Астенія: різновиди та лікування

Одним з найбільш поширених синдромів без перебільшення є астенія. Астенія є супутницею різних захворювань, як соматичного, так і психічного характеру (інфекції, післяпологовий період, деякі психічні розлади і т.д.). Її діагностують практично всі фахівці: терапевти, невропатологи, кардіологи, інфекціоністи, а також психіатри.

Не варто плутати астенічний синдром з простою перевтомою. Він не виникає тільки на фоні фізичного або розумового напруження, порушення режиму дня, частих переїздах в різних часових поясах.

Астенічний синдром може тривати довгий час, аж до декількох років і не припиняється навіть після відпочинку.

На сьогоднішній день синдромокомплекс астенії досить великий і різноманітний. Власне, як і причини, які сприяють виникненню цього синдрому. У зв’язку з чим існують різні варіанти класифікацій астенії.

Згідно однієї з них виділяють гіперстенічну і гіпостенічну форму.

Гіперстенічна астенія характеризується переважанням запальності, роздратування, які складно стримувати. При цьому спостерігається гостра реакція на гучні звуки, яскраве світло, шум. Таку форму астенії називають легкою.

Гіпостенічна астенія (важча форма) примітна поєднанням роздратування зі стомлюваністю (так званий синдром дратівливої ​​слабкості).

Характер астенії обумовлений не тільки першопричиною, особистісними особливостями, а також етіологічними факторами.

Е. Kretschmer виділяв також особливу схильність до астенічного реагування. Її називають «астенічним жалом».

Дуже важливо також те, що розвиток астенії може сприяти посиленню окремих рис характеру людини.

Виділяють також:

• Симптоматичну (соматогенну) астенію. Наприклад, такі захворювання і стани як грип, діарея, ГРЗ, крововтрати, післяопераційний період, недоїдання (голодування), період після пологів, після перенесеного інфекційного захворювання призводять до виникнення астенічного синдрому соматогенного типу.
• Органічна астенія. Даний вид обумовлений затяжними соматичними розладами, а також з прогресуючою патологією органічного характеру. Наприклад, в неврології астенічний синдром є супутником важких черепно-мозкових дисфункцій внаслідок фізичної травматизації, а також органічних уражень тканин головного мозку і запальних процесів в ньому, таких як пухлини, абсцес, енцефаліт. Астенічний синдром може спостерігатися також при туберкульозі, хронічному гастриті, гепатитах, виразковій хворобі 12-палої кишки, ентероколіті, аритмії, пневмонії, гломерулонефриті та інших захворюваннях.
• Функціональна астенія (реактивна). Виникає в результаті перевтоми. Даний тип характеризується оборотністю стану. По суті, астенія тут є реакцією організму на надмірні навантаження внаслідок стресу і перевтоми. Проявляєтся у осіб з підвищеним почуттям відповідальності, наявністю таких особистісних особливостей, які сприяють нерівномірному розподілу сил на роботу і відпочинок, наявності високих інтелектуальних і психоемоційних навантажень, посилення внутрішньоособистісних конфліктів. Як правило, такі особливості життєдіяльності і самовідчуття призводять до виникнення почуття «відсутності сил» на що-небудь і відмови від діяльності в силу свого хворобливого стану.
• Психогенная астенія – конфліктогенна по типу «хочу, але не можу», коли у людини спостерігаються завищені претензії при неможливості їх реалізувати. Чим слабкіше успіх, тим більше зусиль він робить. Утворюється замкнуте коло – все більше стомлюваність, тому все нижче результат, тому все більше зусиль і так далі …. Результат – астенічний синдром, який називається неврастенічним неврозом (неврастенією). Причиною психогенної астенії також можуть бути психічні травми.

• Ендогенна астенія. Зазвичай супроводжує в періоді після нападу при шизофренії і афективних психозах (МДП, рекурентна, інволюційна депресії). Синонімом ендогенної астенії,що виникає після вищезазначених нападів називають синдромом недостатності або інсуфіцієнтності.

Що ж робити, якщо є підозра на наявність астенічного синдрому або астенія діагностована?

В першу чергу лікування астенії грунтується на роботі з фізичними, емоційними і мотиваційними симптомокомплексами. Особливості терапії залежать від того, що сприяло розвитку астенічного синдрому і його клінічних проявів.

Наприклад, якщо астенія носить соматогенний характер, лікування грунтується на виявленні і позбавленні від першорядного захворювання.

Психогенна астенія вимагає комплексного підходу до лікування (тренінг фізичної активності, психотерапія, при необхідності фармакотерапія).

Які використовуються методи при лікуванні астенічного синдрому?

1. Немедикаментозні:

• помірні фізичні навантаження (йога, фітнес, гімнастика, біг, масаж);
• релаксаційні (аутотренінг, розслаблюючі техніки, СПА);
• психотерапевтичні (когнітивно-поведінкова терапія, тілесно-орієнтовані методи).

Фізичні вправи, повноцінне вітамінізоване харчування, режим відпочинку і сну прискорюють редукцію астенії, а психолог і психотерапевт навчає людину поводитися з явищами астенії.

Незважаючи на певну парадоксальність, в роботі з непереносимістю фізичних навантажень при астенії найбільш ефективно себе зарекомендували систематичні дозовані фізичні навантаження.

Психологічні техніки і вправи допоможуть зняти психоемоційне напруження, скорегувати настрій, досягти розслабленого стану і поліпшити мотивацію, що сприяє одужанню.

Добре в роботі з астенією зарекомендували себе когнітивно-біхевіоральна і тілесно-орієнтовані методи психотерапії. Вони сприяють виявленню негативних патернів поведінки, роботі з розумовими процесами і їх зв’язку з тілесними проявами, позбавлення від негативних звичних і стереотипних способів дій, і пошуку більш конструктивного, що сприяє одужанню і комфортної життєдіяльності поведінки.

2. Фармакологічні:

Серед лікарських засобів при комплексному лікуванні астенії рекомендовано використовувати наступні групи препаратів.

• Адаптогени і біогенні стимулятори працюють як рослинні анаболіки – збільшують синтез білка, сприяють поліпшенню працездатності (фізичної і психічної), володіють м’яким психоактивуючою дією і тонізуючим впливом.
• Анксіолітики – препарати, що знижують тривогу і сприяють зняттю емоційної напруги.
• Ноотропи, дія яких спрямована на поліпшення роботи мозку, посилення розумової діяльності і стійкості при наявності навантажень, в тому числі емоційних.
• Судинорегулюючі препарати, призначення яких – покращувати кровообіг у мозку. Як результат – поліпшення функціонування пам’яті та уваги.

Призначення і рекомендації щодо лікування здійснює виключно лікар, оскільки необхідно побудова цілісної картини походження синдрому, аналіз його проявів і особливостей особистості пацієнта.

Якщо через 4 місяці астенія не проходить, то необхідно більш ретельно шукати ті причини, які її утримують (хвороби або психотравмуючі ситуації).

Комплексна оцінка дозволить зрозуміти причини і підібрати найбільш ефективні методи лікування. А, значить, призведе до швидшого одужання та поліпшення самопочуття і функціонування!

Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора. 
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/asteniya-riznovidi-ta-likuvannya/.