розлади (ступор, збудження, негативізм), а також відчуття хворим відкритості або читання іншими своїх думок, феномен управління («мною керує вища сила»). Ці симптоми, характерні для шизофренії, допомагають відрізнити ШАР від депресії або манії з психотичними симптомами. Тому, що при афективній патології спостерігаються тільки такі характерні (неконгруентні) симптоми: в манії при біполярному афективному розладі (БАР) – маячення величі і переоцінки, а в депресії при БАР або рекурентному депресивному розладі – маячні ідеї самозвинувачення і самознищення.
Прогноз при шизоафективному розладі
Найголовнішою відмінністю ШАР від шизофренії є те, що хворий виходить з психозу практично з відсутністю шизофренічного дефекту, без залишкових проявів, таких як апатія, пасивність, зниження енергетичного потенціалу, замкнутість, втрата соціальних зв’язків і емоційна сплощеність (відсутність емоційної реакції на будь-які події). Фактично, у пацієнта можуть залишатися незначні і нетривалі псевдоастенічні явища (підвищена стомлюваність, тимчасово синдром неспроможності). В інших же сферах людина повертається до колишнього життя.
Прогноз при шизоафективному розладі відносно сприятливий. Але це не робить хворобу «легшою» і несуттєвою, не дає права відмовлятися від лікування і пускати процес одужання на волю випадку. Тому хворі після виписки зі стаціонару потребують протирецидивної терапії. І необхідно сказати про те, що при цьому більш легкому (якщо так можна сказати) варіанті перебігу шизофренії потрібні не тільки препарати, які попереджають повернення шизофренічних симптомів (галюцинації, маячення та ін.), а й ліки, які є стабілізаторами настрою (попереджають повернення депресії або манії, тобто допомагають утримувати настрій в певних межах).
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/shizoafektivnij-rozlad-rekurentna-shizofreniya-simptomi-ta-proyavi/.
Напишить повідомлення