Зовнішня агресія відчувається як загроза лише тоді, коли відбувається вторгнення в особисті кордони. Тільки в цьому випадку людина починає оборонятися і чинити опір агресору. Наприклад, маленька дитина ще не розуміє, що дорослий не має право його вдарити, і до певного віку не протестує.
Але існують види прихованої агресії, які зовсім непросто розпізнати. Жертва такої форми сімейного насилля не відчуває, що її психологічні кордони порушуються, лише підспудно відчуває дискомфорт. Замаскована агресія (без фізичного насилля або образ), завуальована і, можливо, мимовільна, добре характеризується такими поняттями, як «респектабельна» або «та, яка обгортає».
Така інвазія (вторгнення) базується на дрібних, практично непомітних і на перший погляд цілком невинних епізодах заволодіння контролю над особистістю жертви, формуванні у неї залежності, відчуття нікчемності і безпорадності. Згодом цей психологічний клімат підриває у жертви агресії почуття власної гідності і самоповаги. У жертви виникають психоемоційні розлади, а це в свою чергу робить її ще більш вразливою для вторгнення.
«Обволікаюче» насилля може проявлятися по-різному. За класифікацією Сема Вакнін його можна умовно розділити на три основні типи.
Газлайтінг ( «gaslighting») – форма психологічної маніпуляції
Мета такої агресії – змусити людину сумніватися в тому, що відбувається або у власній адекватності. Сам термін походить від назви кінострічки «Gaslight», знятої в Голлівуді в 1944 році.
Газлайтер переконує свою жертву в тому, що її почуття або підозри викликані не реальністю, а внутрішнім дефектом. Він заперечує якісь факти, натякаючи жертві на проблеми з пам’яттю; оскаржує її доводи, використовуючи сумніви в емоційних, інтелектуальних або фізичних можливостях; постійно вказує на уявну некомпетентність, пов’язану з віковими, гендерними або освітніми факторами. 
Агресор не цурається таких підлих прийомів, як сумнів у психічній адекватності або здатності сприймати дійсність.
Кілька прикладів висловлювань, які можна визначити, як газлайтінг:
- ти так вирішила через те, що у тебе ПМС,
- ти занадто різко сприймаєш цілком нормальну критику,
- просто твої батьки не дали тобі вірної моделі сім’ї, тому тобі неможливо зрозуміти, як має бути,
- ти все переплутала, цього не було, записуй, якщо не можеш запам’ятати,
- я цього не обіцяв, тобі треба звернутися до лікаря.
Газлайтінг супроводжується формальною турботою, тому розпізнати його нелегко. Цей метод психологічної інвазії – довгострокова стратегія, що не обмежується одиничними прецедентами. В результаті жертва, яка не розпізнала витончені маніпуляції, починає вважати себе неадекватною, нездатною, психічно хворою та неповноцінною, втягуючись все глибше в воронку газлайтінга.
Прихована агресія: утримання та блокування почуттів та емоцій ( «witholding»)
Насильник діє, перекриваючи жертві всі можливості висловити свої почуття – як позитивні, так і негативні. Він відмовляється від спілкування (бойкот) або блокує його (відхід від розмови, відволікання на інші теми, переведення діалогу в жарт). Прихований агресор знецінює судження або емоції, досягнення або плани жертви.
Ось кілька типових прийомів блокування почуттів:
- Тільки придурки можуть сприймати це всерйоз.
- Коли ти так говориш, у мене починається тахікардія.
- Подумаєш, досягнення! Так кожен може.
- Як ти можеш всерйоз розраховувати, що поступиш до ВНЗ?
- Тільки не нормальні можуть так наївно думати
В результаті дрібних постійних атак жертва змушена обмежувати себе в вираженні своєї думки, емоцій, бажань і планів, вважаючи їх дурними, недоречними, шкідливими, невірними.
Додатковими засобами впливу стає «поранення чесністю», нетактовність, заяви про свої очікування, присоромлення, співчуття.
Емоційний насильник використовує різноманітний арсенал, наприклад:
- я скажу тобі чесно,
- я читаю твої смс-ки, адже ти не збираєшся писати щось непристойне,
- мені дуже тебе шкода,
- я розраховував на те, що у тебе вийде.
Класичний приклад такої поведінки описаний в старому анекдоті: мама подарувала сину дві краватки. У його найближчий прихід, побачивши на синові одину з краваток, скрушно вигукнула: «А інша, що, не сподобалась?»
Постійне використання тактики блокування призводить до того, що жертва починає відчувати незручність за наявність у неї власної думки або емоцій, оскільки вони викликають негативну оцінку оточуючих. Їй доводиться весь час виправдовуватися в своїх діях, вчинках і думках, тому простіше і безпечніше ретельно їх приховувати. Обволікаючий агресор змушує свого партнера утримувати всякий прояв власних емоцій, що веде до розвитку невротичних, неврозоподібних, психосоматичних станів, тривожно-фобічних і панічних розладів, депресій.
Психологічні маніпуляції: гасіння ( «blanking»)
Агресор спрямовує свої зусилля на знецінення іншої особистості, її бажань і потреб. Маніпулятор може підводити під свої дії яку завгодно основу, але основне «посилання» залишається незмінним: жертва не має прав, її особистість нічого не означає, тому її думки з будь-яких питань і потреби враховуватися не повинні. Психологічні маніпуляції можуть проявлятися по-різному. Наприклад, той з членів сім’ї, який здійснює покупки, робить вибір «на свій смак», повністю ігноруючи бажання своїх близьких. Або чоловік непрацюючої жінки, яка веде господарство і виховує дітей, не вважає за розумне те, що дружина витрачає гроші і час на догляд за своєю зовнішністю – це яскравий приклад гасіння. До речі, несподівані приїзди тещі або свекрухи – це теж психологічна маніпуляція по гасінню. Таким чином мати заперечує особистість своєї дитини і його партнера, вторгаючись в їх сім’ю.
Прихована агресія: потрібно чинити опір
Перераховані форми психологічної агресії можуть застосовуватися окремо, але, як правило, поєднуються, підкріплюючись епізодами справжньої або підробленої турботи. Респектабельний агресор обволікає свою жертву, декларує і демонструє найкращі наміри. Напруження наростає поволі, повільно і непомітно. А потім змучена жертва виявляє, що всі її психологічні кордони зметені, і вона абсолютно беззбройна перед насильником.
Найчастіше обволікаючі агресори діють не «зі зла», а просто захищаючи свої власні кордони, на які, можливо, ніхто і не робить замах. Але патологічний вплив таких особистостей на оточуючих можуть мати серйозні наслідки у вигляді психічних і соматичних порушень.
Пам’ятайте, що вторгатися в ваші кордони ніхто не має права – ні явний агресор, ні «обволікаючий». Ви можете і повинні захищатися! Ви маєте право дати адекватну відсіч психологічному насиллю, аж до розриву відносин, якщо інші методи не допомагають.
Розібратися у витончених прийомах психологічної маніпуляції не завжди вдається самостійно. Тому, якщо ви відчуваєте дискомфорт у відносинах, шукайте допомогу – звертайтеся до кваліфікованого психолога або психотерапевта. В першу чергу фахівець допоможе вам розгледіти в звичних фактах приховану агресію, і це буде першим, але дуже важливим кроком до вирішення ситуації. А далі, нехай і не дуже швидко, ви зможете пройти весь шлях і згодом звільнитеся від агресії, яка обгортає.
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/simejne-nasillya-obvolikayucha-agresiya-yak-zaxistitisya/.
Напишить повідомлення