Кажуть, що старість – це захід життя. І дійсно, адже людина починає переглядати всю свою діяльність, починаючи від молодості і закінчуючи глибокою старістю. А деякі тільки починають в далеко вже не в молодому віці шукати мету життя. Найдивовижніше, що знаходять та кардинально змінюють її. Яке ж буває життя «на старість», і що можна зробити, щоб уповільнити настання ментального старіння?
Старість – це сходинка нашого життя
Без сумніву, старість – це сходинка нашого життя, при цьому дуже важливий, фінальний. На цьому етапі, як для чоловіка, так і для жінки, дуже важливим аспектом стає сприйняття свого віку.
Як визначити вік людини? Можна сказати, що дуже просто – потрібно тільки відкрити паспорт! Але тільки якщо ми говоримо про біологічний вік. А якщо про психологічний? Тут ми і стикаємося з питаннями. Як же його визначати? На які маркери дивитися? Які психологічні особливості старіння?
Старість в житті людини
Старіння та психологічний вік можна виміряти тільки суб’єктивно. Під «суб’єктивним виміром» мається на увазі самовідчуття, самоконтроль, самосвідомість та «саморегуляція» внутрішнього стану самої людини. І це все є психологічними характеристиками старіння. Цілком закономірно, що біологічний вік впливає на психологічний, і навпаки. Наше внутрішнє відчуття в певній мірі встановлює те, яким буде наше життя, наше здоров’я та наше дозвілля. Цікаво, в чому ж секрет, який дозволяє деяким жінкам в 65 років залишатися «молодими дівчатами», а іншим в 25 вже бути «дівами бальзаківського віку»? Детального розгляду вимагають психологічні аспекти старіння та їх зміни в сучасній оцінці віку.
В кінці XVIII століття людина в 35-40 років, сприймалась суспільством як стара, і в свою чергу, це впливало і на спосіб життя і на сприйняття себе.
На сьогоднішній день вже доведено, що в питаннях старіння важливу роль відіграє генетика. При цьому Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) фокусує увагу на покращенні якості життя та збільшення її тривалості за останні 100-200 років. За результатами ВООЗ новий період зі старою назвою «молодий вік» доводиться на 25-45 років. Далі слідує період 45-60 років, і він зветься «середній вік», а від 60-75 років – «похилий вік». За останніми даними ВООЗ, старість настає у віці 75-90 років. Ті люди, хто перетинають межу в 90 років ВООЗ, гордо іменують довгожителями.
Але збільшення тривалості життя, ще не означає, що таким чином можна автоматично продовжити і вік психологічного старіння. Іноді бути тілом і душею молодим, коли за паспортом 65, нам перешкоджають установки всередині нас та викривлене бачення життя.
Важливу роль в механізмах старіння грає регуляція мозком цього процесу. Еволюція створила механізми, завдяки яким, мозок зосереджує всі сили для підтримки функціонування нашого організму. 
Як тільки інтенсивність роботи мозку в цьому напрямку падає, починається процес старіння.
З моменту народження та протягом багатьох років згодом наш мозок старанно накопичує інформацію про навколишнє середовище і про саму людину. На цей процес пізнання йдуть всі сили мозку та нашого організму. Але, якщо ви перестаєте отримувати нову інформацію, задавати запитання, які вас цікавлять, втрачаєте інтерес до життя, у всіх його проявах, то може підкрастися старість, навіть, коли по роках ще «не пора».
Як у ментальної, так і у фізіологічної старості є маркери, які впливають на швидкість та інтенсивність її розвитку, сповільнюючи, або ж прискорюючи психологічні особливості старіння. Вже давно кращі уми нашої планети працюють над методами, які дозволяють «загальмувати» старість.
Старість, як період життя
Основним сигналом, що до вас підкрадається ментальна старість, – це усвідомлення того, що все позитивне вже було, що більше нічого яскравого, бурхливого попереду немає, і навіть не варто планувати. Основний маркер на цьому етапі – те, що чоловік або жінка, живе не планами на майбутнє, а минулими спогадами. На сьогоднішній день чоловікам та жінкам в 55 років нічого не заважає вивчити нову спеціальність, освоїти нову професію, відкрити нову сферу бізнесу. Потрібно тільки бажання.
Тому, одним з методів збереження молодості, є планування майбутнього, прагнення до досягнень і розвитку. Це дійсно є дуже важливим для того, щоб психологічна старість настала якомога пізніше.
Правила жизни в старости
Обезбашеність! Ось що відрізняє психологічно молодих та психологічно старих людей. Звичайно, обезбашеність, в хорошому сенсі. У цьому контексті мається на увазі віра в свої сили та вміння. У психологічно молодої людини часто немає обмежувача у вигляді: “Ну, мені не по рукам підкорити цю гору, тому що мені не вистачить сили, наполегливості та терпіння”. Вона просто бере і робить. Вона вірить в свої навички та можливості. І реалізовує себе та свій потенціал. Може, і не варто так напружувати свій організм, якщо вам 60, а ви думаєте , що 20. Можна тільки швидше втомитися, нічого не добившись та занурившись в апатичний стан. Краще сказати собі просту фразу: “Згоден, я не можу багато речей, які були мені доступні в 20 років. Але переді мною по – колишньому так багато можливостей і шляхів реалізації себе!” Так ви зможете прийняти, що на даному етапі відкрито багато можливостей, позитивних моментів, які можна реалізувати тільки під час цього віку. Таким чином, ви зможете більш мудро користуватися ресурсами свого організму, краще відчувати власні обмеження та потреби.
Згідно з дослідженнями, з віком ефективність в плані творчості не тільки не падає, а навіть зростає. Саме тому, ви з легкістю можете обійти 25-річного, просто напружуючи та тренуючи свої нейрони, а також відточуючи навички та техніку.
Старість та емоційний інтелект
Варто згадати ще одне цікаве “гальмо” психологічного старіння, яке взаємопов’язане з нейронною мережею в нашому мозку та швидкістю адаптації в ситуаціях стресу. Йдеться про емоційний інтелект. Якщо розбирати більш детально, то це наше вміння, яке розвивається протягом всього життя. Це вміння контролювати свої емоції та контролювати свою реакцію в складних ситуаціях. Це і вміння “не перегинати палицю з емоціями” в ситуаціях, які вимагають зібраності та відповідальності. Сюди також відносять вміння знаходити позитив у навколишньому середовищі та заводити стабільні емоційні зв’язки.
Можемо сказати іншими словами, що емоційний інтелект – це вміння емпатувати, тобто ставити себе на позицію іншої людини. Дослідження довели, що люди, які володіють високим емоційним інтелектом і вміють бути вдячними, виглядають більш естетично та володіють більш тривалим життєвим циклом. Це пояснюється тісним зв’язком з нейрохімічними та гормональними процесами, що впливають на рухливість лицьових м’язів і еластичність тканини обличчя. Саме тому у добродушних людей міміка більш жива і у них набагато менше, так званих “старечих” зморшок.
Ціль життя в старості
Підводячи підсумки, можна сказати, що в старості можна і треба вчитися бачити абсолютно нові межі своєї діяльності та існування і ставити перед собою нові цілі. Варто вірити в себе, в свої почуття, можливості та внутрішні ресурси. Також спробуйте бути більш вдячними за те, що у вас вже є в житті. Ці правила, звичайно, не допоможуть вам вберегти себе від біологічного старіння, але психологічне можуть відкинути на років 5-10.
Наповніть якість вашого життя сенсом, якщо ви його втратили. Пам’ятайте, що за продовження життя ми платимо старістю. І ця старість тільки в наших руках!
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/starist-i-zhittya-yak-uniknuti-psixologichnogo-starinnya/.
Напишить повідомлення