Не існує певного поняття, що описує в точності, що з себе представляють такі діти, яких називають важкими підлітками. Це поняття досить широке. В основному цих дітей можна визначити по нездатності знаходити спільну мову з дорослими, труднощами в спілкуванні з однолітками, а також у навчанні, труднощі у вихованні та спілкуванні з вихователями та викладачами.
Чому це відбувається? Найчастіше – через присутність неправильних установок або нетактовний відносин, а також запущеного морально-педагогічного виховання. Виявити таких дітей можна по тому, що вони вперті, примхливі, істеричні, вимогливі до своїх бажань. У них спостерігаються перепади в настрої, непослух і прояви негативізму до порад і моралей дорослих.
Особливої уваги потребують підлітки, у яких явно виражена така риса, як лінь. Вони, зазвичай, байдужі до проблем інших. Таких дітей необхідно стимулювати за рахунок заохочення їх прагнення і спроб до чого-небудь, пробуджувати у них потребу трудитися за рахунок схвалення їх результатів і прищеплювати бажання до діяльності.
Слід зазначити, що лінь далеко не завжди є ознакою важкого підлітка. Справа в тому, що молодий організм в цьому віці знаходиться в фазі активного зростання і розвитку. Дитяче тіло стрімко перетворюється в тіло дорослої людини. Напевно ви помічали, як швидко ростуть тінейджери. Вони можуть за рік додати від десяти до двадцяти сантиметрів! Погодьтеся, це немало. Оскільки цей процес вимагає величезних витрат енергії, підлітки часто бувають млявими, знесиленими, довго сплять, багато їдять і рідко проявляють ініціативу. Не слід їх карати за це, адже організм витрачає всі сили на розвиток.
Потрібно навчитися розрізняти лінь, яка є наслідком втоми, від ліні, яка виражається в категоричному небажанні трудиться і хоч що-небудь робити. У будь-якому випадку, кожному підлітку буде корисно займатися якимись нескладними домашніми справами, як мінімум, прибиранням своєї кімнати. А ще краще залучати їх до прибирання всього будинку, допомоги мамі на кухні (незалежно від статі дитини, адже чоловіки теж повинні вміти готувати) і інших справах, які бажано більш-менш рівномірно розподілити між усіма членами сім’ї.
У важких підлітків також часто спостерігається така риса, як брехня. За цим зазвичай такі підлітки ховають свій страх бути покараними, можливо, навіть розчарувати батьків у невдачі. Тому, необхідно, перш за все, знайти причину, а після створити атмосферу довіри на взаємній повазі. На жаль, найчастіше причиною брехні підлітка є його батьки. Більшість дорослих людей не знають, як виховувати дитину. В результаті, вони карають її через дрібниці, такі, як погана оцінка в школі (повірте, це не найважливіше), запізнення до вечері та інші вчинки, які з легкістю можна залишати без покарання. Щоб не бути покараним і не вислуховувати моралей, підліток приходить до абсолютно логічного і в чомусь навіть правильного рішення – він починає брехати. Бреше, що вчителька була не в настрої, тому поставила двійку, бреше, що запізнився, бо переводив бабусю через дорогу і так далі.
В останні десять – п’ятнадцять років з’явилася тенденція віддавати свою дитину на всілякі гуртки і додаткові заняття, навіть не запитавши з цього приводу її думки. Це також призводить до розвитку дитячої брехні. Як? Дуже легко. По-перше, дитя розуміє, що батькам довіряти не можна, адже вони діють з якихось своїх, лише їм відомих міркувань і без нього вирішують його долю. А по-друге, якщо гурток не подобається дитині, а батьки змушують туди ходити, то незабаром вони будуть все частіше чути про те, що заняття відмінили, бо захворів учитель, що сьогодні не вийде сходити, тому що в школі задали дуже багато уроків . Бувають навіть випадки, коли дитина, що не хоче ходити на спортивні гуртки, ламає собі ногу або руку, аби залишитися вдома. Невже це те, чого домагаються турботливі батьки?
У підлітків можуть так само виникати такі форми поведінки, як агресивність, зарозумілість, підвищена чутливість і уразливість. Що б цього уникнути, необхідно задовольняти реальні потреби таких підлітків, при цьому виставляючи акцент на позитивних їх якостях.
Важкі підлітки. Чому вони стають такими?
Важкі підлітки ніколи не стають важкими просто тому, що їм сьогодні так захотілося. Чому вони стають такими? В першу чергу, слід розуміти, що перед нами підліток. Він ще не доросла людина, хоч і намагається це всім довести. Його організм ще тільки формується, він перебудовується і знаходиться в незбалансованому стані. Через гормональний дисбаланс виникає підвищена чутливість і емоційна неврівноваженість, тому в цьому віці молоді люди можуть часто плакати і скандалити. Додамо до цього підлітковий негативізм, як бажання відокремитися від дорослого і показати свою самостійність – і ми отримаємо гримучу суміш, зіткнувшись з якою, батьки починають в паніці шукати підхід до свого чада.
Якщо вам здається, що ваше дитя – важкий підліток, це ще не означає, що це дійсно так. Всі підлітки по-своєму важкі, хтось більше, хтось менше. Причин для цього може бути безліч. Дуже важливо визначити, чи є у вашої дитини якісь психологічні порушення, наприклад, розлад дефіциту уваги і гіперактивності, при якому людина не може тривалий час займатися якоюсь однією діяльністю, відрізняється швидкою мінливістю і неуважністю. Якщо органічних причин важкої поведінки не виявлено, значить, залишається лише одна причина: виховання.
Як відомо, те все що з нами відбувається сьогодні, було закладено нам вчора. Тобто вік, з якого з’являється таке поняття, як важка дитина, тягнеться з дитинства. Тому необхідно зрозуміти і проаналізувати причини, які могли вплинути на формування характеру важких підлітків з ранніх років життя.
Першим прикладом у дитини виступають її батьки, потім вихователі і вчителі. І, на жаль, вони допускають безліч промахів. Батьки служать дитині джерелом наслідування. У такому віці вона не в силах ще адекватно і об’єктивно оцінювати ситуації критично. Вона, як губка, вбирає отриману інформацію і видає її своєю поведінкою. І якщо допускати помилки, то цей приклад призведе до того, що у дитини будуть відхилення в поведінці і спілкуванні, утруднення в ігровій та навчальній діяльності.
Проводячи аналіз причин виникнення певного психологічного стану і поведінки важких підлітків, варто з’ясувати установки, ставлення та поведінку в сім’ї. 
Це те, з чим живе щодня і черпає інформацію дитина, у неї встановлюються задатки до певних форм поведінки.
Функції роботи психолога з даними дітьми мають такі критерії, як діагностування, консультування, корекція. Для виявлення позитивних і негативних сторін використовують індивідуально-психологічне дослідження. Підлітки при цьому з одного боку піддаються і вимагають психолого-педагогічної корекції, а, з іншого боку, виявляється потенціал особистості, з якого можна брати модель поведінки в процесі виховання. Процес перевиховання, як і процес виховання, повинен формуватися на основі індивідуально-психологічних якостей підлітка.
- Враховуються ті конкретні обставини і несприятливі умови виховання, які сприяли виникненню різних асоціальних проявів і відхилень.
- Варто виставляти акценти на заохочення і на виділення позитивних якостей цих підлітків.
- Коли ви говорите дитині, що у неї все одно нічого не вийде, ніякого толку не буде, або, ще гірше, що вона нічого в житті не доб’ється – ви дуже сильно погіршуєте ситуацію. Не слід ставитися до слів легковажно. Вони грають найважливішу роль у вихованні. Одним невірним словом можна угробити місяці старань, тому стежте за тим, що і чому ви говорите.
- Важливо приділяти велику увагу майбутнім цілям підлітка. У таких дітей нерідко виникають труднощі у виборі професії. Потрібно зауважити і розвивати ті якості і здібності, до яких відкрита дитина, і допомагати їй їх розвивати, а також направляти в те русло, де вони будуть ведучими.
- Що стосується корекції поведінки, тут необхідно знову знайти причини, виявивши витоки неблагополучного спілкування з підлітками та дорослими. Проводиться аналіз їх статусу в суспільстві, з дорослими і однолітками і визначення їх місця, займаного в системі міжособистісних відносин.
Іноді симптоми депресії в підлітковому періоді проявляються не тільки зниженим настроєм і працездатністю, але і різкими перепадами настрою, проявами негативності, яка нерідко супроводжується прогулами уроків, поганою поведінкою і погіршенням успішності. Такі підлітки можуть легко втратити контроль над собою, ставати агресивними і дратівливими, при тому, що раніше вони не були важкими в поведінці.
Напуття для батьків важких підлітків такі:
Пам’ятайте, що поняття легкі діти відсутнє. Виховання дитини – справа нелегка навіть при сприятливих для цього умовах.
Відкиньте паніку. Не розпалюйте конфлікт з кожної дрібниці. Не варто перетворювати якісь невдачі дітей в їх повну бездіяльність і повну нездатність. Чим більше ви будете панікувати з приводу того, що ваша дитина росте нібито важкою, тим більш ви будете віддалятися одне від одного.
Дивіться на все з позитивного боку. Налаштуйте себе на те, що Ваша дитина перспективна, і, якщо ви бачите проблему, то вважайте, що наполовину вона вже вирішена. Прийняття – це головний крок на шляху її вирішення. До того ж, ті якості, які в підлітковому віці сприймаються, як важкі, дуже знадобляться вашій дитині в майбутньому. Зі спокійних слухняних дітей рідко виростають забезпечені бізнесмени. Відмінники зазвичай працюють на трієчників.
Варто також пам’ятати, що довіру заслужити важко, а втратити легко, тим більше, в ситуації з такими підлітками. Ставтеся з повагою до довірених вам таємниць і секретів. І навчіться не тільки скаржитися і сварити, а й хвалити, і бачити хороші сторони у своїх дітей.
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/vazhki-pidlitki-shho-robiti/.
Напишить повідомлення