Як поводити себе з хворим на шизофренію?

Таке важке захворювання як шизофренія, на жаль, може виникнути у будь-якої людини незалежно від освіти, достатку, віку і статі. Тому ніхто не може дати гарантії, що цього ніколи не станеться з кимось із ваших близьких. Звичайно, про погане думати не хочеться, проте необхідно знати, що в такій ситуації хвора людина потребує лише особливого ставлення до себе від рідних і близьких.

Так, хворі на шизофренію мають досить специфічне сприйняття навколишнього світу, але це аж ніяк не означає, що ці люди не потребують людського тепла, любові і турботи з боку інших. Головним завданням близьких і рідних людей хворого на шизофренію є допомогти йому адаптуватися в соціумі.

Правила взаємодії з хворим на шизофренію

Шизофренія – серйозний психічний діагноз. Ця психічна патологія досі лякає людей не дивлячись на те, що вже розвінчано багато міфів про це захворювання. У сучасному світі ніхто з розумних людей (я сподіваюся!) не вважає шизофренію витівками диявола або бісів. Результати серйозних досліджень дозволяють пояснити процеси, що відбуваються в мозку хворого, а в арсеналі лікарів психіатрів є необхідні медикаментозні засоби (антипсихотичні препарати), які дозволяють не тільки купірувати прояви хвороби – гостру і хроніфіковану галюцинаторно-параноїдну симптоматику, але і нерідко досягти повноцінної і тривалої ремісії і ресоціалізації хворого на шизофренію. Незважаючи на це, не всі люди розуміють правила взаємодії з хворим на шизофренію. А виконання цих рекомендацій дуже важливе: вони сприяють одужанню, знижують ймовірність виникнення повторних психозів, покращують клімат в родині та якість життя і хворих на шизофренію людей, і їх родичів.

• Не потрібно самостійно лікувати свою близьку людину – це захворювання не терпить дилетантів і хворий на шизофренію обов’язково потребує професійної медичної (медикаментозної) допомоги! Екстрасенси, психолог, церква, на жаль, не допоможуть.
• Не поринайте глибоко в захворювання, не нехтуйте своїми потребами і не забувайте про себе цілком – таким чином ви ніяк не допоможете хворому, але можете погіршити свій стан.
• Не намагайтеся постійно шукати причину виникнення шизофренії (її точно не визначить ніхто). Постарайтеся прийняти і змиритися з хворобою близької людини, але разом з тим не сидіть склавши руки, а наскільки це можливо тверезо допомагайте в лікуванні і контролі за прийомом медикаментів (у хворого на шизофренію часто немає критики до неадекватного сприйняття і необхідності в лікуванні).

Наслідування шизофренії є полігенним і гетерогенним – тобто, цей психічний розлад виникає при поєднанні кількох патологічних генів. У різних хворих на шизофренію можуть зустрічатися різні комбінації патологічних генів. Шукати в родоводі хворих родичів, які теж страждали від шизофренії, не має сенсу – це ніяк не змінить ситуацію. Набагато раціональніше зосередитися на допомозі хворому, що включає в себе не тільки елементарний догляд і турботу, а й контроль за виконанням рекомендацій лікаря.

• Розділіть для себе людину і її захворювання. Намагайтеся відрізняти симптоми хвороби, побічні дії лікарських препаратів і особистісні властивості людини. Навіть якщо хворобливі вчинки і висловлювання хворого на шизофренію вас ранять, не приймайте це по-справжньому. Адже все це – прояви хвороби. Це не просто, але любіть свою близьку людину, навіть якщо ви відчуваєте ненависть до її розладу.
• Будьте готові до того, що, швидше за все, зустрінете нерозуміння і упереджене ставлення від багатьох оточуючих людей, але, незважаючи на це, пам’ятайте, що зовсім немає чого соромитися! Ніхто не застрахований! Це ваша рідна людина, і вона, на жаль, страждає від психічного захворювання.
• Розширюйте власні знання про психічні розлади, щоб краще розуміти симптоми такого захворювання, як шизофренія, і хворобливу поведінку пацієнта.
• Постарайтеся бути поруч із хворим, щоб він не нашкодив собі або комусь в хворобливому стані. Не критикуйте його нездорові переконання і вчинки, тому що вам перестануть довіряти, а також можуть вас залучити до маячних переживань.
• Спробуйте створити правила і окреслити рамки, які всім необхідно знати і дотримуватися, щоб хоч якось тримати ситуацію під контролем.

Як допомогти хворому на шизофренію?

Контролюйте виконання рекомендацій лікаря, особливо, прийом ліків, так як у хворого на шизофренію відсутня критика і до хвороби, і до прийому медикаментів. Він не вважає себе хворим! За статистикою, лише близько 10% хворих на шизофренію самостійно дотримуються режиму і дозування прийому ліків, хоча в деяких сферах вони можуть проявляти себе досить відповідальними людьми.

Слідкуйте за тим, щоб хворий не почав вживати алкоголь або наркотики – ці речовини тільки погіршать перебіг захворювання.

Вчіться помічати ранні маркери і провісники наближення загострення захворювання. Звертайте увагу на коливання настрою, порушення сну, незрозумілу тривогу і страх, підвищену дратівливість та ін.

Постарайтеся налагодити близькі стосунки з особистим лікарем хворого, щоб ви могли консультуватися дистанційно, наскільки це можливо. В цьому випадку ви зможете при виявленні тривожних симптомів швидко скоригувати за рекомендацією психіатра дозування препаратів, які приймає хворий, щоб попередити можливе загострення.

Створіть таке середовище, яке б не дратувало хворого і було чітко структуроване, тим самим захищало його від стресів і давало йому необхідну підтримку.

Психологічна допомога може знадобитися хворому шизофренією після того, як у нього за допомогою антипсихотиків будуть купірувані такі прояви шизофренії, як маячення (порушення мислення) і галюцинації (порушення сприйняття). Така людина, якщо вона усвідомлює наявність у себе психічного розладу (після виходу з першого або чергового психозу) і критична до тих хворобливих проявів, які спостерігалися під час загострення, нерідко буває засмучена і пригнічена. Психолог або психотерапевт допомагає таким пацієнтам впоратися з усвідомленням і прийняттям у себе психічного захворювання, необхідності тривалого прийому протирецидивної терапії і навчає новим правилам взаємодії в соціумі.

Така хвороба, як шизофренія, формує у хворих шизофренічний дефект, який значно ускладнює комунікацію з людьми, а також призводить до безвілля, безініціативності, які сприймаються як лінь, коли знижуються пориви в реалізації себе і виконанні навіть звичайних побутових функцій. Виштовхуйте їх з ліжка, залучайте до різних занять, беріть участь спільно з ними в пошуку роботи. Допомагайте в спілкуванні з колишніми друзями і приятелями, а також в знайомстві з новими людьми.

Слідкуйте за станом хворого. Багато лікарських препаратів, які призначаються в якості профілактичної терапії, можуть призводити до посилення апетиту і набору зайвої ваги, що збільшує ризики виникнення цукрового діабету, а також серцево-судинних захворювань. Різке збільшення маси тіла вимагає корекції дози антипсихотиків при протирецидивному прийомі або заміни їх іншими.

Старайтеся зберігати певну дистанцію між вами і психічно хворим, не намагайтеся його надмірно контролювати.

Також намагайтеся не залишатися зі своїми переживаннями наодинці. Для більшості людей суттєву користь і полегшення приносить те, що вони можуть поділитися власними думками і емоціями в спеціальних психологічних групах підтримки для родичів.

Хворі на шизофренію легко піддаються впливу навколишнього середовища і з цієї причини вкрай важлива ефективна комунікація з ними, коли ви усвідомлюєте, як, в який час і про що варто говорити. Якщо ви розсерджені або засмучені, варто відкласти обговорення з ними важливих питань, так як в подібних станах нелегко мислити ясно, слухати уважно і приймати конструктивні рішення.

