Класична ситуація: ви нарешті вирішили піти з набридлих співзалежних стосунків, а партнер раптом починає активізуватися і всіма силами приваблює увагу. Тепер він не забуває про свята, дати, дарує улюблені квіти і всіляко проявляє себе. Як же піти з таких стосунків? Що робити, якщо він не хоче відпускати і миритися з цим?
Ну хто не хоче хороших, гармонійних стосунків? Якщо не всі, то дуже багато жінок просто мріють про те, щоб зустріти свого принца і разом з ним будувати щасливе майбутнє. Але, нажаль, не завжди і не у всіх виходить побудувати те саме майбутнє. Вони живуть в стосунках, лише мріючи про любов, по факту ж отримуючи виключно сварки, скандали і постійне незадоволення. Деколи сварки навіть супроводжуються фізичним насиллям, побоями і погрозами. Як відомо, жінка може довго терпіти, намагатися повернути втрачену любов, налагодити контакт, вона хоче зрозуміти і пробачити, лише б повернулись почуття. Але вічно терпіти не може ніхто.
Як вийти з співзалежних стосунків
Як вийти з співзалежних стосунків? Це не так просто, як здається. Коли жінка збирається розірвати токсичні стосунки, набирається сил, щоб заявити про це і піти, виявляється, що не все так просто. Партнер не завжди розділяє це поклик і може бути проти. Самі жінки в такі моменти займають зручну позицію «Я б пішла, але він не відпускає». І все, відповідальність з себе знята, можна і далі існувати і спостерігати збоку за життям. Їй вигідно залишатися залежною та не приймати рішень. Вилізти з-під свого затишного пледу залежності і здійснити якісь дії – дуже не затишно, прямо-таки боляче. 
А для чого? Мене ж не відпускають.
Причини залежних стосунків знаходяться в дитинстві. Саме там відбувся «збій». Діти не вчаться життю, слухаючи батьків. Вони вчаться, спостерігаючи за батьками. Якщо дитина формується в середовищі, де бачить яскравий приклад залежних стосунків, то сприймає його, як єдино вірний. До того ж, вона постійно оточена людьми, які вважають нормальним втручатися в чуже життя, подавляти чужі бажання, перероблювати іншого, щоб було комфортно для себе і так далі. Можливо, прочитавши це, ви вирішите, що це точно не ваш випадок. Але реальність така, що це про кожного з нас. Всі ми любимо пхати носа не у свою справу, засуджувати мрії та бажання інших людей і обов’язково давати поради про те, як же потрібно жити.
Якщо в дитинстві дитина надивилася на нездорові стосунки батьків, то вона виросте в не повністю сформованого дорослого, в якого немає моделі нормальних стосунків. Вона постійно шукає свою другу половинку, тому що сама не повноцінна, не є одиницею, вона саме половинка, яка потребує доповнення. Коли батьки нав’язують дитині свої бажання і блокують її власну – дитя виростає і чекає, що з’явиться хтось інший, хто скаже, чого потрібно хотіти і про що мріяти. Це рецепт виховання залежної, безвольної дитини.
Криза в співзалежних стосунках
Коли людині вже давно зрозуміло, що з стосунків нічого хорошого не вийде, якщо її утискають і спричинюють страждання, вона все рівно не наважується з них іти. Тому що піти це ще важче. Такі стосунки називають співзалежними.
Криза в співзалежних стосунках пояснюється тим, що в них немає нічого хорошого для свідомої людини, яка готова взяти на себе відповідальність за своє життя. Існує дуже багато причин, з яких так важко покинути співзалежні стосунки. По-перше, людина не розуміє, що за цими стосунками є інше, хороше і повноцінне життя, у неї просто не було іншого досвіду. Вона думає, що те, що є зараз – це норма. І добре ще, якщо хоч таке є. А що там, за межею – взагалі не відомо, та і перевіряти страшно, раптом там ще гірше. Але гірше вже не буде, це потрібно розуміти. Якщо вас у стосунках обмежують, не дають розвиватися і рухатись уперед, отже, пора тікати.
Нерідко люди залишаються в стосунках, які їм зовсім не підходять і не влаштовують просто, через страх самотності. Ми всі так боїмося залишитись на одинці з собою, що готові терпіти будь-яку людину, навіть не кохану і жорстоку. А чому нам страшно залишитись на самоті? Можливо тому, що з собою ще гірше? У деяких людей, особливо у жінок, проявляється непояснюваний страх того, що вона нікому більше не буде потрібна. Такі думки можуть виникнути лише у людини, яка сама собі не потрібна, адже вона не має досвіду щасливого і спокійного життя сама з собою, тому, вийти зі стосунків рівносильно страху смерті.
І ще один страх, який у деяких випадках може бути дуже навіть логічним і правильним – страх залишитись без матеріального забезпечення. Якщо жінка чи чоловік довгий час жили на утриманні партнера, то звичайно їм буде складно вийти з таких стосунків, адже йти-то, власне, і нікуди. На цю тему є непоганий анекдот: переїхав хлопець з села в Київ, знайшов собі дівчину і живе там у неї на квартирі. Вона йому зрадила, він про це дізнався, засміявся і, пригрозивши їй пальчиком, сказав: ха-ха не роби так більше, дурненька. Звичайно, в цьому анекдоті мова не йде про любов, але він не такий далекий від реальності. Якщо ви знаходитесь на утриманні, тому що партнер забезпечує вам гідний рівень життя, дозволяє не працювати, то доводиться терпіти будь-яку його поведінку. Або знайти роботу, покращити свій фінансовий стан і виїхати нарешті.
Співзалежні стосунки в сім’ї
Співзалежні стосунки в сім’ї породжують безліч страхів, список яких значно більший, ніж об’єм даної статті, але вони лише симптом. Сама ж причина криється в іншому. Правда в тому, що обидва партнери отримують вигоду від таких стосунків. Обидва, і гнобитель, і жертва.
Модель таких стосунків можна розібрати за допомогою трикутника Карпмана. У людини в стосунках є три ролі: Жертва, Переслідувач і Рятівник. Як не важко здогадатися з назв, кожен з цих типів має свої завдання і функції. Жертва страждає, життя до неї не справедливе (за її глибоким переконанням), але вона, звичайно ж, нічого з цим робити не збирається. Жертва черкає Рятівника, який, наче лицар на білому коні, примчить на допомогу, вислухає і від всього захистить. Але, оскільки Жертва так і не збирається рухатись з місця, втомлений і роздратований до того часу Рятівник, перетворюється на Переслідувача, який ганяється за Жертвою і карає її по заслугах за бездіяльність і безвідповідальність.
Трикутник Карпмана – дуже стійка структура. Всі його учасники будуть в ньому доти, доки бачать в цьому вторинну вигоду.
Вигода у кожного своя. Наприклад, Рятівник отримує впевненість в тому, що він потрібен. Жертва від нього нікуди не піде. Сама Жертва дозволяє собі бути слабкою, залежною і ображеною на весь світ. А Переслідувач відіграється на Жертві та відчуває себе найсильнішим у цьому світі.
Отже, всі пристроєні, зайняті і, в цілому, задоволені життям. Такі стосунки можуть тривати хоч все життя, лише з періодичним обміном ролями серед учасників.
Як позбутися співзалежних стосунків
Думаю, до цього моменту ви вже замислились про те, як же позбутися від співзалежних стосунків. Для цього з людини залежної, ви повинні перетворитися на людину повноцінну, яка несе за себе відповідальність і приймає активну участь у житті. Вихід з таких стосунків у кожного відбувається по-своєму, але основні етапи практично ті ж.
По-перше, слід зрозуміти, в чому ваша вигода від такої взаємодії. Самодостатня людина не може опинитися у таких стосунках, їй там просто нічого робити. Якщо ви в такій точці, отже, якась ваша потреба залишилася незадоволеною. Лишилось виявити яка і подумати, як ви можете її забезпечити без партнера.
Проаналізуйте, яку ціну ви платите за любов партнера. Можливо, через це часто зриваються ваші плани, над головою висить постійне відчуття тривоги і образи. Як тільки ви це зрозумієте – зможете знайти свій актуальний рівень і вже відштовхуючись від нього, щось змінити в житті.
Якщо ви хочете самі собі допомогти – станьте самодостатньою людиною, визначте свої потреби і навчіться самостійно їх забезпечувати. Лише таким чином можна вийти з залежних стосунків. В ідеалі – з допомогою психолога зрозуміти, якими повинні бути здорові стосунки і поступово застосовувати ці принципи у своєму житті.
Зрозумійте, чого вам хочеться. В тривалих стосунках, в яких ви лише і робили, що концентрувались на партнері, ви можете перестати відрізняти свої справжні бажання від бажань партнера. Для того, щоб краще познайомитись з собою, існує доволі цікава техніка побачення з собою. Виглядає вона так само, як і зустріч з іншою людиною, але лише на одинці з собою. В цей час потрібно не спілкуватись з кимось чи зависати в гаджеті, а саме концентровано приділити час собі, зрозуміти і вивчити себе краще.
Дуже важливо усвідомити, що ви не несете відповідальності за життя іншої людини. Ви можете впливати лише на себе і своє життя, але робити це за іншого неможливо, та і зовсім не потрібно. Лише від вас залежить, будуть ваші потреби і бажання втілені в реальність, чи ні. Навчіться відмовляти іншим людям, хай самі несуть відповідальність за себе.
З часом ви відчуєте впевненість і силу в собі, а переживання і страхи відійдуть на другий план. Ніхто не обіцяє, що буде одразу легко і приємно, а життя раптово круто зміниться. Ні, можливо, буде боляче, складно і самотньо, вам знадобиться час для того, щоб знову прийти в себе і забути попередні стосунки. Але ви зможете повернутись до себе, задовольнити свої бажання і згадати забути мрії.
Ви навіть здивуєтесь від того, як легко і приємно стало дихати, нарешті немає ніяких обмежень і страхів, можна почати жити. У вас величезні можливості і певно що є пара нездійснених бажань. Так вперед же до нових висот! Полюбіть себе і подаруйте собі це життя!
Напишить повідомлення