Допомога і підтримка хворій людині: розради-табу

Кожній людині коли-небудь доводилося надавати підтримку в складній ситуації близьким або друзям. У подібних ситуаціях намагаєшся проявляти якомога більше такту, проте все одно залишається мала ймовірність того, що слова розради можуть поранити і образити людину.

Особливо складно надавати підтримку людям, які мають хронічні хвороби – хворій людині і так складно в боротьбі зі своєю хворобою, а від неправильно сформульованих розрад може стати тільки гірше. Причому, гірше може стати з кількох причин. По-перше, сама фраза може бути некоректною, невідповідною до випадку, неоднозначною і т.д. Існує маса словесних кліше, які ми застосовуємо для втіхи («ти впораєшся! Тримайся!») Не дивлячись на те, чи дійсно ці фрази здатні когось втішити. Ми говоримо так, тому що це прийнято говорити, тому що ми чули, як хтось це говорив в подібних випадках і нам такі фрази здаються доречними. Ось тільки з боку хворої людини в даному конкретному випадку ця фраза може поранити. По-друге, дуже часто люди, які хворі хронічним захворюванням, страждають ще й від депресії. Депресія створює загальний негативний фон сприйняття, сприяє невірному трактуванню неоднозначних фраз. Будь-яка розрада, яка хоча б теоретично може мати подвійний підтекст, буде негативно витлумачена людиною, що страждає від депресії.

У даній статті представлені деякі форми розрад, які можуть принести шкоду, а не підтримку хворіючій людині:

• “Ти хворієш? А по тобі і не скажеш! ». Або, в іншому формулюванні: «Ти зовсім виглядаєш хворим!»

Коли людина вимовляє щось подібне, вона намагається зробити комплімент своєму співрозмовнику, сказати тому, що він добре тримається для свого стану, порадувати його. Є ймовірність, що ця фраза дійсно буде сприйнята як комплімент. Однак існує ймовірність, що хвора людина в цих словах підтримки почує звинувачення з симуляції. Вона розцінить Ваші слова як невіру в її хворобливий стан, як натяк на те, що дійсно хвора людина повинна виглядати інакше.

Дещо безпечніше буде замінити таку фразу на наступний варіант розради: «Ти добре виглядаєш. А як ти себе почуваєш?» – тут розводяться поняття гарного зовнішнього вигляду і гарного самопочуття.

• «Я розумію, що ти відчуваєш»

У відповідь на таку фразу співрозмовник має повне право закричати у відповідь: «Та невже! Ти теж хворів на рак?» Або щось схоже, відповідне ситуації. Хвору людину може розсердити самовпевненість такого твердження, схильність співрозмовника робити поспішні висновки щодо його хвороби і життєвої ситуації.

Звичайно, наміри того,хто втішає можуть бути найкращими – проявити солідарність і розуміння, надати дружню підтримку та допомогу. Однак ніхто, крім самої хворої людини, не знає точно, як вона себе почуває. Тому краще не робити поспішних тверджень про стан хворої людини, а просто поцікавитися його почуттями і станом його здоров’я, попросити допомогти зрозуміти, що ж з ним відбувається.

• «Ти впораєшся, все буде добре»

Деяким людям такі запевнення з боку близьких і друзів дійсно піднімають настрій. Хвора людина розуміє, що її люблять, що інші люди вірять в її одужання, в те, що скоро чорній смузі в житті прийде кінець, і вона піде на поправку. Але можливий і інший тип сприйняття цієї фрази – як небажання більше слухати ниття хворої людини або невіра в серйозність захворювання співрозмовника.

Нешкідливим еквівалентом такої розради може бути запевнення в тому, що Ви не кинете хвору людину, будете поряд з ним і підтримаєте її. А вже після цього можна сказати про те, що ви вірите в її сили, що вона скоро видужає.

• “Чим хворієш? Ну, добре хоч… (тут вставляється невиліковне або важке захворювання, наприклад, онкологія)»

Людина, яка таку фразу вимовляє, скоріше за все, намагається просто підбадьорити співрозмовника, показати тому, що все не так погано як могло б бути. А ось хвора людина може зрозуміти такі слова по-іншому: як знецінення її страждань, як заборона їй в подальшому скаржитися і звертатися за отриманням співчуття до оточуючих.

• Пошук вищого сенсу у виниклому захворюванні

Некоректним також можуть бути спроби пошуку вищого сенсу хвороби, або роз’яснення хворій людині, «чому і за що Боженька послав їй таке випробування».

Слід розуміти, що для самого хворого ця важка життєва ситуація може стати джерелом роздумів, переоцінки багатьох життєвих подій. І що визначити для себе, за що ж «доля послала мені цю хворобу», кожен повинен сам, а стороння думка в цьому питанні може бути недоречною.

• Очевидні поради для поліпшення стану хворої людини

Також нервувати людину у важкому стані будуть тривіальні поради, такі як «треба частіше гуляти на вулиці», «тобі потрібні вітаміни», «в інтернеті написано, що допомагають …» і т.д.

Перш ніж давати хворій людині такі поради найкраще задати собі питання: «Чи дійсно я вважаю себе досить компетентним у цьому питанні? Невже мій хворий друг / родич не встиг уже сам зібрати всю загальнодоступну в мережі інтернет інформацію про його захворювання і можливі способи лікування?». Як правило, це питання до себе дозволяють бути більш обачними в розмові з хворою людиною.

• Згадки знаменитостей, які досягли успіху, що мають тяжке або невиліковне захворювання

У теорії, приклади знаменитостей з інвалідністю або важким захворюванням повинні підбадьорити співрозмовника: «подивися, ось у цих людей схожі проблеми, але вони живуть повноцінним життям! І ти теж так зможеш, хвороба – ще не вирок! ». У всякому разі, для здорової людини ці слова звучать як розрада. Але людину, хвору такі слова можуть поранити. Згадка про інших, більш «позитивних» хворих, людей може бути сприйнята як претензія: «чого ти ниєш? Твої страждання не дають тобі право киснути, ти повинен бути таким же «героєм» як Стівен Хокінг … ».

• Переказ історій з життя своїх знайомих зі схожим захворюванням

Розповіді про знайомих, які подолали таку ж хворобу, можуть стати втіхою для людини, але далеко не завжди. Якщо хворий друг хотів просто отримати трохи співчуття, а в результаті змушений був вислуховувати захоплюючу сагу про незнайомого хлопця … Загалом, розраду така історія йому не принесе.

• Побажання «не нервувати»

Як відомо, всі хвороби від нервів. Треба просто перестати нервувати, і всі захворювання пройдуть в одну мить. Прийми ванну, позаймайся йогою, знайди внутрішній спокій і все буде добре … У результаті подібної «розради», у хворої людини може з’явитися ще один привід для нервів – це особистість того,хто втішає.

• Рекомендація піти до психотерапевта

Сходити до психотерапевта, звичайно, варто – він надасть хворій людині професійну допомогу в цей нелегкий період. Але висувати таку пропозицію, коли звернулися за підтримкою саме до вас, не варто. Іноді набагато цінніше всіх розумних порад просто надати дружню підтримку, просто прийняти, просто бути поряд. І це – безцінно.

Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора. 
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/dopomoga-i-pidtrimka-xvoriy-lyudini-rozradi-tabu/.