Шопоголізм – це сленгова, абсолютно ненаукова назва оніоманії, тяги здійснювати покупки, яку людина не може контролювати. При цьому люди здобувають речі або, значно рідше – послуги, без будь-якої необхідності, просто для задоволення.
Відвідування магазину або вибір товару на інтернет-майданчику стають для людини з шопоголізмом одночасно і відпочинком, і розвагою, і способом наповнити своє життя сенсом.
Незважаючи на те, що оніоманія (шопоголізм) представляється в засобах масової інформації (ЗМІ), як явище, що виникло тільки в останні роки «нестримного споживання», він був замічений та описаний ще в кінці 19 століття одним із класиків психіатрії – Емілем Крепеліном. Цей лікар німецького походження спільно зі своїм швейцарським колегою Ейгеном Блейлером провів аналіз оніоманії та ідентифікував характерні для неї ознаки.
Необхідно відзначити, що окремою нозологічною одиницею (хворобою) шопоголізм не визний. В академічному середовищі точаться суперечки з цього приводу. Частина фахівців вважає, що виражену пристрасть до покупок необхідно відносити до розділу F63 Міжнародної класифікації хвороб десятого перегляду – МКХ-10 (інші розлади поведінки, пов’язані з неконтрольованим потягом до дії). Інші дослідники схиляються до думки, що шопоголізм є одним із симптомів, що маскують будь-які з психічних розладів. Напевно, мають рацію треті, які вважають шопоголізм розладом, неоднорідним за своїм походженням. Він може бути відпочинком і розвагою, а також патологією потягів чи проявом різних психічних розладів.
Серед психологів є думка, що шопоголізм – один з підсвідомих варіантів компенсаторної поведінки, коли людина через покупку намагається відшкодувати щось, чого їй не вистачає.
Шопоголізм (оніоманія), звичайно ж, менш небезпечна, ніж психічні розлади, такі, як шизофренія, БАР, органічні ураження головного мозку та ін. Але статистика «залученості» виглядає загрозливо: за різними дослідженнями до 10% населення страждають від неконтрольованої тяги до покупок .
Як проявляється шопоголізм?
Оніоманія характеризується певним набором ознак, які проявляються в поведінці та відчуттях людини, яка страждає на шопоголізм:
- регулярні безцільні відвідування магазинів, інтернет-каталогів, перегляд рекламних буклетів, підписка на велику кількість інформаційних розсилок
- уважне ознайомлення з усім асортиментом торгового майданчика
- захоплення статусними журналами
- наявність непереборного бажання купити що-небудь без розумної на те причини
- смуток та незадоволеність при неможливості регулярного відвідування торгових закладів, своєрідний «душевний синдром абстиненції»
- незадоволення покупкою незабаром після її здійснення
- проблеми та конфлікти в сім’ї, обумовлені тягою до придбання
Причини шопоголізму
На сьогоднішній день існує кілька груп теорій, що пояснюють причини розвитку шопоголизму. У кожній конкретній ситуації пристрасть до покупок може бути обумовлена своїм комплексом факторів, а в деяких випадках може бути не стільки проблемою, скільки, навпаки, можливістю вирішити якусь проблему. Тому, до проявів шопоголізму не варто підходити поверхово і з осудом. 
Якщо у вас або у когось з ваших близьких спостерігається пристрасть до нерозумних покупок, то це – привід розібратися, а не «виховувати».
Шопоголізм в психології
Шопоголізм, як вважають деякі психологи, – це один із проявів потреби до володіння матеріальними благами. Протягом тисячоліть людині було необхідно постійно щось добувати: їжу, одяг, матеріал для побудови хатини або створення знаряддя праці. Зараз, коли проблема задоволення фізіологічних потреб практично вирішена, покупки – це своєрідна заміна полювання.
У сучасному світі предмети споживання перестали виконувати свою первісну роль – нагодувати, обігріти, захистити – і на фасад виходять їх інші властивості. Це може бути престижність, маркування успішності або належності до певної соціальної групи і т.п. А ці мотиви набагато складніше «укласти» в раціональний формат. Тому людині складно чинити опір хитрощам маркетологів, котрі виголошують: «Ти цього варта!»
Шопоголізм, як звичка
Тяга купувати щось непотрібне (шопоголізм) на думку психологів може сформуватися в дитинстві, коли батьки замість того, щоб приділити дитині час, заспокоїти її, допомогти вирішити якийсь конфлікт дарують іграшку або купують солодощі. Така дитина в дорослому періоді теж буде рятуватися від поганого настрою через покупки.
Шопоголізм, як підпора
Шопоголіками можуть стати люди, яким не вистачає впевненості в собі. Купуючи статусні речі, відвідуючи дорогі магазини, вони намагаються заслужити повагу та заздрість оточуючих. В такому випадку шопоголізм підкріплюється компліментами продавців і приємними атрибутами на зразок розкішних фірмових пакетів або карток віп-покупця.
Шопоголізм, як ілюзія контролю
На перший погляд досить переконливим виправданням шопоголізму може служити той факт, що частина тих, хто страждає цим розладом поведінки купують тільки товари зі знижками, потрапляючи таким чином в ілюзію контролю своїх витрат. Це – помилка. Вартість товару в процесі задоволення пристрасті до покупок грає вторинну роль. Головне, на що потрібно звертати увагу – це потреба у товарі. Якщо такої потреби немає, то покупка не може відноситися до розумної.
Це далеко не вичерпний список причин, якими на рівні психології пояснюється таке явище, як шопоголізм. Для кожної конкретної людини спонукальним мотивом до вчинення марної покупки можуть виступати зовсім інші чинники, і їх перелік дуже великий.
Шопоголізм, як хвороба
Необхідно ще раз згадати, що оніоманія не є хворобою за сучасними діагностичними критеріями: в МКХ-10 такого захворювання немає.
Проте, розглядаються випадки, коли шопоголізм може бути проявом деяких психічних розладів.
Шопоголізм (оніоманія) може бути
- патологією потягів,
- нав’язливими діями – компульсіями – при обсесивно-компульсивному розладі (ОКР),
- маячною поведінкою, яка щось символізує,
- чимось схожим на клептоманію, коли людина бажає відчувати небезпеку та отримувати покарання (в тому числі чоловіком),
- при депресії, коли спостерігається спроба отримати хоч якісь гедоністичні відчуття (коли сумно, радять купити блузку або яхту, щоб отримати якесь задоволення),
- при маніакальній фазі біполярного афективного розладу (БАР), коли хворі бездумно витрачають гроші та схильні до дуже великих витрат грошей.
Шопоголізм, як залежність
Потреба в постійному необдуманому здійсненні покупок за механізмом свого формування та проявами багато в чому збігається з будь-якими іншими залежностями (алкогольною, нікотиновою, наркотичною та ін.), хоча, звичайно ж, приносить набагато менше шкоди.
Шопоголізм, як компульсії при ОКР
Оніоманія може бути одним із проявів такого захворювання, як обсесивно-компульсивний розлад, коли людині не під силу контролювати свої думки та дії, і пов’язано це не зі слабкістю її характеру, а з психічним розладом.
Шопоголізм, як екстрим
Людина так влаштована, що їй біологічно необхідно зрідка відчувати почуття страху, хвилюватися, опинятися в екстремальних ситуаціях – саме для таких умов наш організм пристосований найкраще. При виборі товару та прийнятті рішення шопоголік отримує сплеск адреналіну, а після покупки в його тілі спостерігається підвищення рівня ендорфінів та дофаміну. Оніоманія в такому випадку – це більш безпечний спосіб викликати у себе невелику «гормональну бурю», ніж ризиковані види спорту.
Шопоголізм при депресії
Депресія викликає ангедонію (нездатність отримувати задоволення). Нерозумні покупки можуть бути спробами людини з депресією отримати задоволення.
Шопоголізм при біполярному розладі
У стані манії при БАР спостерігається необдумана щедрість і навіть марнотратство. Одним з проявів фази підйому настрою при біполярному афективному розладі можуть стати численні та бездумні покупки.
Наслідки шопоголізму
У нестримній пристрасті до придбання непотрібних товарів можуть бути негативні наслідки, якщо це явище стає все більш та більш вираженим.
– шопоголізм найсильніше б’є по гаманцю – невиправдані покупки можуть спустошувати сімейний бюджет;
– усвідомлення нерозумністі витрат призводить до постійних самозвинувачень, а неможливість впоратися з собою – до розвитку субдепресивних станів та інших розладів, в тому числі соматичних і невротичних;
– у шопоголіка майже неминуче виникають конфлікти з близькими та усіма тими людьми, з якими він ділить відповідальність за матеріальне благополуччя.
Лікування шопоголізму
Власне, говорити про необхідність лікування людини, що страждає шопоголізмом, поки не встановлено, що це – прояв якоїсь патології, не можна.
Більш того, не завжди корисно позбавлятися від навику компенсувати своє засмучення або винагороджувати себе за успіх покупкою. Боротися з шопоголізм необхідно тільки тоді, коли він заважає вам жити, а не після їдких зауважень недоброзичливців.
В першу чергу необхідно проаналізувати причини, за якими людина робить зайві покупки. Якщо це пов’язано з необхідністю заспокоїтися або повернути емоційний баланс, але обтяжливо для бюджету, потрібно шукати менш затратні способи – самостійно або з психологом.
Якщо невиправдані покупки – це прояв хвороби, то впоратися з цим розладом можна тільки спільно з лікарем психіатром. Ті розлади, симптомом яких може бути шопоголізм, успішно лікуються.
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/shopogolizm-xvoroba-chi-zvichka/.
Напишить повідомлення