Тривога і депресія – взаємозв’язок та взаємодія

тревога и депрессия

Підвищена тривожність є важливим симптомом депресії (близько 75%). Депресія і тривога досить часто переплітаються між собою, і рідко зустрічаються окремо один від одного. Навіть якщо людина сама по собі тривожна і схильна до неспокою, при виникненні тривожної депресії ці симптоми гіперболізуються і починають проявлятися більш яскраво.

Загальні причини виникнення підвищеної тривожності і депресії

  • Генетична схильність до депресивних і тривожних станів. У тих людей, родичі яких страждали від депресії або підвищеної тривожності, значно підвищується рівень можливості виникнення цих же розладів;
  • Незадовільні життєві обставини. Виникнення психотравмуючих ситуацій і невміння правильно і ефективно з ними справлятися також може стати причиною виникнення тривожно-депресивної симптоматики.
  • Результат системного дисбалансу нейромедіаторів. Спостерігається дисфункція серотонінергічної нейромедіаторної системи – гіперактивність за рахунок підвищення пресинаптичної чутливості 5НТ1А-рецепторів.

Тривога може виникати в певних життєвих ситуаціях або ж бути присутньою постійно.

Тривога – як механізм адаптації

  • Мобілізаційна – спостерігається в нормі, виникає періодично, мобілізує психофізичний ресурс особистості.
  • Особистісна – спостерігається як характерна риса ананкастної особистості, коли знижений поріг виникнення тривоги.
  • Ситуативна – запускається стресогенними факторами і припиняється при закінченні психотравмуючої обстановки.
  • Соціальна – присутня в певних суспільних ситуаціях, а також у тих випадках, коли особа знаходиться в центрі уваги (іспити, доповіді, прийом їжі в громадських місцях і т. д.).

Підвищена тривожність може розглядатися як особистісна особливість людини (тривожні особистості) і як ситуативна реакція, а також як симптом при різних захворюваннях.

Якою буває патологічна тривога?

  • Невротична – (МКХ 10: тривожно-фобічні, агарофобія, соціальні фобії, змішаний тривожний і депресивний розлади, обсесивно-компульсивний розлад).
  • Соматична – коли особистість реагує на «соматичні симптоми». Вони не підтверджуються лабораторними та інструментальними обстеженнями. Це іпохондричні розлади, соматоформна вегетативна дисфункція, хронічний больовий синдром, соматоформні розлади.
  • Фізіологічна – спостерігається після операції або інтоксикації.
  • Вітальна – виникає тоді, коли людина відчуває страх того, що не можна здійснити вітальні функції (голод, спрага, секс і т.п.).
  • Психотична – спостерігається при психотичних захворюваннях.
  • Фармакогенна – властива синдрому відміни, інтоксикації, застосування тиреотропних і ін. препаратів, а також кортикостероїдів.

При підвищеній тривозі спостерігається страх і внутрішній неспокій. При депресії рівень тривоги може досягати такого ступеня, що хворий кидається, не знаходячи собі місце, і навіть здатний нанести собі самопошкодження. Цей стан супроводжується страхом, руховим збудженням, тривожними вербігераціями (коли пацієнти повторюють однакові фрази або слова) і називається «ажитація» або «тривожний раптус». Прискорене серцебиття, підвищення артеріального тиску є характерним проявом тривожної депресії, тому що через виражену тривогу підвищується активність вегетативної нервової системи.

Тривожні пацієнти більш, ніж в 90% випадків приходять за допомогою до лікарів соматичного профілю.

70% їх скарг мають соматовегетативних характер – ВСД.

Дисморфні, «незрозумілі» (medically unexplained symptoms), соматизовані, функціональні симптоми.

Але визначити у пацієнта справжню причину (депресивний стан) всіляких соматичних скарг лікарю не психіатру не завжди просто. Хворі депресією, яка маскується соматичними симптомами, на фасад висувають скарги на всілякі больові прояви (головний біль, а також біль у ділянці серця, шлунка і по всьому тілу), диспепсичні явища (частіше закрепи), погіршення пам’яті, зниження концентрації уваги і сприйняття нової інформації, тахікардію, підвищення артеріального тиску і т.д. Вони не розповідають на прийомі у терапевта чи невропатолога про знижений настрій, почуття туги, тривоги і безвиході. Але досвідчений і небайдужий лікар завжди побачить сіре обличчя, згаслі очі, опущені носогубні складки і односкладові відповіді після тривалих пауз. А найголовніше – допоможе!

Щоб позбутися від тривожно-депресивної симптоматики звертайтеся за допомогою до фахівців, які допоможуть побачити життя в яскравих фарбах і світло в кінці тунелю!!!

Світлана Нетрусова
Світлана Нетрусова 111 Articles
Кандидат медичних наук, доцент, лікарь психіатр вищої категорії, психотерапевт.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено