Як не панікувати та врятуватися під час війни?

Как не паниковать и спастись во время войны?

Війна в Україні розділила життя українців на «до» та «після». До бойових дій люди могли працювати, вчитися, виховувати дітей, розважатися, подорожувати, займатися повсякденними справами. Зараз багато хто живе від сирени до сирени, ховається у підвалах, бомбосховищах, метро, ​​боїться артилерійських обстрілів та авіаударів. Усе це позначається як на психічному, так і на фізичному стані людини.

Крім того, що необхідно просто вижити, важливо зуміти максимально зберегти своє здоров’я. Щодня виникають різні питання та завдання, які раніше були неактуальними для більшості в нашій країні. Як врятуватися під час війни самому та допомогти близьким людям? Що робити: залишатись в Україні чи виїхати? Як подолати паніку у такій страшній ситуації та зуміти зберегти логічне, а не емоційно забарвлене мислення?

Реакція психіки людини на війну

Під час бойових дій у кожної людини виникає реакція психіки на війну, що проявляється у безлічі негативних емоцій. Вони можуть транслюватися бурхливо у зовнішній світ, а можуть накопичуватися всередині, іноді навіть занурювати у стан ступору та апатії. Щоб не посилювався кризовий стан або не виникали психічні розлади, слід давати вихід всім емоціям, які переживає людина. Зрозуміти, що кожен, хто зіткнувся з війною, має право відчувати тривогу, страх, агресивність, гнів, розгубленість, смуток, емоційне спустошення тощо. Важливо знайти ті методи, які допоможуть психіці залишитися здоровою. Якщо вам хочеться плакати – плачте, якщо переповнює гнів – побийте подушку чи покричіть.

Намагайтеся не забувати про стан близьких людей. Якщо хтось замкнувся, не розмовляє, «занурився в себе» або, навпаки, перебуває у стані істерики – спробуйте допомогти. Якщо людина готова говорити – вислухайте, якщо ні – можна навіть спровокувати її на невеликий конфлікт, це дасть можливість «випустити пару», прокричати і проплакати свій біль.

Якщо є можливість користуватися інтернетом – обов’язково пошукайте тих фахівців, які готові консультувати в Інтернеті. Багато психологів, психотерапевтів і психіатрів допомагають у цих найскладніших життєвих обставинах.

Старайтесь не сваритися з людьми, які намагаються агресивно щось доводити, починають звинувачувати всіх та вся. Це одна із можливих реакцій на стресову ситуацію. Людині необхідно знайти когось, хто винен у тому, що трапилося. Тому просто обмежте спілкування. Довести зараз щось комусь неможливо. Під час війни дуже багато людей, які незадоволені тим, що хтось зміг покинути країну або поїхати до більш спокійних міст, що не кожен чоловік поспішає взяти в руки автомат, тощо.

Але це не означає, що вони не займаються волонтерством і не допомагають армії та самообороні перемагати ворога, наближаючи перемогу. Я сама знаю таких людей, які в еміграції виконують колосально корисну роботу для армії.

Але ще є дуже важливий аспект. Війна викликала та посилила неймовірний патріотизм людей. Тих чоловіків, які хочуть піти в самооборону чи воювати зараз, тимчасово не беруть – усі місця зайняті. Небачений патріотизм підняв усіх на захист Батьківщини. Ось така справа!

Як не панікувати під час артилерійського обстрілу чи авіаудару

Якщо ви перебуваєте в укритті, бомбосховищі, метро, ​​підвалі і т.д., не потрібно панікувати під час артилерійського обстрілу або авіаудару. Це нелегко, вкрай складно зберігати спокій, коли ще поруч із вами багато таких самих людей, і вони перебувають у стані паніки. разметка Питання, як не панікувати під час артилерійського обстрілу або авіаудару, на жаль, сьогодні є одним з найактуальніших у нашій країні.

Как не паниковать и спастись во время войны?

Щоб зберігати максимально можливий, за таких подій, спокій рекомендується дотримуватися деяких правил.

  1. Перемикайтеся на спілкуванняразметка. Постарайтеся не бути наодинці зі своїми думками. Розмовляйте більше та дозвольте іншим полегшити таким чином свій стан. Говорити можна і на абстрактні теми. Переказуйте один одному сюжети цікавих фільмів чи прочитаних книг, відволікайтеся від ситуації. Якщо ви відсторонюватиметеся від людей, дуже велика ймовірність, що в голову приходитимуть тривожні думки, які зазвичай починаються зі слів «а що, якщо…», а далі може бути безліч лякаючих версій. Але слід розуміти, що навіть якщо вони ймовірні – це ваша фантазія зі знаком «-», яка лише деморалізуватиме і збільшуватиме страхи, а за фактом, швидше за все, ніколи не станеться.
  2. Якщо є можливість слухайте музику, дивіться мультики, фільми, читайте. Головне – висмикнути себе з кругообігу думок про можливу смерть та інші страхи. Не думайте, що таким чином втратите контроль над ситуацією, оскільки відчуття цього контролю насправді є ілюзорним.
  3. Робіть дихальні вправи. Можна включити в процес всіх присутніх. Таким чином ви допоможете не тільки собі, а й іншим. Наприклад, дихайте, поклавши руку на живіт. Груди при цьому рухатися не повинні. Такий спосіб максимально включає процес діафрагму, що допомагає заспокоїтися.
  4. Пофантазуйте на тему, що я робитиму після війни. Плани на майбутнє допомагають переключитися та повірити в себе. Мрійте про нові гарні речі, які купите після війни, поїздки в ті країни, які вас приваблюють, їжу, яку завжди хотілося спробувати, але якось не складалося. Це обов’язково додасть віри у майбутнє та бажання до нього прийти.
  5. Згадуйте найпрекрасніші, найяскравіші моменти свого життя, які можуть занурити вас у більш ресурсний стан. Пориньте у спогади про веселий відпочинок з друзями, поїздки на море, шкільні або студентські пригоди. У найтемніші часи важливо знайти для себе джерело світла, щоб мати сили долати труднощі.
  6. Намагайтеся робити все повільніше – дихати, говорити, рухатися. Таким чином, ви сприйматимете ситуацію більш раціонально, а не емоційно.
  7. Приділіть більше уваги дітям. Придумайте їм будь-яку гру. У слова, міста та ін. Складіть разом казку, згадайте лічилки, вірші, пісні. Розпитайте про мрії, захоплення, друзів, домашніх вихованців. Говоріть про що завгодно, що допоможе дитині не відчувати страх і безпорадність.
  8. Якщо поруч із вами близькі люди – обійміть їх, тримайте за руку. Тактильні прояви також сприяють полегшенню стану. Якщо ви одні – обійміть себе, при можливості закутайтесь в ковдру або плед. Можна щось їсти чи пити тепле. Це теж допомагає оволодіти собою.
  9. Намагайтеся за будь-якої можливості зарядити телефон, ліхтарик, поповнити запаси їжі та води – це додасть вам впевненості та спокою. Ви будете на зв’язку з близькими, навіть якщо трапляться перебої з електрикою – не залишитеся в лякаючій темряві. разметкаНе боятиметеся голоду та спраги.

Как не паниковать и спастись во время войны?

Артилерійський обстрілразметка. Де можна ховатись?

Якщо ви перебуваєте в зоні активних бойових дій, артилерійського обстрілу, виникає питання: «Де можна ховатися?». Постарайтеся чітко спланувати, що ви робитимете у разі артилерійського обстрілу. Для цього варто точно знати, які місця підходять для укриття, де можна сховатися у разі небезпеки. Немає нічого гіршого за паніку, розгубленість, паралізуючий страх у такій складній ситуації.

Обов’язково ознайомтеся з правилами поведінки під час артилерійського обстрілу.

При артилерійському обстрілі можна ховатися у:

  1. Бомбосховищі. Це найнадійніший варіант. Якщо воно на доступній від вас відстані – це найкращий вибір. Надійне бомбосховище відрізняється наявністю декількох виходів, системою вентиляції, товстими стінами та надійним перекриттям над головою, обов’язковим запасом води.
  2. Метро – одне з безпечних укриттів через розташування глибоко під землею.
  3. Підземному переході.
  4. Глибокому підвалі будинків старої забудови.
  5. Підземні овочесховища.
  6. Скористайтеся правилом двох стін, якщо ви у квартирі. Найчастіше це коридор. На першу стіну доводиться удар, друга захищає від уламків. Сідайте в кут, найкраще, якщо опинитеся за несучими стінами.
  7. У гіршому випадку, якщо ви опинилися на вулиці – лягайте на землю, якщо поряд є будь-яке заглиблення – у нього. Закрийте голову руками.

Для укриття не підходять:

  1. Старі підвали без запасних виходів, вентиляції та запасів води. Це потенційна пастка. Якщо обвалиться будинок – люди будуть під завалами, без доступу повітря.
  2. Місця під автомобілями, технікою – потенційна небезпека вибуху.
  3. Під стінами будинків на вулиці. Це небезпечніше, ніж просто бути на землі, тому що все, що обрушиться, може впасти на людину.
  4. Не можна намагатися стрибати у воду, озеро чи річку – гідроудар може призвести до контузії та смерті.

Авіаудар. Правила поведінки

При небезпеці авіаудару потрібно дотримуватися таких правил поведінки:

  1. Якщо поруч із вами чути вибухи, якнайшвидше прийміть горизонтальне положення. Падайте на землю, голову закрийте руками. Подібний захист не гарантує повної безпеки, але така поведінка набагато ефективніша, ніж перебування у вертикальному положенні. Сховатись від авіаудару можна в різних поглибленнях, таких як придорожня канава або вирва від вибуху, який був раніше. Вибух в тому самому місці двічі дуже малоймовірний, тому вирву можна використовувати для укриття. У жодному разі не залишайте своє укриття до завершення бомбардування.
  2. Авіаудари вкрай рідко тривають довго, але вони дуже небезпечні не тільки через свою точність і велику щільність вогню, але і через паніку, яка виникає, що може призвести до неправильного вибору укриття і загибелі. Не ховайтеся біля автомобілів, заправок, військових баз, виставкових центрів, магазинів, кафе з великою кількістю вивісок, вітрин, вікон.
  3. Найкращими місцями для укриття, як ми описували раніше в цій статті, є бомбосховища, старі будівлі з товстими стінами, високими стелями та глибокими підвалами.
  4. Щоб уникнути контузії, не втратити слух і зір, важливо закрити очі та вуха та тримати відкритим рот, а ще краще – кричати.

Завдання кожного з нас – вижити, врятувати і підтримати своїх дітей та близьких родичів настільки це можливо.

Потрібно ще зберегти своє психічне здоров’я, бо воно нам дуже знадобиться після війни. А війна все одно закінчиться. Нам треба відстояти свою країну, вижити та зберегти себе, оскільки нам ще  потрібно багато ресурсу, щоб відбудувати нашу Батьківщину та повернутися до комфортного життя, яке було до війни, психічно і фізично здоровими.


Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора. 
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/yak-ne-panikuvati-ta-vryatuvatisya-pid-chas-vijni/.

  

Avatar photo
Кандидат медичних наук, доцент, лікарь психіатр вищої категорії, психотерапевт.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено