Стан стресу

Состояние стресса

Стрес – частий супутник сучасної людини. У перекладі, «стрес» – це навантаження, напруга. Стан стресу виникає як наслідок змін в навколишньому світі та необхідністю до них пристосовуватися. Зазвичай пересічна людина терміном «стрес» називає причини психічного (емоційного) дисбалансу. Але насправді стрес – це реакція адаптації людського організму на вплив негативних факторів (стресорів), як психічних, так і фізичних, а також голоду, холоду та ін. В суспільстві ми часто піддаємося впливу різних подразників, які сприяють погіршенню нормального психічного життя. Як відомо, стан стресу буває позитивним (еустрес), і це допомагає нам справлятися з небезпеками, а також допомагає виживати в нашому такому досить складному світі. Але, не все так просто. Стрес буває і негативним (дистрес). І він дестабілізує психіку людини.

Стрес і емоційний стан

У випадках, коли людина не може достатньо відновити свою психічну рівновагу через дуже сильні та тривалі негативні емоції – говорять про емоційний стрес. Для нормального підтримання здоров’я, важливо вміти справлятися зі своїми емоціями, знаходити вихід із ситуацій, коли вони надто травматичні. Саме можливість вирішення будь-якої стресової ситуації і є процесом психічної адаптації людини. І якщо адаптація неефективна, то емоція, а точніше її фізіологічна складова, починає деструктивно впливати на організм.

Емоційне перевантаження нерідко призводить до виникнення психосоматичних розладів. Це такі порушення в роботі організму, в яких з’єднуються психічні та фізіологічні чинники. Тобто мозок впливає на тіло, продукуючи порушення в роботі психіки на фізичному рівні, проявляючись в соматичних симптомах, фізіологічні причини яких не виявляються при обстеженні.

Стан стресу в психології

Стрес – це стан, в якому організму стає складно виконувати свої інтеграційні функції, а не вплив навколишнього середовища, як багато хто вважає. Поява такого стану починається з фрустрації, вона тут виступає поштовховим фактором згубних змін. Під фрустрацією в психології розуміють такий стан, який виникає при неможливості забезпечити якісь важливі потреби, і під час якого людина відчуває себе незадоволеною та напруженою, тому що не може досягти бажаного.

Стрес та керування емоційним станом

Чи виникне стрес після фрустраційної напруги чи ні, залежить від особливостей конкретної людини. Вона може виявитися стійкою до такого впливу. В основному, стресостійкість залежить від здатності до інтегрованої поведінки. Така властивість допомагає зберігати ясну голову, керувати своїми емоціями і дотримуватися власного плану навіть в разі підвищеного напруження.

Состояние стресса

У разі стресу, викликаного емоціями, вплив стресової події проходить через психічні процеси. Вони полягають у порівнянні отриманого стимулу з тим, що було раніше в житті людини. Будь-який зовнішній стимул стає стресором, якщо після обробки він викликає відчуття загрози. В основному, до такого висновку приводить відмінність між нашими потребами і тими вимогами, які виставляє довкілля. Тобто, в тому випадку, коли ми не можемо забезпечити їх виконання, внаслідок відсутності необхідних ресурсів. Індивідуальна значимість стресового чинника залежить від попереднього досвіду людини, її психічних особливостей, характеру, когнітивних здібностей і поточного стану.

Фактори, які викликають стан стресу

Стимулюють виникнення та подальший розвиток стресу велике коло різноманітних стресорів. Серед них – фактори фізичні та психічні. Також, стрес може виникати в ситуації, коли людина прогнозує можливе виникнення стресових подій, які викликають відчуття загрози. Значимість якогось стресового чинника для конкретної людини може змінюватися в залежності від реального стану і можливих майбутніх ситуацій, які продумуються особистістю. Як відомо, всі ми дуже відрізняємося і те, що для однієї людини є страшним, може бути дуже навіть бажаним результатом для іншої. Немає такої ситуації, яка б викликала стрес у всіх представників людства.

Состояние стресса

Значимість індивідуального сприйняття події зводиться до мінімуму в надзвичайних ситуаціях. У моменти насилля, аварії, катастрофи або військових дій, стрес виникне у більшості, але все одно не у всіх, хто був учасником. У той же час, такі життєві ситуації, як хвороба, конфлікт, звільнення з роботи, розлучення або смерть близької людини, можуть стати істотними стресогенними факторами при індивідуальній чутливості до них.

Всі зміни в нашому повсякденному житті, не залежно від того, сприятливі вони чи ні, ведуть до змін у врівноваженій системі ресурсів і потреб. Тому, з накопиченням життєвих подій пов’язана інтенсивність прояву стресу. Причому більш важливо не об’єктивне уявлення всіх подій, а саме їх суб’єктивна оцінка безпосереднім учасником. Залежно від типу особистості, змінюється характер цих подій і їх кількість. Найбільше життєвих подій спостерігається у афективно ригідних особистостей. У них переважають негативні події. Значно меншу кількість подій було виявлено у гіпертимних, оптимістичних людей, які націлені на діяльність.

Особистісні особливості можуть також впливати на ймовірність виникнення подій, через різний характеру соціальної взаємодії.

Імовірність того, що у людини виникне психічний розлад, пов’язаний зі стресом, залежить від того, яке було співвідношення впливу стресорів в дитячому та зрілому віці. Вплив на незміцнілу дитячу психіку має більший ефект і, отже, негативний вплив в цьому віці зберігається на все подальше життя, повторно активуючи емоційний досвід у подібних ситуаціях.

Вплив стресу на стан здоров’я

Як відомо, при стресі виникають фізіологічні розлади. Стан стресу може мати прямий зв’язок з порушенням в контактах та взаємодії з важливими людьми. Розлади можуть з’являтися і в ситуаціях, коли проблеми в стосунках тільки очікуються або все знаходиться в непередбачуваному стані.

Головне місце у формуванні психічного стресу займає почуття тривоги. Воно сприяє виникненню більшості розладів, що супроводжують емоційний стрес. Тривога може викликати відчуття внутрішньої напруженості, почуття незрозумілої небезпеки, страху та паніку. Всі перераховані відчуття можуть виникати слідом один за одним, по мірі того, що зростає тривога.

Основне призначення тривоги – бути сигналом лиха, вона повинна активувати механізм адаптації до умов, що змінюються. Психічну адаптацію розглядають як активний, цілеспрямований процес, який сприяє реалізації важливих потреб людини. А саме – пристосування діяльності до вимог навколишнього середовища.

Профілактика станів стресу

Як стає зрозуміло, стан стресу, це пристосування до мінливих умов навколишнього середовища. Але, буває, що середовище змінюється дуже швидко і не в кращу сторону. Тоді ми відчуваємо загрозу, з’являється тривога і стрес отримує більш негативне забарвлення та здійснює негативний вплив на організм.

Розуміння самого явища стресу і його основних механізмів, дозволяє навчитися, хоч і в малому ступені, але все ж взяти його під контроль і вжити заходів для профілактики негативного впливу. Хоча б у тому сенсі, що ми знаємо, що це таке, а це тоді не призведе нас до лякаючої невідомості того, що з нами відбувається, що ще більше посилить тривогу. Навчіться справлятися зі стресом, змінюйте ставлення до навколишнього з негативного сприйняття на позитивне, і тоді ви зможете бути переможцями в цьому житті!

Світлана Нетрусова
Кандидат медичних наук, доцент, лікарь психіатр вищої категорії, психотерапевт.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено