Всі люди хочуть «великого особистого щастя», адже ніхто не любить бути самотнім. У дослідженнях було виявлено, що одружені люди відчувають себе більш щасливими, ніж самотні люди. Однак слід зауважити, що щастя в значній мірі залежить і від якості відносин партнерів: страждання нещасливої в шлюбі людини можуть набагато перевищувати муки одинака. Від чого ж залежить ця сама якість відносин? У найбільшій мірі – від обраного партнера.
Дослідження показують: понад 80% відсотків людей, що вступають в шлюб вірять, що проведуть зі своїм партнером залишок життя. Ніхто не «планує» заздалегідь розлучення та повторні шлюби. Далеко не всі готові витримати горезвісне «в горі і в радості» і так до «поки смерть не розлучить нас». Новоспечене подружжя підстерігає необхідність вирішення багатьох проблем: вирішення побутових питань, спільні сніданки, обіди та вечері, відпустка та походи до лікаря. У якийсь момент один або обоє починають розуміти, що вибрали «не того» партнера для життя. Чому ж це відбувається? Чому ми вибираємо «не тих» партнерів, чому не можемо вибрати супутника на все життя?
Причини виникнення проблеми
Існує ряд глобальних чинників – вони змушують нас вибирати зовсім не тих партнерів, які нам потрібні, змушують бути нещасними в шлюбі, і, в перспективі, призводять до розриву відносин. До цих факторів відносять:
· Незнання власних бажань
У дослідженнях було показано, що люди, які не мали раніше серйозних відносин, не можуть визначити, що ж вони очікують від шлюбу насправді. Іноді подібна ситуація виникає через нестачу «практики» – у подружжя просто не було можливості «потренуватися» в побудові відносин, а тому справжні очікування від шлюбу виявляються вже «в процесі». 
Наприклад, раніше партнерам могло здаватися, що ідеалом у відносинах є відносна автономія подружжя, проте з часом приходить розуміння, що багато проблем легше вирішувати спільно.
Подібне незнання справжніх очікувань від шлюбу не завжди призводить до розладу в парі. Ситуація стає дійсно проблемою коли хтось із подружжя (або обидва партнери) виявляються не готовими до відповідних новому статусу і змінам, не бажають йти на поступки заради інтересів партнера. Якщо ж людина готова змінюватися і розвиватися заради збереження відносин – то і проблеми в шлюбі можуть не виникнути.
· Соціальний тиск
Багато людей будують відносини, піддаючись соціальному тиску. Вирішальними можуть стати такі способи тиску з боку суспільства:
Романтика повинна бути на першому місці
Справа в тому, що суспільство не заохочує планування відносин, а вважає за краще, замість цього, якусь спонтанність та романтику. Але ж насправді, ще слід навчитися шлюбу, набуваючи досвіду побудові серйозних відносин вже після настання шлюбу. Для багатьох людей цей перехід від романтики «букетно-цукеркового» етапу відносин до спільної побудови побуту виявляється занадто різким. Це як вчити дитину плаванню, просто кинувши її у воду – може попливти, а може і потонути. Тому до побудови шлюбу можна в деякій мірі ставитися «як до побудови власного бізнесу» – деякі питання слід заздалегідь розпланувати і багато чому доведеться навчитися.
Засудження цілеспрямованого пошуку партнера
Суспільство не сприймає прискіпливого та цілеспрямованого пошуку партнера, який би мав схожі інтереси і відповідав нашим бажанням. Як правило, люди вибирають з того, що є – просто підшукують найбільш прийнятного партнера зі свого кола спілкування. Ті ж люди, хто знайшли собі партнера через сайти знайомств або схожі ресурси, часто соромляться признатися в цьому, і вважають за краще посилатися на випадковість зустрічі зі своєю другою половинкою.
Суспільство підганяє нас
У нашому соціумі дуже важливо знайти партнера і укласти шлюбний союз до настання «старості» – не пізніше 25-35 років, в залежності від культури та регіону проживання. Особливо актуальною ця проблема є для жінок. Можна бути професіоналом своєї справи, мати власний бізнес і бути дуже успішною жінкою, але якщо ти в 40 років все ще незаміжня – ти швидше викличеш жалість та осуд, ніж захоплення. У нашій культурі вважається кращим бути нещасною, але заміжньою жінкою з парочкою дітей, ніж реалізованою бізнес-вумен. Правило вибору улюбленого і підходящого партнера часом ігнорується – головне просто вийти заміж «вчасно».
Біологія
Іноді навіть наша біологія стає ворогом побудови відносин на все життя. По-перше, закоханість передбачає настання справжнього «гормонального буму», і тоді прислухатися до роздумів на кшталт «а чи підходить він / вона мені?» людина не стане – «хімія мозку» змусить закохатися саме в цю людину, незалежно від її особистих якостей або переваг. По-друге, для жінки, яка хоче дітей, має значення ще й вік, адже потрібно встигнути народити потомство до сорока років – потім же буде пізно.
Партнерство в стосунках і неправильний вибір
Всі перераховані вище фактори здатні зробити процес пошуку партнера достатньо стресовими.
Часто ці фактори «накладаються» на типи особистостей, «схильних» до вибору «не тих» відносин. В цьому контексті можна виділити наступні типи особистості:
- Невиправний романтик, який вважає любов єдино необхідним елементом щасливого шлюбу. Такі люди в більшості випадків перестають отримувати задоволення від шлюбу після «медового» періоду – тільки натикаючись на айсберг побуту, вони йдуть на дно, подібно «Титаніку».
- «Підганяючий страхом закоханий». Коли справа стосується пошуку своєї другої половинки, страх може стати найгіршим помічником. Це може бути страх «вийти заміж занадто пізно» (який так характерний жінкам в нашій культурі) або ж страх осуду з боку близького оточення. Так чи інакше, кожному доводиться вирішити для себе вкрай складну дилему: чи варто йти на поводу свого страху або краще долати страхи в процесі пошуку партнера на все життя.
- Людина, орієнтована на оточення. Іноді відносини розриваються тільки тому, що партнер не був прийнятий близьким оточенням людини – його сім’єю і друзями, або внаслідок розбіжності установок щодо релігії та політики. Таке відбувається, якщо закоханий дозволяє іншим керувати своїм життям і надмірно орієнтується на оцінку зі сторони. При цьому втрачається розуміння виключно особистісного характеру вибору другої половинки – тільки любляча людина може по-справжньому оцінити всі гідності свого партнера.
- Тип, схильний до поверхневих суджень. Часто відносини можуть починатися з елементарного потягу – людину може зацікавити в потенційному партнері його краса, рівень добробуту або успішність. Однак ці поверхневі характеристики не можуть стати основою міцних відносин на все життя. Людина повинна почати занурення «вглиб» особистості свого партнера, щоб зрозуміти, чи є він тим самим «єдиним». Відносини ж, орієнтовані лише на поверхневі характеристики партнера, як правило, приречені на провал.
- «Егоїст». Також не йде на користь відносинам егоїзм партнерів або одного з подружжя – така людина не визнає компромісів або жертовності, а лише намагається задовольнити свої потреби за допомогою відносин. Згодом відносини, що базуються на егоїзмі, перестають влаштовувати одну або обидві сторони, і пара розпадається.
Таким чином, причиною нещасних відносин може стати егоцентризм, бажання відповідати соціальним стандартам та страхи.
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/vidnosini-ta-shlyub-yak-znajti-partnera-na-vse-zhittya/.
Напишить повідомлення