Тривожність у підлітків: на що варто звернути увагу

Під поняттям «тривожності» зазвичай мають на увазі почуття побоювання і занепокоєння. Бувають такі моменти, коли тривога допомагає нам у вирішенні деяких повсякденних ситуацій і здатна мобілізувати організм для прийняття того чи іншого рішення (ситуативна тривожність).

Якщо тривожність з тимчасового явища переростає в поведінку, яке виникає в будь-яких сферах буття (об’єктивно у благополучних теж), вона стає стійкою рисою особистості. Такі особистості називаються тривожними.

Витоки будь-яких проявів характеру у людини лежать і тягнуться з дитинства. Тут дуже важливо у вихованні дитини дотримуватися деяких критерій і бути спостережливим в проявах її емоційного стану.

Підвищена тривожність у підлітків

Як же можна визначити і виявити надмірну тривожність у дитини? Такі діти часто пригнічені, насторожені, їм важко встановлювати контакти з оточуючими. Світ являє для них небезпеку. Згодом формується і встановлюється занижена самооцінка і песимістичний погляд на своє майбутнє.

Причини виникнення підвищеної тривожності можуть бути різноманітними. Але найчастіше це підвищена тривожність в самій родині. Дитина з раннього дитинства «змальовує» поведінки батьків. І коли вони знаходяться в постійній напрузі й мінливості, то незабаром це негативно відіб’ється і на самій дитині. Найчастіше цьому служать джерела інформації. Варто звертати увагу на те, що дитина читає, дивиться і звідки черпає свої знання і отримує відомості.

Ну і найважливішим є виховання. Величезну роль у розвитку тривожності у дітей відіграє авторитарний стиль виховання. Батьки можуть придушити собою здатність у дитини самостійності і розвинути почуття страху перед батьками, такі як не виправдати їхніх сподівань, боязнь вчинити не так як йому накажуть, а також розвинути нездатність до власної думки і пригнічену самооцінку.

У виникненні підвищеної тривожності займає місце гендерні відмінності. У молодшому і дошкільному віці (до 12 років) тривожність частіше випадає на чоловічу стать. Дівчатка піддаються цьому переважно після дванадцяти років (в підлітковому віці). При цьому і ситуації різні. Так як дівчатка більше зосереджені на взаєминах з іншими дівчатами і в принципі з колективом, то у хлопчиків-підлітків присутній страх бути покараними дорослими або побитими однолітками.

Допустима-ли-физическая-сила-в-воспитании-подростков

Як запобігти підвищеній тривожності у підлітків

Дорослі грають головну роль в запобіганні становлення тривожності, як стійкої риси особистості. Батькам слід контролювати свої реакції і дії на різні ситуації і обставини по відношенню до дитини (підлітка).

Не вселяти йому уявлення про світ тільки з негативного боку, тобто розповідати йому тільки про перешкоди і невдачі на шляху, а також про можливості їх вирішення.

Менш вимогливо ставитися до діяльності дитини. Вічна боротьба за результат і становлення акценту на досягнення цілей може підвищити ризик виникнення тривожності через страх не виправдати очікування дорослих.

Похвала не повинна бути тільки за успіхи, а повинна просто бути присутньою тільки від того, що це ваша дитина. Викликані штучно почуття страху не допоможуть їй досягти потрібних результатів, а навпаки будуть її лякати і гальмувати на шляху досягнення мети.

Діти приховують свої тривожні відчуття за залученням уваги методом хуліганства, галасливою поведінкою, витівками. Такі діти шукають розуміння і схвалення, а своєю поведінкою досягають іншого результату.

Рівень тривожності підлітків може бути серйозним сигналом

Іноді така поведінка у підлітків є ознаками депресивного або тривожного розладу, що значно заважає успішності, особливо, у тих, які раніше були впорядкованими в поведінці і добре вчилися. Підвищена тривога може активувати вегетативну нервову систему, і тоді спостерігаються надмірна пітливість, прискорене серцебиття, підвищення артеріального тиску, почервоніння обличчя і шиї, а також порушення сну. Нерідко проявами підвищеної тривожності спостерігаються харчові порушення, такі, як булімія або анорексія.

Також підвищена тривожність може бути наслідком ранньої закоханості.

Від нестачі уваги такі діти починають багато фантазувати. Придумують історії про свою особистість і всіляко намагаються привернути до себе увагу, щоб зайняти весь час дорослих своєю персоною. Багато дітей намагаються догодити своєю поведінкою дорослим, заслужити схвалення і стають надмірно доброзичливими.

Батьки часто задоволені і їх влаштовує така модель поведінки дітей. Але це ніяк не позитивна якість. Така модель поведінки може закріпитися і перерости в залежність, супроводжуючи її протягом усіх наступних етапах розвитку і дорослішання.

Як допомогти підлітку при підвищеній тривожності

У домашніх умовах батьки можуть спробувати виконати з дитиною завдання, яке виділить і підкріпить його впевненість, а також приглушить страх перед будь-якою дією.

Наприклад, ви не можете умовити дитину почати займатися тією чи іншою справою. Попросіть його уявити себе маленькою дитиною, яка здатна на ті чи інші дії набагато меншою мірою, ніж він. Як приклад, не навчилася рахувати, писати або по-простому не знає алфавіт. Після нехай уявить себе дитиною, для якої під силу вирішення цього завдання. Таким чином, вона переконається, що вона більш здібна від нездари і якщо докласти зусиль, то вона впорається із завданням.

Також допоможіть розібрати такі нюанси як «можу» і «не можу». Попросіть дитину пояснити самому собі, в чому є її нездатність і після виділити те, що на даний момент вона може зробити. Покажіть те, як близько вона наблизиться до результату, приклавши зусиль. Пояснюючи при цьому дитині, що кожен в силу своєї індивідуальності може не завжди впоратися з будь-яким завданням, але якщо докладати зусиль то можна досягти бажаного результату.

Допомога такій дитині може бути різноманітна. І якщо не дивлячись на хороший мікроклімат в сім’ї, а також старання батьків, підвищена тривожність продовжує турбувати дитину (підлітка), звертайтеся за допомогою до психолога, психотерапевта. Ці фахівці допоможуть вирішити психологічні проблеми у вашої дитини, і тривога мине, а на її вустах знову з’явиться посмішка! Але якщо у підлітка залишатимуться вищевказані хворобливі прояви – звертайтеся до психіатра. Не треба боятися. Тільки фахівець може по-справжньому допомогти у вирішенні проблеми!

Світлана Нетрусова
Світлана Нетрусова 111 Articles
Кандидат медичних наук, доцент, лікарь психіатр вищої категорії, психотерапевт.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено