Вода та фобії

Вода и фобии

Вода – невід’ємна та необхідна частина життя кожної живої істоти, людина – не виняток. Ми не тільки не можемо уявити себе без філіжанки кави, склянки мінеральної води або ромашкового чаю, але й без відпочинку на березі річки, озера, моря чи океану. Однак у будь-якої медалі завжди дві сторони й існують проблеми психічного спектру, які пов’язані саме з водою, до них належать різні фобії.

Фобії – це захисний механізм, який нам подарувала матінка природа, щоб уникнути певних проблем. Але є надмірно виражені  фобії, і їхня головна відмінність у тому, що вони не мають під собою настільки вагомих реальних підстав, щоби мати таку високу негативну амплітуду, вони сильно гіперболізовані, травматичні та дуже болючі.

Страх у людини виникає, оскільки в ході еволюції було необхідним формування інструменту, який допомагав би нам, як біологічному виду, вижити. Переляк часто зупиняє від дій, які несуть загрозу, іноді це рятує здоров’я і життя.

Але часом відбувається «збій програми», вона починає не захищати, а навпаки, завдавати шкоди настільки вагомої, що знижує якість життя і навіть призводить до надмірної тривоги, приступів паніки, депресивного стану, зниження самооцінки та ін.

Фобії, пов’язані з водою

Найчастіше зустрічаються дві фобії, пов’язані з водною стихією – це аквафобія, коли людина боїться води та перебування в ній, та таласофобія, коли страх викликають самі водойми.

Однак, існують і інші, наприклад, аблютофобія, коли людина боїться навіть чищення зубів, оскільки це пов’язано з водою, або антлофобія, коли паніку викликає страх потопу або повені, особливо це актуально в місцях, де подібні явища вже відбувалися або можуть статися теоретично, наприклад, у Венеції.

Аквафобія. Що це?

Одним з найпоширеніших страхів, пов’язаних з водою, є аквафобія. Так називають постійний, ірраціональний, гіпертрофований страх води. Найчастіше ця фобія зустрічається у людей, які мали негативний досвід, наприклад, переживали небезпечну ситуацію на морі або в річці, будь-яких відкритих водоймах, тонули або бачили, як хтось тоне. У такому випадку людина відчуває справжні страждання, як фізичні, так і  психологічні, оскільки розуміє власне безсилля перед стихією. разметкаНадалі вода асоціюється зі смертельною небезпекою і, природно, при наближенні до водоймищ виникає бажання якнайшвидше від них дистанціюватися, щоб не відчувати страх, тривогу і безпорадність.

Вода и фобииАле, окрім подібних ситуацій, можливі й інші, наприклад, якщо людина колись мало не захлинулась чи оступилася у ванній та  втратила рівновагу тощоразметка. Люди, які страждають на аквафобію, можуть відчувати страх або хворобливі переживання, коли вода просто потрапляє на обличчя та очі, наприклад, під час вмивання, відчувають виражений дискомфорт, якщо потрібно полоскати горло або промивати ніс при застуді і т.д.

Таласофобія. Що це?

Таласофобією називають страх перед глибокими водоймами, а не плаванням у них. Людину в такому разі жахає простір, де є озеро або річка, морські хвилі, нескінченність океану, шум водоспаду, страх будь-якого віддалення від берега.

Причини таласофобії можуть бути дуже різними, але головними з них можна назвати дві, а саме – еволюційну та вплив масової культури. Еволюційно, щоб вижити, людина мала пристосовуватися до небезпек, але при цьому не втрачати пильності. Механізм захисту, самозбереження повинен спрацьовувати у разі, коли є ризик для життя, а у випадку з глибокими водоймами, це цілком виправдано. Тому таласофобію відносять до первісного, фундаментального страху, який має коріння в минулому, оскільки наші предки для порятунку свого життя намагалися мінімізувати перебування в чужій їх природі водному середовищі та  максимально прагнули суші.

Масова культура також може бути причиною виникнення таласофобії, наприклад, її формування може бути спровоковано впливом лякаючих історій про Лохнеське чудовисько, або кінофільмів, таких, як блокбастер «Щелепи» або всесвітньо відома кінострічка «Титанік».

Перегляд новин також може вплинути на виникнення цієї фобії, коли сюжет, наприклад, про падіння літака в морі та загибель усіх його пасажирів або, як сталося зовсім недавно, про смертельний напад акули на туриста в Єгипті. Особливо така інформація впливає на людей з «тонкою душевною організацією», тих, хто панічно боїться насильницької смерті, тому цілком може стати жертвою таласофобії.

Симптоми фобій, пов’язаних із водою

Людина, яка відчуває страхи, пов’язані з водою, завжди надто бурхливо, перебільшено, реагує на необхідність дотику до неї. Це можуть бути не лише негативні емоційні реакції, а й явні фізичні прояви.

Психічні прояви

  1. Тривога, занепокоєння, страх води та будь-якої необхідності плавати чи бути біля водойми.
  2. Приступи паніки при згадці про водоймища або пропозицію відпочити біля них.
  3. Відчуття неминучої загибелі, якщо є необхідність перетинати водойму.
  4. Бажання будь-яким шляхом уникнути пребування біля водойм.
  5. Пригніченість, відстороненість від реальності у будь-якій ситуації, де фігурує тема водойм.
  6. Боязнь збожеволіти і втратити контроль над собою.

Фізичні симптоми

  1. Тремтіння, тремор, пітливість при вигляді водойм.
  2. Відчуття втрати рівноваги, запаморочення при наближенні до води.
  3. Нудота, здуття живота.
  4. Гарячі чи холодні припливи.
  5. Відчуття поколювання в тілі.
  6. Прискорене дихання та серцебиття.
  7. Сухість у роті, відчуття «кому в горлі».
  8. Оніміння, біль у грудях, неможливість нормально дихати, утруднення вдиху.
  9. Підвищена пітливість.
  10. Часткова дезорієнтація і т.д.

Страх перебування у воді. Чому виявляється?

Найчастіше із проблемою страху перебування у воді стикаються інструктори з плавання. Саме до них по допомогу звертаються люди, які хочуть подолати страх і навчитися плавати. Багато хто відчуває сором і невпевненість у собі, навіть мають проблеми із самооцінкою через почуття страху, яке виникає, коли вони перебувають у воді.

Причини виникнення такого страху

  1. Страх смерті. Вода може стати її причиною, людина зазнає стресу від думки, що може не доплисти, їй не вистачить повітря, трапиться щось, що вийде з-під її контролю і стане причиною загибелі.
  2. Страх перед невідомим. У воді можливо статися, що завгодно. Раптом вона чимось заражена? Раптом під водою є щось страшне?
  3. Страх захлинутися під час плавання.
  4. Переживання за близьких та родичів, особливо, якщо хтось із них мало не загинув у воді.
  5. Негативна інформація про загибель через воду. Фільми, новини, оповідання знайомих тощо.

Випадки із практики

Одним із недавніх випадків аквафобії стало звернення за онлайн-консультацією одного молодика, який неодноразово намагався навчитися плавати, звертався до інструкторів, намагався подолати страх самостійно, просив допомоги у друзів, щоб навчили його плавати. Усі ці спроби не мали успіху. Він відчував непереборний страх, паніку, які не зміг подолати. У результаті в нього з’явилися певні комплекси у поведінці, коли він став обмежувати себе у свободі пересування. Наприклад, відмовлявся від подорожей до моря чи спілкування з друзями, якщо це було пов’язано із перебуванням біля річки, озера чи навіть басейну. разметкаЗневірившись, він звернувся за допомогою і приймав медикаментозну терапію, а далі – продовжив роботу з психотерапевтом, оскільки першопричиною проблеми виявився травматичний досвід, бо пацієнт у дитинстві став свідком трагедії, коли з річки діставали тіло людини, яка потонула.

Вода и фобии

Ще одна пацієнтка звернулася за допомогою, оскільки причиною її стану була трагічна ситуація, коли її рідна сестра загинула у водіразметка. Вона пережила це у дитячому віці, але не отримала жодної професійної психологічної підтримки, її батьки також не могли їй допомогти, оскільки самі переживали величезне горе. Після консультації вона теж приймала рекомендовану медикаментозну терапію та отримала психотерапевтичну допомогу, що вплинуло на страх і дозволило їй позбутися цієї фобії.

Страх води та допомога лікаря

Дуже часто зі страхом води людина справляється, навчившись плавати. У цьому їй допомагають спеціально навчені інструктори. Але, коли страх вже переходить будь-які межі, він стає симптомом психічного розладу. І тоді вирішити проблему може лише психіатр, призначивши медикаментозну терапію у поєднанні з проведенням психотерапії. Методику лікування лікар підбирає індивідуально, залежить від складності випадку, тяжкості розладу. Можуть застосовуватися антидепресанти, протитривожні препарати, транквілізатори. Психотерапія ж спрямована на пошуки першопричини виникнення страху. Далі починається робота над помилками мислення, можливе використання методу експозиції, коли пацієнт зустрічається віч-на-віч зі своїм страхом і т. д. Дуже важливо попрацювати над усуненням поведінки уникнення, оскільки вона тільки збільшує і закріплює фобію.

Потрібно розуміти, що у разі наявності фобій, які заважають відчувати себе у звичайному житті комфортно, самолікування може лише посилити ситуацію та розтягнути проблему у часі. Додаткову небезпеку становить самостійне рішення приймати ті чи інші препарати без консультації з лікарем. Якщо це поширені безрецептурні седативні препарати, які нерідко рекламуються в ЗМІ, подібні дії будуть просто марними. Але можуть бути і небезпечні ситуації, коли люди тривало приймають транквілізатори, ризикуючи отримати залежність, або антидепресанти, зовсім не розуміючи правильних дозувань, тривалості курсу лікування, просто за порадою подруги чи колеги. Усе це може спричинити додаткові проблеми зі здоров’ям.

Фобії, у тому числі пов’язані з водою, можна подолати, якщо підійти до ситуації грамотно, працювати над своїми страхами разом із психіатром та психотерапевтом, об’єднати зусилля та отримати бажаний результат. Потрібно діяти, а не боятися і втрачати дорогоцінний час життя, яке океан, море або навіть бассейн, а також плавання в них. зроблять ще яскравішим і прекраснішим.


Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора. 
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/voda-ta-fobiiyi/.

  

Кандидат медичних наук, доцент, лікарь психіатр вищої категорії, психотерапевт.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено