Психічні захворювання головного мозку, пов’язані з атрофічними процесами, зустрічаються переважно в осіб похилого віку (після 60 років). Однак в деякій кількості випадків страждають хворі більш молодого покоління.
Найпоширенішими видами атрофічних захворювань є старече слабоумство, хвороба Альцгеймера і хвороба Піка. Хорея Гентінгтона зустрічається набагато рідше.
Старече слабоумство: причини виникнення та розвиток
За даними статистики на частку старечого слабоумства припадає від 12 до 25% від загального числа хвороб людей літнього віку.
Патологія володіє багатофакторністю – не має однієї причини, а пов’язана з генетичними факторами і соматичною патологією (серцево-судинні, аутоімунні, інфекційні захворювання).
Морфологічно кора головного мозку піддається дифузійній (поширеній) атрофії. Це означає, що нервові клітини розмірено відмирають по всій області мозку, заміщаючи глією – сполучною тканиною.
Зазвичай старече слабоумство починається після 65 років. Воно характеризується тривалим, розміреним перебігом. Основні клінічні прояви розгортаються протягом п’яти років. Але це стосується класичних варіантів. Крім них існують злоякісні форми з раптовим початком і блискавичним перебігом.
Симптоми старечого (атрофічного) слабоумства
Поведінка і характер людини зі старечим слабоумством змінюється. Загострюються риси характеру хворого, які були притаманні йому раніше. Наприклад, жадібність, педантизм, схильність до емоційних спалахів виявляються більш яскраво. Це явище називається психопатизацією.
Разом з психопатизацією хворий стає вкрай егоцентричним, підозрілим, впертим. У нього втрачаються моральні якості, він стає байдужим по відношенню до близьких, до нього важко достукатися, знайти спільну мову і вести конструктивну бесіду. 
Хворі на старече слабоумство можуть ставати вульгарними і аморальними, сексуально розгальмованими, можуть чіплятися до дітей і красти у домашніх.
Пам’ять піддається негативним змінам, що сильно помітно при спілкуванні. Страждає пам’ять на поточні і недавні події, що поєднується зі «зрушенням в минуле», коли навколишня дійсність сприймається дефектно, неправильно і пов’язана з минулим, а також неактуальним життєвим досвідом. Людина не може запам’ятати матеріал, йому важко сконцентруватися. Також виникають несистематичні маячні ідеї малого розмаху. Наприклад, вона може вважати, що хтось її переслідує, підслуховує, хоче забрати майно (маячення збитку). Подібні спотворення зникають з прогресуванням слабоумства, що можна опосередковано виявити по збідненню мови – вона стає простою, уривчастою, позбавленою складних речень. Також страждає почерк хворого, набуваючи нерозбірливості, часто однакові склади і слова повторюються. У важких випадках пацієнт не може написати своє ім’я, прізвище і дату народження.
Прогноз несприятливий. Хвороба поступово і неухильно прогресує, закінчуючись старечим маразмом.
Виявити старече слабоумство можна по поєднанню всіх вищеперерахованих ознак. Важливо враховувати наявність зруйнованого ядра особистості на початку розвитку патології, чого не буває при хворобі Альцгеймера. Також для старечого слабоумства не характерні фокальні (вогнищеві) зміни, які проявляються апраксією (порушення цілеспрямованих рухів і дій), алексією (порушення читання), агнозією (порушення різних видів сприйняття (зорового, слухового, тактильного).
Хвороба Альцгеймера: розвиток, симптоми, прогноз
Пресенільна деменція, яка розглядається як атипова деменція старечого віку, називається хворобою Альцгеймера.
Морфологічно спостерігається наявність атрофічного процесу в лобній, тім’яній і скроневій ділянках.
Статистично цією патологією страждає 5% пацієнтів з психічними розладами серед осіб похилого років.
Ступені розвитку слабоумства при хворобі Альцгеймера
Починається хвороба Альцгеймера відносно рано (середній вік – 55 років) і дебютує у вигляді вогнищевих симптомів, таких як афазія (порушення мови), апраксія (порушення навичок) і агнозія (порушення функції пізнання, накопичення і відтворення знань). Також досить рано виникають такі явища, як аграфія (грубе порушення письма) і алексія (порушення мови).
Афазія починається з семантичного та моторного компоненту – хворий забуває слова і не може за рахунок цього їх вимовляти. Однак потім настає фаза моторної афазії і логоклонії – порушується артикуляція під час розмови.
На фоні всіх цих порушень розвивається слабоумство, яке повільно прогресує і супроводжується тяжкою афективною складовою – людина розуміє свою неспроможність і дуже від цього страждає. Також може приєднуватися неврологічна симптоматика – явища паркінсонізму, судомні напади та гіперкінези (хаотичні рухи).
Найчастіше хворіють жінки. Захворювання триває близько 8-10 років і має несприятливий результат, переходячи в тотальне слабоумство, яке поєднується з насильницьким сміхом і плачем.
Хвороба Піка
Хвороба Піка є системним атрофічним процесом, що розвивається в пресенільному віці (45-60 років). Його перебіг і морфологічний субстрат істотно відрізняються від звичайного старечого слабоумства. Наприклад, зони дегенерації локалізуються переважно у верхніх шарах кори лівої півкулі, охоплюючи тім’яну, лобну і скроневу частки. Саме цим і пояснюється те, що вже на початку патології руйнується ядро особистості хворого, тобто культурні і моральні норми, якими він керувався раніше.
Середній вік початку хвороби Піка – 50-55 років. У кількісному співвідношенні жінки хворіють частіше за чоловіків. Середня тривалість патології – шість років.
Прояви слабоумства при хворобі Піка
У дебюті хвороби Піка губляться складні форми інтелектуальної активності і тонкі навички, що вимагають великої злагодженості мозкових процесів. Зникає критичність, людина перестає адекватно оцінювати життєві обставини. Порушення пам’яті приєднується вже на пізніх етапах хвороби, що є відмінною ознакою від старечого слабоумства. Таким чином, порушення змінюються поступово від деструкції складних видів діяльності до найпростіших. На фоні цих змін виявляються вогнищеві розлади. В першу чергу це стосується мови хворого.
Залежно від зміни мови хворого виділяють два типи хвороби Піка: скроневий і лобний варіант. При скроневому виникає порушення мови за типом амнестичної афазії – людина забуває слова і не може їх відтворювати. При лобному порушується мовна активність, тобто механіка висловлювання слів, артикуляція. Хворий повторює фрази по кілька разів, використовує «стоячі обороти» (багаторазово повторювані слова, обривки фраз). Також характерна ехолалія – повторення фраз за співрозмовником. При цьому читання і писемність порушуються вже на пізніх етапах. Вони можуть зберігатися у хворого, але без осмислення прочитаного.
Під час діагностики звертають увагу на наявність всіх перерахованих вище ознак у поєднанні з яскравими проявами ураження лобної частки головного мозку, що характеризується схильністю до примітивних, грубих жартів, втратою сором’язливості, соціальних навичок. Така людина перестає вести себе в соціумі розмірено, може зробити аморальні і вкрай маргінальні вчинки, які в суспільстві засуджуються. Ці симптоми об’єднуються в так званий «лобний» синдром.
Прогноз при хворобі Піка також несприятливий.
Хорея Гентінгтона
Ця хвороба має чітку генетичну детермінованість – передається у спадок. Середній вік початку – 45 років. Триває 15-20 років. Спочатку в клінічній картині присутні явні ознаки емоційного збіднення з благодушно-ейфоричним забарвленням. Потім патологія розвивається в трьох напрямках: по істеричному, збудливому і шизоїдному типу. Також в клінічній картині присутні хореатичні гіперкінези – спонтанні хаотичні рухи.
Стан слабоумства при Хореї Гентінгтона
Слабоумство при Хореї Гентінгтона виражено в меншій мірі. Людина довгий час може продовжувати діяльність, не пов’язану з абстрагуванням і тривалим мисленням, так як швидко відволікається і не може зосередитися. Пацієнти мислять стрибкоподібно, непослідовно.
Також при приєднанні різних екзогенних (зовнішніх) шкідливостей атрофічний процес прискорюється, приєднуються короткочасні психотичні епізоди – стани сплутаності, галюцинації, маячні ідеї.
Прогноз також несприятливий.
Лікування слабоумства і тактика догляду за хворим з проявами слабоумства
Незважаючи на відсутність етіотропного лікування, яке дозволило б повністю вилікувати хворобу, існує терапія, яка допомагає поліпшити якість життя хворого і зменшити прогресування атрофічних захворювань.
Також важливо забезпечити хворому необхідний догляд. Він може перебувати як в домашніх умовах, так і в спеціалізованих будинках-інтернатах. Важливо стежити за станом хворого, оточувати його увагою близьких, намагатися не ізолювати від соціального оточення, яке відіграє не останню роль. І головне – стежити за прийомом ліків, так як у великій кількості випадків пацієнт не може робити це самостійно.
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/slaboumstvo-pri-atrofichnix-zaxvoryuvannyax-golovnogo-mozku/.
Напишить повідомлення