Біполярний афективний розлад. Перебіг хвороби

Биполярное аффективное расстройство_Течение заболевания

Те, що психічні розлади існують, і на них хворіють люди навіть в досить молодому віці – зовсім не новина, особливо в наш час, коли інформація стає доступнішою, а стигматизація психіатрії, як однієї з галузей медицини, поступово зменшується. Дуже важливо, щоб якомога більша кількість людей знали про признаки психічних хвороб і могли помітити перші їх прояви для своєчасної діагностики та лікування. Сьогодні ми поговоримо про біполярному афективному розладі і про найбільш характерні прояви його перебігу.

БАР. Біполярний афективний розлад

Історія вивчення цього захворювання почалася ще в XIX столітті. В окрему нозологічну одиницю біполярні розлади було виділено на підставі робіт відомого психіатра Еміля Крепеліна. Він називав його маніакально-депресивним психозом (МДП). Зараз, після багатьох змін у діагностичних нормах і термінології, це захворювання в Міжнародній класифікації 10 перегляду (МКБ 10) називається біполярним афективним розладом (БАР).

З популяризацією психології та психіатрії, такі слова, як манія, депресія, міцно увійшли в наш побут. Але справжнє значення цих слів і розуміння того, що за ними стоїть, знають, в основному, тільки психіатри. І якщо симптоми цього розладу проявляться у ваших друзів або родичів, такі знання дуже знадобляться.

Симптоми біполярного афективного розладу

До найбільш характерних симптомів біполярного афективного розладу відноситься порушення емоцій (афективна сфера). У нормі, у здорової людини емоції змінюються в залежності від різних життєвих обставини. У когось настрій міняється часто, у когось рідше, одні реагують на все дуже захоплено й емоційно, інші холодно та відсторонено. Людині властиво зміна емоцій в залежності від ситуації. Але, коли реакції не відповідають важливості прогнозованих подій та тих, які відбуваються, і спостерігаються періоди неадекватно піднесеного або зниженого настрою, а емоції починають жити як би своїм власним життям, повністю виходячи з-під контролю, значить, є висока ймовірність того, що у людини розвивається біполярний афективний розлад.

Фази біполярного аффективного розладу

Основна, найбільш характерна, симптоматика біполярного афективного розладу – це чергування двох фаз: маніакальної та депресивний. Ця форма перебігу захворювання отримала назву біполярний афективний розлад 1-го типу. При цьому настрій довготривало тримається на висоті або падає в океанську пучину по черзі, і ці перепади не обумовлені поточною ситуацією. Під час цих періодів, в організмі відбуваються різні фізіологічні зміни, які пов’язані з порушенням функції різних систем і органів. Змінюється робота травної системи (може спостерігатися нудота, як еквівалент тривоги, запори), серцево-судинної (прискорене серцебиття, підвищення артеріального тиску, що «наганяє» тривога) та ін.

Депресивна фаза біполярного афективного розладу

Для депресивної фази характерно відчуття слабкості, занепаду сил, порушення сну, відчуття тривоги і туги, зниження настрою та активності.

При тяжкому ступені депресії вся їх діяльність зводиться до переважного знаходження в ліжку з ідеями про безглуздість життя. Також вони значно обмежують спілкування та часто практично перестають розмовляти навіть з близькими. При середньому та легкому ступені депресії професійні та інші види діяльності хворих знижуються пропорційно важкості депресивного стану. Наприклад, при легких депресіях вони можуть вести звичайний спосіб життя та виконувати (хоча із труднощами) свої професійні навички.

У хворих у цій фазі БАР можуть спостерігатися також думки самозвинувачення і самознищення, які можуть призводити до суїцидальних намірів та навіть спроб. Важливо пам’ятати про те, що в депресивній фазі часто виникають суїцидальні думки. У цьому полягає велика небезпека. Хоч хворий часто не може вчинити суїцид в депресії, просто тому, що сил не вистачить, але сили можуть з’явитися при виході з депресії. І ось цей перехід – самий «суїцидонебезпечний». Знаючи про це, слід застосувати всі можливі заходи щодо запобігання такого результату.