Будь-яка людина сумує, сердиться і розчаровується, коли інші її відштовхують, не кажучи вже про людей з психічними розладами. Поведінка оточуючих нерідко сама по собі штовхає хворих на шизофренію на імпульсивні і непередбачувані вчинки. Людині, яка живе разом з хворим на шизофренію, необхідно намагатися адекватно, спокійно і з розумінням реагувати на його вчинки, всіляко допомагати, піклуватися, підтримувати, оберігати його. Рідні і близькі повинні навчитися толерантності. Теплі і здорові відносини в родині – це основа для настання якісної і тривалої ремісії, часткової або повної соціальної адаптації, а також одужання!

Якщо ви помітили у когось зі своїх близьких людей незвичайну поведінку, дивні, неадекватні висловлювання і переконання, обов’язково зробіть все, щоб показати його лікарю психіатру. Це не так просто, так як хворі на шизофренію не вважають себе хворими. Тому можна знайти непряму причину звернення до лікаря: поганий сон, погіршення взаєморозуміння з оточуючими, підвищена тривога, страх та ін.

Дисимуляція хворими на шизофренію своїх хворобливих симптомів характерна для такого психічного захворювання. Нерідко пацієнти настільки добре приховують наявність у них галюцинацій і маячення, що навіть досвідченим психіатрам важко розпізнати хворобу; тому кваліфікований лікар аналізує особливості поведінки, міміки і жестів, манеру відповідати на питання, зміну настрою при клінічній бесіді і т.п. Дисимуляція обумовлена ​​анозогностичним ставленням пацієнтів до хвороби (відсутність критичної оцінки свого захворювання). Це може проявлятися при параноїді, коли хворий включає в маячення оточуючих, тому і приховує від них, так як боїться їх і не довіряє їм, а також іноді голоси забороняють людині з шизофренією розповідати про свої хворобливі переживання.

На жаль, в нашому суспільстві широко поширена стигматизація психічних хвороб, тому часто люди вважають, що звернення до психіатра є чимось ганебним, так як їх можуть вважати божевільними. Але безумовно, що це насправді не так! Консультація у спеціаліста – це перший крок до лікування, тим більше що без адекватної терапії шизофренія досить швидко прогресує, і в особистості хворого можуть статися безповоротні зміни. Сучасні можливості медикаментозної терапії, зокрема, новітні психотропні препарати, дають шанс хворим на шизофренію перемогти хворобу, стати повністю соціально адаптованими, а також не бути і не відчувати себе психічно хворими.

Необхідно знати, що активний перебіг хвороби, коли зберігаються маячення і галюцинації, призводять згодом до формування специфічного шизофренічного дефекту, який змінює особистість і заважає їй адаптуватися в суспільстві. Тому, якщо ви вчасно звернетеся за допомогою до фахівця, то зможете дати своїм близьким не тільки можливість позбутися  хворобливих проявів шизофренії, які змінюють людину, її погляди і поведінку, а й можливість стати соціально адаптованим і функціонувати на тому ж рівні, що і до хвороби.

Прогноз при шизофренії

Шизофренія – це психічний розлад, який супроводжується порушенням мислення, сприйняття і емоційного реагування (емоційним сплощенням). Прогноз при шизофренії залежить від багатьох факторів: віку маніфестації захворювання, форми його перебігу, ступеня вираженості симптомів і багатьох інших. Проте, найбільш сприятливий прогноз при шизофренії тоді, коли хворий своєчасно починає приймати антипсихотичну терапію і дотримується режиму профілактичної терапії.

При досягненні комплаєнсу (розуміння і взаємодії) між лікарем психіатром, пацієнтом і його близькими сучасна терапія дозволяє повернути хворого на шизофренію в соціум, а нерідко – на той же рівень, що і до виникнення психічного захворювання.

Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора. 
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/yak-povoditi-sebe-z-xvorim-na-shizofreniyu/.