Батьківство – це дуже відповідальний етап в житті людини. Значною мірою від батьків залежить майбутнє благополуччя дитини. Тому до виховання дітей слід підходити відповідально та усвідомлено. В сучасному світі спостерігаються помітні успіхи у дослідженні самого процесу виховання та у створенні рекомендацій з його оптимізації, тому зараз немає нестачі у детально розроблених методиках та порадах. Залишається лише вибрати найкращі та слідувати їм, або почерпнути з них корисну інформацію.
Роль сучасної сім’ї у вихованні дитини
В дитячому розвитку, сім’я займає дуже важливе місце, як джерело безпосереднього впливу на нього. 
І в сучасному світі вплив сім’ї стає все більш значущим – на батьків покладається все більше відповідальності і за здоров’я, і за інтелектуальне, особистісне та емоційне розвиток, чого не було у наших предків.
Для гармонійного розвитку дитини, важливо, щоб в її житті були певні правила, вказівки від батьків, які встановлюють норми поведінки в домі та за його межами. Вони виконують важливу функцію, а саме, дозволяють ніжній дитячій психіці відчути трохи більше стабільності та надійності в такому великому та незвіданому світі, яким він здається для дитини. Звичайно, важливо, щоб усі заборони не були надто радикальними. Заборони не повинні грати роль стримування розвитку дитини, вони не повинні блокувати дитячу допитливість і бажання досліджувати світ. Добре, коли означені межі є дещо гнучкими.
Сучасні технології виховання дітей
Відомий психолог Юлія Борисівна Гіппенрейтер чудово описала золоту середину необхідних правил поведінки. Для зручнішого опису і наочності вона розділила їх на чотири зони, кожній з яких присвоїла свій колір: червона, зелена, жовта і оранжева.
Метод поділу правил на чотири категорії дуже зручний для того, щоб знайти комфортний баланс між зайвою строгістю і потуранням. Крім того, сучасна технологія розподілу правил поведінки по кольоровим зонам дозволяє гнучко реагувати на зміну потреб дитини відповідно до її віку. Розглянемо більш детально метод кольорових зон Юлії Борисівни Гіппенрейтер.
До червоної зони відносяться всі ті речі, яких категорично не можна робити. Тут не може бути ніяких поступок, діє абсолютна заборона. Тому, в цю зону входять такі небезпечні для дитини дії, як гра з вогнем, погладжування незнайомих собак, перебігання дороги без дорослих і тому подібне. Добре, якщо батьки пояснюють, чому цього не можна робити та до чого може призвести порушення правил.
В оранжевій зоні знаходяться правила, які можна порушувати лише за особливих обставин. У буденному житті вони дотримуються обов’язково, та деколи трапляються виключення. Якщо вдома встановлені чіткі правила, де спить дитина та коли лягає спати, скільки часу проводить за іграми та коли вчить уроки, то в особливих випадках їх можна порушити. Для прикладу, коли на день народження батьки дозволяють трохи довше пограти на комп’ютері, або не спати довше на Новий рік. Або ж випадки, коли хвору дитину забирають спати до себе, щоб наглядати за нею під час сну.
Наступна зона – жовта. Вона є набагато більш вільною, ніж дві попередні. Тут в дитини з’являються перші проблиски свободи, вона може обирати для себе самостійно, як діяти в тій чи іншій ситуації, та все ж, знаходячись в рамках певних обмежень. Наприклад: «Ти можеш сісти за уроки зараз, або через годину». Як бачимо, обирати час можна, в певному проміжку, але уроки зробленими мають бути, тут вже немає варіантів. Такі можливості обмеженого вибору розвивають самостійність, та дозволяють дитині відчути себе більш дорослою, привчаючи до порядку та самодисципліни.
І остання зона є зеленою. Гіппенрейтер розмістила там усе, що дитина може робити на власний розсуд і користуватися повною свободою дій, не озираючись на батьків. Сюди входять вибір ігор, книжок, гуртків та друзів. Звичайно, ступінь свободи значною мірою залежить від віку та певних індивідуальних особливостей, тому потрібно це також враховувати.
Проблеми сучасних батьків у вихованні дітей
У сучасних школах ще немає такого предмета, як основи психології та батьківства. Тому батьків, виховуючи дитину, діють в рамках свого характеру і попереднього досвіду, що може створювати проблеми не тільки гармонійному розвитку дитини, а й обстановці в сім’ї в-цілому.
Схема поділу правил по кольоровим зонам, запропонована Юлією Борисівною Гіппенрейтер, дуже наочна і практична. З даною схемою корисно ознайомитись, особливо молодим батькам, для яких ця інформаціє є дуже актуальною. Але лише прочитати, щоб потім забути – недостатньо. Набагато краще буде опрацювати схему Гіппенрейтер на практиці. Це допоможе краще зрозуміти власний підхід до виховання, глянути на нього збоку і оцінити доречність правил та вимог до дитини, які існують у вашій сім’ї. І, звичайно ж, перш, ніж ці правила стануть обов’язковими для дитини, батьки повинні точно узгодити їх між собою.)
Для практичного впровадження методу Юлії Гіппенрейтер вам знадобиться лише листок паперу та ручка. Ідеально, якщо листок розділений на чотири частини за кольорами, але це не обов’язково.
Перший етап – розподіл усіх існуючих правил вашої родини до чотирьох зон. Він зовсім не є простим та вимагає певних потуг мислення. Як показує практика, не всі батьки можуть чітко означити, чого вони власне хочуть від дитини та у яку зону записати правило. Якщо для дорослих важко зрозуміти, як має поводитись дитина, то звідки ж їй самій це знати?
Свій варіант цього списку може скласти кожен з батьків окремо або обидва разом. Це не важливо. Важливо, щоб остаточний список був прийнятним для всіх членів сім’ї – включаючи бабусь і дідусів, якщо вони беруть активну участь у вихованні дитини.
Отже, після записування та обговорення, переходимо до заключного етапу – спробуйте змістити правила. Перемістіть їх на вищу або нижчу зону. Так можна перевірити, чи справді потрібна особлива твердість та дисциплінованість у певних питаннях. Можливо, в дитини є надто багато заборон в житті? Це все потрібно обдумати та знайти кращі варіанти, якщо вони потрібні, доки не дійдете до такого списку, який вам подобається.
Готовий список необхідно періодично переглядати: пом’якшувати або посилювати якісь правила, переводячи їх в іншу категорію, або додавати нові – адже дитина росте, і у неї змінюються потреби, обставини життя і ступінь власної відповідальності.
Мета сучасного виховання дитини
Складаючи список правил, важливо не перетворювати процес виховання в грубе дотримання формальностей. Важливо пам’ятати про ту мету, яку ви перед собою ставите у вихованні своєї дитини. Ваше завдання – забезпечити малюкові безпеку та максимально комфортні умови для формування особистості, найбільш пристосованою до життя в сучасному світі та врахувати при цьому потреби всієї родини.)
Виховання дитини – зовсім не проста справа, яка потребує багато сил та уваги. На жаль, далеко не всі батьки намагаються знайти корисну інформацію на цю тему, чи задумуються про те, як краще все організувати. Та все ж, прочитавши статтю та виконавши нескладну методику, ви вже зможете сприяти приємнішому дитинству зараз та кращому майбутньому потім для свого чада.
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/suchasne-vixovannya-ditini/.
Напишить повідомлення