Позитивний настрій, здоровий сон і задоволення: чарівництво гормонів

Позитивное настроение, здоровый сон и удовольствие: волшебство гормонов

Настрій, почуття, задоволення і багато видів людської життєдіяльності здавна хвилювали розуми поетів, філософів, учених і звичайних людей. Хто може уявити своє життя без радості? Або спробувати пожити без сну? Ми часто недооцінюємо диво власного організму, не замислюємося про те, яке це диво – дихати, ходити, відчувати… Але ж це справжня подорож вглиб себе: дізнатися, завдяки чому ми можемо відчути блаженство, що допомагає нам посміхатися і плакати, і спати, «не відчуваючи ніг».

А почати цю подорож варто з розгляду маленького клаптика нашого мозку, з невеликого «архіпелагу» трьох пов’язаних між собою «острівців» мозку – епіфіза, гіпофіза і гіпоталамуса. Ця невеличка ділянка мозку важлива тим, що завдяки їй може існувати і функціонувати ендокринна система нашого організму, адже ці ділянки мозку є «головнокомандуючими» залозами, які синтезують гормони.

Завдання ендокринної системи – забезпечити нормальну роботу нашого організму за допомогою гормонів, що регулюють різні функції.

Гормони ж є хімічними речовинами, здатними чинити значну і багатогранну дію на живий організм, забезпечуючи його життєдіяльність. Гормони виділяються в кров і направляються до органу-мішені, роботу якого необхідно врегулювати.

Однак на цьому роль «хімії організму» не обмежується: у другій половині двадцятого століття почалися активні дослідження в області нейробіології. В результаті цих досліджень було виявлено, що нервова система функціонує не тільки завдяки постійним електричним розрядам, які проходять по нейронах. Якщо раніше вважалося, що передача нервового імпульсу через синапси (нервові закінчення) могла здійснюватися виключно завдяки імпульсам, то тепер був відкритий інший механізм дії синапсу, а саме – хімічний. Особливу роль в цьому відіграють особливі біологічно активні речовини – нейромедіатори, що передають імпульси через синапси.

Отже, які ж хімічні речовини відповідальні за наш настрій, здоровий сон і багато іншого?

Диригент настрою – неповторний серотонін

Серотонін відіграє надзвичайно важливу роль в нашому житті, він є нейромедіатором, відповідальним за передачу імпульсу в нервових клітинах нашого мозку. Синтезується серотонін в стовбурі головного мозку, а саме – в специфічній ділянці під назвою «ядра шва», а також – в слизовій нашого шлунково-кишкового тракту.

Серотонін виконує безліч дуже важливих функцій нашої життєдіяльності:

  • Він відповідальний за активацію і протікання процесу пізнання. Механізм дії такий: серотонін стимулює півкулі в передній частині мозку, і, як наслідок, активується пізнавальна активність.
  • Також ми зобов’язані серотоніну за здійснення рухової активності і тонус м’язової системи, адже цю функцію виконує саме серотонін, коли надходить в спинний мозок. У цьому стані людина відчуває неймовірний приплив сил, виникає відчуття, що будь-яке досягнення може виявитися під силу, і немає нічого нездійсненного.
  • Також серотонін допомагає нам тримати себе в руках в стресових ситуаціях і бути емоційно стійкими. Коли у людини знижується рівень цього нейромедіатора, будь-яка дрібна проблема починає викликати виражений стрес (відповідь організму). Справа в тому, що цей нейромедіатор виконує функцію «контролера» рецепторів, які сприйнятливі до адреналіну і норадреналіну – гормонів стресу.
  • Найбільш головною функцією чарівника-серотоніну є регулювання настрою, а саме – його підйом. Коли серотонін починає циркулювати в корі мозку, ми здатні відчути радість, наш настрій піднімається і світ знаходить фарби. Якщо ж рівень серотоніну в організмі починає падати, то і настрій знижується, а при значній нестачі серотоніну в організмі може навіть розвинутися депресія. Те, що люди здатні посміхатися, сміятися і просто відчувати себе щасливими є заслугою серотоніну, тому він є найнеповторнішим героєм-нейромедіатором нашого організму.
  • Також при порушенні в нейромедіації цього гормону може спостерігатися підвищена тривожність, виникати обсесії (нав’язливі думки), компульсії (нав’язливі дії), порушення харчової поведінки, фобії і панічні атаки.

Позитивное настроение, здоровый сон и удовольствие: волшебство гормонов

 Для нормального виділення серотоніну в організмі потрібні два фактори:

  • Надходження в організм через їжу триптофану – амінокислоти, відповідальної за вироблення серотоніну.
  • Надходження в кров глюкози, так як глюкоза здатна запустити специфічний механізм організму, який сприяє підвищенню триптофану в організмі.

Можна назвати ще одну особливість серотоніну – ця хімічна речовина сприяє виникненню почуття насичення. Справа в тому, що процес вживання їжі теж провокує збільшення рівня серотоніну в організмі. А оскільки наш мозок вчиться дуже швидко і вміє проводити аналогії, то і зв’язок між цими явищами встановлюється дуже швидко: мені погано – їм щось солоденьке (що містить глюкозу або триптофан) – підвищується рівень серотоніну – стає краще, депресивний настрій тимчасово відступає. Зрештою, ця ситуація загрожує виникненням знаку «дорівнює» між «з’їсти солоденьке» і «стало краще». Напевно, саме через цей зв’язок вживання смакоти (солодкого, мучного – продуктів, що суцільно складаються із вуглеводів) і серотоніну з’явився популярний стереотип про те, що повні люди добріші, ніж худі.

Перемикач дня і ночі – вся справа в мелатоніні

У нашому організмі є один гормон, синтез якого безпосередньо залежить від серотоніну – це мелатонін. Вироблення цієї хімічної речовини здійснюється з серотоніну в епіфізі. Але «подяки» за свою появу перед серотоніном мелатонін не відчуває: навпаки, мелатонін запускає в організмі процеси, які гальмують синтез серотоніну.

Рівень мелатоніну в нашому організмі коливається в залежності від змін освітленості – зі зниженням рівня освітленості збільшується вироблення мелатоніну. Саме тому велика частина мелатоніну синтезується вночі, а не вдень.

Головна функція мелатоніну – це регуляція циркадних ритмів, «налаштування» внутрішнього годинника нашого організму. Саме через мелатонін визначається взаємозв’язок тривалості дня, змін температури і внутрішнього режиму «день-ніч»: цей зв’язок не є прямим, але все ж зовнішні зміни в природі (зміна пір року, освітленості, перепади температури і т.д.) впливають на вироблення мелатоніну, а значить – впливають і на біологічний годинник живих істот.

Позитивное настроение, здоровый сон и удовольствие: волшебство гормонов

Також мелатонін частково є «винуватцем» виникнення сезонної депресії. Взимку зменшується світловий день, і підвищується синтез мелатоніну. А тепер згадаємо початок в описі цього гормону: він гальмує синтез серотоніну, який, в свою чергу, відповідає за радісний настрій. Ось і пояснення депресивного, похмурого настрою під час довгої зими – всьому виною гормони, а саме – мелатонін.

Ще на гормональному рівні можна пояснити виникнення безсоння у депресивних хворих: для нормалізації циркадного ритму необхідний синтез мелатоніну, а цей процес неможливий без наявності серотоніну в організмі.

Таким чином, серотонін і мелатонін являють собою гормональний аналог принципу «інь і янь» в дії – вони протилежні, але один не може існувати без другого, і для нормальної роботи організму в синтезі цих речовин повинен дотримуватися ідеальний баланс.

Светлана Нетрусова
Кандидат медичних наук, доцент, лікарь психіатр вищої категорії, психотерапевт.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено