Нехімічні залежності – це присутня в людини непереборна потреба у певному виді діяльності, тому їх часто називають поведінковими залежностями. З медичної точки зору нехімічна залежність є нав’язливою потребою в отриманні звичних стимулів. Саме залежністю (адикцією) таку поведінку називають у тому випадку, якщо вона супроводжується зростанням толерантності (необхідності посилення одержуваних стимулів) та фізіологічними і психічними проявами при неможливості здійснювати бажану діяльність.
Виділяють шість складових, універсальних для будь-якої залежності, зокрема – нехімічної. Це:
– «надцінність»;
– зміна настрою;
– посилення толерантності;
– наявність симптомів відміни;
– конфлікти з оточуючими людьми;
– поява рецидивів.
Адиктивну поведінку відносять до девіантної (що відхиляється). Вона формується на прагненні уникнення від реальності через зміну психічного стану. При хімічних залежностях це відбувається шляхом вживання алкоголю, тютюну, наркотичних речовин, а при нехімічних – за рахунок стабільної концентрації уваги на вибраних видах діяльності, в яких людина отримує сильні емоції.
Класифікація нехімічних залежностей
У прагненні відчувати інтенсивні емоції люди можуть ставати залежними від деяких паттернів поведінки. Нехімічні залежності класифікуються так:
– патологічний потяг до азартних ігор (гемблінг, лудоманія);
– еротичні адикції (любовна адикція, сексуальна адикція, любовно-сексуальна адикція);
– адикції, які асоціюються із соціально прийнятними формами поведінки (трудоголізм, спортивна адикція, шопоголізм, адикція до зміни власного тіла, релігійна адикція);
– технологічні адикції (залежність від інтернету, мобільних телефонів тощо);
– харчові адикції (адикція до переїдання, голодування, правильного харчування).
Діагностика нехімічних залежностей
Наявність нехімічної залежності можна припустити, якщо у людини спостерігається нав’язлива потяг до контрпродуктивної діяльності, яка не супроводжується чіткою раціональною мотивацією. У тому випадку, якщо той, хто страждає від нехімічної залежності з якихось причин, не може приступити до бажаних дій, у нього наростає напруга, а початок бажаної діяльності негайно приносить виражене полегшення.
Через деякий час нав’язливе прагнення тієї ж діяльності виникає знову, спостерігається туга, занепокоєння чи дисфорія (болісно знижений настрій у поєднанні з похмурою дратівливістю). У період неможливості здійснити бажане можуть спостерігатися і соматичні (тілесні симптоми): тремтіння кінцівок, головний біль, порушення функціонування шлунково-кишкової системи, підвищення артеріального тиску, почастішання пульсу, безсоння, зниження апетиту тощо.
Поступово людина починає потребувати все більш виражених стимулів, щоб досягти полегшення, тому вона втрачає можливість контролювати свою поведінку, а її дії завдають все більше шкоди їй самій або оточуючим.
Важливим діагностичним критерієм є постійні безуспішні спроби людини з нехімічною залежністю самостійно припинити свої дії, непереборну тягу яких вона відчуває.
Приклади нехімічних залежностей
Часто оточуючі не підозрюють про наявність у людини нехімічної залежності, а її вчинки сприймають особливості характеру, примхи чи погану звичку. Як яскраві приклади нехімічних залежностей можна розглянути залежність від азартних ігор, сексуальну адикцію і трудоголізм.
Залежність від азартних ігор
Залежність від азартних ігор (лудоманія) виділяється у самостійну категорію. При цій формі адиктивної поведінки людина прагне зробити ставки в казино (он-або оф-лайн), спробувати успіх в гральних автоматах, виграти велику суму в карти, лотерею тощо.
Починається все, як безневинні витівки, але з часом суми програшів стають значними. 
Людина витрачає все більшу частину своїх доходів на спроби «зловити удачу за хвіст», її ставки зростають, але, природно, вона втрачає набагато більше, ніж виграє.
Лудоман живе передчуттям гри, він нескінченно перебирає у пам’яті минулі епізоди та планує майбутні. Спроби знизити величину ставок або утримати їх у прийнятному діапазоні закінчуються невдачею – гравцеві потрібні все більші засоби для отримання тих самих емоцій (розвивається толерантність). Він змушений приховувати свої дії від близьких людей, оскільки вони дорікають йому в розвитку залежності і не схвалюють пов’язані з цим витрати.
Через нетривалий час людині, яка страждає від азартних ігор, доводиться позичати гроші спочатку у близьких друзів та родичів, потім – у знайомих. Якщо захоплення не проходить (а без серйозної психотерапевтичної допомоги воно, як правило, не проходить), гравець змушений вдаватися до менш легальних способів роздобути гроші на чергову ставку: скористатися корпоративними фінансами, продати щось із свого майна чи майна родичів, звернутись до ломбарду, в банк і так далі. Зазвичай після того, як усі способи отримання коштів вичерпані, людина може почати красти, здійснювати підробки або вдаватися до інших кримінальних дій.
