Такі питання, як підлітковий суїцид, причини і профілактика суїцидальної поведінки, являють собою гостру проблему в усьому світі. Середній шкільний вік прийнято називати підлітковим і цей період життя людини є дуже складним, змістовним та багато у чому визначаючим як для самої особистості у цьому віці, так і для усіх її оточуючих. Адже підлітки уразливі, ранимі, вони бурхливо реагують на слова і вчинки інших людей. З точки зору батьків це все відбувається безпричинно, не об’єктивно і пояснюється особливостями віку. А що робити, коли твоя дитина навпаки замикається в собі і не хоче розповідати про свої проблеми? Як зрозуміти, коли це не просто особливість поведінки в підлітковому віці, яка скоро зникне, а дзвінок про приховану загрозу? Як вчасно розпізнати і розрізнити підлітковий чорний гумор і дійсне бажання смерті? Про це ми поговоримо далі.
Суїцид – це навмисне усвідомлене позбавлення себе життя. Саме суїцид є крайнім вираженням аутоагресії.
Аутоагресія – це така поведінкова форма, при якій об’єктом виплеску агресії, що скопилася у людині, є не оточуючі, а вона сама. Проявляється у самозвинуваченні, нанесені собі тілесних ушкоджень (парасуїцидальна поведінка), самоприниженні, депресивних і суїцидальних думках та спробах.
Підлітковий суїцид і його профілактика – це ті теми, до огляду яких закликають психотерапевти і психіатри, оскільки їх значимість і важливість довгий час замовчувалася.
Статистика підліткового суїциду
Самогубства – серйозна проблема сучасності за думкою всесвітньої організації охорони здоров’я і дев’ята по значимості причина смерті; тільки в Україні щорічно у результаті самогубства вмирає близько 7000 людей. Кожні 40 секунд у світі гине одна людина, вбивши себе власними руками. Статистика підліткового суїциду ще більш невтішна: це друга за частотою причина смерті серед середніх школярів. Це те, що турбує весь світ, те, що стосується кожного з нас, адже ми можемо запобігати, або навіть рятувати юні життя, якщо більше знатимемо про це явище і не будемо боятись говорити про це.
Підліток думає про смерть. Ознаки прихованої загрози
Якщо підліток думає про смерть, запитує про те, що стосуються даної теми, то це абсолютно не у всіх випадках означає, що він хоче вчинити суїцид. Це може бути просто прояв інтересу з метою пізнання цієї теми більш глибоко, все одно, що роздуми про пошуки сенсу. Для того, щоб розрізнити зацікавленість і приховану загрозу, можна запропонувати перелік маркерів, які допоможуть відповісти на це запитання.
Одними из ознак суїцидальної скильності у мисленні підлітка є наступні поведінкові характеристики:
– підліток став замкнутим, пригніченим, тривожним, мовчазним, часто звинувачує в невдачах самого себе, можуть простежуватися фрази пов’язані з почуттям провини, він мало спілкується з однолітками і вами;
– підліток часто говорить на тему смерті або прямим текстом заявляє, що якби його не було, всім було б краще. Запам’ятайте, такі слова не можна пускати за вітром, думаючи, що дитина просто привертає увагу.
Так, буває і таке, що певні особистості хочуть таким чином привернути увагу та можуть робити демонстративні спроби самогубства. Але, ці спроби можуть, на жаль, закінчуватися незапланованою втратою життя. 
З іншого боку, якщо ігнорувати такі заяви , можна пропустити істинні суїцидальні думки та наміри, і таким чином втратити дитину, адже це може бути не просто привертання уваги.
При цьому може спостерігатися:
– затяжні порушення сну і апетиту: турбують регулярні нічні жахіття, ваша дитина постійно не голодна і відмовляється від їжі;
– ви бачите, що ваша дитина втратила будь-який інтерес до життя, спілкування, соціалізації і до всього, чому раніше б вона надавала свою прихильність.
Причини думок про самогубство та самоушкоджень підлітка
Самоушкодження, або селфхарм – це, як і суїцид, прояв аутоагресії, що полягає в навмисних пошкодженнях свого тіла з різних причин і в різних формах. Найчастіше діти, які займаються селфхармом – ріжуть себе або дряпають. Але причини думок про самогубство і самоушкодження у підлітка мають деяку різницю, адже зазвичай ті, хто займаються селфхармом дуже рідко доводять себе до суїциду.
Причини самоушкоджень
Якщо ви помітили у своєї дитини порізи на тілі, і вас хвилює питання, для чого ж вона це робить, якими можуть бути причини даної аутоагресії, то підлітки часто говорять про наступне:
1. Самоушкодження як спосіб полегшення, якщо підлітка накривають сильні, часом незрозумілі почуття
Підліток може відчувати величезний спектр нових почуттів, емоцій, які раніше йому були невідомі. Те, що не відомо нам, то в чому ми не можемо розібратися в силу відсутності досвіду дуже часто лякає не тільки підлітка, але і дорослу людину. Якщо поруч не буде того, хто зміг би обговорити з дитиною, те, що її хвилює, то тоді вона обирає шлях фізичного болю, щоб заглушити емоційний біль, який часто викликає душевні страждання.
Через страх і невміння керувати власними емоціями (такими як: агресія, злість, роздратування тощо) підліток спрямовує їх у середину, а не назовні. Це можна пояснити тим, що фізичний біль внаслідок самоушкодження сприяє виділенню ендорфінів, дія яких сприяє поліпшенню емоційного стану.
2. Самопокарання
Якщо у родині застосовувалося насильство і дитина не раз була його об’єктом, то вона продовжує знущатись над собою вже власноруч.
3. Демонстрація сили кохання до когось
Більшість з нас рано чи пізно стикалися з нерозділеним коханням або симпатією. Уся ця історія дуже сильно ранить емоційного підлітка.
4. Самоущкодження для того, щоб на підлітка звернули увагу
Таким чином він намагається показати його оточенню, що йому потрібна допомога і підтримка, адже йому дуже важко і він не може з цим впоратись.
5. Як спосіб позбутися від почуття спустошеності (відсутністі емоцій)
Коли підліток знаходиться у апатичному або навіть депресивному стані, психіка дуже сильно виснажується від кількості стресу та емоційного болю, саме тому, коли ресурс емоцій закінчується, на зміну цьому приходить порожнеча всередині. Людині починає здаватися, що вона нічого не відчуває, саме тому підліток вдається до швидкого методу відчути себе живим – фізичного болю.
6. Самотність і не визнання в соціумі
Зараз підліток проходить шлях становлення власної самооцінки і себе як особистості, в корінь змінюється його психіка і мислення. Всі ці зміни змушують задуматися дитину про те, що ж вона вміє та на що вона здатна. Часто це призводить до емоційної розгубленості, до почуття нереальності того, що відбувається, виникненню комплекса неповноцінності. Якщо підліток на його думку або думку його близького оточення не відповідає нормам суспільства, відчуває себе самотнім, не може знайти однодумців, сприймає свою не схожість з іншими як мінус, то приходить до висновку, що він не гідний життя.
Як правило, самоушкодження підлітки завдають собі, коли навпаки НЕ хочуть власної смерті і таким чином намагаються показати, що їм потрібна увага, турбота і допомога. Але якщо не надати належної уваги дитині, не вказати на її сильні сторони, як особистості, не означити те, що вона не самотня, не проявити підтримку і не забезпечити їй почуття безпеки, то це може привести до жахливих наслідків.
Причини думок про самогубство:
Якщо підліток думає про суїцид, то це – дуже серйозний сигнал, адже прагнення до виживання – основний інстинкт людини. Причини думок про самогубство можуть бути різними, але фахівці виділяють кілька основних груп.
- Такі захворювання психіки, як біполярні розлади, шизофренія, депресія, психосоматичні розлади, посттравматичний стресовий розлад, межовий розлад особистості, такі особливості особистості, як підвищена тривожність або тривожні розлади та інше.
- Підлітки з такими важкими хворобами, як СНІД, травми голови, скронева епілепсія, розсіяний склероз, рак, або ж будь-яка форма інвалідності, змушують підлітка замислюватися про те, щоб полегшити свою долю.
- Відчужений від соціуму спосіб життя. Це змушує підлітка відчувати свою самотність. Так чи інакше, в цьому віці дуже важливо відчувати свою приналежність до соціальних груп.
- Стресові чинники, які так чи інакше наклалися один на інший. Наприклад: хворобливий розрив романтичних стосунків і, друг, що нещодавно помер; цькування в школі, конфлікти в родині та інше.
Профілактика підліткового суїциду
Профілактика підліткового суїциду є не менш важливою складовою турботи про вашу дитину, ніж перевірки її уроків. Підлітки не здійснюють суїцид тільки через одну причину, найчастіше факторів досить багато, щоб їх відразу ідентифікувати. Часто, після того як підліток скоїв суїцид, його батьки говорять про те, що навіть не підозрювали, що подібне може статися з їхньою дитиною. Саме тому профілактика підліткового суїциду дуже важлива.
- Не бійтеся говорити з дитиною про суїцид. Насправді, розмовляючи з підлітком про смерть, ми зовсім не підштовхуємо його до того, щоб він захотів власної смерті. Навпаки, дитина отримує можливість відкрито говорити про те, що вже давно її мучить, не дає їй спокою. Більш того, ваша готовність підтримати цю тему дасть їй можливість виговоритися, – суїцидальні думки, якими діляться з співрозмовником, перестають бути думками суіцідальнонебезпечними.
- Будьте уважні до всіх ознак, які вказують на те, що з підлітком щось не так.
- Якщо ви помітили якісь серйозні зміни в поведінці підлітка, то завжди варто запропонувати йому сходити на прийом до психолога, психотерапевта чи психіатра, оскільки пригнічені стани підлітка можуть бути спровоковані депресією, психосоматичними розладами чи іншими розладами психіки.
- Постійно цікавтеся як у вашої дитини пройшов її день і, якщо у неї виникнуть проблеми, знайдіть час обговорити це разом з нею таким чином, щоб підліток сам (не без ваших прямих запитань) прийшов до об’єктивного висновку, чому виникла проблема і як її вирішувати. Якщо дитина сама не може впоратись, тоді підключайте свої сили.
- Якщо підліток пережив будь-який сильний шок, втрату близької людини або травму, яка могла привести до посттравматичного синдрому, то йому необхідна відразу ж кваліфікована допомога фахівців. Звертайтеся, не бійтеся, адже на кону стоїть психічний стан та навіть життя вашої дитини.
- Акцентуйте увагу підлітка на те, що труднощі, які він переживає – тимчасові, і що ви завжди є поряд з ним.
Як встановити контакт з підлітком?
Різні люди дивляться на одну і ту ж ситуацію по-різному. Те, що одному здається дурницею, іншому може здатися кінцем світу та може привести до різних депресивних думок. Дуже важливо встановити контакт з підлітком.
Зараз ваша дитина яскраво реагує як на похвалу так і на критику, що не має принижувати її власну гідність, та могла бути не такою серйозною, але будь-що у цьому віці може понизити або підвищити самооцінку дитини. Також для підлітків зараз авторитетною думкою є не батьки, як у молодших класах, – а однолітки та товарищі, і для того, щоб їм сподобатись і захистити свою самооцінку, вони можуть навіть поступитись своїм раніше сформованим переконанням. Підлітки дуже складно переживають стан конфлікту у тому випадку, коли думка інших не сходиться з їхньою, і відчувають велике задоволення, якщо думка групи співпадає з їх канонами. Звідси зрозуміло, що в середньому шкільному віці колектив однокласників стає тією безпосередньою середою, яка має найбільший вплив на формування моральної сфери підлітка, його поглядів, оцінок, моральних переживань і важливіших якостей його особистості.
Що ж, якщо скласти більш чіткі правила спілкування з підлітком, то вони звучать так:
- Не намагайтеся дізнатися у нього про все за один раз, дійте поступово і відштовхуйтеся від того, чи хоче підліток спілкуватися. Навіть, якщо ви розумієте, що дитина потребує допомоги , і у неї є явні депресивні прояви в поведінці, не надто поспішайте нав’язуватися, якщо вона не налаштована на розмову. Але спостерігайте за ним, залишайте його ненав’язливо в своєму полі зору. Тоді підліток швидше сам почне з вами розмовляти, оскільки відчує потребу в тому, щоб поспілкуватись з кимось про те, що його турбує. Говоріть більше про себе, ставте запитання, щоб ваш розмова не була односторонньою.
- У вільній розмові з вами дитина повинна відчувати рівність, розуміти, що вона не є вище вас, але і ви не вище за неї. Ви – його старший товариш, ліпший друг, який завжди може дати пораду, але не буде включати Батька, якщо почує щось, що не відповідає канонам вашого виховання. У разі, якщо підліток потрапив у халепу, але не усвідомлює цього належним чином (наприклад, погана компанія), то розкажіть йому історії з власного життя, про своє дитинство, поділіться життєвими уроками, які вам довелося пережити, але це повинно бути у стилі:
– Так, я пережив подібне, тому що мені ні з ким було поділитися цим і не було того, хто міг мені дати слушну пораду, але це мій досвід, я ділюся ним з тобою, використовувати його чи ні – вирішувати тобі. Я дуже за тебе хвилююсь, але всі ми в твоєму віці набивали гулі і, якщо що, я завжди поряд.
- Не критикуйте і не засуджуйте інтереси вашої дитини. Від вас не повинно звучати докорів, що стосуються її способу життя, захоплення комп’ютерними іграми (без перебору, звичайно) або вибором друзів, все це може спровокувати або погіршити психологічний стан дитини. А якщо, навпаки, підліток хоче піти погуляти з друзями або з вами, то не бороніть цьому, заохочуйте бажання соціалізуватися і дихати свіжим повітрям, але встановіть чіткі рамки (вчасно повертатися додому, періодично дзвонити і повідомляти про своє самопочуття і місцезнаходження). Якщо дитина регулярно чогось дійсно бажає, особливо, якщо це соціалізація, – то це хороший знак і говорить про те, що ймовірно, вона далека від скоєння суїциду.
- 4. Якщо ви хочете звернутися до фахівця, то ні в якому разі не лякайте підлітка тим, що ходити до психолога, психотерапевта або навіть до психіатра – не є нормальним. Поясніть, що лікувати його душу так само важливо, як застуду або зламану ногу, особливо, коли проблема настільки серйозна, як суїцидальні думки. Скажіть про те, що це тільки допоможе йому відповісти на багато запитань, на які не можуть дати відповідь інші. Проявіть власну ініціативу і скажіть про те, що ви б і самі походили до психолога чи психотерапевта, навіть в цілях профілактики, щоб бути завжди психічно здоровим.
Пам’ятайте, нічого жахливого не трапиться, якщо ви дасте своїй дитині відчути її важливість, залученість до вашого життя та готовність бути поруч в скрутну хвилину. Краще, якщо є така можливість, звертатися до фахівця-психотерапевта чи психіатра, оскільки в більшості випадків, якщо підліток висловлює суїцідальні думки, він потребує індивідуального огляду на можливу наявність психічного захворювання. Бажаю вам взаєморозуміння та теплих сімейних стосунків!
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/pidlitkovij-suiyicid-prichini-i-profilaktika/.
Напишить повідомлення