Доброго дня!
Мені ніколи не бракувало впевненості, тож довгий час я не зважав на те, що часом бували години, коли я не лише почувався так, ніби можу досягнути будь-чого, але й відчував себе майже надлюдиною. Це суттєво допомагало в роботі, адже навіть коли первинна ейфорія минала, я мав ще достатньо енергії, аби продовжувати працювати «за двох». Я вважав, що кожна успішна людина має час від часу подібні моменти «невмотивованого» щастя і розглядав це як необхідний елемент цілеспрямованості. Тим не менше, я помітив, що чим вищими були подібні емоційні підйоми, тим гірше почувався, коли все закінчувалося. Спостерігались періоди зниженого настрою та працездатності, порушувався сон та апетит. Ці зміни стану та настрою почали мене виснажувати. А коли з’являлась ейфорія, то не дивлячись на підвищену працездатність, я почав підсвідомо очікувати, що вона закінчиться, і далі я буду не здатний виконувати роботу, як зазвичай.
Підкажіть, будь ласка, що це може бути і чи пов’язано воно якось із надмірним почуттям перфекціонізму, яке я маю?
Якщо у Вас спостерігаються коливання настрою такої амплітуди, що Ви відчуваєте себе «надлюдиною», а потім настільки знижується настрій, що це не дає почуватися задовільно та значно знижує працездатність, то треба подумати про таке психічне захворювання, як біполярний афективний розлад. Для уточнення клінічної картини та постановки діагнозу, безумовно, краще було би звернутися до психіатра. Не треба лякатися цього лікаря, тому що він є спеціалістом з лікування цієї хвороби, і знає, які ліки треба призначити, щоб Ваш стан стабілізувався, а коливання настрою не заважали почувати себе задовільно. У випадку біполярного афективного розладу потрібне тільки медикаментозне лікування, тут «бабки» та психологи не допоможуть.