Нехімічні залежності сексуального спектру
Нехімічна залежність сексуального спектру (сексуальна адикція) – це стереотип поведінки у статевій сфері, який продовжує реалізовуватися і посилюватися, хоча дає дедалі більше виражені негативні наслідки. Сексуальна адикція включається до групи еротичних адикцій поряд з любовною і сексуально-любовною адикціями, вона може полягати в компульсивних (нав’язливих) заняттях мастурбацією, численних хаотичних зв’язках, захопленні порнографією або кіберсексом, знехтуванні правилами безпечного сексу. Крім того, сексуальна адикція може виявлятися або поєднуватися з парафіліями (розм. – збоченнями): педофілією, ексгібіціонізмом, вуайєризмом і т.п.
Як важливі компоненти сексуальної адикції фахівці відзначають такі прояви:
– надзвичайна стурбованість питаннями статевої активності, фіксація на сексуальній сфері;
– ритуалізація дій, у яких людина ретельно дотримується того самого методу підготовки до епізоду активності;
– компульсивність: не завжди сексуальне поведінка контролюється вольовим зусиллям;
– виникнення почуття сорому, розпач і самозвинувачення після завершення епізоду сексуальної активності, якій надається перевага.
Як і при іншому виду нехімічної залежності, наявність сексуальної адикції призводить до того, що сексуальна поведінка здійснюється в більш значній мірі або протягом більш тривалого періоду, ніж планувалося (посилюється толерантність).
Дії сексуального характеру відбуваються в той час, який людина повинна приділяти виконанню своїх професійних, навчальних, сімейних чи соціальних обов’язків, і призводять до виникнення фінансових, психологічних чи фізичних проблем.
Людина робить численні спроби контролювати себе, але через наростання напруження, тривоги, розпачу вони закінчуються невдачею.
Як і за інших видів нехімічної залежності, при сексуальній адикції людина ретельно приховує свої сексуальні дії навіть від членів сім’ї, близьких людей та знайомих.
Трудоголізм
Під терміном «трудоголізм» мається на увазі уникнення реальності з допомогою зміни свого психічного стану в результаті підвищеного захоплення роботою, у своїй мотивація до праці, яка не обумовлена економічної необхідністю.
Робота у трудоголіка не є однією із частин існування; вона замінює уподобання, романтичні зв’язки, розваги, відпочинок тощо.
При цьому працьовита людина ставить перед собою цілі та самореалізується через виконання своїх обов’язків, забезпечує себе фінансово. Для трудоголіка його робота – це спосіб проведення часу, незалежно від прогнозованого результату; сім’я та близькі – фактори, що відволікають від процесу і тому викликають роздратування.
Якщо така людина не може продовжити роботу, у неї з’являється спустошення, спостерігається дратівливість, апатія, соматичні порушення тощо.
Згодом втрачається контроль за тривалістю та обсягом робіт, адекватністю одержуваної винагороди. Якщо трудоголік усвідомлює згубність своєї залежності і намагається виділити собі час для відпочинку та виконання соціальних, дружніх чи сімейних обов’язків, у нього знижується настрій, спостерігається безсоння, він втрачає апетит, може відчувати головний біль або страждати від інших тілесних симптомів. Напруга наростає, і людина, яка страждає від цієї нехімічної залежності, повертається до роботи, відчуваючи величезне полегшення.
У трудоголізмі є позитивний аспект – ця нехімічна залежність може на етапі реабілітації стати заміщувальною адикцією для колишніх наркоманів та алкоголіків, т.к. вона завдає значно меншої шкоди.
Лікування нехімічних залежностей
Дослідження показують, що нехімічні залежності часто поєднуються із психічними розладами невротичного спектра. Вони можуть бути причиною, протікати паралельно чи зумовлюватися такими захворюваннями, як депресія, обсесивно-компульсивний (ОКР), тривожний, панічний, посттравматичний стресовий (ПТСР), фобічний розлад та ін.
Лікування нехімічних залежностей базується на двох підходах – медикаментозному та психотерапевтичному.
Психотерапевтичні методи лікування нехімічних залежностей
Позбавлення поведінкових адикцій – довгий, складний і не завжди результативний процес. Психотерапевтичні методи лікування нехімічних залежностей включають великий спектр взаємодії:
– адаптована програма «12 кроків» (за аналогією з лікуванням алкоголізму);
– когнітивно-поведінкова терапія;
– групова психотерапія;
– навчання методів релаксації та відволікання уваги;
– раціональна психотерапія;
– підбір та навчання варіантам поведінки, яка замістить небажану поведінку, та збереже забезпечення емоційної стабільності та саморегуляції.
Медикаментозні методи лікування нехімічних залежностей
Медикаментозні методи лікування нехімічних залежностей показали незадовільні результати, як єдиний спосіб, але у поєднання з психотерапією полегшують процес позбавлення аддикції.
Як лікарські засоби в терапії нехімічних залежностей застосовуються:
– антидепресанти;
– стабілізатори настрою;
– антагоністи опіоїдних рецепторів;
– протитривожні засоби.
Лікування нехімічних залежностей – тривалий і не завжди успішний процес. Для лікування необхідне достатнє бажання людини, яка страждає від нехімічної залежності, підтримка близького кола людей, кваліфікована лікарська та психотерапевтична допомога.
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/neximichni-zalezhnosti-oznaki-klasifikaciya-terapiya/.
Напишить повідомлення