Відносини батьків та дітей: правила хороших батьків

Отношения родителей и детей: правила хороших родителей

Кожні мама і тато хочуть забезпечити свою дитину найкращим – оточити своє дитятко комфортом та затишком, надати найкращі іграшки, одяг, а потім і забезпечити дитині якісну освіту… Але ось парадокс: щоб оточити дитину матеріальними благами батькам доводиться цілодобово «гарувати» на роботі , приділяючи дуже мало часу на спілкування зі своїм чадом. Прості радості сімейного життя відходять на другий план, а адже саме дрібниці, такі як спільно проведений вихідний, складуть надалі основу спогадів щасливого дитинства.

Так що ж робити, щоб не втратити зв’язок з власною дитиною, а, навпаки, зміцнити з нею стосунки? Ось перелік правил для турботливих батьків на кожен день, які допоможуть всім членам сімейства відчути себе щасливіше:

Варто показувати дитині свою любов та безумовне прийняття

Досить часто батьки, самі того не помічаючи, позиціонують дитині свою любов як товар: «ти мені… – а я тебе у відповідь буду любити». Це звучить у багатьох батьківських вимогах («я буду до тебе добре ставитися, коли ти будеш себе добре вести, вчитися на п’ятірки, прибирати в кімнаті…»), і, в результаті, дитина стає вразливою, адже навіть рідні батьки не можуть прийняти її такою, яка вона є! Щоб уникнути цієї ситуації батькам обов’язково треба показувати свою безумовну любов до дитини: частіше говорити «спасибі», «я люблю тебе» та інші ніжні слова.

Отношения родителей и детей: правила хороших родителей

Безумовне прийняття зовсім не означає схвалення всього, що робить дитина. Просто не схвалювати можна окремі дії дитини, а не її особистість в цілому. Наприклад, замість стандартного «двієчник» слід говорити «мене засмучує, що ти знову отримав погану оцінку» – це висловлювання не засуджує дитину, але в той же час дає зрозуміти, що її погана успішність Вас засмучує.

Говорити про свої почуття з дитиною

Звичайно, багато дорослих проблем не варто обговорювати з дитиною – те, що вона не зможе зрозуміти, чи в чому абсолютно не зможе Вам допомогти. Однак у багатьох випадках розмову з дитиною про почуття (і її, і Ваші почуття) приносить користь: зміцнює між вами зв’язок, допомагають встановити дитячо-батьківську близькість, розвивають в дитині співчуття та відповідальність.

Варто зауважити, що говорити з дитиною про почуття та стати для дитини «кращою подружкою» – це не одне і те ж. Є теми, які з дитиною не можна обговорювати – відносини та сварки з іншим із батьків, наприклад, повинні стати табу. А ось про почуття, які виникають у Вас у відповідь на дії дитини говорити можна і навіть потрібно. Також необхідно говорити про почуття дитини – для дітей іноді дуже важливо дізнатися, чи нормально те, що вони відчувають, як впоратися з негативними переживаннями і т.д. Розмова з люблячими батьками в такій ситуації – найкращий вихід.

Активно цікавитися життям дитини

Завжди актуальна порада: запитуйте під час спільної вечері (або просто ввечері) як у дитини пройшов день, якими подіями він був наповнений, що було хорошого і т.д. Якщо у дитини виникли якісь проблеми, ви зможете це обговорити та надати підтримку. До того ж, прояв такого щирого інтересу зміцнює зв’язок з дитиною, допомагає їй відчути себе важливою та улюбленою.

Хвалити дитину за досягнення

Дуже важливо висловлювати схвалення, хвалити дитину, іноді – навіть у присутності інших людей. Дитині буде приємно знати, що Ви нею пишаєтеся. Однак завжди слід враховувати, що хвалити можна тільки за реальні досягнення: по-перше, у дитини повинна формуватися адекватна самооцінка, і тому дуже важливо навчити її справедливо оцінювати свої досягнення та помилки; по-друге, якщо Ви почнете хвалити дитину, навіть маленьку, після очевидного провалу, це її дуже засмутить. Коли дитина переживає невдачі, її потрібно підтримати в цьому стані, вказати на її реальні досягнення та допомогти знайти шляхи уникнення цієї помилки в подальшому.

Привносити гумор у відносини

Серйозність переслідує нас буквально у всьому – нам необхідно ставитися дуже серйозно до навчання, роботи, організації свого побуту… Як же, іноді, в цьому житті нам не вистачає нотки гумору! Саме тому дуже важливо зберегти цей гумор в сімейних відносинах. Необхідно навчити дитину сміятися: над дрібними негараздами, над своїми помилками. Світ навчить дитину йти по життю з серйозним виразом обличчя, а ось сміятися її можуть навчити тільки батьки.

Отношения родителей и детей: правила хороших родителей

Навчити дитину пробачати образи

Уміння пробачати є великим мистецтвом, якому необхідно навчати з дитинства. Від того, чи вміємо ми пробачати, залежить і характер взаємин з оточуючими, і рівень нашого психологічного благополуччя, і навіть – наше фізичне здоров’я.

Образа здатна роз’їдати людину зсередини, а злість штовхає на здійснення дій, про вчинення яких згодом залишається тільки шкодувати. Цьому нас вчить суворий досвід життя, і цей досвід слід передати наступному поколінню – навчити свою дитину пробачати образи і рухатися далі.

Просити про допомогу

Досить часто метушливі батьки намагаються встигнути зробити все на світі: і на роботі проявити себе на висоті, і вечерю приготувати, і шкарпетки випрати… Звичайно, все це робиться на благо сім’ї, але в результаті на елементарне спілкування з цією самою сім’єю не залишається часу.

Встигнути все одному – неможливо. Або, принаймні, це буде вартувати Вам титанічних зусиль. Саме тому рівномірний розподіл обов’язків є запорукою успіху: те, що буде складно виконати одному, легко виконається всією сім’єю. І обов’язково потрібно залучати до процесу розподілу обов’язків дитину: по-перше, це вчить відповідальності, а по-друге, так дитина зможе відчути себе повноцінним членом сім’ї, зі своїми правами та обов’язками. Починати потрібно з доручення дитині маленьких та простих обов’язків і поступово переходити до більш складних завдань – так процес адаптації до дорослого життя пройде легко та успішно.

Визнавати свої помилки

Так, вміти «каятися» повинна не тільки дитина. Доводиться іноді і дорослим відповідальним батькам вибачатися перед дитиною – коли вони дійсно не праві. Необхідно вміти визнати свої помилки – так Ви на власному прикладі навчите цьому і дитину. До того ж, ця проста дія допоможе створити вдома атмосферу повної довіри, де всі члени родини можуть зізнатися в своїх промахах без сорому. І тоді дитина не буде боятися зізнаватися у власних помилках, вона буде знати: всі роблять помилки, зізнатися в них не соромно, а вдома її завжди зрозуміють та приймуть, навіть з усіма недоліками і недосконалостями.

Цінувати думку дитини

Якщо вже дитині почали довіряти виконання якоїсь роботи, то і її думка щодо сімейних питань повинна враховуватися. Де є обов’язки, там повинні бути і права – вони завжди йдуть в комплекті, два в одному. Тому дуже важливо враховувати «голос» дитини під час «сімейних голосувань»: куди поїхати відпочивати, як провести вихідний і т.д.

Необхідно пам’ятати, що дитина є маленьким, але повноцінним членом сім’ї, заслуговує любові та розуміння з боку найближчих людей в її житті – своїх батьків.

Светлана Нетрусова
Кандидат медичних наук, доцент, лікарь психіатр вищої категорії, психотерапевт.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено