В наші дні стрес став невід’ємною частиною сучасного способу життя, при якому людина постійно стикається з неприємностями, проблемами і втягується в різні конфліктні ситуації. Теорія стресу була вперше описана чеським вченим Гансом Сельє, який позначав терміном «стрес» захисну реакцію організму у відповідь на дії несприятливих факторів зовнішнього або внутрішнього середовища, що порушують гармонійне існування людини.
Стрес не завжди надає лише деструктивний вплив на здоров’я людини, – іноді він допомагає знайти сили для усунення перешкод на шляху досягнення цілей. Коли ж стрес стає постійним станом, це вкрай негативно відображається на стані фізичного і психологічного здоров’я. Тривалий стрес може навіть призвести до виникнення соматичних захворювань, таких як виразка шлунка, артрит або гіпертонія.
Симптоми стресу і його види
Наскільки ж виправданим буває виникнення стресів в умовах сучасного світу? Так, еволюційно виправданою для первісних людей була стресова реакція на появу хижака (наприклад, шаблезубого тигра) – спрацьовував інстинкт «боротьби або втечі», спрямований на виживання. Однак у наш час стресову реакцію частіше викликає спілкування з начальником, а не страх перед хижаком: повноцінна стресова симптоматика все одно виникає, хоч безпосередньої небезпеки для життя немає.
Симптоми стресу можна умовно розділити на 4 групи: когнітивні, емоційні, поведінкові та фізіологічні симптоми.
Отже, виділяють такі симптоми стресу:
Фізіологічна симптоматика:
- біль у грудях, головний біль;
- закреп або діарея;
- підвищені цифри артеріального тиску і серцебиття;
- нудота;
- порушення сексуального потягу і т.д.
Когнітивна симптоматика:
- проблеми із запам’ятовуванням і відтворенням інформації;
- складнощі з концентрацією уваги;
- фіксація на негативних спогадах і подіях життя;
- неспокійні думки і т.д.
Емоційна симптоматика:
- напруженість і дратівливість;
- тривожність;
- виникнення жалості до себе;
- депресивний стан і т.д.
Поведінкова симптоматика:
- проблема поганого апетиту або постійного голоду;
- безсоння або постійна сонливість;
- виникнення шкідливих звичок (вживання алкоголю або сигарет з метою розслаблення).
Види стресу
У психології виділяють різні види стресу – в залежності від критерію класифікації. Так, за критерієм результату виділяють:
- Еустрес – це «корисний» стрес, що рухає нашим розвитком і дає сили для подолання перешкод. Еустрес допомагає досягти оптимального рівня активності, «прокинутися» для роботи.
- Дистрес – це «шкідливий» різновид стресу. Він виникає в критичних ситуаціях, що викликають напругу і дискомфорт, завдає суттєвої шкоди здоров’ю.
Залежно від фактора, який викликав стрес, виділяють:
- Фізіологічний стрес (виникає внаслідок поганого раціону харчування, фізичних перенавантажень, відсутність повноцінного сну);
- Психологічний стрес (цей вид стресу провокується несприятливими відносинами з оточенням, негативною взаємодією з соціумом);
- Емоційний стрес (може бути викликаний сильними і негативно забарвленими емоційними переживаннями);
- Інформаційний стрес (може виникати в процесі прийняття рішень, коли цьому сприяє дефіцит або надлишок інформації);
- Управлінський стрес (провокується взятою при виконанні управлінських функцій відповідальністю).
Різновиди стресорів
Причини, що викликають стресові реакції, називають ще стресорами. Можна виділити три основні різновиди стресорів:
- Стресори, непідвладні людині (погана погода, зростання цін і т.д.);
- Стресори, підвладні людині (наприклад, міжособистісні конфлікти, проблеми у відносинах, проблеми з плануванням часу);
- Ті ситуації і думки, які людина сама перетворює в стресори (фіксація на негативних спогадах, постійне «смакування» минулих помилок або тривожні думки про майбутнє).
Таким чином, причин, які варті хвилювань у людини не так вже й багато – більшість з них може бути конструктивно вирішено самою людиною.
Стадії стресу
Виділяють три стадії стресу, що відображають процес розвитку внутрішнього напруження:
Стадія мобілізації, на якій росте напруга, поліпшується швидкість запам’ятовування і відтворення інформації, активізуються пізнавальні процеси. Людина стає надзвичайно результативною і продуктивною, а завдання виконує досить швидко;
Стадія дезадаптації, коли починає погіршуватися здатність до запам’ятовування і відтворення, людина проявляє неорганізованість і загальмованість, а прийняті рішення виявляються поспішними і не в міру ризикованими;
Стадія дезорганізації характеризується нервовим виснаженням, спадом активності і проявом шкідливих наслідків напруги. Якщо стрес затягнувся до цієї стадії, бажаним стає похід до фахівців – терапевтів, психологів і навіть психіатрів.
Боротьба зі стресом
У психології виділяють безліч способів боротьби зі стресом. Для початку, не слід забувати про ведення здорового способу життя, необхідності отримувати задоволення від існування (за допомогою хобі, фізичної активності і т.д.). Важливими в цьому випадку є харчування і позитивні життєві установки.
Що ж стосується власне психологічних методик, які використовують у випадках боротьби зі стресом, то досить дієвою є «позитивна візуалізація». Вона допомагає позбутися негативних переживань шляхом створення позитивних і смішних образів. Так, пропонується представити уявний образ неприємного об’єкта або ситуації, а потім відкоригувати його так, щоб викликати позитивні емоції, розсмішити себе. Шанувальникам книг і фільмів «Гаррі Поттера» слід згадати епізод, в якому учень чарівної школи представляє страшного професора зіллеваріння в сукні і капелюшку своєї бабусі. Це – приклад «позитивної візуалізації» – створений образ викликає сміх, нівелює дію негативних переживань.
Також може допомогти методика, яка пропонує розглянути стрес «зверхньо». Для цього пропонують таку послідовність «кроків»:
- Можна спробувати оцінити стрес відсторонено, як би зі сторони високих моральних істин, а не побутової ситуації, в якій ви перебуваєте;
- Слід ніби «відвести» стрес «за лаштунки» в своїй свідомості;
- Потім проблему можна розглянути «зверху», ніби ви знаходитесь на балконі, а проблема – далеко внизу. Спробуйте її розглянути і оцінити з цієї позиції;
- Можна застосувати дихальні техніки або розслабитися за допомогою ароматерапії;
- Побороти стрес за допомогою позитивного настрою і життєствердних переконань.
В якості превентивних заходів, які допомагають підвищити рівень стресостійкості, можна виділити такі дії:
- Налагодження соціальних зв’язків (якщо людина самотня, то вона виявиться набагато більш схильною до стресу, ніж оточений підтримкою сім’ї та друзів щасливчик: теплі постійні відносини з близькими людьми – краща протиотрута від негативних наслідків стресу);
- Набуття внутрішнього контролю – воно надає впевненість в своїх силах: людина, яка почувається господарем власного життя, здатна перемагати труднощі і боротися зі стресом;
- Розвиток оптимізму (найчастіше саме оптимісти вдаліше долають труднощі і миряться з цим і в їх житті);
- Придбання знань про природу стресу – чим більше людина знає про це, тим легше їй буде справлятися з різними стресами.
Таким чином, стрес зовсім не є остаточним вироком, – існує безліч способів, спрямованих на боротьбу зі стресом і відновлення здоров’я людини.
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/shho-robiti-pri-stresi/.
Напишить повідомлення