Симптоми шизофренії. Як проявляється хвороба

Симптоми шизофренії – психічної хвороби, на яку страждає близько 1% населення – дуже різноманітні. Кількість проявів та ступінь їхньої вираженості залежать від стадії та форми хвороби.

Категорії симптомів при шизофренії

Усі симптоми шизофренії поділяють на кілька категорій.

Негативні симптоми шизофренії

До цієї категорії належать симптоми шизофренії, пов’язані зі втратою тих якостей, які були властиві людині до маніфестації захворювання. Часто для опису цих ознак використовуються слова з додаванням грецького префікса «а-» («ан-»), який означає «відсутність»: абулія (зниження вольових функцій), апатія (втрата інтересу до життя, байдужість до того, що відбувається), ангедонія (нездатність отримувати задоволення).

Продуктивні симптоми шизофренії

До продуктивних (позитивних) симптомів шизофренії відносяться прояви хвороби, які не властиві здоровій людині (розлади мислення – марення (маячня), розлади сприйняття – галюцинації, рухові розлади).

Когнітивні симптоми шизофренії

До категорії когнітивних симптомів шизофренії включають порушення, пов’язані з навчанням, пізнанням, отриманням та обробкою інформації. Роздуми, характерні для шизофренії, зачіпають пам’ять, увагу і навички вирішення завдань.

Поведінкові симптоми шизофренії

При шизофренії спостерігається виражена дезорганізація поведінки, хвора людина здійснює дії, які здаються навколишнім неадекватними або позбавленими сенсу. Ті, хто страждають на шизофренію, перестають дотримуватися правил особистої гігієни, дивно одягаються, порушують соціальні норми, завдають шкоди навколишнім або самим собі.

Симптоми шизофренії у продромальній стадії

Зазвичай захворювання починається з продромальної стадії. Цей етап може тривати досить довго – від кількох тижнів до кількох років. Протягом продромальної стадії симптоми шизофренії чітко ще не виявляються. У людини, що захворіла, спостерігаються неспецифічні ознаки, які схожі на симптоми інших психічних розладів, наприклад – депресії:

– втрачається інтерес до роботи, навчання, соціальної взаємодії, можуть спостерігатися прояви, подібні до депресивних;

– Змінюється ставлення до своєї зовнішності: людина перестає стежити за особистою гігієною, стає байдужою до зовнішнього вигляду, охайності одягу;

– відзначаються когнітивні порушення: хворій людині важко сконцентруватися, освоювати нові знання, приймати рішення, адекватно планувати своє життя;

– з’являються незначні зміни моторики: рухи стають млявими, порушується координація;

– наростає тривога, настороженість до навколишнього світу,

– така людина починає надмірно захоплюватися незвичайними хобі або численними спробами вдосконалити та зрозуміти себе, відвідуючи численні курси, присвячені цим питанням, а також підвищення свого внутрішнього розвитку.

У фазі продрому у хворого на шизофренію симптоматика, як правило, не досягає продуктивного рівня. Можуть спостерігатись легке порушення соціальної адаптації, деяка когнітивна дезорганізація чи перцептивне спотворення (суб’єктивна інтерпретація подій, явищ чи людей). Також у продромальній стадії може знижуватися здатність відчувати задоволення (розвивається ангедонія) та виникати комунікаційні проблеми. Симптоми шизофренії у продромальній стадії можуть бути м’якими і виявлятися лише ретроспективно. У деяких випадках прояви шизофренії більш виражені та ведуть до значних порушень у соціальній, навчальній та професійній активності.

Пізніше можуть маніфестуватися субклінічні симптоми шизофренії: відстороненість від оточуючих аж до ізоляції, дратівливість, підозрілість без наявності маячних ідей. У хворого присутні незвичайні думки, його сприйняття спотворене, поведінка дезорганізована.

Виникнення характерних для шизофренії симптомів (маячня, галюцинації, рухові порушення) може бути раптовим (протягом кількох днів або тижнів) або повільним та непомітним (протягом кількох років).

Симптоми шизофренії в активній стадії

За продромальною стадією слідує активна. Вважається, що її тривалість – до 5 років з моменту маніфестації захворювання. Саме протягом активної стадії шизофренії найбільш виражено виявляються специфічні симптоми цього захворювання.

Залежно від переважаючих ознак шизофренію поділяють на такі типи – параноїдну, гебефренічну, кататонічну та просту.

Симптоми параноїдної шизофренії

Параноїдна шизофренія – це тип розладу, який зустрічається найчастіше. Основні симптоми параноїдної шизофренії – марення та/або галюцинації, а інші прояви розладу виражені меншою мірою або відсутні.

1). Порушення сприйняття – галюцинації

Захворіла на шизофренію людина бачить і відчуває неіснуючі предмети, чує різні звуки, відчуває неіснуючі запахи чи смаки. При шизофренії зустрічаються справжні галюцинації (вони мають чітку локалізацію), але специфічними для цього захворювання є псевдогалюцинації.

Найчастіше спостерігаються слухові псевдогалюцинації. Хворі повідомляють, що вони чують голоси, які неможливо сприйняти вухами. Ці «голоси» можуть бути коментуючими, образливими, загрозливими, заохочуючими, рекомендуючими. Але найнебезпечнішими галюцинаціями є приказуючи «голоси» – імперативні. Під їх впливом людина може завдати шкоди собі чи комусь іншому.

2). Порушення мислення

Один з основних симптомів шизофренії – марення (маячня), міркування, ідеї та висновки, що не відповідають реальності. Відмінною особливістю марення є те, що в цих думках людина, що захворіла на шизофренію, повністю, непохитно переконана в правдивості своїх переконань, і вони не піддаються жодній корекції.

Класифікація марення за типом

Розрізняють кілька типів марення:

– персекуторне марення (переслідування), у якому людина вважає, що його мучать, переслідують, знущаються чи стежать їх;

– хибні взаємозв’язки – інсценування: хворий на шизофренію переконаний, що уривки з публікацій в інтернеті, книг, журналів, тексти пісень, розмова випадкових перехожих, дорожні знаки, рекламні оголошення, телепередачі чи інші сигнали навколишнього середовища спрямовані на нього, мають до нього відношення, дають йому деякі вказівки;

– синдром психічного автоматизму: у людини присутнє стійке відчуття, що навколо люди можуть читати його думки (відкритість думок), що вони передаються іншим або що його власні думки нав’язані кимось ззовні – «вкладання думок» (ними також можуть керувати, в т.ч. – «відібрання думок»), як і відчуттів чи імпульсів) або дій.

Маячня, будучи симптомом шизофренії, буває дуже химерною, вона не базується на минулому досвіді хворого на шизофренію або поточних життєвих ситуаціях.

Класифікація марення за змістом

Зміст марення (його фабула) перестав бути специфічної для шизофренії та багато в чому залежить від соціальних, психологічних, політичних і культурних аспектів життя хворого. Маячні ідеї за змістом можна класифікувати наступним чином:

1. Параноїдна маячня — маячні переконання людини у цьому, що у нього виявляється несприятливий вплив: марення відносини, впливу, інсценування (впевненість, що дійсність не є реальністю, а підлаштована, зрежисована чи розіграна). Це специфічні різновиди марення, які характерні лише для такого психічного захворювання, як шизофренія. Але можуть спостерігатися й інші різновиди маячних ідей, таких, як марення переслідування, шкоди, отруєння, сутяжництва (кверулянство), ревнощів та ін.

2. Маячня величі може включати марення багатства, винахідництва, реформаторства, походження, вічного життя і т.п. Іноді спостерігається релігійне марення – людина переконана, що вона є втіленням чи представником Бога на Землі, може творити чудеса. Маячня величі та переоцінки особистості може спостерігатися також при маніакально-депресивному розладі (БАР).

3. До депресивного марення відносять марення самозвинувачення, самознищення, гріховності, неповноцінності. При іпохондричному маренні хвора на шизофренію людина переконана в наявності у неї важкого або невідомого соматичного захворювання; при дисморфобічному – тілесної потворності. Депресивне марення може спостерігатися також при маніакально-депресивному розладі (БАР).

3). Порушення емоційної сфери

Виразність емоцій значно сплощується і спотворюється, емоційні реакції людини, що хворіє на шизофренію, не відповідають ситуації. Ці порушення є частиною негативних проявів, апато-дисоціативного або апато-абулічного дефекту, який формується з перебігом захворювання та заважає ресоціалізації хворих на шизофренію. Спостерігається:

– емоційна сплощеність (апатія), коли втрачається інтерес та задоволення від життя, відсутня мотивація до будь-яких продуктивних дій та комунікації,

– зниження здатності до співпереживання (емоційна холодність, черствість),

– амбівалентність – одночасна наявність протилежних почуттів до того самого об’єкта, наприклад, любові і ненависті,

– ангедонія – втрата здатності відчувати задоволення і від тих речей, що раніше його приносило,

– аутизм (зануреність у субу, повне усунення зовнішнього світу).

Симптоми гебефренічної (гебефренної) шизофренії

Згідно з офіційними посібниками, діагноз гебефренічної шизофренії встановлюється, якщо спостерігаються загальні симптоми шизофренії та один з наступних проявів:

– значна і довготривала поверхневість або сплощення емоційного реагування;

– виражена та стабільна емоційна неадекватність;

або ж одна з двох інших ознак:

– нецілеспрямована діяльність, незібраність, дурість;

– розірвана і безладна мова, перескакування з теми на тему в процесі бесіди.

З боку поведінка хворого на гебефренну шизофренію виглядає дивно – він посміюється, дуріє, веселиться, змінює голос; якщо не отримує бажаного – влаштовує істерику. Йому не властиві сором і обережність, його поведінка не відповідає ні прийнятим у суспільстві нормам, ні обстановці. Така людина може роздягнутися на людях, приставати до інших із сексуальними пропозиціями; нерідко спостерігається пристрасть до патологічного збирання.

Симптоми кататонічної шизофренії

Кататонічна шизофренія – досить рідкісний варіант перебігу розладу, коли основними проявами є психомоторні порушення. Вважається, що кататонічний тип шизофренії спостерігається у 1-3% від усіх хворих на це захворювання. Для встановлення діагнозу потрібна наявність протягом не менше двох тижнів одного або більше з наступних симптомів:

– ступор: людина майже не рухається і не реагує на зовнішні подразники, у тому числі на біль;

– мутизм: хворий не розмовляє, не відповідає на звернені до нього питання, хоча жодних проблем зі слухом чи мовним апаратом немає;

– негативізм (пасивний та активний): при кататонічній шизофренії хворий чинить опір проханням, відмовляється виконувати команди (пасивний) або робить навпаки (активний);

– воскова гнучкість: людина дуже довго зберігає ту позу, яку йому надав хтось із оточуючих, зокрема – незручну;

– застигання: хворий на шизофренію сам приймає дивну або неадекватну позу і залишається в ній;

– ригідність: не дає змінити позу, що утримується, незважаючи на сторонні зусилля;

– безпричинне нервове збудження;

– стереотипії: стійке безцільне повторення рухів, слів чи фраз;

– персеверація – безперервне повторення будь-якої фрази, діяльності, емоції, відчуття;

– автоматична підпорядкованість: безцільне виконання команд чи інструкцій.

Симптоми простої шизофренії

Шизофренія, що одержала позначення «проста», найчастіше вживається нині, як клінічний опис повільного наростання негативних (дефіцитарних) симптомів, які поступово посилюються. Це апатія, зниження інтересів, утруднення комунікації та соціальна ізоляція, що спостерігається певною мірою при різних типах шизофренії. Продуктивні (позитивні) симптоми не виділяють.

Які прояви спостерігаються при простій формі шизофренії:

– після початку хвороби помітно змінюється особистість, людина втрачає захоплення та інтереси, знижується її активність або спостерігається безцільна діяльність та/або аутична поведінка (припинення соціальних контактів, ізоляція);

– маніфестація та поглиблення апатії, абулії, відстороненості від того, що відбувається; активність знижується, вираженість емоцій помітно зменшується, мова стає бідною, міміка та жестикуляція – маловиразними;

– падає продуктивність у професійній чи академічній сферах.

В даний час у МКБ 11 проста шизофренія не виділяється в окрему форму.

Симптоми шизофренії при хроніфікації

Якщо симптоми шизофренії не були до кінця куповані в активній фазі, тоді може настати хроніфікація шизофренічного процесу. У цьому випадку продовжують простежуватися психотичні симптоми (галюцинації, марення та ін.), а також посилюються негативні прояви: емоційна відстороненість, втрата комунікативних навичок, відсутність мотивації до діяльності, пасивність, соціальна дезадаптація та втрата навичок самообслуговування.

Діагностика шизофренії

Ознаки шизофренії настільки різноманітні, що виставити діагноз найчастіше буває дуже складним завданням. Симптоматика відрізняється залежно від різновиду хвороби та її фази; у деяких випадках прояви схожі із симптомами інших патологій.

Діагноз «Шизофренія» виставляється фахівцем – лікарем-психіатром – на підставі ретельного обстеження пацієнта.

Часто лікар призначає лабораторні або інструментальні обстеження, щоб виключити соматичну патологію або прийом пацієнтом психоактивних речовин та алкоголю, дефіцит тіаміну (вітаміну B1), що може призводити до появи деяких симптомів, схожих на прояви шизофренії. Але основний інструмент психіатра для визначення шизофренії – це клінічна бесіда з пацієнтом, його родичами чи близькими людьми, а також проведення патопсихологічного обстеження (за допомогою тестів) та, звичайно, виявлення специфічних шизофренічних симптомів, властивих лише за цієї хвороби.

У діагностичних посібниках присутні конкретні критерії та симптоми, притаманні тільки такому психічному розладу, як шизофренія, на підставі яких лікар може припускати та стверджувати, що у його пацієнта спостерігається цей тяжкий психічний розлад.

Лікування шизофренії

На даний момент визнано ефективним виключно медикаментозне лікування шизофренії – прийом пацієнтом антипсихотичних препаратів (антипсихотиків, нейролептиків). При виборі терапії психіатр орієнтується на особливості перебігу розладу та, за необхідності, додатково призначає ліки, що купірують побічні явища.

Існують різні схеми терапії для гострої форми шизофренії (психоз) та для профілактики у фазі ремісії (противорецидивна терапія). Зазвичай лікування починають за умов стаціонару, а продовжують – амбулаторно.

Дуже важливо, щоб родичі та близькі людини, яка страждає на шизофренію, контролювали прийом ним лікарських препаратів. Як правило, людина, що хворіє на шизофренію, не критична до свого стану, не мотивована до зцілення, відмовляється від терапії. Тому оточуючим важливо співпрацювати з лікарем, виявляти наполегливість та терпіння.

В цьому випадку можлива повноцінна ремісія (повне купірування, припинення продуктивних (позитивних) симптомів та значне нівелювання, ослаблення дефіцитарних (негативних) симптомів шизофренії). Але для того, щоб не настала екзоцербація психозу, а також зберігалася тривала ремісія, що дозволить такій людині частково або повністю ресоціалізуватись, необхідно продовжувати прийом рекомендованих психіатром антипсихотичних препаратів багато років, а іноді – довічно.

Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора. 
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/simptomi-shizofreniiyi-yak-proyavlyayetsya-xvoroba/.