Життя – найвища цінність, але, на жаль, іноді люди добровільно від цієї цінності відмовляються і внаслідок ряду причин йдуть з життя з власної волі. Таке явище, на жаль, всім відомо, і носить воно назву «суїцид».
Самогубство (суїцид) – навмисне, свідоме позбавлення себе життя. Людина здійснює суїцид самостійно і, в основному, з доброї волі.
Нетрусова Світлана Григорівна - кандидат медичних наук, доцент, лікар психіатр вищої категорії, психотерапевт. Інші відео цієї тематики Ви можете подивитися на нашому ютуб каналі.
Причини суїциду
До причин суїциду можна віднести психічні захворювання, значну і тривалу психотравму, ідеї самознищення, які виникають при депресії, необхідність зберегти гідність, боязнь бути засудженим оточуючими, бажання бути схожим на кумира і т. д. За статистикою більшість суїцидів здійснюються людьми без психічних розладів і мають в основі негаразди в особистому житті. Також причиною багатьох суїцидів стають проблеми в особистому і соціальному житті. Окремо варто сказати про доведення до самогубства. Таке діяння, відповідно до законодавства, тягне за собою кримінальну відповідальність.
Розглянемо різні погляди на природу виникнення добровільного бажання піти з життя:
- Еміль Дюркгейм видав книгу «Самогубства» і вперше в історії вказав зовнішні причини самогубства та особливості суспільства;
- «Самогубство – це захисна реакція особистості: якщо навколишні умови не сумісні зі збереженням своєї особистості (або здаються несумісними, як при депресії), то особистості доводиться захищати себе навіть крайніми засобами – самознищенням». Фрідрейх;
- Еміль Дюркгейм, який є класиком суїцидології говорив, що «Суїцид породжений тією витонченою етикою, яка ставить людську гідність вище самого існування».
- Зигмунд Фрейд у своїй праці «Сум і меланхолія» розглядає суїцид на основі боротьби еросу і танатоса;
- Альфред Адлер говорив, що суїцидентами стають люди, які відчувають власну неповноцінність.
Виділяють такі типи мотивів суїцидальної поведінки:
- протест (помста за образу або за той збиток, який завдали індивіду; акт суїциду відбувається на очах оточуючих, що визначається психопатологічною реакцією);
- заклик (індивід хоче, щоб йому надали допомогу для зміни ситуації; виникає жалість до себе, розпач);
- уникнення (виникає у індивіда при загрозі покарання, очікуванні психологічного або фізичного страждання; передує довгий період обдумування перед вчиненням самогубства);
- самопокарання (виникає в разі переживання провини; передує довга і ретельна підготовка до самогубства);
- відмова від життя (мотивом виступає відмова існувати, метою – позбавлення життя; в основі втрата сенсу життя).
Нерідко для людини, що вирішила покінчити життя самогубством, характерні певні риси особистості. 
В основному, це коли рівень домагань є високим, а самооцінка занижена або спостерігається невідповідність вимог і можливостей.
Види суїциду
Найчастіше виділяють два види суїциду: істинний і демонстративний.
Істинний суїцид
Істинний суїцид характеризується наявністю мети піти з життя, ігноруючи думки оточуючих на цей рахунок, почуття близьких людей і обставини. Таке самогубство характеризується хорошою підготовленістю, воно заздалегідь сплановано. Зазвичай період підготовки при істинному суїциді триває пару діб, в окремих випадках намір піти з життя «виношується» протягом декількох років. За цей період люди обмірковують ситуацію, яка склалася, аналізують причини, які підштовхнули їх до суїциду, розглядають ймовірні результати своєї смерті. Потім може спостерігатися зміна поведінки у вигляді появи умиротворення, відчуженості від реальності. При наявності складних важковирішуваних проблем, раніше викликаючих злість, відчуття безпорадності і інші негативні переживання, потрібно розглядати подібну зміну в поведінці як якусь ознаку планування самогубства.
Демонстративний суїцид
При здійсненні демонстративного суїциду людина по-справжньому не бажає попрощатися з життям, а хоче таким чином вплинути на оточуючих людей, попросити про допомогу, шантажувати кого-небудь. В даному випадку вибираються безпечні способи втілення аутоагресивних дій і смертельний результат може наступити лише внаслідок нещасного випадку.
За параметром чисельності можна виділити такі види суїцидів:
- індивідуальний;
- груповий;
- масовий.
Індивідуальний вид заснований на індивідуально-психологічних особливостях особистості і «силі» ситуації, що вплинула на рішення людини піти з життя; груповий і масовий види характеризуються тиском групи на індивіда.
Форми суїцидальної поведінки
У суїцидальній поведінці можливо виділити структуру – внутрішні і зовнішні форми.
До внутрішніх форм відносяться пасивні суїцидальні думки, суїцидальні задуми і суїцидальні наміри:
- пасивні суїцидальні думки – це думки з приводу власної смерті, але відсутність фантазій на тему самостійного позбавлення себе життя;
- суїцидальні задуми – це продумування способів, часу, місця суїциду; задуми опрацьовуються все глибше в міру розробки плану їх втілення;
- суїцидальні наміри – додаються рішення і вольовий компонент, який спонукає до зовнішньої поведінки.
До зовнішніх форм суїцидальної поведінки відносяться суїцидальні спроби і, власне, завершений суїцид. Дані форми мають дві фази:
- оборотна – особистість може припинити спробу самогубства (з власної волі або внаслідок дій оточуючих);
- необоротна – завершений суїцид.
Профілактика суїциду
Поза всякими сумнівами, що чим повніше і своєчасно виявлений потенційний ризик суїциду, тим ефективніше будуть заходи його запобігання. Профілактика суїциду повинна включати:
- надання якомога більш широким масам людей інформації про таке явище як суїцид, про причини, які найчастіше призводять до нього, і «маркери», які свідчать про можливу підготовку самогубства людиною (наприклад, за допомогою соціальних мереж, телебачення і т.п.);
- просування здорового способу життя;
- грамотність населення в контексті розпізнавання потенційних суїцидентів;
- «Участь» батьків в житті своїх дітей, встановлення і підтримання близьких і довірчих відносин з ними;
- доступність якісної і своєчасної психологічної допомоги людям, які знаходяться в стані гострої екзистенціальної кризи, психотравмуючої ситуації (жертви насильства, учасники бойових дій після демобілізації і ін.)
Говорячи про психотерапію, варто відзначити, що високу ефективність при почутті безнадійності демонструє когнітивно-поведінкова терапія. У вигляді короткочасної підтримки можуть виступати так звані «телефони довіри».
При необхідності лікарі психіатри призначають фармакотерапію при депресії у вигляді антидепресантів з седативним ефектом. У разі використання антидепресантів зі стимулюючим ефектом можливе збільшення активності, а так як антидепресивний ефект не настає швидко, то ця активність в комплексі зі зниженим настроєм і депресивними думками може спровокувати нову суїцидальну спробу.
При виявленні у суїцидента психічного захворювання (шизофренія, ендогенна депресія тощо.) показана примусова госпіталізація (через загрозу повторної спроби самогубства), і тоді лікування визначається характером основного захворювання, яким була викликана спроба суїциду. При відсутності психічних захворювань, пацієнти, які вчинили спробу суїциду, і при відсутності у них суїцидальних думок можуть перебувати під наглядом психотерапевтів.
Ви не самотні у своїх проблемах, і кваліфікована допомога зможе вчасно повернути вас до звичайного життя і допомогти радіти кожному її дню – не доводьте себе до стану, коли вже може бути пізно.
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/suiicid-chomu-lyudi-pozbavlyayut-sebe-zhittya/.
Напишить повідомлення