Люди, які страждають «синдромом жертви» вважають, що в їх невдачах, хворобах, кризах або сімейних і професійних обставинах винні зовнішні причини або дії інших людей. Нерідко жертва своєю поведінкою провокує насилля над собою: глузування, агресію, знецінення.
Саморуйнівна модель поведінки – «менталітет жертви» – розвивається зазвичай в дитячому або підлітковому віці. Саме в цей період становлення особистості та соціалізації і закладається «фундамент» синдрому жертви. Різновиди такого розладу обумовлені особливостями особистісних характеристик людини, ступенем розвитку самосвідомості, напрацьованими пізнавальними навичками. Всі ці фактори впливають на поведінку людини та її індивідуальне підсвідомо-інтуїтивне сприйняття причин дій інших людей і ступеня їх впливу на власне життя.
Кожній людині важко залишатися неупередженим, тим більше, в моменти емоційного напруження. Тому уявлення людини з синдромом жертви часто спотворюються глибоко прихованими корисливими спонуканнями і закріплюються негативним досвідом. Елементи поведінки, які можуть бути притаманні людині з «синдромом жертви», часто зустрічаються в повсякденному спілкуванні. Це, наприклад, можна спостерігати в трудовому колективі: хтось із співробітників вважає заохочення або премії визнанням його компетентності, в той час, як відсутність кар’єрного росту пояснює упередженим ставленням керівництва.
Що провокує розвиток синдрому жертви?
Фактори підвищеного ризику у формуванні «синдрому жертви» – це некоректні методи виховання, занадто суворий батьківський контроль або, навпаки, прагнення батьків захистити дитину від самостійного прийняття рішень та відповідальності за свої дії, дефіцит материнської і батьківської уваги, довірчих відносин та гарантій захищеності в дитячому віці.
Люди, у яких на поведінковому або оціночному рівні проявляється «синдром жертви», таким чином намагаються захистити власну самооцінку та уникнути відчуття вразливості. Вони пояснюють зовнішніми факторами, які неможливо контролювати, невідповідні очікуванням результати своєї діяльності. В цьому проявляється неусвідомлена потреба уникнути відповідальності за власне життя і ухилитися від обов’язків.
З точки зору сучасної психології, менталітет жертви розвивається через незрілість особистості, неадекватного аналізу причинно-наслідкових зв’язків. Ці фактори разом викликають спотворені емоційні реакції та істотно знижують самооцінку на фоні вираженої потреби відчувати добре ставлення до себе.
Від «синдрому жертви» можуть страждати не тільки емоційно-нестійкі люди, а й ті, хто схильний до негативних емоцій. У таких «жертв» на фоні постійного відчуття незахищеності розвивається загальна невротизація та різні психічні симптоми.
Одним з неочевидних корисливих мотивів «жертви» є можливість маніпулювати близькими людьми в якості своєрідної моральної винагороди за пережиті страждання. Найяскравішою ілюстрацією такої форми взаємодії можна назвати поведінку надмірно дбайливих матерів, які дорікають своїх дітей в недостатній вдячності.
До характерних ознак «симптому жертви» відноситься:
- переконання в тому, що вищі за матеріальним, адміністративним положенням є більш важливими людьми, ніж я («жертва»),
- звинувачення сторонніх людей у власних помилках та промахах,
- концентрація на негативних подіях,
- схильність підозрювати інших в неіснуючих негативних намірах,
- підвищена егоцентричність, нездатність розглянути ситуацію «зі сторони»,
- хвороблива переконаність в тому, що інші люди більш успішні,
- нав’язлива потреба скаржитися всім, хто готовий вислухати,
- невдоволена жага визнання,
- прагнення викликати співчуття, задоволення від жалю до самого себе,
- почуття задоволення від розповідей про невдачі чи недоліки інших,
- відмова нести відповідальність за власне життя, небажання діяти, аж до спроб уникнути прийняття рішень і висловлювання особистої думки,
- прогнозування ризиків можливих негативних наслідків,
- боязнь відмовити будь-кому в проханнях, щоб не «впасти в чужих очах»,
- неприйняття запропонованої допомоги,
- занижена самооцінка з одночасним запитом на визнання, повагу та любов.
Чим небезпечний «синдром жертви»
Явні негативні психологічні та поведінкові наслідки синдрому жертви значно погіршують життя: у людини не складаються стосунки в родині, страждає професійна реалізація, погіршується здоров’я. «Жертва» відчуває себе невизнаною, вразливою і збитковою, відчуваючи при цьому підвищену потребу у визнанні. У «жертви» з часом звужується коло знайомств, не ладяться відносини з родичами, близькими, колегами та керівництвом. Крім того, на фоні постійних негативних емоцій змінюється менталітет, негативний досвід закріплюється, що зумовлює появу депресії, підвищеної тривожності, фобій, нападів паніки та інших психічних порушень, що часом вимагає допомоги кваліфікованого психіатра та психотерапевта.
Як правило, така людина («жертва») не в змозі оцінити ситуацію, що склалася об’єктивно. Тому відмовляється від відвідування лікаря, «списуючи» всі симптоми на несприятливі зовнішні обставини, тим самим погіршуючи свій стан. Особливості мислення «жертви», а також супутні психічним проявам соматичні симптоми часто ускладнюють постановку правильного діагнозу. Саме тому в разі негативних змін фізичного стану у людини з «синдромом жертви» недостатньо звернення до лікаря загальної практики. Тільки досвідчений психіатр може розпізнати в сукупності симптомів ознаки розвитку психічного захворювання, призначити адекватне лікування, психотерапію та допомогти, а також запобігти негативним наслідкам.
Для лікування «синдрому жертви» використовується когнітивно-поведінкова терапія.
Сучасна фармакологія має великий спектр ефективних ліків з мінімальними побічними ефектами, а кваліфіковані психіатри, психотерапевти та психологи зможуть розібратися в причинах виникнення захворювання і повернути вам радість та яскраві фарби в життєвій палітрі!
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/sindrom-zhertvi-shho-ce-take/.
Напишить повідомлення