В даний час раннім Альцгеймером називають саму хворобу Альцгеймера, а також хворобу Піка. Хворого з справжнім розгорнутим Альцгеймером можна впізнати за кілометр по міміці збентеження і по делікатності.
Хворобу зі старечим слабоумством атрофічного характеру зараз називають пізньою формою хвороби Альцгеймера.
Хвороба Альцгеймера – це хронічне прогресуюче захворювання головного мозку, що характеризується появою нейрофібрілярних згустків і сенільних бляшок, що клінічно проявляється втратою когнітивних функцій з розвитком придбаного слабоумства (деменції).
Причини виникнення хвороби Альцгеймера
Етіологія і патогенез хвороби Альцгеймера на сьогоднішній день до кінця залишаються нерозкритими, однак, вважають, що на першому місці стоїть генетична причина. Доведено зв’язок розвитку хвороби Альцгеймера з наявністю в хромосомах людини певних наборів генів. Так, пресенільна (рання) форма патології асоціюється з геном амілоїдного попередника (APP), а також PSN-1 і PSN-2. 
Їх наявність корелює з продукцією бета-амілоїду – основного фактора в патогенезі хвороби Альцгеймера, який є субстратом (основою) для формування сенільних бляшок в головному мозку.
У той же час поява сенільної (пізньої форми) захворювання пов’язане з генотипом АроЕ4 (+), який присутній у схильних до цього варіанту патології людей.
Дебютною симптоматикою хвороби Альцгеймера можуть бути наявність депресивних або параноїдних синдромів, ананкастичних проявів, які характеризуються надмірною упертістю, педантизмом і т.д., що часто не розпізнається, як початок атрофічного процесу.
Предикторів хвороби Альцгеймера не виявлено. А хворих на діабетичну і судинну енцефалопатію нерідко включають в категорію пацієнтів з хворобою Альцгеймера.
Форми хвороби Альцгеймера
Виділяють наступні форми хвороби Альцгеймера:
Хвороба Альцгеймера з раннім початком
З’являється до 65 років і характеризується інтенсивним наростанням когнітивного дефіциту (дефекту). Швидко втрачаються моторні навички, знижується інтелект, людина не може робити прості арифметичні операції, але зберігається моральне ядро особистості відносна критика хворого. Це милі люди, збережені етично, як судинні хворі, добродушні.
Судинна деменція відрізняється від атрофічної насамперед тим, що при судинній деменції залишається збереженим моральне ядро особистості, усвідомлення хворим своєї хвороби (хворі бентежаться, хитрують, щоб приховати недоліки пам’яті). При судинному характері деменції може спостерігатися «мерехтлива симптоматика», коли зі слів родичів цих хворих «у них іноді з’являються просвіти, коли вони все розуміють, як раніше».
Хвороба Альцгеймера з пізнім початком
Розвивається після 65 років, коли більш характерне руйнування морального ядра особистості паралельно з втратою інтелектуально – мнестичних функцій. Це вульгарні, ненажерливі, сексуально розгальмовані люди, якщо їх так можна вже назвати, з агресивними проявами, коли вони можуть матюкатися, говорять гидоту, всіх ненавидять, крадуть їжу, чіпляються до дітей і т.д. Так проявляється старече (атрофічне) слабоумство.
Клінічна картина хвороби Альцгеймера
Цілісна картина хвороби ділиться на наступні періоди:
- ініціальний
- помірна деменція
- важка деменція
У ініціальному періоді відбуваються незначні зміни, які часто проходять непомітно і не є приводом для звернення за медичною допомогою. Професійні та соціальні навички погіршуються, однак, повсякденне функціонування людини не страждає. Також спостерігається незначна забудькуватість, неповне відтворення минулих подій, а також страждає характер розумових операцій (порушується визначення подібностей-відмінностей предметів). Особистісні особливості характеру загострюються. Це означає, що негативні риси особистості будуть виражатися ще більш інтенсивно, що створює дискомфорт в побуті і на роботі.
Також порушується орієнтування в просторі, відбуваються порушення тонкої моторки (наприклад, малювання фігур).
На етапі помірної деменції в повній мірі проявляються розлади, які можна розділити на групи:
Порушення пам’яті (амнезія). Хворі перестають не тільки запам’ятовувати поточні події, приймати новий досвід, але і втрачають минулі спогади. В першу чергу зникає інформація більш складного порядку, а також деталі, які не пов’язані безпосередньо з особистістю хворого. При прогресуванні хвороби втрачається пам’ять навіть на емоційно яскраво забарвлені події. Людина перестає впізнавати своїх близьких, не пам’ятає етапів власної біографії. Цей факт усвідомлюється самим хворим, що проявляється у вигляді плаксивості, розгубленості, нерозуміння того, що відбувається і почуття власної безпорадності.
Порушення оптико-просторового орієнтування. Людині з хворобою Альцгеймера стає важко орієнтуватися в просторі. І якщо на початкових етапах це стосується нових, мало вивчених місць, то з розвитком хвороби втрачається орієнтування в межах знайомої місцевості і навіть власного будинку.
Зниження інтелекту. У хворих звужується коло інтересів, судження стають примітивними, поверхневими. Втрачається здатність до синтезу та аналізу інформації.
Порушення моторних навичок (апраксія). Хворі втрачають елементарні набуті раніше рухові навички: шиття, письмо, приготування їжі, елементи, пов’язані з професійною діяльністю, вони не можуть зав’язати шнурки і поставити чайник, і ін. Порушується послідовність руху при виконанні тієї чи іншої функції. Показовим способом перевірити рівень праксису є одне із завдань тесту MMSE. Обстежуваного просять взяти аркуш правою рукою, потім зігнути, після чого покласти на підлогу. У людей з диспраксією послідовність порушується.
Порушення мови (афазія). Мова хворих стає збіднілою, бідною на складні граматичні конструкції. При цьому здатність відтворювати прості речення і окремі слова зберігається. Поступово втрачається можливість спонтанного мовлення, пацієнти довго обмірковують відповідь. У важких випадках людині важко вимовити окремі слова і склади. Хворі не можуть назвати іменники, а описують предмети за їх характеристиками та належністю. Наприклад, не можуть назвати ручку, а кажуть, що цим пишуть, або не можуть назвати гудзик, а кажуть, що це пришивають на речі. Амнестична афазія пов’язана з пригніченням або пошкодженням поля № 47 на стику скроневої, тім’яної і потиличної долі мозку.
Спостерігається також порушення сприйняття (агнозія), коли ці хворі не можуть розпізнати знайомі предмети – можуть довго крутити в руках чашку, сірникову коробку і не впізнавати предмет.
Відповідно, перераховані вище порушення ведуть до того, що хворий втрачає здатність до читання, письма та рахунку.
Стадія важкої деменції. На цьому етапі зміни досягають критичного рівня. Людина не може себе обслуговувати, вимагає постійного догляду, не впізнає прості побутові речі, продуктивний контакт з нею відсутній.
Лікування хвороби Альцгеймера
Незважаючи на всю тяжкість хвороби і неможливість повного зцілення, за допомогою засобів фармакотерапії можна зменшити її прогресування і поліпшити якість життя людини, а також оточуючих її близьких. Використовуються препарати, які впливають на холінергічну і глутаматергічну системи. В даний час офіційно існують тільки симптоматичні види терапії, що ефективно тільки на ранніх стадіях розвитку слабоумства. Препарати можуть частково сповільнити прогресування деменції. Коли родичі приводять хворих на пізніх стадіях, допомогти вже неможливо!
Хвороба Альцгеймера з ранньою атрофією і хворі з судинними деменціями – це ті хворі, за якими можна і потрібно доглядати вдома.
Хворі з пізнім варіантом старечого слабоумства (т. зв. пізній Альцгеймер) зникають, як особистості, і утримувати їх на дому в угоду громадській думці і моралі не можна. «По суті – це вже не люди», якими вони були раніше. Для них необхідні спеціальні медичні установи, де вони можуть і повинні перебувати під медичним наглядом і доглядом.
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/xvoroba-alcgejmera-iiii-simptomi-i-proyavi/.
Напишить повідомлення