Шизоїдні риси особистості, шизоїдна психопатія і шизофренія. Що є хворобою?

У повсякденному житті ми часто зустрічаємо людей з «дивацтвами» в поведінці, проте їх «своєрідні» риси не приймають характер хвороби, і вони не є психічно хворими.

Як відрізнити відхилення (своєрідність) характеру – шизоїдні риси особистості, шизоїдний розлад особистості (психопатія) – від серйозної патології, шизофренії?

Шизоїдний тип особистості (шизоїдні риси особистості)

Шизоїдні риси в особистості зберігаються протягом усього життя. Але сприятливі життєві обставини і оточення можуть дати можливість такій людині бути адаптованою в сім’ї та суспільстві, розвиватися професійно і повністю бути соціалізованою.

Шизоїдний тип особистості характеризується переважанням розумових можливостей над емоційними. Звідси складається особистість, яка керується ідеями, а не почуттями. Емоційно вони вразливі, сенситивні і не синтонні, що породжує їх незграбність в спілкуванні. А користуючись своїми інтелектуальними можливостями, вони прагнуть віддалитися від кола спілкування. Їм характерні захоплення незвичайними, рідкісними хобі, видами спорту, вони вивчають рідкісні мови. Звідси прізвисько у шизоїдів – «диваки». Зовні холодні в спілкуванні вони описують себе так: «Я як крапля гарячого вина в келиху льоду».

Для всіх шизоїдних особистостей характерно соціальне уникнення, яке проявляється вже у віці 4-5 років. Такі діти не граються з однолітками, вважають за краще усамітнення, батьки не викликають у них належного емоційного відгуку. У шкільному віці часто виявляються незвичайні інтелектуальні здібності. Мислення у шизоїдних натур інтравертне, нестандартне, оригінальне, вони мають своє уявлення про світ, а їхні відповіді часто бентежать. Разом з тим рухи у таких дітей грубі, скуті, незграбні. Це не відноситься до тонких мануальних навичок, наприклад грі на піаніно, створення ручних виробів або малювання. Тому особистості з шизоїдним ухилом можуть стати геніальними музикантами або художниками.

До 10-11 років діти поступово адаптуються до зовнішнього середовища. Вони знаходять невелике число друзів, з якими спілкуються. З іншими людьми можуть мати формальні відносини без емоційної прихильності. Однак будь-яка можливість спілкування або виходу в колектив пов’язана з напругою, почуттям дискомфорту.

Шизоїдний тип особистості часто поєднується з характерним соматотипом – ці люди, як правило, високого зросту, незграбні у рухах, керуються в житті своїми інтелектуальними побудовами, бувають здатні на надзвичайну відданість будь-якій ідеї. Є відомості про те, що охорону Гітлеру набирали за критерієм наявності шизоїдних рис. Такі ознаки, як химерні захоплення і емоційна несинтонність, надає їм формальну схожість з хворими на шизофренію, хоча по суті, нічого спільного шизоїдний тип особистості з шизофренічною хворобою не має. І в преморбіді (періоді до початку/дебюту хвороби) серед хворих на шизофренію рідко зустрічається шизоїдний характер.

Шизоидные черты личности, шизоидная психопатия и шизофрения. <a href=" width="737" height="415" />

Шизоїдний розлад особистості (шизоїдна психопатія)

Про шизоїдну психопатію (шизоїдний особистісний розлад) можна говорити в тих випадках, коли загострені риси характеру виражені настільки, що відповідають критеріям тотальності, тобто проявляються в будь-якій життєвій ситуації, не будучи їй адекватною, і, як наслідок, виникає соціальна дезадаптація.

Шизофренія

Якщо ж говорити про таке захворювання, як шизофренія, то необхідно відзначити, що ця психічна патологія супроводжується:

  • негативною симптоматикою (апатія, дисоціації, аутизм),
  • позитивною симптоматикою (галюцинації, маячення, кататонічні симптоми),
  • протікає з формуванням апатії-диссоціативного, апато-диссоціативного дефекту особистості,
  • вимагає медикаментозного лікування.

Пацієнти, які страждають на шизофренію, занурюються в свій нездоровий внутрішній світ. Вони живуть у власних переживаннях при ігноруванні реальності, яка не має нічого спільного із зовнішнім світом. Їхнє мислення є не тільки аутистичним, але і паралогічним, і тоді воно стає відірваним від реальності, а судження не піддаються жодній корекції і логічним доводам.

Часто в хворих на шизофренію в мисленні спостерігаються «закупорки» і обриви думок (шперрунги). Він зазначає, що «в голові відчуває порожнечу і відсутність думок». Також може спостерігатися «потік думок (ментизм), коли спостерігається багато неконтрольованих думок, які не відповідають даним потребам і ситуації («не по темі»).

При порушеному мисленні у хворих на шизофренію характерний феномен «зісковзування думки». Хворий говорить про одну ситуацію, а через мить описує зовсім іншу. Наприклад, на питання: «Чим відрізняється лялька від жінки?», Хворий відповідає: «Лялька виготовлена ​​з пластмаси, але вона жива. Все в світі живе. Якщо камінь був би мертвим, він би давно розпався».

Також пацієнт може вважати, що на його думки хтось впливає, що ними хтось керує, насильно вкладає свої ідеї йому в голову і може їх читати («відкритість думок»).

Шизоидные черты личности, шизоидная психопатия и шизофрения. <a href=" width="737" height="338" />

Для людей з шизофренією характерні розлади мислення (маячення) і сприйняття (галюцинації), рухові кататонічні порушення, які ніколи не зустрічаються у особистостей з шизоїдною психопатією.

Маячення – це, коли хворий на шизофренію переконаний в тому, що не відповідає реальності, і переконати його в цьому неможливо. Це маячення ревнощів, переслідування, відношення, шкоди, впливу, величі і ін.

Галюцинації можуть бути зорові, слухові, тактильні та ін.

Хворий на шизофренію сприймає ці уявлення за правду. Він інтегрує їх в межах своїх маячних роздумів. Якщо звичайна людина може вірити в магію, прибульців і паранормальні явища, то, коли він дійсно бачить, чує і відчуває їх, це вже говорить про хворобу.

З прогресуванням хвороби такі люди стають апатичними, їм важко навчатися, працювати, комунікувати. Вони втрачають свої професійні навички, відбувається наростання їх неспроможності, хоча формально інтелект не порушується.

При правильному підході і медикаментозній корекції пацієнт, що хворіє на шизофренію, може повернутися до звичайного життя, продовжувати працювати або вчитися. У нього може з’явитися критика до хворобливих переживань і хвороби, він може налагодити контакти з оточуючими.

Світлана Нетрусова
Світлана Нетрусова 111 Articles
Кандидат медичних наук, доцент, лікарь психіатр вищої категорії, психотерапевт.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено