Психомоторні розлади проявляються раптовими необдуманими діями без мотивації, а також повною або частковою рухової знерухомленістю. Вони можуть бути результатом різних психічних захворювань, як ендогенних (шизофренія, епілепсія, біполярний афективний розлад (БАР), рекурентна депресія тощо), так і екзогенних (інтоксикації (делірій), психотравми). Також психомоторні порушення можуть спостерігатися у частини пацієнтів з патологією неврозоподібного і невротичного спектру (диссоціативні (конверсійні), тривожні і депресивні розлади, і ін.).
Гіперкінезії – стани c руховим збудженням
- Тривожна ажитація – рухове, активне занепокоєння у хворого на фоні високої тривожності.
- Психогенна – з’являється в рамках реакцій шоку. Поєднується з сутінковим станом свідомості («рефлекс рухової бурі» по Кречмеру).
- Депресивна (меланхолійний раптус) – спостерігається в рамках депресивного нападу. Це – меланхолійний порив на фоні туги і безвиході.
- Галюцинаторна і маячна – виникає на фоні галюцинаторно-маячних переживань.
- Епілептиформна – часто з’являється при сутінковому потьмаренні свідомості. Також спостерігається у людей в стані дисфорії (пригніченого, гнівливого настрою) і патологічного ефекту.
- Маніакальна – класичний приклад маніакального синдрому з руховим і когнітивно-мовним збудженням.
- Еретична – виникає у пацієнтів з розумовою відсталістю.
Характеризується деструктивними діями, спрямованими на себе або оточуючих. - Кататонічна – супроводжується паракінезіями.
Стани, пов’язані з пригніченням рухової активності
- Акінезія – стан повного знерухомлення – ступор.
- Депресивний – пригнічення рухової активності на висоті депресії.
- Маніакальний – на висоті маніакального збудження періоди заціпеніння.
- Кататонічний – супроводжується паракінезіями.
- Психогенний – виникає в результаті психічної травми («рефлекс уявної смерті» по Кречмеру).
Паракінезії
Паракінезії – це парадоксальні рухові реакції
. У більшості джерел синонім – кататонічні розлади. Зустрічаються тільки при шизофренії. Для цього типу порушень характерна химерність і карикатурність рухів. Хворі роблять неприродні гримаси, мають специфічну ходу (наприклад, тільки на п’ятах або по дотичній геометричних фігур). Вони виникають внаслідок збоченої вольової дії і мають протилежні варіанти розвитку симптоматики: кататонічний ступор, кататонічне збудження.
Розглянемо характерні для кататонічних станів симптоми:
- Автоматична подкорюваність (або проскінезія Леонгарда) – повне і беззаперечне дотримання всіх вимог і інструкцій, якими б негативними і неприйнятними вони не були.
- Рухові стереотипи – хворий багаторазово повторює однакові рухи безглуздо.
- Ехосимптоми: ехомімія, ехолалія, ехопраксія.
– Ехомімія – невмотивоване безвольне повторення хворими міміки оточуючих.
– Ехолалія – повторення пацієнтами фраз і окремих слів, вимовлених оточуючими (зазвичай об’єктом виступає лікар, який проводить бесіду).
– Ехопраксія – повторення рухів.
- Симптом сходів – опускання пасивно піднятої кінцівки відповідно до того зусилля, яке доклав дослідник.
- Симптом Беренштейна – при піднятті у хворого однієї руки, інша, раніше піднята, опускається.
- Симптом повітряної подушки – хворий приймає положення з піднятою верхньою частиною тіла, що нагадує лежання на подушці.
- Симптом воскової гнучкості – хворий змінює положення тіла і окремих його частин під впливом дії дослідника. Наприклад, при піднятті руки людини вгору при кататонічному ступорі кінцівка залишиться в такому ж положенні після припинення впливу.
- Мутизм – відсутність мовлення без порушення мовного апарату. Під час бесіди хворі мовчки сидять, стискають зуби, не дивляться на співрозмовника.
- Негативізм, який буває активним і пасивним.
– Активний негативізм – коли хворий виконує дії, протині інструкцій.
– Пасивний негативізм – коли хворий не виконує інструкції, хоча по суті, не проти їх виконувати.
Негативізм також здатний проявлятися при розмові. Так, хвора каже: «Сьогодні не вівторок, не шосте грудня. Я не перебуваю на лікуванні, я не хвора. Ні, я не здорова».
До кататонічних симптомів також відносяться імпульсивні дії, що відрізняються немотивованістю, короткочасністю, раптовістю виникнення і закінчення. У кататонічних станах можлива наявність галюцинацій і маячення.
Серед паракінезій зустрічаються стани у хворого, коли в його поведінці характерні протилежні тенденції:
- Амбівалентність – взаємовиключні відносини (хворий говорить: «Як я люблю цю кішечку», але при цьому ненавидить тварин).
- Амбітендентність – взаємовиключні дії (наприклад, хворий надягає плащ і стрибає в річку).
Висновки
Наявність того чи іншого виду психомоторного розладу є важливим симптомом в постановці діагнозу психічного захворювання, коли безумовно враховується анамнез захворювання, скарги і психічний стан хворого в динаміці.
Хворі з психомоторними розладами вимагають стаціонарного лікування. Хворий в збудженому стані може нашкодити собі або іншим, а при ступорі не здатний задовольнити свої базові потреби, і при бездіяльності родичів або близьких може спостерігатися летальний результат.
Тому при виникненні психомоторних розладів у хворого необхідно негайно звертатися за допомогою до психіатра.
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/ruxovi-rozladi-pri-psixichnix-porushennyax/.
Напишить повідомлення