Биполярное аффективное расстройство_Течение заболевания

Підвищена тривога часто спостерігається в депресивній фазі БАР. Серед її проявів: підвищена пітливість, прискорене серцебиття, головний біль, порушення травлення, нудота, неприємні шкірні реакції, відчуття задухи, комку в горлі та т.д.. Інші супутники біполярного афективного розладу – це порушення сну, запори, нудота, як прояв тривоги, погіршення пам’яті, концентрації уваги і сприйняття нової інформації в депресивній фазі та хворобливі відчуття в тілі (психогенний біль), які змушують пацієнта звертатися до інших лікарів, а не до психіатра.

Зараз ми навчилися роспізнавати набагато ширший спектр різновидів депресивних станів крім типової меланхолійної депресії. Все частіше виявляється депресивний стан з іронічною посмішкою та практично звичайною активністю, але великою кількістю невизначених, соматичних чи інших скарг. І нерідко може бути так, що депресивна фаза БАР також проявляється не типовою депресивної тріадою (зниження настрою та активності, уповільнення темпу мислення), смутком, сумом і тугою, а іншими симптомами. Не завжди при цьому захворюванні вираженість депресії буває середнього або важкого ступеня.

Є такий ще симптом при депресії, як ангедонія (нездатність отримувати задоволення). Ті речі і захоплення, які раніше приносили насолоду та задоволення, раптом перестають радувати людини. Він припиняє приділяти їм увагу, обмежує пов’язану з ними діяльність. Мова не йде лише про тілесні задоволення, це також відсутність духовного та естетичного задоволення.

Маніакальна фаза біполярного афективного розладу

На противагу депресивній фазі, під час маніакальної, хворий на біполярний афективний розлад сповнений сил та енергії, він вважає, що може підкорити весь світ і навіть більше. Характерні необдумані вчинки, про які згодом хворий буде шкодувати, безрозсудні витрати, фантастичні проекти, які просто неможливо реалізувати, постійна ейфорія і радість, підвищена активність навіть вночі, так як скорочується час сну, переоцінка своїх здібностей та абсолютно неадекватне звеличення себе. Все це призводить до конфліктів в робочому колективі, в дружній компанії і в родині. Оточуючі не розуміють, що все це прояви хворобливі, вони сприймають людину такою, якою вона була раніше, ставляться до неї критично і згодом відвертаються. До кінця маніакальної фази БАР, людина залишається абсолютно одна, тому що всі рано чи пізно не витримують і починають її уникати.

В маніакальній фазі хворі практично не звертаються до лікаря за допомогою, так як вважають себе абсолютно здоровими і почувають себе чудово.

Якщо говорити про маніакальну фазу біполярного афективного розладу, то хворий БАР перестає ставитися з будь-якої критичністю до своїх вчинків. Він діє не завжди логічно і не зовсім зрозуміло. Для цієї фази характерна втрата субординації з начальством та іншими людьми, з якими раніше були тільки робочі відносини. Хворий на БАР в маніакальній фазі робить безліч раптових, швидких і непередбачуваних дій. Ніяких пауз, обмірковування або аналізу дій. Від думки відразу переходить до діяльності. При цьому думки і вчинки його не завжди адекватні. Через таку поведінку, хворі на БАР може опинитися в центрі загальної уваги, і навіть можуть мати претензії від правоохоронних органів. Після завершення маніакальною фази, пацієнт часто шкодує про зроблене в такому стані.

Биполярное аффективное расстройство_Течение заболевания

Між депресивною і маніакальною фазою хворого, який страждає на біполярний афективний розлад, відбувається нормалізація настрою, коли афективна сфера стає стабільною. Людина живе звичайним життям, як до хвороби, і проявляє здорову реакцію на людей і події. Основна ознака ремісії – контроль над емоційною сферою і повна адаптація. Але цей «світлий» період між різними афективними фазами може досить швидко заканчіватися і епізоди депресії або манії повертаються.

Біполярний афективний розлад – одна з тих захворювань, коли дуже важлива підтримка сім’ї. Під час хвороби людина повністю втрачає критику до свого стану та дій, тільки родичі або інші близькі люди можуть помітити початок хвороби, наполягти на консультації у психіатра, стежити за емоційним станом, контролювати прийом призначених медикаментів, які при тривалому застосуванні допомагають домогтися стійкої ремісії при БАР. Тому важливо з увагою ставитися до стану своїх близьких і бути готовим допомогти їм в боротьбі з цим захворюванням.

Світлана Нетрусова
Кандидат медичних наук, доцент, лікарь психіатр вищої категорії, психотерапевт.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено