Співчуття: емпатія – благо чи прокляття?

Сопереживание: является ли эмпатия благом или проклятием?

Коли говорять про особливості нашого часу, то говорять про кризу цінностей, людській байдужості та нестачі співчуття. Невже і справді люди забули про милосердя, жаль і співпереживання? Психологам, яким доводилося працювати з клієнтами-емпатами, добре відомо, як багато співчуття залишилося в нашому світі, адже багато проблем їх клієнтів обумовлені саме надлишком співпереживання чужим негараздам.

Що означає термін «емпатія»? І чим для людини є здатність співчувати і співпереживати – даром або прокляттям? Яку небезпеку для нас може нести емпатія?

Емпатія і співчуття

Термін «емпатія» часто використовують як синонім співчуття. Насправді, між цими поняттями є суттєва різниця.

Основна відмінність між співчуттям і емпатією лежить на рівні переживання. Справа в тому, що співчуваюча людина не буде переживати ті ж емоції, що і у об’єкта співчуття, в той час як емпат повністю розділяє переживання об’єкта співчуття, розмиваючи при цьому межу «моя емоція – твоя емоція».

Співчуття може припускати і жалість по відношенню до іншої людини, і співчуття, і надання допомоги, і прояв турботи, але при цьому між співчуваючим і об’єктом його співчуття зберігається якийсь емоційний бар’єр: «це твоя печаль. Мені тебе дуже шкода, але я не відчуваю того ж».

Емпатія ж завжди передбачає співпереживання: емпат переживає біль, печаль та інші емоції іншої людини як власні. В основі прояву емпатії лежить аналогічність життєвого досвіду. Коли ми дізнаємося про біду іншої людини (його горе, втрати, хвороби і т.д.), ми співвідносимо отриману інформацію з «картотекою» власного досвіду, коли ми потрапляли в схожі ситуації, і це допомагає нам зрозуміти стан іншої людини, відчути почуття , які її зараз долають. Тобто, ми в будь-якому випадку здатні на прояви співпереживання. Тому, що ми добре знаємо, що таке біль, розчарування, печаль і інші малоприємні переживання.

Сопереживание: является ли эмпатия благом или проклятием?

Види емпатії

Емпатія є складним психологічним феноменом, який має різні компоненти та способи прояву. Намагаючись точніше визначити і описати дане явище, знаменитий авторитет в області психології емоцій Пол Екман виділив три різновиди емпатії:

Когнітивна емпатія

Цей різновид емпатії передбачає здатність людини поставити себе на місце іншого, зрозуміти його почуття і передбачити подальшу поведінку. Людина аналізує особливості актуальної ситуації, в яку потрапив інший, і порівнює з аналогічним досвідом з власного життя. Тобто в даному випадку людина може уявляти, що б вона зробила в подібній ситуації, і це допомагає їй краще зрозуміти переживання співрозмовника.

Емоційна емпатія

Емоційна емпатія теж включає здатність поставити себе на місце іншого, але, крім цього, вона передбачає також переживання емоцій іншої людини. Тут розмиваються межі власної емоційної сфери та емоцій іншої людини. Напевно, у кожного в житті була ситуація, коли під час перегляду особливо несамовитих сцен з фільму або прочитання драматичних абзаців книги, Ви раптом починали плакати. Відчуваючи ту ж біль, смуток і страх, що і персонаж даного художнього твору, – це і є прояв емоційної емпатії.

Співчутлива емпатія

У деяких випадках емпатія не обмежується розумінням почуттів іншого і переживанням тих же емоцій. Спостереження за сумними переживаннями найчастіше викликає бажання допомогти іншій людині, тому співпереживання може перерости в акт допомоги – це і буде проявом співчутливої емпатії.

Сопереживание: является ли эмпатия благом или проклятием?

Необхідно розуміти, що поділ емпатії на види є скоріше умовним: у реальному житті акт співпереживання включає і розуміння емоцій іншої людини, і поділ цих емоцій, і реальні дії, спрямовані на надання допомоги.

Небезпека співпереживання

В цілому, емпатію прийнято оцінювати як позитивне явище. По-перше, емпатія допомагає нам бути більш людяним, співчувати і співпереживати. Без емпатії людство перетворилося б в плем’я розважливих і безжальних індивідуумів, які не враховують інтереси інших людей на шляху досягнення своєї мети. Здатність до емпатії може також утримувати від необдуманих слів і вчинків, вона вчить нас бути більш коректним і проявляти почуття такту (наприклад, розуміючи стан людини, яка пережила втрату, ми намагаємося вести себе таким чином, щоб не погіршити негативні почуття цієї людини).

По-друге, емпатія допомагає нам краще зрозуміти інших людей і самого себе, розширити свій емоційний досвід. Намагаючись зрозуміти переживання іншої людини, ми вчимося зчитувати безліч вербальних і невербальних сигналів, які допомагають точно визначити її емоції. Виявляючи же співчуття, ми вчимося оцінювати самого себе: як добру і чуйну або як черству і «товстошкіру» людину».

Однак слід зауважити, що прояв співпереживання передбачає також деякі небезпеки для людини-емпата. До таких небезпек співпереживання слід віднести:

«Читання думок»

Емпатія може бути дуже корисною для встановлення взаєморозуміння, якщо вам вдалося правильно розпізнати емоції співрозмовника. Однак, вона також може принести шкоду взаєморозумінню, якщо ви «зчитали» переживання іншої людини невірно. У таких випадках емпатія може перетворюватися в ілюзію «читання думок»: ви уявляєте, що відчуває або думає інша людина, і свято вірите, що Вам вдалося правильно «розшифрувати» його думки. Насправді ж, ніхто не може вгадати напевно, які саме думки спровокували переживання тих чи інших емоцій.

Емоційне вигорання

Основна і головна небезпека, яка чатує на емпата – це емоційне вигорання або емпатична втома. Ресурси людини не безмежні, тому емпатичні люди з часом вигорають, як свічки. Якщо постійно співпереживати бідам інших людей, переймати на себе чужі негативні емоції і все приймати занадто близько до серця, то з’являється емоційне вигорання. Даний стан характеризується фізичним і емоційним виснаженням внаслідок тривалої включеності в біди інших людей.

Від даної проблеми найчастіше страждають представники «допомагаючих професій»: психологи, соціальні працівники, лікарі і т.д. Також до емпатичної втоми схильні чутливі і співчутливі натури.

Складнощі у відносинах

У деяких випадках емпатія може стати причиною складнощів у відносинах. Наприклад, іноді щире співпереживання можна переплутати з проявом симпатії чи навіть з любов’ю. Така ситуація була описана безсмертним Шекспіром: «Вона мене за муки полюбила, а я її за співчуття до них». Тобто в результаті співпереживання зароджуються відносини, а коли згодом причина для співчуття зникає… І що ж тоді? Можливо, на місці простого співпереживання зародилися справжні почуття. А може, й ні, і тоді відносини руйнуються.

Таким чином, в прояві співпереживання слід дотримуватися принципу «в усьому потрібна міра». Прояв емпатії характеризує вас як прекрасну та чуйну людину, проте надмірне співпереживання чужим бідам здатне створити проблеми у вашому власному житті. Тому, навіть співчуваючи іншій людині, необхідно пам’ятати про існування меж: краще поберегти своє серце, і не зламатися під вагою чужої біди.

Марія Величко
Марія Величко 58 Articles
Психолог - це фахівець, що допомагає подолати внутрішні конфлікти, впоратися з проблемами в сім'ї або на роботі і адаптуватися в соціумі.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено